Стародавній Рим і європейська культура

Тема 2. Стародавній Рим і європейська культура.

Періодизація та особливості культури стародавнього Риму.

Культура Стародавнього Риму є другим етапом античної культури. Вона не підлягає сумніву вплив на Рим культури Стародавньої Греції. Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси – практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи12.

Періоди в розвитку давньоримської культури дуже чітко відповідають трьом основним етапам у політичній історії: царському, періоду республіки і періоду імперії12.

Царський період (VIII – VI ст. до н.е.): Традиційно починають відлік історії Стародавнього Риму з VIII століття до н. е., від легендарної дати заснування Риму Ромулом і Ремом в 753 р. до н.е2.

Царський період в історії Стародавнього Риму тривав з 754 р. до 509 р. до н.е. Цей період характеризується наступними особливостями:

Мистецтво:

• Головною рисою римського мистецтва було те, що воно стало портретним, тобто відтворювало реальні риси обличчя людини. Це стосувалося як скульптури, так і живопису.

• Римляни будували монументальні споруди: амфітеатри, стадіони, терми, палаци, багатоквартирні будинки - інсули - у 3-6, а інколи й 8 поверхів. У будівництві широко використовувався бетон.

Культура:

• Цар мав функції вождя та жерця; мав охоронців і обирався у народних зборах. Поруч з царем діяв сенат з 100 чоловік на чолі з принцепсом.

• Великий культурний вплив на римлян справляли сусідні народи, особливо загадкові етруски. У них римляни запозичили більшість літер свого алфавіту, прийоми будівництва, деякі обряди.

Період Республіки (VI–I ст. до н.е.): Перетворення Риму на велику середземноморську державу справило вплив на ідеологічне життя римського суспільства2.

Період Республіки в історії Стародавнього Риму (VI–I ст. до н.е.) характеризується наступними культурними особливостями:

1. Аристократично-олігархічна форма правління: Вища влада головним чином зосереджувалася у сенаті та в руках консулів¹.

2. Вплив Греції: Греки стали вчителями своїх завойовників, грецький вплив на римську культуру домінував: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стало обов’язковим для освіченої людини, копіювалися грецькі скульптури².

3. Запозичення та засвоєння: Римська культура утворилася завдяки запозиченню чужої і засвоєнню своєї культур³. Римляни постійно переймали досвід інших народів (еллінів, греків, галлів, карфагенян, єгиптян), і вдосконалювали ці знання³.

4. Динамізм та традиціоналізм: Динамізм римської культури – така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм². Взаємодія цих двох начал обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної².

Період Імперії (I ст. до н.е. – V ст. н.е.): Накопичений культурний потенціал, політична стабільність, величезні матеріальні багатства обумовлюють піднесення римської культури12.

Період імперії в культурі Стародавнього Риму був відзначений декількома ключовими особливостями:

1. Велике будівництво: У період принципату у багатьох містах імперії розвивається велике будівництво. Були створені нові храми, палаци, театри, цирки, терми тощо.

2. Синтез культур: Римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї.

3. Динамізм і традиціоналізм: Динамізм римської культури – така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм.

4. Вплив грецької культури: Вплив культури Стародавньої Греції на культуру Римської Імперії не підлягає сумніву. Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси – практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи.

Великим досягненням у культурі Риму було створення реалістичного скульптурного портрету3.

Правова система та її вплив на сучасну Європу.

Римське право, яке було правовою системою Стародавнього Риму, має значний вплив на сучасні європейські правові системи. Це право, зокрема Кодекс Юстиніана, діяло у Східній Римській імперії (331–1453), а також послужило основою правових систем у континентальній Європі.

Кодекс Юстиніана містить в собі імператорські конституції, що увійшли до кодексів Грегоріана, Гермогеніана і Феодосія, зберегли силу до Юстиніана, доповнені пізнішими новелами і видозмінені згідно з потребами часу¹.

Кодекс складається з 12 книг, книги з титулів, титули розділяються на окремі імператорські ухвали (лат. leges або constitutiones), а вони, у свою чергу, на параграфи¹.

Необхідність у підготовці Кодексу була пов’язана з великим числом старих розпоряджень, що втратили усяку практичну ціну, але включених до старих Кодексів¹. Комісія, призначена в лютому 528 року, повинна була виробити новий Кодекс, маючи на увазі лише сучасні їй практичні потреби¹.

Комісії було надано право не тільки робити скорочення (викреслювати введення, звернення, завершальні слова і т. д.) в конституціях, але і викидати все віджиле або відмінене пізнішими узаконеннями; виправляти текст, уточнювати його, змінювати і доповнювати, сполучати багато конституцій в одну і т. д¹.

Робота продовжувалася близько 14 місяцев. 7 квiтня 529 року Кодекс був оприлюднений і з 16 квiтня вступив в дiю¹. З виданням Дигестiв та Iнституцiї виникла необхiднiсть в переробцi кодексу¹.

Основними проявами впливу римського права на формування європейського права є ідеї ролі права в суспільстві як основного регулятора та поширенням ідей римського права. Римське право розуміється як ідеологічно-культурне утворення, яке стало одним з основоположних чинників формування сучасного права Європи.

На основі римського права було створено вчене «загальне право» (ius commune) для сучасної Європи, яке, якщо не брати до уваги права канонічного, було єдиним різновидом права, що аж до XVIII століття викладалося в університетах (включно з Оксфордом і Кембриджем) і застосовувалося там, де місцевого звичаєвого права було недостатньо.

Римське право також вплинуло на формування юридичної науки та освіти. Вивчення римського права стало обов’язковим елементом юридичної освіти в університетах. Це сприяло формуванню загальної юридичної культури, сприйняттю єдиної системи цивільного права.

Вплив римського права можна побачити і в сучасних законодавчих актах. Багато принципів та норм римського права були включені до національних законодавств країн ЄС. Наприклад, принципи римського цивільного права лягли в основу Германського громадянського кодексу (BGB), Французького цивільного кодексу (Code civil) та Італійського цивільного кодексу (Codice civile).

Таким чином, римське право продовжує впливати на сучасне європейське законодавство та юридичну практику, формуючи загальноєвропейську юридичну традицію.

Інженерні досягнення римських архітекторів. Громадські споруди Стародавнього Риму. Театральне та циркове мистецтво.

Римські архітектори досягли значних успіхів у розробці інженерних рішень. Вони вдосконалили старі ідеї та винаходи, що дозволило їм внести велику кількість нововведень. Вони розробили матеріали та технології, які революціонували будівництво мостів та акведуків, вдосконалили старовинну зброю та розробили нову, при цьому винаходячи машини, які використовували силу води.

У Стародавньому Риму було побудовано багато громадських споруд. Наприклад, терми (громадські лазні) були місцем для купання, релаксації та соціальної активності. Акведуки були важливою частиною інфраструктури Риму, забезпечуючи міста чистою водою. Колізей, найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, був місцем проведення гладіаторських боїв та інших видовищ.

Римляни були сильно вплинуті грецькою архітектурною традицією. Вони продовжували використовувати колони, але форма стала більш декоративною і менш структурною у римських будинках.

Театральне та циркове мистецтво також було важливою частиною римської культури. Згадуються ателлани - форма італійської фарси, яка була популярною у Римському цирку. Також було побудовано численні театри для п’єс та інших сценічних розваг.

Це лише декілька прикладів інженерних досягнень та культурного впливу Стародавнього Риму. Ця цивілізація залишила значний слід у світовому спадку.

Особливості скульптури та живопису.

Скульптура Стародавнього Риму поєднувала ідеалізовану досконалість класичної грецької скульптури з більш великим прагненням до реалізму. Вона також поглинула художні уподобання та стилі з Сходу, щоб створити зображення в камені та бронзі, які входять до найкращих творів античності¹.

Живопис Стародавнього Риму включала реалістичні портрети, яскраві фрески, що зображують сцени природи, еротичне мистецтво, як видно в Помпеях, та використання мистецтва для пропагандистських цілей².

Ось декілька прикладів римської скульптури:

1. Портрет чотирьох тетрахів - це скульптура з порфиру, створена близько 300 року н.е. Скульптура складається з групи чотирьох римських імператорів³.

2. Вершникова статуя Марка Аврелія - це давньоримська статуя, яка зображує Марка Аврелія на коні³.

3. Капітолійський Брут - це давньоримська бюста. Вона зображує римського консула Люція Юнія Брута⁴.

4. Оратор - це бронзова статуя людини на ім’я Аул Метел, яка датується початком 1-го століття до н.е³.

5. Голова римського патриція - це давньоримська скульптура, що датується приблизно 1-м століттям до н.е³.

А ось декілька прикладів римської живопису:

1. Фреска “Розписаний сад” у віллі Ливії⁵.

2. Діонісова фреска Помпеї⁵.

3. Поліфем і Галатея на ландшафтному фоні⁶.

4. Будинок Саллюста: Марс, Венера та Купидон у кубикулум⁶.

Цей список лише частково охоплює широкий спектр скульптури та живопису Стародавнього Риму.

ПРИКЛАДИ

Чотири тетрархи - це скульптура з порфиру, створена близько 300 року н.е. Скульптура складається з групи чотирьох римських імператорів

Кінний монумент Марку Аврелію (італ. Statua equestre di Marco Aurelio) — давньоримська бронзова скульптура, розташована на Капітолійському пагорбі в Римі.

Вважають, що пам'ятник створений в 175. Первісно під копитами коня була розташована фігура варвара, яка втрачена. Поверхня скульптури була позолочена, залишки позолоти видно і зараз. 

Оратор - це бронзова статуя Аула Метела, яка датується початком 1-го століття до н.е.

Ку́бок Ліку́рга — давньоримська скляна чаша IV-го століття н.е., зроблена з дихромічного скла, яке забарвлюється у різні кольори в залежності від того, як через нього проходить світло:[1] скло набуває червоного кольору в наскрізному світлі, і зелено-сірого — у відбитому.[2] Вставки з пофарбованого скла поміщені у бронзову оправу.

Капітолійський Брут (італ. Bruto capitolino)— бюст доби етрусків і Стародавнього Риму, виконаний з бронзи. Зберігається в Капітолійських музеях.

Стінова фреска з вілли Лівії  Будинок Лівії - це майже 2,000-річна римська резиденція, яка може похвалитися одними з найкрасивіших настінних фресок і підлогових мозаїк, які ви могли побачити ще за часів імператорського Риму. 

Стовп (колона) Трояна

Вівтар Миру (лат. Ara Pacis Augustae) — вівтар на честь римської богині миру Пакс, споруджений римським сенатом на честь тріумфального повернення імператора Августа з Іспанії та Галлії в 13 році до н. е.

Фрагмент вівтаря з зображенням династії Юліїв-Клавдіїв.Рельєф з північної частини

Деталі лева на вершині вівтаря

Арка Костянтина (італ. Arco di Costantino; лат. Arcus Constantini) — тріумфальна арка в Римі, збудована в 315 році. Була споруджена за ініціативою Римського Сенату на честь видатної перемоги імператора Костянина Великого в битві біля Мульвійського мосту 312 року. Розташована між Колізеєм і Палатином на стародавньому Тріумфальному шляху (лат. Via Triumphalis).