Лекція_3-4_ЕргатСистеми (1)

•1. Ергатична система: поняття й місце людини в ній

•2. Психофізіологічні якості людини

•3. Вплив емоційних процесів на діяльність

•4. Залежність результатів діяльності людини від стресового навантаження

•5. Мотиваційна сфера діяльності

•6. Особливості режиму трудової діяльності людини

•7. Роль аналізаторів людини в забезпеченні життєдіяльності

•8. Антропометричні характеристики людини

1. Ергатична система:

поняття й місце людини в ній

Система (від. грец. «ціле», «сполучення»)– це сукупність елементів, пов’язаних певним чином і підпорядкованістю між собою.

Елемент системи – це умовно неподільна для даної системи складова (одиниця).

Зв'язок – це відношення між елементами, що показує їх взаємний вплив і взаємну обумовленість.

Ергатична (від. грецького «ерг» - «справа», «робота») – пов’язана з трудовою або професійною діяльністю людини.

1. Ергатична система: поняття й

місце людини в ній

Психологія праці розглядає ергатичну систему таким чином: «Якщо є праця, то повинна бути і взаємодія

людини з деякою об'єктивною реальністю. Інакше

кажучи, виникає деяка система "суб'єкт — об'єкт" або детальніша система "суб'єкт праці — людина (трудовий колектив) — предмет праці — засоби праці — виробниче середовище", або "людина — техніка —

середовище" тощо. Таку систему називають

ергатичною».

ДБН і ДСТУ визначають ергатичну систему як

«Сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених біологічних та технічних систем або об'єктів, що

функціонують як єдине ціле, або система «Людина – Технічне середовище», в якій людина є керівною

функціональною складовою».

Ергатична система: поняття

ЕРГАТИЧНА СИСТЕМА –

це сукупність трьох взаємопов’язаних і взаємообумовлених елементів «людина», «технічне середовище» і «навколишнє середовище», в якій людина виступає керівною функціональною складовою у процесі трудової (професійної) діяльності.

Ергатична система: поняття

2. Психофізіологічні якості людини

Головними механізмами діяльності вищої нервової системи є динаміка руху та взаємодія процесів

збудження, та гальмування.

Процес збудження — це функціональна активність

нервових клітин і центрів кори головного мозку.

Гальмування — функціональний процес, який забезпечує припинення активності нервових клітин і центрів та затухання коркових зв'язків.

Процес гальмування поділяється на

Зовнішнє;

Внутрішнє;

Позаміжнє гальмування.

3. Вплив емоцій на діяльність

Емоції — це об'єктивно існуючі психічні явища й стани, що мають специфічні особливості.

Емоції забезпечують: швидка мобілізація систем

внутрішніх органів до діяльності (перехід від стану

спокою до активності); перевірка адекватності дій, а у випадку недостатньої активності стимуляція організму для подолання перешкод. Емоції стенічні та астенічні

Емоційна напруженість поділяється на три ступені.

•Перший ступінь — оптимальна напруженість, що виникає у вигляді емоційного стану і розвивається в оптимальній межі фізіологічних та психічних можливостей людини.

•Друга ступінь — екстремальна напруженість виникає на межі фізіологічних та психічних можливостей.

•Третій ступінь — надекстремальна напруженість, виникає за межами фізіологічних та психічних можливостей, коли «буферні» резерви вичерпано і людина мобілізує "аварійні" резерви, за рахунок яких підтримується гомеостаз організму.