Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка по блок-постам (1)(1)

.pdf
Скачиваний:
761
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
314.98 Кб
Скачать

маршруту руху. Начальник патруля (дозору) йде другим у колоні, його сектор спостереження – правий. Також він спостерігає за діями всіх солдатів для здійснення належного управління. Ззаду рухаються стрілки. Відповідно той, хто перебуває за начальником патруля, спостерігає лівий сектор, а замикаючий колону контролює обстановку з тилу.

Також для полегшення управління вогнем начальник патруля орієнтує патрульних на місцевості. Орієнтування проводиться за принципом годин; в напрямку руху – «12 годин», права сторона – «3 години», тил колони – «6 годин», ліва сторона – «9 годин». Відповідно в проміжках – інші години.

Рухаючись по призначеному маршруту, кожен солдат повинен спостерігати не тільки за своїм сектором, але й тримати в полі зору товаришів, що йдуть безпосередньо попереду й позаду. Це необхідно для того, щоб не допустити раптового (прихованого) їх захоплення з будь-яких прилеглих до дороги укриттів.

Дії патруля при виявленні противника та у разі його нападу

У разі виявлення бойовиків або нападу на піший патруль перший, хто побачить противника, тут же подає встановлений сигнал (наприклад, напад на 5 годин). Кожен, почувши сигнал, дублює його голосом і займає оборону в бік, де вказаний противник. Один із солдатів (призначений раніше), як правило, той, який рухається за начальником патруля, займає оборону в зворотному напрямку із завданням вести спостереження і не допустити раптового нападу на патруль з тилу.

Отримавши сигнал, кожен солдат перекидає свій погляд одночасно з прикладенням до плеча зброї в сторону звідки проводиться напад бойовиків – і шукає ціль в своєму секторі. При виявленні тут же дає коротку прицільну чергу по противнику, знищуючи його або змушуючи притиснутися до землі. Друге – шукає вигідне укриття і швидкими перебіжками займає його. Це можу бути, наприклад, кам’яний паркан, стінка споруди, дерево з широкою основою, будь-яка техніка – тобто все, що підходить для захисту від куль. Зайнявши укриття знову спостерігає за своїм сектором. Після чого проводить обладнання зайнятого укриття для ведення вогню і орієнтується, хто з товаришів знаходиться праворуч і ліворуч від нього.

Командир відділення (начальник патруля) орієнтується в обстановці, що склалася, виявляє сили і засоби противника, оцінює розташування своїх бійців, подає необхідні команди відповідно до обстановки, організує відбиття нападу.

Система вогню патруля

Система вогню визначається ще до початку висування патруля – з метою швидкої реакції на будь-який напад.

Начальник патруля заздалегідь визначає:

-хто при нападі негайно займає оборону в бік нападу противника;

-хто – з тилу (як правило останній в колоні за штикуванням похідного порядку).

Патруль займає оборону по фронту до 30 метрів, інтервал між солдатами до десяти метрів. Таке розміщення дозволяє протистояти групам противника, який наступає на фронті приблизно від 50 до 100 метрів.

Фронт наступу противника самостійно розбивається на три рівні частини і прив’язується до розташованих на місцевості орієнтири – це й будуть сектори стрільби. Начальник патруля відповідає за середній сектор стрільби, патрульні праворуч і ліворуч – відповідно за свої сектори. Місця зосередженого вогню призначаються в ході бою начальником патруля, виходячи з дій противника.

Рубежі відкриття вогню не призначаються, бо вогонь ведеться особовим складом патруля – при виявленні та ідентифікації противника.

Призначення секторів стрільби заздалегідь дозволяє при раптовому нападі на патруль скоротити час на вказівки начальника патруля (командира відділення) та відкриття організованого та прицільного вогню по всьому фронту нападу противника.

Розвідка цілей, управління вогнем та знищення цілей

Зайнявши укриття, потрібно не забувати про прості принципи – «чим більше притулишся до землі і чим менше тебе бачить противник , ти більше проживеш». Особливо звертається увага на те, що солдат, ведучи з укриття розвідку цілей у своєму секторі стрільби, повинен постійно тримати приклад автомата біля плеча (бути готовим до відкриття вогню) – знову таки за принципом «око, прицільна планка і мушка автомата – одне нероздільне ціле». Також варто згадати про те, що п’ять крайніх патронів в магазині споряджаються трасуючими, щоб можна було визначити момент, коли закінчуються боєприпаси.

Солдат самостійно виявляє ціль, ідентифікує її і негайно знищує, вогонь веде короткими чергами по два - три патрони. Кожен раз роблячи нову чергу, орієнтується в ситуації та якщо він сам не в силах знищити в своєму секторі противника то доповідає про це начальнику патруля, який приймає відповідне рішення.

Зрозуміло, що, під час бою військовослужбовець не повинен довго затримуватися на одній і тій же вогневій позиції. Треба вчити людей грамотно вибирати для себе нові вогневі позиції і змінювати їх по можливості в найкоротший термін. Такі переміщення не тільки не дають противнику вести прицільний зосереджений вогонь, а й збивають його з пантелику, створюючи оманливе уявлення про чисельність патруля ( тобто здається, що патрульних більше ніж насправді). Роблячи зміни вогневої позиції солдат повідомляє про це сусідам праворуч та ліворуч, тим самим отримуючи з їх боку вогневу підтримку.

Начальник патруля, ведучи бій у своєму секторі додатково спостерігає за всією смугою вогню підлеглих. Треба відзначити що при цьому кожен військовослужбовець постійно доповідає йому про результати бою у своєму секторі, це допомагає командиру контролювати обстановку. Він здійснює управління вогнем:

-виявляє де і як противник натупає;

-визначає як його ефективніше знищити;

-віддає постійні вказівки підлеглим.

Виявивши на якомусь з напрямків велику кількість противника дає команду на його знищення зосередженим вогнем. Якщо противник намагається зробити обхід або охоплення патруля, то як правило, начальник дає команду на організацію кругової оборони до підходу підкріплення.

Однак, виходячи з обстановки що склалася, варіанти можуть бути абсолютно різними. Наприклад, якщо дозволяють сили та обстановка командир приймає рішення на проведення контратаки противника або на вчинення швидкого маневру – не тільки в цілях знищення противника, а й також для заняття більш вигідних укриттів.

Всі зазначені завдання необхідно дуже ретельно відпрацьовувати и особовим складом завчасно до виходу на бойове патрулювання.

Таким чином, підготовка дій особового складу у складі патрулів (дозорів) потребує ретельного навчання основа якого повинна базуватися на вміннях особового складу швидко оцінювати ситуацію, орієнтуватися в обстановці, бути готовими відкривати вогонь в будь-який момент, діяти як єдиний механізм.