Роль культури та суспільства в становленні людини

Роль культури та суспільства в становленні людини. Культура та суспільство є двома невід’ємними складовими життя людини. Вони впливають на становлення і розвиток особистості, визначають її цінності, норми поведінки та світогляд.

Основне в змісті культури - не речі, а людина, суспільство. 

Усі її види - культура виробництва, культура управління, політична культура, художня культура, тощо - утворюють специфіку суспільство.

Культура пронизує всі напрямки людської життєдіяльності - від основ матеріального виробництва й елементарних людських потреб до найвеличніших виявів людської творчості. Вона впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності - працю, побут, дозвілля, мислення, практичну діяльність, етику, етикет.

Культура набуває соціального впливу передусім як необхідний аспект діяльності суспільної людини. Вона ґрунтується на соціальних засадах і передбачає організацію спільної діяльності людей, регулювання цієї діяльності обмежується певними правилами, нормами, знакових і символічних системах тощо. Зміст культури впливає не лише на темпи діяльності, прискорюючи чи уповільнюючи їх, але й визначає її змістовне цілеспрямування.

Роль і місце культури в діяльності людини можна зрозуміти лише на основі уявлень про те, що діяльність виконує функцію відтворення. Існують простий, інтенсивний і деструктивний типи відтворення суспільства. Для першого характерні інертність та байдужість суб'єкта відтворення до якісних і кількісних змін, потреба локалізувати потік інновацій, передусім у сфері умов діяльності та новітніх засобів їх реалізації.

Такий тип відтворення характеризується консерватизмом, прагненням суб'єкта відтворення не стільки підвищувати ефективність результатів своєї діяльності, скільки зберігати незмінною успадковану систему відношень. Цьому типові відтворення притаманний і розвиток, виникнення більш досконалого відтворення. Однак його основи підпорядковані застою і виступають його побічним продуктом. На певному етапі історичного розвитку певної цивілізації панівним стає інтенсивний тип відтворення. Йому притаманна спрямованість суб'єкта на підвищення ефективності результатів своєї діяльності, що органічно пов'язано з прагненням до якісних зрушень усіх параметрів суспільного відтворення. Різко зростає необхідність інновацій у сфері засобів

Для деструктивного типу відтворення характерна недостатня здатність суб'єкта в силу тих чи інших причин долати внутрішні й зовнішні суперечності, обмежувати потік деструктивних інновацій, забезпечувати інновації конструктивні, відтворення і утримувати на мінімальному для даного суспільства рівні. Він характеризується занепадом культури, нездатністю знаходити ефективні засоби і цілі для стабілізації ситуації. Цей тип відтворення відрізняється тим, що ніколи не виступає позитивною цінністю.

Соціальні групи, співтовариства, нації, особи виступають реальними суб'єктами суспільного відтворення, 

Культура як необхідний елемент суспільного відтворення і одночасно важлива характеристика діяльності суб’єкта розвивається в єдності з відтворювальним процесом у цілому в усій його історичній конкретності. При переході від простого відтворення до інтенсивного тип культури якісно змінюється.

Отже, культура та суспільство мають великий вплив на формування людини. Вони визначають цінності, норми поведінки та світогляд, надають знання та досвід, які допомагають у розвитку особистості. Освіта, мас-медіа та міжособистісні взаємини є важливими факторами, які допомагають у формуванні людини та її соціальної адаптації.

По суті, людина, а точніше її особистість, формується зі всього що оточує її.

Автор роботы Мáртышев Олег