AktualniProblemy-2013

Seasonal rhythms of growth and development of representatives of the Weigela Thunb. genus under introductional conditions Veselska R. R.

O.V.Fomin Botanical Garden,

Educational and Scientific Centre “Institute of Bio logy”, National Taras Schevchenko University of Kiev

Symon Petlyura str., 1, Kyiv, 01032, Ukraine e-mail: botsad_fomin@ukr.net

The seasonal rhythms of growth and development of 5 species and 10 intraspecific taxa of the Weigela Thunb. genus have been studied. It is established that they have been succesfully introduced to the O. V. Fomin Botanical Garden (Kyiv) and under these conditions annually blossom and form fruit with vital seeds.

Представники роду вейгела (Weigela Thunb.) із родини жимолостних (Caprifoliaceae Juss.) – це декоративні гарноквітучі листопадні чагарники, які в природних умовах зростають у країнах Східної Азії: Японія, Китай, Корея, Далекий Схід Росії. Рід об’єднує 12–15 видів (Соколов, 1962; Krüssmann, 1978) і близько 300 декоративних форм, які відрізняються розмірами крони (від великих розлогих кущів висотою 3–5 м до мініатюрних – 0,3–0,5 м), широкою палітрою цвітіння (біло-жовто- рожево-червона гама), а також наявністю у деяких сортів декоративних пурпурових, жовтих або ж пістрявих листків.

Сучасна колекція роду Weigela у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна створювалась в період 1965–2012 р.р. і нараховує 5 видів, 1 форму і 9 культиварів:

W. coraeensis Thunb., W. decora (Nakai) Nakai, W. decora f. unicolor (Nakai) Hara,

W. florida (Bge.) A. DC.‘Purpurea’, W. florida `Variegata`,W. japonica Thunb.,W. hortensis

(Sieb. et Zucc.) C.A. Mey.,W. praecox (Lemoine) Bailey і культивари W. hybrida Jaeg. – `Bristol Ruby`, `Eva Rathke`, `Edouard Andre`, `Ideal’, `Nana Variegata`, `Newport Red`, `Red Prince`, `Rosea`.

Вкліматичних умовах м. Києва вегетація вейгел починається в I декаді квітня

ізакінчується в листопаді-грудні вимушеним періодом спокою із настанням перших морозів. Листки практично не набувають осіннього забарвлення, а відмирають під дією мінусових температур, буріють і в такому вигляді довго залишаються на кущах. Вегетаційний період триває 237±5 днів.

Початок і тривалість цвітіння залежать від погодних умов, біологічних особливостей виду або культивару, екологічних умов місцезростання. Весняне цвітіння починається в І-ІІІ декадах травня і триває 14–40 днів. Через 1–2 місяці після закінчення основного цвітіння спостерігається ремонтантне (з другої половини липня до листопада), завдяки чому кущі зберігають свою декоративність майже до кінця вегетаційного періоду. Повторне цвітіння не рясне, але тривале, зокрема, у культиварів: `Bristol Ruby`,`Edouard Andre`, `Red Prince`, які в експозиції Ботанічного саду ростуть на відкритих сонячних ділянках, поодинокі квітки трапляються навіть до перших заморозків у грудні.

У генеративну фазу вейгели вступають у віці 2-4 роки. Усі колекційні екземпляри щорічно зав’язують плоди із життєздатним насінням, однак, у W. hortensis і

W. praecox тільки незначна кількість коробочок утворює повноцінне схоже насіння. Плоди дозрівають у вересні-жовтні. У жовтні-листопаді вони розтріскуються двоматрьома стулками, розсипаючи насіння, але не опадають, а залишаються на кущах до наступної весни. Залежно від виду чи культивару лабораторна схожість насіння скла-

дає 30-95 %, ґрунтова – 20-60 %.

Отже, досліджені представники роду Weigela в умовах Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна успішно інтродуковані, щорічно цвітуть і утворюють життєздатне насіння.

ЛІТЕРАТУРА Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспектив-

ные для интродукции. Т. VІ. / ред. С.Я. Соколова. – М. – Л., 1962. – С. 302-309.

Krüssmann G . Handbuch der Laubgenölze. Band. I ІІ. – Berlin, Hamburg, 1978. – С. 479-484.

The flowering features of representatives of Bromeliaceae family under conditions of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine

Yaroslavskaya Zh. M.

M.M. Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine Timirazivska str., 1, Kyiv, 01014, Ukraine

e-mail: nbg@nbg.kiev.ua

The periods and duration of flowering of 110 representatives of Bromeliaceae family are defined. It is established that the age of plants in which they start to blossom is the species-specific.

Родина (Bromeliaceae Juss.) нараховує понад 2500 видів з 45 родів (Чеканова, Коровин, 2001). Бромелієві – рослини тропічних та субтропічних областей Південної та Центральної Америки. Вони становлять значний інтерес як для теоретичних досліджень, так і для практичного використання (тривалий період квітування впродовж осінніх та зимових місяців). Колекція бромелієвих відділу тропічних і субтропічних рослин нараховує 130 видів, форм і сортів, які належать до 20 родів. Більшість рослин в колекції Ботанічного саду – епіфіти. Серед цієї групи є „ резервуарні”, мірмікофільні та „ атмосферні” бромелії. Найбільш повно представлені роди ехмея (Aechmea Ruiz & Pav.) – 25 видів, більбергія (Billbergia Thunb.) – 18, неорегелія (Neoregelia L.B.Sm.) – 15, нідуляріум (Nidularium Lem.) – 10, кріптантус (Сryptanthus Otto & A.Dietr.) – 12, врієзія (Vriesea Lindl.) – 10, гузманія (Guzmannia Ruiz & Pav.) – 10 та тіландсія (Tillandsia L.) – 10. Наземні рослини родини Bromeliaceae представлені родами гехтія

(Hechtia Klotzsch) – 3, дікія (Dyckia Schult.f.) – 4, піткернія (Pitcaіrnia L'Hér.) – 4 та пуйя (Puya Molina) – 2 види. У нашій колекції квітує 95 видів, 20 різновидів, 5 сортів, 4 гібриди і одна форма (75% колекції). З них 62 види, 13 різновидів, 5 сортів та 3 гібриди (44%) квітують щорічно. Для 15 таксонів характерним є нерегулярне квітування.

Вranchfall by xerophytes from family Vitaceae Juss. Zuieva O.A.

O.V.Fomin Botanical Garden,

Educational and Scientific Centre “Institute of Bio logy”, National Taras Schevchenko University of Kiev Symona Petlury str., 1, Kyiv, 01032, Ukraine

e-mail: rainbow_sky@ukr.net

The branchfall by xerophytes from family Vitaceae Juss. has been described.

Протягом 2008-2012 років на базі колекцій Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна нами проводилися спостереження за 7 видами ксерофітів родини Vita-

Cyphostemma quinatum (W.T. Aiton) Descoings ex Wild & Drummond (Eggli, 2002).

Рослини видів Cissus tuberosa, Cyphostemma currorii, Cyphostemma laza та

Cyphostemma quinatum мають життєву форму напівкущ з ліаноподібними пагонами;

Cyphostemma bainesii та Cyphostemma juttae – карликове сукулентно-стеблове дерево;

Cissus quadrangularis - сукулентно-стебловий кущ з ліаноподібними пагонами (Гайдаржи, 2009а; Гайдаржи, 2009б).

Спостереження за ростом та розвитком ксерофітітних рослин показало, що уповільнення росту супроводжується відмиранням листків, після чого рослини поступово втрачають частину пагонів поточного року вегетації, а у стан спокою більшість з них переходить у вигляді каудексу з коренем та більшою або меншою частиною багаторічного пагона, тобто для них характерне явище гілкопаду. У стані спокою рослини перебувають у вигляді каудексу з частиною багаторічного пагона та коренем. Вегетаційний сезон ксерофітів у середньому триває 27 тижнів.

Сукулентно-стеблові карликові дерева Cyphostemma bainesii, Cyphostemma juttae при невеликих приростах пагонів за сезон (1-3 см) втрачають від 33 до 50% довжини сезонного приросту. Напівкущі з ліаноподібними пагонами Cissus tuberosa,

Cyphostemma lazа, Cyphostemma currorii та Cyphostemma quinatum при сезонних при-

ростах від 130 до 1280 см втрачають від 97 до 99,2 % пагону. Для сукулентностеблового куща з ліаноподібними пагонами Cissus quadrangularis, котрий не має каудекса, гілкопад практично не характерний. При сезонному прирості близько 450 см рослина втрачає 1% довжини цьогорічного пагона.

Отже, найвищий відсоток втрати сезонного приросту мають рослини з життєвою формою сукулентно-стебловий кущ з ліаноподібними пагонами, що зумовлено сезонністю клімату місць природного зростання та наявністю каудексу.

ЛІТЕРАТУРА Гайдаржи М.М. Життєві форми і онтогенез сукулентних рослин: автореф.

дис. на здобуття наук. ступеня д-ра біол. наук : спец. 03.00.05 “ ботаніка”. – К., 2009. – 40 с.

Гайдаржи М.М. Класифікація життєвих форм сукулентних рослин // Вісник КНУ. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – Вип. 18. – 2009. – С. 10–

14.

Eggli U. Illustrated Handbook of succulent plants. Dicotyledones. – Berlin; Heidelberg; New York : Springler-Verlag, 2002. – 545 p.

Nemoral elements of dendroflora in landscaping of Surgut Boguslavets E.V., Kukurichkin G.M.

Surgut State University,

Energetikov Str., 22, Surgut, 628412, Russia boguslav07@mail.ru

Some information about dendroflora of Surgut (central part of West-Siberia taiga zone) is presented in this article. All allocated 28 species of woody plants are related to nemoral and forest-steppe physico-geographical zones.

Климат Сургутского района континентальный и по своим характеристикам приравнен к Крайнему Северу. Наиболее важными факторами формирования климата являются преобладание холодных воздушных масс и удаленность от океана. Зима умеренно холодная, продолжительная (октябрь– апрель). За последние 30 лет средняя температура воздуха января –20,4º С (абсолютный минимум –55,2º С). Лето короткое, теплое, средняя температура июля +18,2ºС (абсолютный максимум +35,2ºС). Среднегодовая температура воздуха – –3,1º С. Переходные сезоны короткие. Продолжительность безморозного периода 98 дней. Годовая сумма осадков около 580 мм. Средняя относительная влажность в течение года 74%. Снежный покров держится примерно

200 дней (Экология …, 1997; СНиП …, 2003).

Ниже приводятся сведения о некоторых древесных растениях, встречающихся в озеленении г. Сургута, но естественно распространенных преимущественно в широколиственных и хвойно-широколиственных лесах, а также в лесостепной зоне Евра-

зии и Северной Америки: Acer negundo L., A. platanoides L., A. tataricum L., Amelanchier alnifolia (Nutt.)Nutt.ex M. Roem., A. spicata (Lam.) C.Koch, Amygdalus nana L., Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot, Berberis vulgaris L., Caragana arborescens Lam., Coryllus heterophylla Fisch.ex Trautv., Crataegus pinnatifida Bunge, C. sanguinea Pall., Juglans mandshurica Maxim., Malus baccata (L.) Borkh., Padus avium Mill., P. maackii (Rupr.) Kom., P. virginiana (L.) Mill., Physocarpus opulifolius (L.) Maxim., Quercus mongolica Fisch. ex Ledeb., Q. robur L., Sorbaria sorbifolia (L.) A. Br., Syringa josikaea Jacq. fil., S. vulgaris L., Tilia cordata Mill., Ulmus glabra Huds., U. laevis Pall., U. pumila L.,

Viburnum opulus L.

К аборигенным из вышеперечисленных относятся 2 вида (Padus avium, Viburnum opulus), остальные 26 являются интродуцентами.

Массовыми и обычными являются: Amelanchier alnifolia, Caragana

arborescens, Crataegus sanguinea, Malus baccata, Padus avium, Physocarpus opulifolius,

Sorbaria sorbifolia, Syringa josikaea. Они давно и широко используются в практике озеленения Сургута и обычно не подмерзают. Acer platanoides, A. tataricum, Amygda-

lus nana, Berberis vulgaris, Coryllus heterophylla, Juglans mandshurica представлены единичными особями и имеют небольшой возраст (от 5 до 20 лет), поэтому рекомендовать их для широкого использования пока преждевременно.

Исследования по интродукции древесных растений различного географического происхождения играют важную роль в озеленении северных городов. Несмотря на сложные климатические условия, в озеленении Сургута успешно используются виды древесных растений, не характерные для дендрофлоры данного региона. Успешность интродукции определяется во многом особыми микроклиматическими условиями города Сургута, в том числе отепляющим эффектом р. Обь и водохранилища-охладителя Сургутских ГРЭС.

ЛИТЕРАТУРА Экология Ханты-Мансийского автономного округа / Под ред. В.В. Плотнико-

ва. – Тюмень: СофтДизайн, 1997. – 288 с.

Строительная климатология (СНиП 23-01-99) – Москва, 2003. – 95 с.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ

Матеріали міжнародної конференції молодих учених

18-22 червня 2013 року Щолкіне