Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

lekciya 4

.pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
400.52 Кб
Скачать

Imax Umax .

XL

Зауважимо, що така пропорційність виконується тільки для амплітудних значень. Коливання сили струму в котушці також зсунуті по фазі відносно

коливань напруги на ній, але тепер зс , внаслідок чого, напрямок вектора

2

сили струму I на векторній діаграмі перпендикулярний до напрямку вектора напруги UL (див. рис. 28), і вектор сили струму в даному випадку індуктивного опору відстає від вектора напруги.

Запишемо вираз для миттєвої потужності

P IUL .

Підставимо в цей вираз миттєві значення сили струму та напруги. Знайдемо, що миттєва потужність і тут змінюється за законом синуса з вдвічі більшою частотою

2

 

2

1

2

P ImaxXL cos tcos( t

 

) ImaxXL cos tsin t

 

ImaxXLsin2 t.

2

2

 

 

 

Застосуємо ті ж міркування, що і для ємнісного опору: середнє значення синусу за час одного періоду дорівнює нулю. А отже, при проходженні змінного струму через котушку індуктивності середнє значення потужності струму за час, значно більший одного періоду, також зникає, тобто P 0. Це означає, що при проходженні змінного струму через ідеальну котушку електрична енергія, як і у випадку ємнісного опору, не виділяється.

2.10. Закон Ома для кола зі змінним струмом

Розглянемо електричне коло, яке вміщує активний опір R конденсатор ємністю С та котушку з індуктивністю L, коли ці елементи з’єднані послідовно

(рис. 29) і до них підключено генератор змінного струму з ЕРС, яка змінюється за законом синуса

Uзов(t) Umax cos t,

де Umax – амплітуда напруги, а – її частота.

R

UR L

Uзов(t) UC

С

 

 

I(t)

 

UС

 

Рис. 29

 

 

 

 

 

В колі під дією зовнішньої ЕРС виникає змінний струм з частотою напруги генератора

I(t) Imax cos( t зс),

Х

де Imax – амплітудне значення сили струму в колі, а зс – зсув фаз між коливанням зовнішньої ЕРС та коливанням сили струму. Для розрахунку Imax

та зс зручно використати метод векторних діаграм.

1. В колі з послідовним з’єднанням опору, ємності та індуктивності напруга на генераторі дорівнює сумі напруг на ділянках кола

Uзов UR UL UC .

Інакше, коливання напруги на генераторі дорівнює сумі коливань на ділянках кола.

Поставимо у відповідність коливанням напруг Uзов , UR , UL та UC

вектори Uзов, UR , UL та UC . На діаграмі, яку наведено на рис. 29, враховано, що коливання напруги на опорі R мають однакову фазу з коливаннями струму,

а тому вектори UR та I паралельні. Коливання напруги на ємності відстають

по фазі на

 

коливання

 

 

сили

струму,

 

тому

 

вектор UC направлений

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перпендикулярно

до вектора

I . Коливання ж напруги на індуктивності

випереджають

по

фазі

на

 

коливання сили

 

струму, тому

вектор UL теж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перпендикулярний до вектора I

і направлений протилежно до вектора UC .

 

 

 

Всі напруги зв’язані векторною рівністю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uзов= UR +UL+UC .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що стосується модулів цих векторів, то з наведеної на рис. 29 діаграми

випливає, що для них справедливе співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

(

 

 

 

 

 

 

 

)2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uзов

 

 

 

 

 

UR

 

 

 

 

UL

 

 

UC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно методу векторних діаграм модулі векторів визначаються

амплітудами

коливань,

 

тому

 

Uзов

 

Umax ,

 

 

UR

 

Umax(R) ,

 

 

UC

 

Umax(C) і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UL

 

Umax(L) . З

урахуванням

 

 

цих

означень

 

маємо,

 

 

що амплітуди коливань

 

 

 

 

 

 

 

напруги задовольняють умові

Umax

(Umax(R) )2

(Umax(L)

Umax(C) )2 .

Для кожної з ділянок кола амплітудні значення напруги пропорційні

амплітудному значенню сили струму:

 

 

 

(R)

(C)

Imax

 

(L)

Umax RImax,

Umax

 

,

Umax LImax.

C

 

 

 

 

Завдяки цим рівностям приходимо до формули

Umax Imax

R

2

( L

1

)

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

Перепишемо її у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Imax

 

 

Umax

 

 

Umax

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

R2 ( L

)2

 

 

 

Zпос

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

де Zпос називають повним

опором

електричного

 

кола, при послідовному

з’єднанні елементів, а саме:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Zпос R2 ( L 1 )2 .

C

Використовуючи раніше введені означення для опорів різної природи,

вираз для повного опору у послідовному ланцюгу можна переписати інакше:

Zпос R2 (XL XC)2 R2 X2 ,

де різниця X XL XC називається реактивним опором.

Бачимо, що повний опір Zпос цього кола мінімальний, коли X 0, або,

що теж саме, частота зовнішньої напруги співпадає з власною частотою кола

 

 

1

 

. На цій частоті не тільки пропадає реактивний опір кола, а й

 

 

 

0

 

LC

амплітудне значення сили струму максимальне.

Розрахуємо величину напруг на конденсаторі та індуктивності на резонансній частоті; маємо:

U

(C) ( ) I

max

( )X

C

(

0

)

 

Umax

 

Umax

 

L

QU

max

,

 

 

 

 

 

C

 

 

max

0

 

 

0

 

 

 

 

R C

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Umax 0L

 

Umax

 

 

 

 

 

 

 

 

U(L)

( ) I

max

(

0

)X

L

( )

 

 

 

 

L

 

QU

max

.

 

 

 

max

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

R

 

R

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Здійснений в цих виразах перехід до формул з використанням

добротності Q виправданий лише тільки при малому згасанні,

що відповідає

нерівності 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

на частоті 0

амплітудні значення коливань напруг на ємності

та індуктивності

однакові –

U(C)

( ) U(L)

( ),

а

на

 

векторній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

0

 

 

max

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

діаграмі

сума векторів

UL+UC =0. Вимушені

коливання

в

 

контурі з

послідовним з’єднанням ємності, індуктивності та опору, які відбуваються на власній частоті контуру, називають резонансом напруг.

З наведеної на рис. 29 діаграми випливає, що зсув фази між коливанням сили струму та ЕРС генератора для довільної частоти визначається з виразу

tg зс UL UC XL XC . UR R

Зцього співвідношення легко отримати, що

L 1

tg зс

C

.

 

 

R

Видно, що в колі з послідовним з’єднанням різних елементів тангенс зсуву фаз між силою струму і ЕРС генератора визначається відношенням величини реактивного опору до величини активного опору. На власній частоті

0 , коли XL XC =0, зсуву фаз між коливаннями сили струму та зовнішньої ЕРС не буде, зс 0.

2. Розглянемо тепер випадок паралельного підключення опору R, ємності

Ста індуктивності L до зовнішньої періодичної ЕРС, як це показано на рис. 30.

Розрахуємо амплітудне значення сили струму, що тече цим колом, та зсув

фаз між змінним струмом та зовнішньою напругою.

При паралельному з’єднанні елементів кола, напруга на них буде однаковою Uзов =UR =UL =UC , проте величина повної сили струму визначається сумою сил струмів

I =IR +IL+IC .

Таким чином, коливання сили струму кола є сумою коливань сил струмів

на ділянках кола.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знову поставимо у відповідність коливанням сил струмів

I ,

IR , IL

 

та

IC

IR

 

IL

IC

вектори

I ,

IR,

IL

та

IC .

На діаграмі,

 

яку

наведено

на

рис.

30,

враховано,

що

С

R

L

 

 

коливання струму

на

опорі

R

мають

Uзов(t)

 

 

 

 

 

 

 

однакову фазу з коливаннями напруги на

 

 

 

 

ньому, а тому вектори

Uзов

та

I

будуть

 

 

 

 

паралельними. Коливання струму на

 

 

 

 

ємності

випереджають

коливання

напруги

 

 

 

 

на ній,

тобто їх фази відрізняються на

 

 

,

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

тому вектор

IC

є

перпендикулярним

 

до

Рис.30

 

 

вектора

Uзов.

Коливання

ж

струму

 

на

індуктивності відстають по фазі на від коливань напруги на ній, тому вектор

2

IL направлений протилежно до вектора IC .

З наведеної на рис. 30 діаграми випливає, що для модулів векторів сил струмів виконується співвідношення

I IR 2 ( IC IL )2 .

Модулі векторів визначаються амплітудами коливань сил струмів:

I

Imax ,

IR

Imax(R) ,

IC

Imax(C) ,

IL

Imax(L) . З урахуванням цих рівностей

амплітуди коливань сил струмів задовольняють співвідношенню

Imax (Imax(R) )2 (Imax(L) Imax(C) )2 .

Амплітудні значення сил струмів на кожній ділянці кола прямо пропорційні амплітудному значенню напруги на них, або

(R) Umax

(C)

(L)

Umax

 

Imax

 

, Imax CUmax, Imax

 

.

R

L

 

 

 

 

Звідси знаходимо шукану амплітуду, так що

1

 

1

C)2 .

Imax Umax

 

(

 

R2

L

Аналогічно випадку послідовного з’єднання елементів перепишемо цей вираз у спосіб:

Imax Umax ,

Zпар

де Zпар – повний опір кола при паралельному з’єднанні його елементів.

Величина цього повного опору, як легко бачити, визначається за формулою

1

 

1

(

1

C)

2

, або

1

 

1

(

1

 

1

)

2

.

 

R2

 

 

 

R2

 

 

 

Zпар

 

L

 

 

Zпар

 

XL

XC

 

 

З неї випливає, що повний опір Zпар є максимальним за тієї ж умови, а

саме: частота зовнішньої напруги співпадає з власною частотою кола

 

 

1

 

.

 

 

 

0

 

LC

З наведеної на рис. 30 діаграми видно, що зсув фаз між коливаннями сили струму довільної частоти в колі з паралельним з’єднанням елементів можна визначити з виразу

tg зс

IL IC

R(

1

 

1

).

IR

XL

 

 

 

 

XC

З цього співвідношення прямо знаходимо, що

tg зс R( 1 C).

L

Припустимо, що у кола з паралельним з’єднанням елементів активний опір прямує до нескінченності, тобто R . В цьому випадку з схеми на рис. 30 опір Rможна вилучити. Іншими словами, розглянемо коло, в якому ємність та котушка підключені паралельно до генератора змінного струму. Як видно, для такого підключення амплітудне значення сили струму буде визначатися за формулою

1

Imax ( L C)Umax .

Якщо частота зовнішньої напруги співпадає з власною частотою

 

 

1

 

, при якій

1

C 0, то струм (повний струм) в колі зникає,

 

 

 

 

0

 

LC

 

 

L

або Imax( 0) 0, незважаючи, на те що Umax 0. Справа в тому, що на цій частоті коливання сил струмів на ємності та індуктивності відбуваються точно в протифазі. Хоча амплітуди цих струмів однакові і скінчені, з векторної діаграми видно, що IL+IC =0. За таких умов струм, що тече через ємність,

повністю компенсує струм, що тече через індуктивність. Подібні вимушені коливання в електричному контурі при паралельному підключенні до нього змінної напруги, частота якої співпадає з власною частотою контуру, називають

резонансом струмів.

2.11. Коефіцієнт потужності

Розрахуємо потужність, яку споживає електричне коло, при проходженні змінного струму. Нехай до кола підключено змінну напругу

Uзов(t) Umax cos t,

де Umax – амплітудне значення змінної напруги, а – її частота. Ця напруга визиває в колі змінний струм, який коливається з частотою змінної напруги:

I(t) Imax cos( t зс),

де Imax – амплітудне значення сили струму в колі, а зс – зсув фаз між коливанням зовнішньої напруги та коливанням сили струму.

Струм виконує роботу, миттєве значення потужності якої

P IUзов ImaxUmax cos tcos( t зс).

Як правило, електроприлади, які використовуються у техніці при вимірюванні потужності, реєструють її середнє значення. При розрахунку середньої потужності зробимо деякі перетворення:

P ImaxUmax cos tcos( t зс)=

=ImaxUmax(cos зс cos2 t sin зс cos tsin t).

Врахуємо, що за час значно більший періоду коливань середнє

cos2 t 1, а середнє cos tsin t 1 sin2 t 0.

2

2

Таким чином, середнє значення потужності в колі зі змінним струмом визначається співвідношенням

1

P 2ImaxUmax cos зс.

Для кола з послідовно з’єднаними опором, ємністю та індуктивністю,

векторна діаграма якого наведена на рис. 28, амплітудне значення напруги на опорі Umax(R) Umax cos зс, тому для такого кола середня потужність дорівнює

P

1

I

U

(R)

 

1

I

2

R.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

max

max

2

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо вираз для середньої потужності з використанням не

амплітудних, а діючих значень сили струму і напруги Iд

Imax

 

,

Uд

Umax

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

Тоді прийдемо до висновку, що середнє значення потужності змінного струму визначається за формулою

P IдUд cos зс.

Величину cos зс , яка входить у вираз для середньої потужності,

називають коефіцієнтом потужності.

Для кола з послідовним з’єднанням опору, ємності та індуктивності величина коефіцієнта потужності дорівнює відношенню активного опору до

повного опору. Дійсно, з векторної діаграми на рис. 29 маємо

 

 

 

UR

 

 

U

(R)

I

 

R

R

 

cos зс

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

max

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Zпос

 

 

Uзов

Umax

ImaxZпос

 

Коефіцієнт потужності характеризує вплив зсуву фаз між силою струму в колі та прикладеною до нього напругою на потужність, яку отримує коло

(споживач). В електротехніці бажаною є, зрозуміло, ситуація, коли cos зс 1.

Якщо ж cos зс є малими, то забезпечення необхідної потужності здійснюється за рахунок збільшення сили струму, що призводить до зростання втрат енергії в провідниках, які з’єднують споживача з джерелом струму (генератором).

2.12. Складання взаємно перпендикулярних гармонічних коливань

В пунктах 2.5 та 2.10 було розглянуто складання коливань скалярних величин (наприклад, напруг), або коливань векторних величин, які

здійснюються в однаковому напрямку, коли вектори напруженостей електричних полів коливаються вздовж однієї осі.

В цьому пункті ми вивчатимемо складання двох коливань, які відбуваються в перпендикулярних напрямках. Розглянемо, наприклад, складання коливань напруженостей двох електричних полів, якщо вектор напруженості одного поля направлений вздовж осі X, а вектор напруженості іншого поля – вздовж осі Y, причому осі X та Y перпендикулярні між собою,

X Y . Часові залежності коливань проекцій обох полів описуються гармонічними функціями

Ex(t) Emax(x) cos Xt,

Ey(t) Emax(y) cos( Yt ),

де x , y – частоти відповідних коливань, Emax(x) , Emax(y) – амплітудні значення

коливань проекцій напруженостей обох полів, а – різниця фаз між цими коливаннями.

Напруженість результуючого поля представляє собою суму (суперпозицію) напруженостей обох полів

E Exi Ey j ,

де i , j – одиничні вектори (орти), що лежать вздовж координатних осей.

Таким чином, в результаті складання напруженостей двох взаємно перпендикулярних полів, маємо вектор, проекції якого здійснюють коливання.

Проведемо опис результуючого коливання у найпростішому випадку,

коли частоти коливань напруженостей обох полів однакові, x = y= .

Запишемо рівняння коливань проекцій у вигляді

Ex(x(t)) cos t,

Emax

Ey(t) cos tcos sin tsin .

Emax(y)

З цих можна співвідношень записати рівняння:

 

 

Ey(t)

 

 

Ex(t)

 

 

 

Ex(t)

 

 

 

 

 

 

 

cos sin

1

2

,

 

 

E(y)

 

 

 

E(x)

 

 

 

 

 

E(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

max

 

 

 

max

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ey(t)

 

 

 

Ex(t)

 

 

 

 

Ex(t)

 

2 .

 

 

cos sin

1

 

 

E(y)

 

 

 

 

 

E(x)

 

 

E(x)

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

max

 

 

max

 

 

 

 

Піднесемо це рівняння до квадрату та зробимо прості перетворення. У

підсумку, приходимо до рівності:

 

Ey(t)

2

 

Ex(t)

2

2

Ey(t)

 

Ex(t)

cos sin2

 

 

 

 

 

 

 

(y)

(x)

(y)

 

 

 

 

 

 

 

(x)

 

 

Emax

 

 

Emax

 

 

Emax

 

Emax

 

Проведемо аналіз отриманого рівняння в залежності від величини різниці

фаз коливань .

Розглянемо спочатку випадок, коли 0. Тоді записане рівняння для проекцій векторів дає співвідношення:

Ey(t) Ex(t),

Emax(y) Emax(x)

яке відповідає прямо пропорційній залежності між проекціями, і з якого випливає, що вектор результуючого поля коливається вздовж прямої.

Треба врахувати, що функції Ex(t) та Ey(t) обмежені їх амплітудним

значенням, тому отримане рівняння для проекцій задає відрізок, який на рис. 31

Yлежить у першому та третьому квадрантах.

Цей відрізок визначає множину точок

положення кінця вектора E(t) результуючої

напруженості. Початок вектора E(t)

нерухомий і лежить в точці О початку системи

O

X

координат на рис. 31. На рис. 31 показано

вектор E(t) для двох довільних моментів часу:

 

 

 

 

t1, якому відповідає вектор E1 E(t1), та t2 ,

 

якому відповідає вектор E2 E(t2).

Рис. 31

 

Таким чином, в результаті складання

 

 

двох взаємно перпендикулярних коливань з

однаковими частотою та фазою, буде формуватися коливання з тими ж самими частотою і фазою. Вектор результуючого коливання здійснює коливання вздовж осі, яка складає кут з віссю Х. Величина цього кута визначається відношенням:

(y) tg Emax(x) .

Emax

Амплітуда такого результуючого коливання дорівнює

Emax (Emax(x) )2 (Emax(y) )2 .

Припустимо тепер, що . Тоді рівняння для проекцій набуває вигляду

Ey(t) Ex(t) ,

Emax(y) Emax(x)

яке також описує пряму, яка, одначе, лежить у другому та третьому квадрантах на рис. 31. Відрізок, що відповідає цим коливанням, на рис. 31 зображений пунктиром і є симетричним відносно осі Y до відрізку, отриманому при 0.

В оптиці коливання вектора напруженості електричного поля хвилі, які відбуваються вздовж прямої, називають лінійно поляризованими.

Розглянемо, нарешті, випадок, коли зсув фаз між коливаннями .

2

Для такого зсуву фаз рівняння для проекцій набуває вигляду

Ex(t)

Emax(x)

2

y(t)

E(y)

maxE

2

1.

Це рівняння відповідає еліпсу (див. рис.

32)

з півосями

E(x)

та E(y) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

max

Y

- /2

 

З’ясуємо, що це за еліпс.

 

 

 

 

При

 

накладанні

 

коливань

 

/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

напруженостей

 

двох

 

взаємно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перпендикулярних полів, фази яких

 

 

 

 

O

 

 

 

відрізняються

 

на

 

 

,

отримаємо

 

 

X

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

електричне

поле

з

 

результуючою

 

 

 

 

 

 

 

 

напруженістю,

що

характеризується

 

 

 

вектором

E .

Початок

цього

вектора

Рис. 32

 

 

 

 

 

 

 

лежить у точці О початку системи

відліку, а кінець вектора E лежить на еліпсі (див.

рис. 32). Іншою мовою,

кінець вектора E результуючої напруженості

поля описує з часом еліпс. При

цьому при часовому обертанні вектора E змінюється і його модуль.

В оптиці такі коливання вектора напруженості називають еліптично

поляризованими. Коли

 

 

, то

обертання здійснюється за

рухом

 

 

2

 

 

право

годинникової стрілки.

Якщо так,

то такі коливання називають

поляризованими. Коли , то вони здійснюється проти руху годинникової

2

стрілки і називаються ліво поляризованими. На рис. 32 відповідні напрямки обертального руху вектора E позначено стрілками.

У випадку, коли амплітуди коливань проекцій напруженостей обох полів будуть однаковими Emax(x) Emax(y) , кінець вектора E описуватиме колову

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]