Транспорт води і електролітів через епітелій товстої кишки

План

• Анатомічна будова ТК

•Функції ТК

•Структурно-функціональна організація епітелію ТК

•Механізми всмоктування води та електролітів через епітелій товстої кишки

•Експериментальна частина

•Сюрприз

•"…Внутренняя грязь ещё страшней, чем грязь наружная. Поэтому тот, кто очищается только снаружи, остается нечистым внутри, похож на гробницу, украшенную блестящей живописью, но внутри наполненную мерзопакостью".

•Товста кишка (intestinum crassum) - кінцевий відділ травного тракту. Її довжина - 1,5 - 2,0 м. Розміщується товста кишка в черевній порожнині і в порожнині малого таза. Вона починається в клубовій ямці і закінчується задньопрохідним (анальним) отвором. В товстій кишці виділяють сліпу кишку з черевоподібним відростком, висхідну ободову кишку, поперечно ободову , низхідну ободову, сигмовидну і пряму кишку. В місті впадіння клубової кишки в товсту знаходиться ілеоцекальний клапан, що складається з сфінктеру та двох губ.

Особливості ТК

•По зовнішньому вигляду ТК відрізняється від тонкої:

•Більшим діаметром (7 см – сліпа кишка до 4 см у низхідної ободової кишки),

•Наявністю сальникових відростків –відростків очеревини, заповнених жиром, типових гаустр, трьох продовгуватих м`язових стрічок, що утворені зовнішнім повздовжнім шаром м`язової оболонки стінки кишки, який на ТК не утворює суцільного покриву. Стрічки йдуть від основи черевоподібного відростку до початку прямої кишки.

•Слизова оболонка ТК немає ворсинок, але в ній багато утворених слизовою оболонкою та підслизовою основою складок півмісяцевої форми, які знаходяться між гаустрами, значно більше числа крипт, чим в слизовій оболонці тонкої кишки, вони крупніші, ширші.

•Слизова оболонка покрита одношаровим циліндричним епітелієм, в якому розділяють 3 вида клітин ( стовпчасті епітеліоцити, келиховидні ентероцити та ентерохромофільні). Кількість келиховидних значно більше, ніж у тонкої кищки. Дуже рідко зустрічаються ентероендокринні клітини й ентероцити з ацидофільними гранулами ( клітини Панета)

Функції кишечника

•1. Всмоктувальна

Тут переважають процеси реабсорбції (зворотнє всмоктування). Тут всмоктується глюкоза, вітаміни, амінокислоти, які виробляються бактеріями кишкової порожнини до 95% води і електроліти.

Так, з тонкої кишки в товсту щоденно проходить 2000гр. харчової кашки (хімусу), з них після всмоктання залишається 200-300гр. калу

•2. Евакуаторна

В товстій кишці накопичується і утримується калові маси до виведення на зовні.

Хоча калові маси просуваються по товстій кишці повільно кишковий вміст проходить по тонкій кишці (5 метрів) за 4-5 год. по товстій (2 метри) за 12-18 год., але однаково, вони ніде не повинні затримуватись.

В товстій кишці йдуть процеси гниття і бродіння. Токсичні продукти цих процесів разом з водою попадають в кров'яне русло, викликаючи явище, так звану "Кишкову аутоінтоксикацію"

Ще Мечніков запевняв: кишкова аутоінтоксикація - головна перешкода в досягненні довголіття. 3 умови виникнення кишкової аутоінтоксикації:

•1. малорухомий спосіб життя.

•2. неправильне харчування.

•3. нервово-емоційні навантаження, стреси.

3. Видільна.

Товста кишка має виділяти в просвіт травні соки з незначною кількістю ферментів (пептидази, амілази, ліпази ).

•4. Роль мікрофлори в товстому кишечнику.

Тут є 400-500 видів різних бактерій. Як запевняють вчені - в 1 гр. виділень знаходиться 30-40 міліардів бактерій. Людина виділяє з фекаліями за добу 17 трильйонів мікробів.

Виявляється, нормальна мікрофлора товстої кишки не тільки бере участь в кінцевому ланцюгу травних процесів, несе захисну функцію, але із травних волокон виробляє цілий ряд важливих вітамінів, амінокислот, вуглеводів, гормонів. Вони здатні знищувати різні патогенні мікроби.

Кишкові палички синтезують 9 різних вітамінів: В1, В2, В6, біотин, пантотенову, нікотинову, фолієву кислоту, В12 і вітамін К. Продукти життєдіяльності мікробів стимулюють нашу нервову систему.

Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів необхідна - слабкокисле середовище, травні волокна.

Кишкові палички синтезують вітаміни групи В, які виконують роль технічного нагляду, попереджуючи безконтрольний ріст тканин, підтримують імунітет, тобто здійснюють протираковий захист.

Доктор Герзон заявив, що рак - це помста природи за неправильно з'їдену їжу

• 5. Теплоутворення в товстому кишечнику. Функція недавно відкрита сучасною наукою, але відома древнім мудрецям

Товста кишка - є своєрідною пічкою, яка зігріває не тільки всі органи черевної порожнини, але весь організм. Тому, що підслизовий шар кишечника являється найбільшим вмістилищем кровоносних судин, а отже і крові.

Мікроорганізми в товстому кишечнику, розвиваючись виділяють енергію у вигляді тепла, яка гріє венозну кров і близько лежачі внутрішні органи. Природа товстого кишечника таким чином недаремна, така конфігурація і розміщення його сприяє найкращому обігріванню черевних органів, крові і лімфи. Жирова тканина, що сполучає кишечник, служить своєрідною тепловою ізоляцією, попереджує втрату тепла, через передню стінку живота і боки, з-за спини з м'язами, з низу - кістки тазу, вони являються опорою і каркасом. Товстий кишечник, як обігрівач крові.

• 6. Енергоутворююча функція товстої кишки.

Мікроби, як і будь-яка жива істота має навколо себе свічення біоплазму, яка заряджає воду і електроліти, що всмоктуються в товстій кишці. Електроліти - це одні з найкращих акумоляторів і переносників енергії.

•Структурно-функціональна організація епітелію товстої кишки

•Основною немоторною функцією товстої кишки є всмоктування 1,3-1,8 л на день рідини, багатої на електроліти, цей об`єм складає близько 90 % солей та води, потрапляючи у висхідну частину ТК. Так, до товстої кишки поступає 130 ммоль/л Na+ , 7 ммоль/л К+, 70 ммоль/л Сl- та 80 ммоль/л NaHCO3. З каловими масами виділяється біля 100мл води за добу. В результаті іонного транспорту в ТК Na+ продовжує знижуватись і доходить до 30ммоль/л в калових масах за рахунок активного виділення Na+ і зниженню проникності слизистої оболонки,запобігаючи, таким чином, дифузію натрію й води назад в просвіт кишки. В ТК концентрація К+ підвищується до 80 ммоль/л за активної секреції іонів калію та негативного електричного потенціалу в просвіті кишки,можливо і також пасивна секреція К+ . Сl- продовжує абсорбуватись в ТК в обмін на бікарбонати до 20 ммоль/л, але основними стають органічні аніони, що являються продуктами метаболізму кишечної мікрофлори. В ТК концентрація органічних аніонів досягає 180 ммоль/л за рахунок бактеріального розчеплення невсмоктуючих вуглеводів (наприклад клітковини) до коротко ланцюгових жирних кислот, таких як оцтової, пропіонової, масляної. Ці кислоти являються важливим енергетичним субстратом для епітеля ТК, тому виключення останньої з процеса харчування не дає змоги епітеліальним клітинам можливості живлення органічними кислотами й приводить до ураження товстої кишки, кровотечам, запаленням з протіканням гною