Розділ 1. Теоретико-методологічні засади оцінювання можливостей комерціалізації технології

ITmk3 (Iron–Making Technology Mark 3) – технологія прямого відновлення заліза на основі вугілля, що була розроблена японською компанією Kobe Steel Limited.

ITmk3 технологія – це простий процес з одно-кроковою операцією в кільцевій печі з обертовим подом, де і здійснюється перетворення залізного дріб’язку та вугільного пилу у гранули заліза, які називають гранульований чавун. Відновлення, плавлення і відділення шлаку відбуваються протягом десяти хвилин. Температура процесу складає 1350 – 1450°C.

Унікальність цієї технології полягає в тому, що вона дозволяє отримувати високоякісну металургійну сировину, яку можна використовувати для виробництва сталі. Коротка історія розвитку технології прямого відновлення заліза наведена нижче:

• Над розробкою технології Kobe Steel Limited почала працювати у 1996р.

• Перша дослідна установка потужністю 2,8 тис. тонн готової продукції на рік була побудована у м. Канагава (Японія) у 1999 р.

• Перший дослідно-демонстраційний завод – у м. Сілвер Бей (штат Міннесота, США) у травні 2003 р.

• Перша партія гранул заліза, які згодом отримали назву гранульований чавун (nuggets), була отримана через рік після відкриття заводу, у травні 2004 р.

• Близько 9 тис тонн виготовленого дослідно-демонстраційним заводом гранульованого чавуну було успішно використано в електродугових печах на металургійних заводах (далі – МЗ) США.

• Лише у 2010 р. було завершено будівництво першого у світі заводу з виробництва гранульованого чавуну на основі технології прямого відновлення заліза, що знаходиться у м. Хойт-Лейкс, США [1].

Далі більш детально розглянемо особливості технології прямого відновлення. Використання технології прямого відновлення заліза забезпечує:

Виготовлення продукції високої якості: гранульований чавун має більш високі технічні характеристики у порівнянні з відновленим залізом і відповідає чавуну з доменних печей (склад: 96–98% (Fe); 2 –2,5 (С); 0,07 – 0,1 (S), 0,01 – 0,02 (P)). У той же час, розмір і форма гранульованого чавуну забезпечує просте плавлення в середині кисневого конвертора або електропечах при безперервному завантаженні. Гранульований чавун компактніше інших продуктів збагачення руди за питомою змістом заліза і зручний у зберіганні, що дозволяє знижувати витрати на транспортування.

Значну економію енергоносіїв: в порівнянні з багатокроковим процесом сталевого лиття, де використовується доменна піч і інші технології прямого відновлення заліза з використанням великої кількості дорогого природного газу, ITmk3 споживає значно менше ресурсів палива і має більш низьку вартість.

Високу ефективність використання палива: у ITmk3 процесі забезпечується практично повне використання хімічної енергії компонентів природного газу в процесі виробництва. Продукти горіння залишаються в системі, що є важливою відмінністю від звичайної доменної печі.

Низький вплив на навколишнє середовище: ITmk3 технологія не має практично ніякого шкідливого впливу на навколишнє середовище, оскільки в процесі немає необхідності використовувати коксову або агломераційного установку. В результаті, в порівнянні з типовою системою доменних печей, викиди містять менше NOx, SOx і твердих домішок.

Низькі накладні витрати виробництва: економічність досягається за рахунок простоти, високої ефективності процесу, надійності і невеликого розміру заводу і обслуговуючого персоналу.

Можливість використання різних сировинних матеріалів: завод прямого відновлення заліза ITmk3 є гнучкою технологією для джерела вуглецю: можливість використання вугілля (некоксуюче вугілля), нафтовий кокс чи інші матеріали, що містять вуглець. У технологічному процесі може бути використана низькоякісна залізна руда.

Для прийняття рішення щодо доцільності комерціалізації¹технології прямого відновлення заліза на ринку України було розроблено алгоритм, схема якого наведена на рис.

Відповідно до наведеного алгориту процес оцінки можливостей комерціалізації технології прямого відновлення заліза включає три обов’язкові етапи.

На першому етапі аналіз направлений на виявлення ринкових можливостей для комерціалізації проекту. Зокрема, необхідно визначити потенційних споживачів продукції, виготовленої на основі технології; визначити потенційних конкурентів і оцінити конкурентоспроможність товару на ринку; а також визначити потенційний рівень попиту з боку обраної цільової аудиторії.

Відповідно до наведеного алгоритму вихід на ринок із новим продуктом, у даному випадку із сировиною для металургійної промисловості, можливий у таких випадках:

• На ринку існує незадоволена потреба, тобто існує дефіцит сировини для виробництва сталі.

• Виникнення дефіциту на ринку може відбутись у перспективі, у т.ч. у силу росту ринку та зростання його ємності.

• На ринку існує можливість в силу конкурентоспроможності товару, виготовленого на основі технології, для витіснення існуючих конкурентів, через перехід споживачів до використання нового виду сировини.

Завершується перший етап розрахунком рівня потенційного рівня попиту на продукцію, виготовлену на основі технології прямого відновлення заліза.

Рис. Алгоритм здійснення оцінки можливостей комерціалізації технології

Джерело: розробка автора

Відповідно до алгоритму, наведеної на рис, обсяг потенційного попиту визначається:

• Як попит, що зумовлений дефіцитом сировини, з урахуванням ризиків заміщення з боку інших технологій;

• Як попит з боку споживачів, які готові перейти до використання нової сировини;

• Як попит, що, з одного боку, зумовлений дефіцитом сировини на ринку, а з іншого – рівнем конкурентоспроможності товару.

На другому етапі процесу комерціалізації, згідно із авторською розробкою алгоритму, відбувається виявлення всіх затрат, пов’язаних із комерціалізацією технології та урахування ризиків проекту. Затрати, рівень яких необхідно врахувати в першу чергу, це: вартість технології, вартість будівництва заводу, обсяг затрат на розгортання інфраструктури, маркетингові затрати та затрати часу.

На третьому – на виявлення передумов для використання ринкових можливостей. Тут необхідно провести економічну оцінку та прийняти рішення про комерціалізацію технології. Для прийняття рішення щодо привабливості того чи іншого проекту використовують декілька критеріїв. Найважливіші із них: чиста теперішня вартість; внутрішня норма прибутковості; індекс прибутковості інвестиційного проекту; співвідношення вигод та затрат; визначення терміну окупності інвестицій та точки беззбитковості; термін окупності інвестицій; точка беззбитковості; оцінка рентабельності.

Для завершення необхідно проаналізувати всі отримані показники та на їх основі та з обов’язковим врахуванням потенційного попиту прийняти рішення про доцільність комерціалізації японської технології прямого відновлення заліза на українському ринку.

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Для вирішення поставленої маркетингово-управлінської проблеми було проведено кабінетне та польове маркетингове дослідження.

Кабінетне маркетингове дослідження було направлене на отримання вторинної маркетингової інформації. В якості основних джерел зовнішньої вторинної інформації було використано:

• галузеві журнали «Метал Дайджест», «Метал України», «Металл и литье Украины», «Металургія України», інформаційний портал про чорну та кольорову металургію «Українська асоціація сталеплавильників», «Порошкова металургія», «Металургія і гірничорудна промисловість», «Нові матеріали в металургії та машинобудуванні» тощо;

• економічні і бізнес-журнали та газети, такі як «Комп&ньоН», «Бізнес», «Фінанси України» тощо;

• статистичні дані державного комітету статистики, міністерств та відомств;

• електронні джерела даних;

• опис технології прямого відновлення заліза;

• характеристика гранульованого чавуну як сировини для виплавки сталі;

• звіт Kobe Steel, Ltd від 22 вересня 2011 року про майбутнє української металургійної промисловості.

Хід проведення кабінетного дослідження на основні його результати викладено нижче.

Аналіз маркетингового середовища було розпочато із аналізу мікросередовища, а саме із виявлення та аналізу потенційних споживачів продукції, виготовленої на основі технології прямого відновлення заліза.

Було виявлено, що всього на ринку існує 15 металургійних комбінатів та заводів. До числа найбільших українських металургійних комбінатів (далі – МК)належать: ВАТ «МК «Азовсталь», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Алчевський МК», ВАТ «Маріупольський МК ім. Ілліча». Металургійне виробництво в основному зосереджено в чотирьох областях країни: Донецькій (42,4 % виробництва сталі), Дніпропетровській (30,6 %), Запорізькій (12,5 %) і Луганській (9,3 %) [4].

Усі сталеплавильні підприємства, які є на ринку, можна поділити на підприємства з повним технологічним циклом та спеціалізовані. Повний металургійний цикл включає виплавку чавуну і сталі та виробництво прокату. Окрім того, можна виділити підприємства з повним технологічним циклом, що самостійно здійснюють видобуток і переробку залізної руди, та ті, що не здійснюють власного видобутку і закуповують підготовлену руду у вигляді концентрату, окатишів чи агломерату у гірничо-збагачувальних комбінатів. Спеціалізовані ж не мають повного металургійного циклу і належать до переробної металургії або працюють на вторинній сировині.

Також варто враховувати, що дані підприємства виробляють сталь різними способами. Сьогодні на українському ринку чорної металургії існує три основні способи сталеплавильної переробки: конверторний, мартенівський та електричний. Так от, підприємства з повним виробничим циклом виготовляють сталь конвертерним та мартенівським способом, а спеціалізовані, що працюють на вторинній сировині, – електричним. Для виробництва сталі різними способами необхідні різні сировинні матеріали для формування шихти і застосовуються вони при цьому у різних пропорціях.

Оскільки технологія прямого відновлення заліза є новою для українського ринку, а кінцевий продукт – гранульований чавун ще не використовується, було визначено можливості входження Itmk3 в існуючий технологічний процес випуску сталі на національному ринку (результати представлено в Додатоку А). Враховуючи можливості входження сировини в існуючий технологічний процес, оцінювання можливостей комерціалізації можна продовжувати далі.

Сегментація та особливості поведінки потенційних споживачів є важливим елементом роботи для оцінювання можливостей комерціалізації. Для сегментації споживачів на ринку сировини для металургійної промисловості було виділено 2 критерії, що лежать в основі відмінностей у поведінці груп споживачів на ринку. До них належать: тип промислового виробництва сталі підприємства споживача та рівень інтегрованості підприємства у об’єднання з підтримуючими галузями на ринку (у даному випадку ключовими є об’єднання підприємств із ГЗК, які займаються видобутком, збагаченням залізної руди або інтеграція з підприємствами, що здійснюють заготівлю металобрухту).

Сегментація споживачів наведена на рис. нижче.

		За типом виробництва
		Підприємства з повним циклом виробництва	Спеціалізовані
За рівнем інтеграції	Повністю інтегровані	Повністю інтегровані підприємства з повним циклом виробництва	Повністю інтегровані спеціалізовані підприємства
	Не інтегровані	Частково інтегровані або не інтегровані підприємства з повним циклом виробництва	Частково інтегровані або не інтегровані спеціалізовані підприємства

Рис. Сегментація споживачів залізовмісної сировини для виплавки сталі.

Джерело: розробка автора

Відповідно до першого критерію, усі сталеплавильні підприємства, які є на ринку, можна поділити на підприємства з повним технологічним циклом та спеціалізовані. Повний металургійний цикл включає виплавку чавуну і сталі та виробництво прокату. Спеціалізовані ж не мають повного металургійного циклу і належать до переробної металургії або працюють на вторинній сировині.

Окрім того, виявлено, що відмінності у поведінці споживачів при виборі металургійної сировини пов’язані із рівнем інтеграції підприємств до різних об’єднань на ринку. Тип закупки сировинних матеріалів пов'язаний із входженням до різних об’єднань. На основі даного критерію можна виділити 2 групи підприємств: не інтегровані та частково інтегровані або повністю інтегровані МЗ та МК, які входять до різних металургійних об’єднань.

Як правило, об’єднання формують підприємства, що знаходяться на різних етапах в рамках індустріального ланцюгу. Таким чином, учасники об’єднання забезпечують один одного необхідними ресурсами та сировиною. Оскільки такі підприємства, як правило, мають постійних постачальників сировини, зв’язані довгостроковими контрактами та часто ведуть спільну політику, то співпраця з ними ускладнена. Що стосується не інтегрованих або незалежних МЗ та МК, то вони здійснюють закупку сировини у різних підприємств гірничо-металургійного комплексу. Так як вони не є членами об’єднань, доступ до них простіший через те, що вони маю більшу гнучкість у веденні своєї діяльності.

Наступний етап аналізу мікросередовища – визначення потенційних конкурентів продукції, виготовленої на основі технології прямого відновлення заліза.

У ході аналізу було виявлено, що на ринку існує два види залізо-рудної сировини, які застосовуються для виробництва сталі: металобрухт та рідкий чавун. Через технологічні особливості їх застосування у виробничому процесі, вони не є товарами-конкурентами на ринку. Проте поява на ринку нового типу сировини – гранульованого чавуну – призведе до появи конкуренції. Так як технологія прямого відновлення заліза дозволяє виготовляти сировину для металургійної промисловості, що може використовуватись при виробництві сталі і може стати альтернативою:

• металобрухту при електричному способі виплавки;

• залізорудним обкотишам, що застосовуються у ході киснево-конвертерного способу виробництва.

Враховуючи дану особливість, доцільно розглядати конкуренцію на рівні товарів-субститутів. Таким чином, найбільш небезпечними конкурентами сировини, виготовленої на основі технології Itmk3, є вторинна металургійна сировина – металобрухт та рідкий чавун, виготовлені у процесі підготовки руди до плавки.

Проведений порівняльний аналіз товарів конкурентів дозволив визначити сильні та слабкі сторони сировини, виготовленої на основі технології прямого відновлення заліза, у порівнянні з конкурентами. Результати аналізу представлені у таблиці SWOT-аналізу.

Окрім того, перед прийняттям рішення про виведення на ринок нової технології було проаналізовано ситуацію на ринку чорної металургії, виявлено основні можливості та загрози. Результати аналізу знайшли своє відображення у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Таблиця SWOT-аналізу

Сильні сторони	Слабкі сторони
Високий вміст заліза у металургійній сировині (96 – 98 %). Низькі вимоги до вихідних сировинних ресурсів (бідна руда та різні матеріали у якості джерел вуглецю). ITmk3 має низький негативний вплив на навколишнє середовище. Гранульований чавун компактніше інших продуктів збагачення руди і зручний у зберіганні.	Низький вміст корисних домішок у складі гранульованого чавуну. Використання гранульованого чавуну для виробництва сталі призводить до незначного зростання собівартості її виготовлення. Необхідні додаткові затрати енергії на розплавлення гранул заліза. Технологія прямого відновлення перебуває на етапі розробки на впровадження на ринок
Можливості	Загрози
Зростання попиту на металургійну сировину, зокрема металобрухт та його замінники. Зростання ємності внутрішнього ринку через появу нових споживачів. Задоволення нової зростаючої потреби споживачів у екологічній сировині. Збільшення попиту на сировину, що забезпечує зменшення енергоємності виробництва сталі. Застосування бідних гематитових руд для виробництва металургійної сировини.	Погіршення якості конкурентного середовища через вихід на ринок нових виробників залізорудної сировини. Зростання собівартості виробництва залізовмісних сировинних матеріалів через появу на ринку штучного дефіциту рудних ресурсів. Зменшення інвестиційної привабливості галузі. Зростання витрат на сервісне обслуговування, зокрема на доставку в наслідок зростання транспортних тарифів.

Для того, щоб зробити висновок про доцільність комерціалізації технології було проведено перехресний аналіз. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що сильні сторони технології прямого відновлення заліза та сировини, виготовленої на її основі, не лише дозволяє використати ринкові можливості, але і перетворити існуючі ринкові загрози у власні переваги. Таблиці маркетингових можливостей та маркетингових загроз наведені у Додатку А.

Аналіз сильних сторін технології прямого відновлення у розрізі ринкових загроз свідчить на користь комерціалізації. Низькі вимоги до вихідних ресурсів для виготовлення гранульованого чавуну дозволяють використовувати бідні залізні руди, що забезпечують незалежність від запасів багатих залізних руд. Таким чином, загроза зростання собівартості виробництва залізовмісних сировинних матеріалів через появу на ринку штучного дефіциту рудних ресурсів впливає лише на конкурентів гранульованого чавуну, тому технологія відновлення має подвійну перевагу. Проте, варто приділити увагу існуванню загрози погіршенню якості конкурентного середовища через вихід нових гравців.

Розгляд ринкових слабких сторін в контексті ринкових загроз підтверджує значимість правильності вибору місця розташування нового заводу, на базі якого буде здійснена комерціалізація технології, так як віддаленість від споживачів впливає на рівень транспортних затрат на доставку сировини. Також перехресний аналіз підтверджує складність процесу комерціалізації технології, що і на міжнародному ринку ще знаходиться лише на етапі впровадження на ринок, в умовах зменшення інвестиційної привабливості галузі.

У ході аналізу слабких сторін у розрізі ринкових можливостей не було виявлено можливостей для їх нівелювання. Проте варто зазначити, що існуючі слабкі сторони не створюють перешкод для використання ринкових можливостей.

Аналіз сильних сторін у розрізі ринкових можливостей свідчить про існування доцільності комерціалізації технології прямого відновлення заліза. Зокрема, існування на ринку необхідних ресурсів, що на даному етапі не використовуються для виробництва металургійної сировини, підтверджує забезпеченість сировиною виробничого процесу виготовлення гранульованого чавуну. Окрім того, враховуючи низький негативний вплив технології на навколишнє середовище існує можливість для задоволення зростаючої потреби споживачів у екологічній сировині. Проте невідомо завчасно чи буде нова сировина – гранульований чавун, виготовлений на основі технології прямого відновлення заліза, – сприйнята ринком, чи готові будуть споживачі використовувати її. Тобто невідома реакція споживачів на появу нової металургійної сировини на ринку.

Так як основні виявлені можливості полягають у задоволенні незадоволеного та зростаючого попиту, що залежать від споживчої поведінки на ринку, то існує необхідність проведення маркетингового дослідження, з метою визначення потенційного рівня попиту споживачів, можливостей переходу існуючих споживачів на новий вид сировини та оцінювання привабливості даного рівня попиту з точки зору доцільності комерціалізації.

Для отримання первинної інформації в ході дослідження було проведено опитування потенційних споживачів, з метою визначення потенційного рівня попиту на сировину, виготовлену на основі технології прямого відновлення заліза. Анкетування споживачів необхідне для вивчення вимог, які висувають споживачі до металургійної сировини, визначення вагомості кожної із вказаних вимог.

Було проведено опитування основного масиву, що передбачає опитування основних підприємств на ринку. Враховуючи, що всього на ринку працює 18 підприємств, достатнім було опитування 15 респондентів. Дослідження було проведено у формі телефонного інтерв’ю. Відбір респондентів для опитування було зроблено за допомогою поєднання двох методів формування вибірки: проста випадкова та сформована за методом снігового кому. На основі проведеного опитування були зроблені якісні результати. Кількісні дані були отримані на основі аналізу вторинної інформації з урахуванням отриманих результатів в ході маркетингового дослідження. Для ознайомлення із питаннями анкети, базою респондентів – див. Додаток В-Ж.

У ході збору та аналізу первинної маркетингової інформації головним завданням було проведення оцінки конкурентоспроможності товару, виготовленого на основі технології прямого відновлення заліза та визначення ставлення потенційних споживачів до нового товару.

Хід та результати розрахунку конкурентоспроможності товару – представлено нижче.

Впершу чергу, було визначено фактори конкурентосппроможноті на ринку, а потім респондентам було запропоновано розташувати критерії у порядку зменшення їх вагомості. Для розрахунку вагомості було здійснено перехід від шкали вагомості до числових розрахунків. Якщо критерій на думку респондента є найважливішим, йому присвоювалась оцінка 5, тобто найвища за 5-ти бальною шкалою і т. д.

Критерії, що були використані для оцінки конкурентоспроможності, наведено нижче:

1. вміст заліза в металургійній сировині;

2. вміст корисних домішок (P, Al, S, Ti, Cu, Na, K та інших);

3. енергоємність виробництва сталі за умови використанням даної сировини;

4. ціна сировини;

5. зручність та вартість доставки сировини до місця призначення

З метою перевірки узгодженості відповідей респондентів було розраховано коефіцієнт конкордації за формулою (2.1).

(2.1)

де W – коефіцієнт конкордації;

S сума квадратів відхилень всіх оцінок рангів кожного об'єкта оцінювання від середнього значення;

n – кількість експертів;

m – кількість об’єктів оцінювання.

Дані для розрахунку коефіцієнту конкордації занесені у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Дані для розрахунку узгодженості думок експертів

№ критерію	Оцінка експерта						Сума рангів		Відхилення від середнього		Квадрат відхилення
1	4	3	4	5	5	21		6		36
2	1	1	1	2	1	6		-9		81
3	3	4	3	3	3	16		1		1
4	5	5	5	4	4	23		8		64
5	2	2	2	1	2	9		-6		36
Сума							75				218
Середнє значення							15

Таким чином, було визначено, що значення коефіцієнту конкордації становить 0,9:

Істотність отриманого коефіцієнту конкордації було перевірено за допомогою критерію Пірсона ² за формулою (2.2):

(2.2)

Підставивши значення у формулу, маємо ² = 0,9*5*(5-1)=18. Також співставляємо отримане значення із табличним ²_табл.(,k), де  - рівень значимості, k – число степенів свободи.

Оскільки ² > ²_табл.(, k), то з імовірністю 90 % можна стверджувати, що оцінки експертів узгоджені. Тому можемо використовувати їх для подальших розрахунків.

Вихідні дані для розрахунку вагомості критеріїв конкурентоспроможності занесені у таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Розрахунок вагомості критеріїв конкурентоспроможності

№	Назва критерію	Сума балів згідно з відповідями респондентів	Нормалізоване значення
1.	Ціна сировини	23	0,31
2.	Вміст заліза в металургійній сировині	21	0,28
3	Енергоємність виробництва сталі за умови використання сировини	16	0,21
4	Зручність та вартість доставки сировини до місця призначення	9	0,12
5	Вміст корисних домішок (P, Al, S, Ti, Cu, Na, K та інших)	6	0,08
	Всього	75	1

Таким чином були отримані вихідні дані для оцінки конкурентоспроможності сировини, виготовленої на основі технології прямого відновлення.

Вихідні дані для розрахунку були отримані у ході споживачів, які можна вважати експертними оцінками, наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Вихідні дані для проведення оцінювання товарів-конкурентів

Товари-конкурентів Показник	Гранульований чавун	Металобрухт	Рідкий чавун	Вагомість показника
вміст заліза в металургійній сировині	10	8	4	0,28
вміст корисних домішок (P, Al, S, Ti, Cu, Na, K та інших)	5	6	8	0,08
собівартість виробництва сталі з використанням даного типу сировини	5	8	6	0,31
енергоємність виробництва сталі за умови використанням даної сировини	6	5	9	0,21
зручність та вартість доставки сировини до місця призначення;	9	5	5	0,12

Для гранульованого чавуну:

Для рідкого чавуну:

Для металобрухту:

Таким чином, проведений аналіз свідчить про високий рівень конкурентоспроможності. Окрім того, тримані результати свідчать про те, що гранульований чавун є більш конкурентоспроможним товаром на ринку, ніж металобрухт. Проте поступається за рівнем конкурентоспроможності рідкому чавуну. Це викликано необхідністю використання додаткової енергії для плавлення гранул, що підвищує собівартість виготовлення сталі. Оскільки для оцінювання були використані результати опитування споживачів, то переваги будуть очевидними і вагомими для споживачів, при умові донесення інформації про гранульований чавун до споживачів, і свідчать про можливості переходу споживачів на новий вид сировини. Окрім того, очевидно, що ключовою перевагою гранульованого чавуну є вміст заліза в металургійній сировині, що і лежить в основі конкурентоспроможності товару.

Таким чином, було виконано поставлене завдання по оцінці конкурентоспроможності товару, виготовленого на основі технології прямого відновлення заліза. За результатами можна зробити висновок про високий рівень конкурентоспроможності гранульованого чавуну як сировини для металургійної промисловості. Було зроблено висновок, що ця сировина зможе бути викоритана в якості замінника металевого брухту. Тому в подальшому при аналізі необхідно звернути увагу на структуру споживання металевого брухту українськими підприємствами, зокрема, потребу в металобрухті, обсяг споживання, рівень завезпеченості потреби у сировині.

Результати опитування респондентів, що характеризують ставлення споживачів до нового виду сировини наведен нижче.

У ході опитування респондентів було виявлено, що майже 60 % респондентів не знайомі з технологією прямого відновлення заліза; лише 20 % опитаних знають, що таке гранульований чавун та лише близько 30 % респондентів переконані, що використання гранульованого чавуну можливе в рамках технологічного циклу їхнього підприємства.

Також було виявлено, що ще до моменту комерціалізації на ринку уже поступово сформувалась певна думка про технологію прямого відновлення, якість гранульованого чавуну, виготовленого на її основі, а головне – про особливості його застосування у рамках виробничого процесу різних за типом металургійних підприємств. При цьому суб’єктивне сприйняття продукції споживачами не відповідає об’єктивним її характеристикам. Про це свідчать отримані відповіді респондентів на відкрите питання анкети про те, які додаткові економічні затрати необхідно здійснити підприємствам для переходу на новий вид сировини. Переважна більшість респондентів переконана, що застосування гранульованого чавуну не можливе на їх підприємстві, проте не можуть надати аргументів. Причиною на їх думку є те, що технологія мало протестована, нова для ринку. Тому можна говорити про існування інформаційного дефіциту, що обмежує розвиток попиту на сировину. Не зважаючи на низький рівень розуміння можливостей застосування гранульованого чавуну у виробничому процесі, у ході опитування більш ніж 80 % респондентів підтвердили можливість закупки гранульованого чавуну. Проте практичного кожен респондент наголошував на важливості фінансового критерію.

Таким чином, повертаючись до наведеного алгоритму, потенційний попит було розраховано як попит, що, з одного боку, зумовлений дефіцитом сировини на ринку, а з іншого – рівнем конкурентоспроможності товару. Кінцеві результати представлено у наступному розділі.