018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_

Інструкція до роботи. У вас можуть бути різні відповіді (різні позначки). Це не означає, що ви позначили неправильно. Кожен живе у своїй сім’ї, а тому має свої уявлення про ту чи іншу позицію. Позначайте так, як є у вас, а не так, як потрібно відповісти, адже у такому разі будь-яка відповідь буде правильною.

Аналіз проведеної роботи. Де «+» більше – у жінки (чоловіка)? У яких сферах?

Узагальнити можна так: тринадцяти учням роздати наліпки, які вони мають прикріпити під конкретними сферами діяльності, назви яких написано на дошці. Тоді можна буде відслідкувати тенденції уявлень певного класу щодо сфер діяльності жінок та чоловіків.

Висновок

1.У яких сферах переважають жінки? Чому? (Побут – не оплачується; педагог, лікар, бібліотекар, працівник культури, соціальний працівник – низькооплачувані професії; виховання дітей – не оплачується).

2.Які сфери діяльності характерні для чоловіків? Чому? (Високі посади; професії, де більша заробітна платня; пасивний відпочинок удома; незначна відповідальність за виховання власних дітей тощо).

3.Хто більше зайнятий протягом дня? Чому? (Жінки – така традиція).

4.Хто більше працює, не отримуючи заробітної платні? Чому?(Жінки, адже за традицією вони повинні виконувати хатню роботу).

141

Жінка в сучасному суспільстві не може реалізувати свої потенціал через традиційні уявлення про її роль та місце.

Позиції

1.Жінка – охоронниця домашнього вогнища.

2.Жінка має бути з багатим чоловіком.

3.Жінка не повинна опікуватися власною професійною кар’єрою.

2.2.Гра «Знайди своє місце» (3–4 хвилини). Три учні на вибір отримують завдання швидше досягнути «Міста своєї мрії».

Один виконує роль здорового чоловіка, інший – роль інваліда, який позбувся ноги, третій – роль жінки, яка має двох дітей, господарські, сімейні справи, роботу тощо.

Мета вправи: дати учням уявлення про потребу перерозподілу обов’язків між чоловіком та жінкою.

Хто швидше досягнув мети? Чому? Що заважало іншим? Чому? Як зробити рівні можливості для всіх?

Висновок. Часто кількість обов’язків чоловіка та жінки – неоднакова, тому жінці важче реалізувати себе в різних сферах, зрештою, як і чоловікові – в одній. Суспільство влаштоване таким чином, що жінка має більше обов’язків, що потребує додаткових фізичних, психічних та моральних зусиль. Отже, перед суспільством постає вибір: і далі експлуатувати жінку чи спробувати щось змінити, аби поліпшити життя і чоловікові, і жінці. Такий стан суспільства називають «ґендерною нерівністю».

2.3. Гра «Ґендерна нерівність» (5–7 хвилин). Учні піднімають праву руку, якщо, на їхню думку, ґендерна нерівність існує, – ліву, якщо ні.

1.Жінка служить у війську – Л.

2.Жінка постійно доглядає дитину – П.

3.Чоловік і жінка доглядають дитину – Л.

4.Чоловік працює в дитячому садку – Л.

5.Жінка працює міністром – Л.

6.Чоловік працює міністром – П.

7.Жінка постійно готує – П.

8.Жінку б’є чоловік – П.

9.Жінка отримує меншу заробітну платню, ніж чоловік, обіймаючи однакову з ним посаду – П.

10.Чоловік постійно, без нагадувань, купує продукти для сімі’ї – Л.

Варіант. На аркуші паперу подати позиції і роздати учням. Вони вписують (познача-

ють), а потім перевіряють один одного.

2.4. «Народ скаже…» (5–8 хвилин).

Учитель пропонує учням прислів’я, які стосуються сімейного життя. Учні мають їх про-

аналізувати за схемою (алгоритмом):

Кого стосується прислів’я?

Які риси воно характеризує? (Портретні риси чи риси характеру: наприклад, зовнішність, ощадливість, практичність, розум, зріст, раптовість, запальний характер тощо).

Прислів’я сприяють чи заважать формуванню ґендерної нерівності? Чому ви так вважаєте?

Чоловік

Гарний чоловік і погану жінку красить. (Чоловік кращий – нерівність).

Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде. (Жінка лиха – нерівність). Чоловік як ворона, а все жінці оборона. (Некрасивий чоловік (безсилля жінки) – нерівність). За розумним чоловіком і дурна жінка розумна. (Дурна жінка – нерівність).

Жінка

Добра жінка – кам’яна стінка.(Жінка вирішує все – нерівність).

Як жінка верховодить, то чоловік по сусідах ходить. (Жінка вирішує все, чоловік шукає інших – нерівність).

Доброю жінкою чоловік поважний.

У хорошої жінки і поганий чоловік буде молодцем. Добра жінка – щастя, а лиха – трясця.

Пий пиво, та не лий, люби жінку, та не бий. Сваволя і добру жінку портить.

Хто жінці волю дає, той сам себе продає. Жінка чоловікові – подруга, а не прислуга. Погане діло, як жінка не веліла.

Як жінка хоче, так і мороче.

Хороша жінка – чоловікові слава, а лиха – згуба.

Висновок. Народ назагал має погляди, що формують ґендерну нерівність у взаєминах між чоловіком та жінкою. Водночас деякі прислів’я засвідчують прагнення ставитися до жінки як до рівноправної в побуті та щоденному житті.

2.5. «А у нас?» Фронтальна бесіда, яка дає змогу визначити сфери, де може проявлятися ґендерна

нерівність у школі (або варіант «Розгляд конкретних шкільних ситуацій»).

Які навчальні предмети у вас викладають окремо для хлопчики та для дівчаток? (трудове навчання, медико-санітарна підготовка, захист вітчизни).

Чи може хлопцеві подобатися вишивати, куховарити, виконувати хатню роботу? Не вам конкретно, а загалом? Хто чув про М. Вороніна, Джанні Версаче, Андре Тана,Зайцева, Звєрєва? Вони є законодавцями моди у світі, у своїй країні. Зазвичай відомі кухарі у найпрестижніших ресторанах – чоловіки. Отже, чи може хлопець навчатися «жіночим справам», а дівчинка – «чоловічим»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Погляньте на тексти підручників. Чи багато прізвищ відомих жінок ви знайдете серед митців, науковців, акторів? Звичайно, треба враховувати те, у який історичний період працювали відомі люди. Жінки за давніх часів чи за часів Середньовіччя були ніби додатком до багатих, владних чоловіків. Тому в підручниках теж відображено ґендерну нерівність в суспільстві. Навіть у підручнику для 8-го класу з «Основ здоров’я» подано

143

інформацію про «чоловічі» та «жіночі» професії: дорожній робітник, нічний сторож, прибиральниця, покоївка, танцівник, бортпровідник.

Подивимося, учні якої статі переважають у профільних класах вашої школи. У математичних, технічних, спортивних класах – хлопці, у філологічних, природничих (медичних) – дівчата. Таким чином, суспільство з допомогою школи налаштовує дівчат та хлопців виконувати певну соціальну роль, яка відображає ставлення до ґендерної проблеми.

Поведінка вчителя теж може вказувати на ґендерну нерівність у класі (школі). Жінкипедагоги часом поблажливо ставляться до хлопців, які не виконують домашніх завдань, не хочуть відповідати тощо. Водночас на такі ж порушення з боку дівчат вони застосовують інші види покарань. Якщо дівчина демонструє «хлопчачу» поведінку: є активною, неуважною на уроках, захоплюється спортом, завжди в товаристві хлопців, має шкідливі звички, то вчителі такої поведінки не сприймають і намагаються її «виправити». Теж саме стосується старанних, наполегливихі, спокійних хлопців, які переймаються «дівчачими» справами. Вони не можуть знайти своє місце в колективі, і вчителі можуть ставитися до них як до особливих.

Ситуація 1. У 10-му фізико-математичному класі –16 учнів. Серед них – дві дівчини. Учениці свідомо обрали цю спеціалізацію, тому що хочуть пов’язати свою майбутнє з технічними спеціальностями. Їхні матері – інженери на хімічному та харчовому підприємствах. Дівчата добре вчаться і навіть деякі хлопці-однокласники просять у них списати завдання з математики чи фізики. Незважаючи на це, з дівчат постійно насміхаються однокласники, які вважають, що математика та фізика – суто «чоловічі» предмети.

Що ви б порадили ученицям?

Ситуація 2. В 11-му філологічному класі серед чотирнадцяти школярів – один хлопець. Він мріє стати філологом. Однак дівчата не можуть повірити, що він сам так вирішив, і мають його за «маминого синочка», адже мама хлопця – учитель-філолог.

Що б ви порадили хлопцеві?

Ситуація 3. У 7-му класі учень хоче навчитися шити, тому що мріє стати кравцем. Але педагоги трудового навчання не можуть з цим змиритися й хочуть, щоб він і надалі навчався основам технічної творчості. Дівчинка з паралельного класу захоплюється картингами та автомобілями. Проте їй теж не дозволяють відвідувати уроки «трудового навчання для хлопців».

Які поради ви б їм дали?

Ситуація 4. На уроці української літератури. Учителька:

– Сьогодні ми з вами познайомимося з творчістю… А зараз за цитатою здогадайтеся, із чиєю саме. Хто впізнає, той піднімає руку й відповідає. За викрики отримаєте зауваження в щоденник.

Ой, вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, Чого ж бо так високо виросли на гіллі…

Петро(викрикуючи): Шевченко!.. Учителька: Мовчи!

Віталій(викрикуючи): Іван Франко!..

Учителька: Хто тебе питає ?

Ірина(викрикуючи): Леся Українка!

Учителька (до Ірини): Говорила – не викрикувати! Ану негайно щоденник на стіл! До чого додумалась: дівчина – й кричати!

Питання. Оцініть ситуацію. Хто і чому, на вашу думку, повів себе неправильно? Як повинна вчинити вчителька? Щоб ви запропонували їй, дівчині, хлопцям?

Ситуація 5. У підручнику з української літератури для 6-го класу зображено:

1.Чиї заняття (хлопчиків чи дівчаток) менш різноманітні?

2.Чиї заняття, з погляду суспільства, вагоміші?

3.Як такі приклади можуть впливати на підсвідомість учениць та учнів, на їхнє виховання?

Висновок. Ми визначили такі сфери можливого ґендерного протистояння у школі:

1.«Чоловічі» та «жіночі» предмети.

2.Зміст підручників.

3.Поведінка вчителів.

4.Профільні класи.

ІV. Підсумки уроку.

Що таке стать? Що таке ґендер? Як ви розумієте ґендерну нерівність? В яких сферах життя проявляється ґендерна нерівність? Чому? Що цьому сприяє? Чи є у вашому класному житті ґендерна нерівність? Як можна змінити це становище?

V. Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

VI. Домашнє завдання (диференційоване).

1.Написати твір-мініатюру на тему «Навіщо мені знати про ґендер?»

2.Знайти та зафіксувати факти ґендерної нерівності в побуті, сім’ї, на роботі за схемою: де відбувається? коли відбувається? як відбувається? Чому ви вважаєте, що це – ґендерна нерівність? Як її подолати?

3.Підготувати малюнок, що розкривав би ґендерну проблему.

145

Зорник Тетяна Євгеніївна, учитель історії і правознавства гуманітарної гімназії № 5 м. Коростишева Житомирської області

Навчальний курс «Права людини» (10-й клас)

Ґендерний розвиток в Україні: досягнення, проблеми, перспективи

Ґендерна рівність не є ціллю сама по собі.

Вона – передумова подолання бідності,сприяння сталому розвитку та впровадження ефективного управління.

Кофі Анан, Генеральний секретар ООН

Мета уроку:

•ознайомити учнів з досягненнями та проблемами ґендерної політики України, здобутками інших держав у цій сфері; найважливішими поняттями й термінами юридичної науки у сфері захисту рівних прав чоловіків і жінок; із міжнародними та українськими актами, які визначають сучасні вимоги щодо забезпечення прав жінок;

•сприяти формуванню в дітей почуття гуманізму, поваги до представників протилежної статі, що є складовою демократичної правової держави і громадянського суспільства в Україні;

•виробити в учнів уміння: використовувати правові знання для реалізації й захисту своїх прав, свобод та законних інтересів; опрацьовувати окремі положення нормативно-правових актів з проблем ґендерної рівності; застосовувати для розв’язання правових завдань критичне мислення, оцінювання, уміння спілкуватися, дискутувати.

Тип уроку: формування і вдосконалення знань, умінь і навичок.

Обладнання уроку: тексти, уривки, витяги з нормативно-правових актів, таблиці,

фото відомих жінок-діячів, картки, проектор, дошка, статистичні дані.

Методи проведення уроку: інформація вчителя, читання та обговорення тексту, незакінчені речення, міні-модель понять, робота з документами, запитання для обгово-

рення, «обери позицію», робота в малих групах, дискусія, вирішення проблемного завдан-

ня, поетична хвилинка тощо.

Хід уроку

І. Вступна частина.

Виступ учнів (хлопчика та дівчинки) перед класом:

•хлопчик:

–День у день нас переконують у тому, що між чоловіками й жінками є велика різниця.

•дівчинка:

–Кажуть, що ми буцімто походимо з різних планет. Доводять, що в нас різний хімічний склад і різна будова мозку, різні гормони.

•хлопчик:

–Пояснюють, що різниця в анатомії обумовлює відмінність наших доль. Запевняють, що ми по-різному мислимо й керуємося різною мораллю, що нам властиві різні манери розмовляти й слухати один одного.

•дівчинка:

–Однак, незважаючи на такі міжпланетні відмінності, ми працюємо й вчимося в тих самих організаціях і школах, читаємо ті ж самі книжки й отримуємо однакові оцінки. Мешкаємо в типових будинках, готуємо і їмо такі самі страви, читаємо одні газети та дивимося одні й ті самі телевізійні програми.

•хлопчик:

–Відомо, що чоловіками та жінками не народжуються, а стають. Стають у процесі виховання під впливом оточення, що соціалізує стать, перетворюючи істоту з певною біологічною належністю в істоту певної психічної статі.

Коментар учителя щодо рівності прав жінок і чоловіків.

Закінчіть, будь-ласка, речення:

•Я була ще дитиною, коли усвідомила, що, через те що я жінка, я повинна…

•Я був ще дитиною, коли усвідомив, що, через те що я чоловік, я повинен…

•Мені подобається в чоловіках…

•Мені подобається в жінках…

•Мене дратує, коли чоловіки…

•Мене дратує, коли жінки…

•Жінки/чоловіки відрізняються від чоловіків/жінок…

•Жінки/чоловіки схожі на чоловіків/жінок…

•Основою людських прав є…

•Дискримінація означає…

Інформація вчителя

•Наведемо приклади ставлення соціуму до жінки в різні історичні епохи розвитку держави:

•відсутність жінок під час проведення античних Олімпійських ігор пояснювалася не лише тим, що чоловіки змагалися без одягу, а насамперед безправністю жінок у період рабовласницької демократії у грецьких містах-державах;

•у період Середньовіччя жінка повністю залежала від чоловіка – морально, економіч-

2.3 Сімейне насильство.

III. Перспективи ґендерного розвитку в нашій державі.

3.1Правовий захист жінок в Україні.

3.2Шляхи вдосконалення ґендерної політики.

Інформація вчителя

I. У 80-х роках XX століття жінки в усьому світі започаткували активний міжнародний рух за свої права. Держави вперше в історії підтримали захист прав жінок і визнали його своїм високим пріоритетом. Однак, незважаючи на зміни в міжнародному праві та практиці, жінки й досі стикаються з повсякденною реальністю.

Існує три головні причини, щоб привернути увагу до загальнолюдських прав жінок:

питання загальнолюдських прав жінок.

Ґендер – соціокультурна категорія та колективні уявлення, завдяки яким біологічні відмінності статей перекладають на мову соціальної культурної диференціації.

Поняття «ґендер» походить від грецького «генос» («походження», «матеріальний носій спадковості», «той, що народжує»). До наукового обігу термін «ґендер» ввела Енн Оклей в 70-ті роки ХХ століття.

Соціологи проводять різницю між чоловіком і жінкою за такими ознаками: а) біологічна стать; б) ґендерна ідентифікація; в) ґендерні ролі.

Ґендер має соціальний та правовий аспект. Основою правового статусу особистості є її фактичний соціальний статус, тобто реальний стан людини в суспільстві. Право вводить цей стан в законодавчі рамки.

Ґендерна рівність є однією з ознак правової держави. Держава зобов’язана забезпечувати дотримання прав людини, передбачених міжнародним законодавством.

Таким чином, ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Законодавство з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні складається з Конституції України, Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який набув чинності 1 січня 2006 року. Відповідно до основних принципів захисту прав людини діють Цивільний та Кримінальний кодекси України, Кодекс законів про працю, Сімейний кодекс, закони про освіту, пенсійне забезпечення, державну допомогу сім’ям з дітьми, охорону праці, охорону здоров’я, Декларація «Про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок», Концепція

державної сімейної політики тощо.

В Україні немає жодного законодавчого документу, який містив би статті чи норми

149

дискримінаційного змісту щодо жінок. В Україні 54% населення становлять жінки. Спостерігається консолідація жіночих сил у суспільстві, залучення до політичної та суспільної діяльності для розв’язання загальнодержавних проблем.

Українське законодавство створене відповідно до міжнародних стандартів: Загальна декларація прав людини (1948 р.) стала основою для закріплення прав людини. Крім цього, Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.), використала Конвенцію №156 про працівників із сімейними обов’язками, підсумкові документи Всесвітньої конференції з прав людини (Відень, 1993 р.), Декларацію про ліквідацію насильства щодо жінок, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.), Міжнародний пакт про соціальні, політичні та культурні права (1966 р.), Декларацію тисячоліття ООН, за якою Україна має розв’язати проблему ґендерної рівності до 2015 року.

Якою мірою ці нормативні акти вплинули на розвиток ґендерної рівності в нашій країні?

По-перше, вони мають здебільшого декларативний характер.

По-друге, їм бракує механізмів реалізації, тобто фінансових та організаційними ресурсів для забезпечення зобов’язань.

По-третє, сьогодні громадянське суспільство в Україні не є силою, здатною вплинути на ґендерну ситуацію.

Отже, законодавче закріплення ґендерної рівності не допомогло жінкам відчути себе рівноправними. Реальне життя українських жінок ще далеке від ідеалів рівноправ’я.

Запитання до учнів класу

Яким же сьогодні є становище жінок в Україні? Яким чином порушують права жінки? Підсумовуємо висловлювання учнів:

•домашнє насильство;

•проституція;

•торгівля жінками;

•наркоманія, алкоголізм;

•проблема сексуальних зазіхань, які вважаються нормою у взаєминах між керівника- ми-чоловіками та підлеглими жінками.

Які ж чинники стоять на заваді встановленню ґендерної рівності в нашому суспільстві:

II. Робота з нормативно-правовим актом. cтаття 24 Конституції України (додаток № 3)

Коментоване читання тексту учнями

Конституція України проголошує, що рівні права жінки і чоловіка забезпечуються