НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

передній або задній стінці; прикріплення в ділянці дна і трубних рогів

трапляється рідко.

плаценти

Коли зародок, що розвинувся із заплідненої яйцеклітини, потрапляє в матку, його клітини розташовуються в два шари - зовнішній і внутрішній. З внутрішнього шару розвивається сам ембріон, а зовнішній шар клітин перетворюється в амніотичний (плодовий) мішок, плаценту і пуповину (пупковий канатик).

Клітини зовнішнього шару «виселяються» з оболонки плодового яйця і прикріплюються до стінки матки за допомогою особливих виростів, які називаються ворсинами хоріона. Ці ворсини вростають в стінку матки.

У тілі ембріона утворюються кровоносні судини, які вростають в пупковий канатик і проникають в ворсини хоріона, з яких згодом формується плацента. Ворсини нагадують коріння дерева: через їх стінки відбувається перехід різних речовин у кров матері і з крові матері в кров плоду. Стволові ворсини і їх розгалуження об'єднуються в котиледони, які розділені між собою септами. Поверхня усіх ворсин у зрілій плаценті людини дорівнює 6 – 10м. Загальна довжина ворсин, складених поздовжньо, складає 50км.

На 14-му тижні вагітності плацента повністю сформована і починає продукувати гормони (прогестерон), переймаючи цю функцію у яєчників. До цього ж часу проходить нудота, і до жінки повертається гарне самопочуття.

Повної зрілості плацента досягає на 34-му тижні вагітності, і з цього моменту вона починає потоншуватись. Якщо вагітність затягується понад встановленого терміну, слід ретельно контролювати стан і функцію плаценти, і при зниженні їх, коли нормальна життєдіяльність плода виявляється під загрозою, доводиться стимулювати настання пологів.

Наприкінці вагітності за добу через плаценту проходить приблизно 330 літрів крові. Крові плода потрібно всього тридцять секунд, щоб дійти від серця до плаценти і повернутися назад.

Основні функції

плаценти:

•Дихальна

•Трофічна

•Видільна

•Захисна

•Ендокринна

Будова гемо-плацентарного бар'єру:

1 - ендотелій капілярів термінальних ворсин

2 - капіляр ворсини

3 - строма ворсини

4 - епітеліальний покрив ворсин

Недоліки: через плацентарний бар'єр порівняно легко проникають в плодовий кровотік досить велика кількість лікарських препаратів, нікотин,

алкоголь, наркотичні речовини, пестициди, інші токсичні хімічні речовини, а також цілий ряд

збудників інфекційних захворювань, що справляє негативний вплив на плід.

розташованої плаценти

– це відшарування плаценти розташованої поза нижнім сегментом матки під час вагітності або у І – ІІ періодах пологів, що спричинює кровотечу між матковою стінкою і плацентою.

Класифікація:

•за часом:

-під час вагітності;

-в I періоді пологів;

-в II періоді пологів;

•за динамікою відшаровуванн

-швидко прогресуюче;

-повільно прогресуюче;

•за площею:

-невелике (часткове) – крайове, центральне;

-велике (повне);

•за адаптацією матері і дитини:

-компенсоване;

-декомпенсоване.

Епідеміологія

•Відшарування плаценти виникає в 0,5-1,5 % усіх вагітностей і становить 30 % випадків кровотеч у ІІІ триместрі та 15 % випадків перинатальної смертності.

•Близько 50 % випадків передчасного відшарування нормально розташованої плаценти виникають до 30 тиж гестації, 15 % - під час пологів і 30 % діагностуються лише після пологів під час обстеження поверхні плаценти.

•Тяжкі випадки відшарування плаценти, що супроводжуються загибеллю плода, в 50 % випадків пов’язані з гіпертензією матері: 25 % - з хронічною гіпeтензією і 25 % - з прееклампсією.

• Повторний ризик abruptio placenta становить 10 %, після двох випадків передчасного відшарування анамнезі цей ризик збільшується до 25 %

(крайове або центральне) від незначної до масивної.

Вона може бути в декількох варіантах: внутрішня, зовнішня, комбінована.

-Якщо формується ретроплацентарна гематома, зовнішня кровотеча може бути відсутня. Загальний стан погіршується, прискорюється пульс, дихання, зменшується АТ, бліді шкірні покрови, може виникнути непритомність.

-Якщо відшарування відбувається по периферії, кров навіть при незначній гематомі може швидко відшарувати плодові оболонки, і кровотеча виявляється зовнішньою.

Колір крові, що витікає через піхву:

при гострому відшаруванні є яскраво-червоним, при відшаруванні значної давнини – коричневий, серозно-кров’янистий, з

темними згортками.

У разі відсутності зовнішньої кровотечі діагноз ПВНРП базується на підвищеному тонусі матки, локальній болючості, погіршенні стану плода.