практикум

Хід роботи. До еритроседіометра вносять 2 мл 4-процентного розчину лимоннокислого натрію, кров коня з яремної вени до мітки 0. Вміст змішують обережним перевертанням пробірки декілька разів і ставлять її вертикально у штатив. Швидкість осідання еритроцитів реєструють через кожні 15 хв. протягом години і через 24 год.

Контрольні запитання

1.Механізм швидкості осідання еритроцитів,

2.З якою метою визначають швидкість осідання еритроцитів?

РОБОТА 3.25. Фагоцитоз

Фагоцитоз – це процес захвату й поглинання мікроорганізмів, фрагментів клітин лейкоцитами з наступним внутрішньоклітинним перетравленням за допомогою ферментів.

Мета досліду. Ознайомлення з фагоцитозом.

Матеріали й обладнання: жаби, фізіологічний розчин, мікроскоп, шприц, предметні стекла, голки, покривні стекла, туш.

Хід роботи. За добу до дослідження у черевну порожнину або в спинний лімфатичний мішок жаби вводять туш.

При цьому відбувається реакція накопичення в лімфі лімфоцитів з фагоцитованими частинками туші. Перед дослідженням жабу умертвляють, після чого беруть краплю лімфи з лімфатичного мішка, наносять на предметне скло і накривають покривним склом. Препарат роздивляються під великим збільшенням мікроскопу і знаходять лейкоцити, заповнені тушшю. У лімфі контрольної жаби фагоцитованих лейкоцитів не знаходять. Замість лімфи можна взяти краплю крові, відрізавши ножицями палець у жаби. Одержану краплю крові потрібно змішати з 0,6-процентним розчином натрію хлориду і розглянути препарат під мікроскопом з великим збільшенням.

Контрольні запитання

1.У чому полягає суть фагоцитозу?

2.Характеристика методики дослідження фагоцитозу.

51

РОЗДІЛ 4. ФІЗІОЛОГІЯ КРОВООБІГУ

Серце – основний орган кровоносної системи, який внаслідок своєї роботи створює різницю кров’яного тиску, і кров, як рідка тканина, підкоряючись законам гідравліки, тече з місця більшого тиску до місця меншого. Рухаючи кров, серце забезпечує клітини організму структурними й енергетичними речовинами, необхідними для нормального перебігу всіх фізіологічних процесів. Серце виконує ще таку важливу функцію, як видалення шкідливих продуктів обміну речовин в організмі через органи виділення.

Серцевий м’яз за будовою є поперечно-смугастим і має такі ж властивості, як і скелетні м’язи, а саме: провідність, скоротливість, збудливість і, крім того, властивість автоматії.

За добу серце перекачує біля 25 т крові у таких тварин як коні, працює протягом усього життя організму і не стомлюється.

РОБОТА 4.1. Графічна реєстрація серцевих скорочень (кардіографія)

До серцево-судинної системи належать такі органи як серце, кровоносні та лімфатичні судини, кров, лімфа та тканинна рідина. Створюючи відповідний тиск, серце сприяє рухові крові в судинах. В результаті постійного кровообігу до тканин тіла постачаються поживні речовини, кисень, солі, гормони, вітаміни та виділяються із тканин продукти обміну.

Властивість скорочення серцевого м’яза характеризується тим, що сила його скорочень не має прямої залежності від сили подразнення, як це спостерігається у скелетних м’язах.

Така особливість названа законом “все або нічого”, який тлумачиться так: якщо на серцевий м’яз подіяти подразником порогової сили, то він скорочується максимально, тобто віддає для скорочення “все”, а якщо подразник буде підпорогової сили, то м’яз на нього не реагує скороченням, тобто “нічого” не відбувається.

Скорочення серця відбувається у дві фази. Першу фазу становить скорочення (систола) передсердь. За скороченням передсердь іде друга фаза– скорочення(систола) шлуночків,коли передсердярозслаблені.

За другою фазою йде загальна пауза (діастола) передсердь та шлуночків. Все це складає один цикл роботи серця.

Мета роботи. Записати на кімографі роботу серця (механокардіограму) і проаналізувати їх.

Матеріали й обладнання: жаба, коркова пластинка, набір інструментів для препарування, кімограф, важілець-записувач.

52

Хід роботи. Жабу декапітують, руйнують спинний мозок, фіксують на корковій пластині черевцем догори, оголюють та звільняють серце від “сорочки”, перерізають “вуздечку”-зв’язку, яка з’єднує його з печінкою. За допомогою нитки з гачком верхівку серця з’єднують із важільцем-записувачем на штативі так, щоб записувач займав горизонтальне положення. До пера підводять барабан кімографа, який повільно обертається. Серце скорочується, його робота реєструється у вигляді механокардіограми.

Студенти замальовують механокардіограму в зошит і роблять її аналіз. Стрілками позначають низький і високий зубець, підписують, що перший відповідає скороченню передсердя (перша фаза), а другий – скороченню шлуночків (друга фаза). Спад кривої позначають як загальну паузу (діастолу) серця.

Контрольні запитання

1.У чому особливість такої властивості серцевого м’яза як скоротливість, і як треба розуміти закон “все або нічого”?

2.Чому серцевий м’яз не стомлюється, працюючи протягом усього життя організму?

3.Чому кількість серцевих циклів за одиницю часу у дрібних тварин (у дрібних пташок до 1 000 на хвилину) більша, ніж у великих (у слона – близько 25)?

РОБОТА 4.2. Дослідження серцевого поштовху

Серцевим поштовхом називається коливання (вип’ячування) грудної стінки внаслідок поштовху її серцем у момент систоли. У більшості тварин, зокрема уконей,серцештовхаєгрудну стінкубічною поверхнею– “бічний поштовх”, а у людини та собаки верхівкою – “верхівковий поштовх”. Серцевий поштовхдосліджують методом пальпації.

За силою розрізняють слабкий серцевий поштовх, середньої сили, підсилений та стукаючий.

Мета роботи. Навчитись досліджувати серцевий поштовх у різних видів тварин.

Матеріали й обладнання: секундомір, піддослідні тварини.

Хід роботи. Тварину тримають у стоячому положенні. Ліву передню кінцівку відводять уперед. Кисть руки просовують між кінцівкою та грудною стінкою, знаходять місце, де поштовх відчувається долонею найкраще. Звертають увагу на силу серцевого поштовху. При недостатній роботі серця поштовх відчувається слабо або зовсім не відчувається. При цьому треба врахувати вгодованість.

При гіпертрофії серцевого м’яза поштовх відчувається як дуже сильний або стукаючий, особливо після виконання твариною фізичних

53

навантажень. Такий серцевий поштовх можна спостерігати візуально збокутварин – грудна стінка здригається.

Серцевий поштовх можна зареєструвати на кімографі за допомогою капсули Марея, з’єднаної гумовою трубкою з кардіографом. Останній можна замінити лійкою, широка частина якої затягнута гумовою плівкою. Її фіксують у ділянцігрудної стінки тварини,дезнаходитьсясерце.

Коливання стінки шляхом повітряної передачі змінює положення записувача, і на кімографі реєструються зубці, що характеризують серцеві поштовхи.

Контрольні запитання

1.Що називається серцевим поштовхом?

2.З якою метою досліджують серцевий поштовх?

3.Як діляться серцеві поштовхи за силою?

РОБОТА 4.3. Автоматія серцевого м’яза Дослідження провідної системи серця за допомогою лігатур

(перев’язок) Станніуса

Автоматія серцевого м’яза – це здатність його скорочуватись завдяки збудженням (імпульсам), що зароджуються у самому серці. Дослідження показали, що в серці є утворення (вузли) м’язового походження, які за своєю будовою не подібні, власне, до серцевого м’яза і здатні генерувати імпульси. Ці утворення названі провідною системою, бо вони не тільки генерують збудження, а й проводять його від передсердь до шлуночків.

Головним вузлом у провідній системі серця є синусний або вузол Кейт-Флака, розміщений у правому передсерді, біля устя порожнистихвен. Саме йому притаманна автоматія,бо в ньому зароджується збудження.

Крім того, він забезпечує послідовну роботу серця та нормальний ритм скорочень серцевого м’яза. Другим вузлом є атріовентрикулярний або вузол Ашофф-Тавара. Він продовжується пучком Гіса, який ділиться на дві ніжки, що проходять між м’язовими волокнами лівого та правого шлуночків. Ніжки пучка Гіса закінчуються волокнами Пуркіньє, а останні контактуютьбезпосередньо зм’язовими волокнами серця.

Мета роботи. Вивчити значення вузлів провідної системи методом лігатур Станніуса.

Матеріали й обладнання: жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластинка, маленький пінцет, нитки, 0,6-процентний розчин кухонної солі, гачок з ниткою.

Хід роботи. Жабу декапітують, знерухомлюють, руйнуючи спинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем догори, оголюють серце, підрізають вуздечку, підраховують кількість серцевих

54

скорочень за хвилину. Пінцетом проводять нитку (перша лігатура) під дуги аорти. Гачком із ниткою проколюють верхівку серця і перекидають його на “спинку”. При цьому нитка лігатури розміщується на границі між синусом, де знаходиться синусний вузол, і передсердями. Саме тут роблять перев’язку. Внаслідок цього серце перестає працювати, а синус продовжує скорочуватися в нормальному ритмі. Це свідчить про те, що саме в синусному вузлі зароджуються імпульси.

Далі ниткою з гачком серце утримують у вертикальному положенні й накладають другу лігатуру на межі між передсердями та шлуночками. Ця лігатура затягується поступово, щоб злегкапритиснути атріовентрикулярний вузол і привестийого до станузбудження. Внаслідок цього у ньому починають зароджуватись імпульси, і серце відновлює свою роботу, але працює в сповільненому ритмі. Підраховуючи одночасно кількість скорочень серця і синуса, можна впевнитись, що серце, скорочуючись за рахунок атріовентрикулярного вузла, працює значно повільніше. З цього випливає, що нормальний ритм роботи серця забезпечується синусним вузлом.

Звертають увагу на те, що передсердя та шлуночки, працюючи за рахунок атріовентрикулярного вузла, скорочуються не послідовно, а одночасно. Виходить, що послідовна робота серця також забезпечується синусним вузлом.

Третя лігатура накладається на верхівку серця, що зумовлює скорочення одної верхівки, а це свідчить, що й волокнам Пуркіньє властивий автоматизм.

Контрольні запитання

1.Чим забезпечується автоматична робота серця?

2.Що являє собою провідна система серця та яке її значення?

3.За якими трьома ознаками синусний вузол вважається головним?

4.Денакладаютьсяперша,другаі третялігатура Станніуса,зякоюметою?

РОБОТА 4.4. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію і калію) на роботу серця

Центральна нервова система регулює роботу серця не тільки через нервові провідники, а й гуморальні, тобто через різні середовища організму (кров, лімфу, клітинну рідину). Цими шляхами до серця надходять різні речовини, зокрема, гормони та електроліти.

Одним із сильнодіючих гормонів є адреналін, який синтезується у мозковій частині надниркових залоз. Адреналін розширює судини серця, що покращує живлення серцевого м’язаі стимулює його роботу.

Іони кальцію діють на серце подібно симпатичним нервам, тобто прискорюється ритм, збільшується сила скорочень, підвищується збудливість серцевого м’яза.

55

Іони калію діють подібно парасимпатичним нервам (блукаючим), які створюють зворотний ефект.

Мета роботи. Довести експериментально, що адреналін, іони кальцію та калію беруть участь у регуляції роботи серця.

Матеріали й обладнання: жаба, коркова пластинка, набір інструментів для препарування, розчин адреналіну (1:1000), 1-процент- ний розчин хлориду кальцію і хлориду калію, розчин Рінгера, пінцет, нитки, піпетка та скляна канюля для венозного синуса.

Хід роботи. Жабу декапітують, руйнують спинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем догори, оголюють серце, підрізають вуздечку. Під гілки аорти проводять нитку маленьким пінцетом, серце перекидають на “спинку”, роблять надріз унизу венозного синуса, вводять у нього скляну канюлю, заповнену розчином Рінгера, і фіксують її ниткою. Тепер розчин із канюлі надходить у венозний синус і далі в серце. Через 3-4 хвилини підраховують кількість скорочень серця за хвилину. Далі в канюлю до розчину Рінгера додають піпеткою 2- 3 краплі розчину кальцію хлориду. Спостерігають збільшення частоти та сили серцевих скорочень, ведуть їх підрахунок.

Після дії іонів кальцію протягом 5 хвилин у канюлю наливають тільки розчин Рінгера – промивають порожнини серця, а потім додають 2-3 краплі розчинукалію хлориду.

Підраховують кількість серцевих циклів за хвилину, зрівнюють їх із нормою і впевнюються, що серце послаблює свою роботу.

Знову промивають серце розчином Рінгера і через 5 хвилин додають до нього 1-2 краплі розчину адреналіну. Спостерігають значне прискорення роботи серця.

Результати дослідів записують у зошит (табл. 6).

Контрольні запитання

1.Як змінюється діяльність серця при збільшенні концентрації іонів кальцію та калію у крові?

2.Що спричиняєнадмірна концентраціяіонівкальціюта калію укрові?

3.Чому адреналін діє на серце подібно до симпатичних нервів?

56

РОБОТА 4.5. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)

Робота серця може змінитися під впливом збуджень, що надходять до нього з інших органів. Так, під час доїння корови подразнюються рецептори шкіри молочної залози, що прискорює роботу серця. При натискуванні на очні яблука також змінюється частота серцевих скорочень. Сильні механічні подразнення очеревини, кишечнику, удар у живіт можуть спричинити зупинку серця. Усі ці приклади свідчать про те, що робота серця залежить від стану та зміни діяльності різних частин організму. Вплив органів на серце здійснюється рефлекторно, по специфічних рефлекторних дугах.

Мета роботи. Впевнитись експериментально у зміні роботи серця жаби при механічному подразненні кишечнику.

Матеріали й обладнання: жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластинка.

Хід роботи. Жабу декапітують і, не руйнуючи спинного мозку, фіксують на корковій пластинці черевцем догори. Розрізають черевну та грудну порожнини, оголюють кишечник та серце. Щоб пройшли шокові явища після такої операції, жабу залишають у спокійному стані на 3-4 хвилини.

Далі звертають увагу на ритм серця, підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину і подразнюють петлю кишечнику, злегка стискуючи її пінцетом. При цьому спостерігають короткочасну зупинку серця. Якщо у разі слабких подразнень кишечнику зупинки серця не настало, то стискують пінцетом декілька петель кишечнику значно сильніше, чим досягають мети.

Зупинку серця під час подразнення можна зареєструвати на барабан кімографа за допомогою важільця-записувача, з’єднаного ниткою з верхівкою серця. Встановлено, що рефлекторна дуга цього рефлексу містить рецептори кишечнику, черевні нерви, спинний та довгастий мозок.

В останньому знаходяться ядра блукаючих нервів, які діставши збудження від кишечнику, передають його по відцентровим нервовим волокнам до серця. Як наслідок, серце зупиняється.

Контрольні запитання

1.З яких елементів складається рефлекторна дуга вісцеровісцерального рефлексу кишечник-серце?

2.Про що свідчить даний дослід?

57

РОБОТА 4.6. Вплив тепла і холоду на роботу серця

Зміна температури навколишнього середовища веде до зміни роботи серця. У холоднокровних тварин тепло чи холод діють на серце безпосередньо, тому зниження температури навколишнього середовища сповільнює роботу серця, а підвищення, навпаки, прискорює серцевий ритм.

Утеплокровних тварин, завдяки наявності у них добре розвинених терморегуляторних механізмів, навколишнє тепло гальмує обмінні процеси, а це зумовлює сповільнення роботи серця. У холодну пору року обмінні процеси прискорюються і серце вимушене працювати швидше. Коли ж відбувається значне підвищення чи зниження температури навколишнього середовища, то регуляторні механізми цих тварин не здатні запобігати дії тепла чи холоду, тому останні діють безпосередньо на серце, як і у холоднокровних тварин.

Мета роботи. Впевнитися у зміні роботи серця при безпосередній дії на нього тепла і холоду.

Матеріали й обладнання: жаба, 0,6-процентний розчин кухонної солі, набір інструментів для препарування, секундомір, коркова пластинка, спиртівка, пробірка, склянка з холодною водою, піпетка.

Хід роботи. Жабу декапітують, руйнують спинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем догори, оголюють серце.

Через 5 хвилин після операції підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину.

Упробірку наливають 2-3 мл розчину кухонної солі, підігрівають його над полум’ям спиртівки, набирають у піпетку і зрошують серце.

Підраховують кількість скорочень за хвилину і порівнюють дані

зтакими в нормі.

Далі пробірку з солоним розчином тримають 2-3 хвилини у склянці з холодною водою, за цей час серцевий ритм стає нормальним. Після цього серце зрошують холодним розчином, що зразу ж викликає сповільнення серцевого ритму.

Знову підраховують кількість серцевих циклів за хвилину. Дані записують у зошит (табл. 7).

Таблиця 7

Наслідкидії теплого та холодного фізіологічного розчинунароботусерця

Кількість скорочень серця за хвилину після зрошення фізіологічним розчином:

теплим холодним

у нормі

58

Контрольні запитання

1.У чому різниця тепла та холоду на серце холоднокровних і теплокровних тварин?

2.Як впливають на роботу серця теплокровних тварин помірні та сильні зміни температури навколишнього середовища?

РОБОТА 4.7. Дослідження тонів серця (аускультація серця)

Під час роботи серце створює звуки, які називають тонами. Розрізняють два тони: систолітичний та діастолітичний. Перший виникає в момент систоли шлуночків за рахунок закриття стулкових (атріовентрикулярних) клапанів і вібрації шлуночкового м’яза під час фази напруження та вигнання крові в аорту. Цей тон довгий, низький і глухий. Другий тон виникає під час діастоли. Він, навпаки, короткий, високий і дзвінкий, утворюється за рахунок закриття півмісяцевих клапанів аорти та легеневої артерії.

Аускультацію проводять, користуючись інструментами – стетоскопом або фонендоскопом. Також її можна провести безпосередньо вухом, заздалегідь закривши грудну клітку тварини рушником.

Мета роботи. Ознайомитися з тонами серця у різних сільськогосподарських тварин методом аускультації. Віддиференціювати систолітичний тон від діастолічного.

Хід роботи. Тварину тримають у стоячому положенні. Ліву передню кінцівку відводять максимально вперед. До ділянки грудної клітки, де знаходиться серце (4-5 міжребер’я), прикладають фонендоскоп (вухо, стетоскоп), прислуховуючись, переміщають його і знаходять місце, де тони прослуховуються найкраще. Орієнтуючись на коротку паузу між тонами та їх характеристику, відрізняють перший тон від другого, звертають увагу на частоту тонів – чи не доповнюються вони іншими шумами.

Закінчивши дослідження у спокійному стані, тварину примушують пробігти й знову прослуховують тони. Після фізичних навантажень додаткові патологічні шуми прослуховуються більш чітко.

Контрольні запитання

1.З якою метою проводять аускультацію серця?

2.Чим характерні систолічний та діастолічний тони серця?

3.Яке походження тонів серця?

59

РОБОТА 4.8. Дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин

Пульс – це коливання стінок артеріальних судин, зумовлене підвищенням тиску крові.

Увенозній системі тиск крові не залежить від систоли та діастоли, тому у венах пульс відсутній. Венозний пульс можливий тільки в устях порожнистих вен і виникає він у момент скорочення правого передсердя, коли кров наштовхується на закритий отвір і зворотна хвиля її коливає стінки вен.

Увипадках, коли кільцеві м’язи нещільно закривають отвір і кров повертається назад у вени, венозний пульс підсилюється і передається на яремну вену. Таке коливання яремної вени називається “ундуляцією” і свідчить про недостатню роботу серця.

Мета роботи. Дослідити пульс у різних сільськогосподарських тварин, вивчити його характеристику.

Матеріали й обладнання: коні, корови та інші сільськогосподарські тварини, секундомір.

Хід роботи. Пульс можна досліджувати на будь-якій артерії, що доступна прощупуванню (пальпації), але зручно і тому прийнято це робити у коней на підщелепній артерії в ділянці судинної вирізки нижньої щелепи, у корів – по краю жувального м’яза на лицевій артерії, у дрібних тварин (кіз, овець) – на ділянці паху, на стегновій артерії, у свиней – на хвостовій артерії.

Прощупуючи пучками пальців, знаходять артерії і підраховують кількість пульсових хвиль на хвилину, користуючись секундоміром. Отримані дані порівнюють із кількістю серцевих циклів у нормі.

Досліджуючи пульс, звертають увагу на його характеристики, а саме: ритмічність (ритмічний і аритмічний із неоднаковими проміжками часу між ударами); частоту (частий і рівний); висоту (високий і низький); напруженість (твердий та м’який, коли кровонаповнення судини слабке й при незначному натискуванні на артерію рух крові припиняється). Після дослідження пульсу в спокійному стані тварину примушують пробігти і знову досліджують пульс. Звертають увагу на зміну його частоти та інших характеристик. За пульсом судять про роботу серця та стан кровоносних судин.

Пульс можназаписатиграфічнозадопомогоюприладу– сфігмографа.

Контрольні запитання

1.Що називається пульсом?

2.Якими ознаками характеризується пульс?

3.Про стан яких органів можна судити, досліджуючи пульс?

60