Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

1 семінар

.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
29.10.2023
Размер:
24.56 Кб
Скачать

Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія

  1. Поняття «людина», «індивід», «особистість».

Людина

Людина – це біосоціальна істота, якій притаманні членороздільна мова, свідомість, вищі психічні функції (абстрактно-логічне мислення, логічна пам’ять і т. д.) і яка здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх в процесі суспільної праці1Це родове поняття, яке вказує на віднесення істоти до вищого ступеня розвитку живої природи – до людського роду2.

Індивід

Індивід – це біологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду – людина1Індивід – це одиничний представник виду “homo sapiens”2Як індивіди люди відрізняються один від одного не тільки морфологічними особливостями (такими, як зростання, тілесна конституція і колір очей), але і психологічними властивостями (здібностями, темпераментом, емоційністю)2.

Особистiсть

Особистiсть – соцiально-психологiчна сутнiсть людини, яка формується в результатi засвоєння iндивiдом суспiльних форм свiдомостi i поведiнки, суспiльно-iсторичного досвiду людства1Сформована особистiсть є суб’єкт вiльного, самостiйного i вiдповiдального поводження в соцiумi2.

  1. Основні критерії особистості.

Науковці різних галузей знання пропонують різні критерії для визначення особистості, але можна виділити деякі загальні, які використовуються найчастіше. Ось деякі з них:

  • Свобода - здатність людини до самостійного вибору, прийняття рішень і відповідальності за свої дії. Свобода передбачає наявність волі, свідомості і самоконтролю.

  • Саморозвиток - процес неперервного збагачення і удосконалення своїх знань, умінь, цінностей і потенціалу. Саморозвиток включає самоосвіту, самовдосконалення і самореалізацію.

  • Самоактуалізація - досягнення високого рівня гармонії між своїми можливостями і потребами, метою і сенсом життя. Самоактуалізація виявляється в творчості, оригінальності і позитивному ставленні до себе і оточуючого світу.

  • Соціальність - здатність людини до спілкування, співпраці і солідарності з іншими людьми. Соціальність передбачає наявність емпатії, толерантності і альтруїзму.

  • Індивідуальність - сукупність унікальних рис, якостей і особливостей людини, які виробляються під впливом спадковості і довкілля. Індивідуальність виявляється в темпераменте, характере, здатностях і інтересах.

Це не повний перелік критеріїв особистості, а лише найбільш загальнодоступними і розповсюдженими. Для більш глибокого аналізу особистостей можна звертатися до розроблених науковцями теоретичних моделей та методик оцiнки1234.

  1. Структура особистості.

Структура особистості - це сукупність елементів, які визначають соціальну і психологічну сутність людини. Різні науковці пропонують різні підходи до аналізу структури особистості, але можна виділити деякі загальні компоненти, які часто зустрічаються в різних теоретичних моделях. Ось деякі з них:

  • Темперамент - це сукупність стабільних і спадкових особливостей емоційної і фізичної активності людини, що впливають на її поведінку і способи реагування на зовнішнє середовище. Темперамент визначає динаміку особистості, її темп, силу і ритм1.

  • Характер - це сукупність стабільних і набутих особливостей вольової і моральної сфери людини, що впливають на її ставлення до себе, до інших людей і до своїх обов’язків. Характер визначає напрямок особистості, її цілеспрямованість, принциповість і витривалість2.

  • Здатності - це сукупність спадкових і набутих особливостей психологічних процесів людини, що впливають на її можливості до успішного виконання певних видів діяльності. Здатності визначають потенціал особистості, її розумовий розвиток, таланти і креативність3.

  • Самосвідомость - це сукупність уявлень людини про себе, свої якості, потреби, мотиви, цілі і цінності. Самосвідомость визначає самопочуття особистості, її самооцiнку, самоконтроль і саморозвиток4.

  • Соцiальна позицiя - це сукупнiсть установок людини до свого мiсця i ролi в суспiльствi, до своїх прав i обов’язкiв, до своїх групових приналежностей i iдентифiкацiй. Соцiальна позицiя визначає соцiальнiсть особистостi, її комунiкативнiсть, адаптивнiсть i лояльнiсть5.

Це не повний перелiк компонентiв структури особистостi, а лише найбiльш загальнодоступними i розповсюдженими. Для бiльш глибокого аналiзу структури особистостей можна звертатися до розроблених науковцями теоретичних моделей та методик оцiнки .

  1. Основні фактори соціалізації особистості.

Основні фактори соціалізації особистості - це ті обставини, які впливають на формування і розвиток людини як суб’єкта суспільних відносин. Соціалізація - це процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей і ролей, які необхідні для його інтеграції в суспільство. Фактори соціалізації можна поділити на два види: внутрішні і зовнішні.

Внутрішні фактори соціалізації - це індивідуальні фізичні і психологічні характеристики людини, такі як здоров’я, здатності, темперамент, характер, самосвідомость тощо. Вони визначають особливості сприйняття, розуміння і застосування соціального досвіду, а також ступеня активностi i креативностi особистостi.

Зовнiшнi фактори соцiалiзацiї - це умови i обставини суспiльного життя, якi впливають на формування i розвиток особистостi. Вони можуть бути подiленi на три рiвнi: макрофактори, мезофактори i мiкрофактори.

Макрофактори соцiалiзацiї - це тi фактори, що впливають на всiх жителiв планети або дуже великих груп людей, що живуть в певних країнах. До них належать природне середовище, глобальнi проблеми людства (екологiчнi, економiчнi, демографiчнi, полiтичнi тощо), статеворольова структура суспiльства, соцiальна стратификацiя тощо123.

Мезофактори соцiалiзацiї - це тi фактори, що впливають на певний етнос, тип поселення, ЗМІ тощо. До них належать етнокультурна спадщина, мова, релiгiя, традицii i звичаї, освita i культура тощо12.

Микрофакторы социализации - это те факторы, которые влияют на конкретных людей, которые с ними взаимодействуют: семья и домашняя среда, соседство, группы сверстников и сотрудников, различные общественные, государственные, религиозные и другие организации123.

  1. Моделі соціалізації.

Моделі:

1. Психоаналіз Фрейда (соціалізація – розвиток особистого контролю)

2. Соціально-історична теорія (теорія соціально-історичного детермінізму; історія – діяльність людини, яка має на меті свої цілі)

3. Людина створ себе через різні уявлення(і сім’я, і політика і т.д.)

4. Інкультурація Маліновського. Соціалізація – передача культурної спадщини.

5. Системна адаптивно-розвиваюча (Лукашевич). 8 фаз:

a. Немовля. Несвідоме почуття до зовнішнього світу.

b. Раннє дитинство. Формуються почуття. До 5 років.

c. Вік гри. 5-7 років. Почуття справедливості, ініціативи.

d. Шкільний рік. Почуття ефективності, ставлення до праці.

e. Юність. Виникнення почуття власної неповторності.

f. Молодість.

g. Зрілість. Сім’я, праця.

h. Старість.

  1. Соціалізація дітей та дорослих: порівняльні характеристики.

Соціалізація дітей та дорослих - це процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей і ролей, які необхідні для його інтеграції в суспільство. Соціалізація має різну специфіку в залежності від віку, статі, соціального статусу, культурного середовища та інших чинників. Ось деякі порівняльні характеристики соціалізації дитини та дорослого:

  • Соціалізація дитини є первинною, тобто вона здійснюється вперше в житті індивіда і має найбільший вплив на формування його особистості. Соціалізація дорослого є вторинною, тобто вона здійснюється повторно або багаторазово в різних сферах життєдіяльності і має менший вплив на особистость1.

  • Соціалізація дитини є більш загальною, тобто вона охоплює всю систему соціальних норм і цінностей, якими керуються люди. Соціалізація дорослого є більш специфічною, тобто вона орiєнтована на певну групу, органiзацiю або професiю[2][2].

  • Соцiалiзацiя дитини є бiльш пасивною, тобто вона залежить вiд iнiцiативи i впливу значущих iнших (батькiв, родичiв, учителiв тощо). Соцiалiзацiя дорослого є бiльш активною, тобто вона залежить вiд iнiцiативи i участi самого iндивiда3.

  • Соцiалiзацiя дитини є бiльш стабiльною, тобто вона не змiнюється суттєво протягом життя iндивiда. Соцiалiзацiя дорослого є бiльш гнучкою, тобто вона може змiнюватися в залежностi вiд ситуацii i потреб iндивiда4.

Якщо Вас цiкавить бiльше iнформацii про соцiалiзацiю дитини та дорослого, Ви можете переглянути наступнi посилання: СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У РІЗНИХ ТИПАХ СІМЕЙ Шифр – „Соціалізація”1. Поняття та етапи соціалізації. 2. 3. 1.8. Видмінності в соціалізації дитини та дорослих.