Общая хирургия

т.д.

Режими стерилізації:

при тиску 1,1атм (Тº – 119,60) – 1 год. при тиску 1,5атм (Тº – 126,80) – 45хв.

при тиску 2 атм (Тº – 132,9) – 30хв.

Закритий бікс зберігає стерильність предметів, що перебувають у ньому, протягом 72 годин.

В умовах стрімкого розповсюдження ВІЛ – інфекції серед населення України, кожен пацієнт повинен розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини.

Заходи при пораненнях, контактах із кров’ю, іншими біологічними матеріалами ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД:

якщо контакт із кров’ю, іншими біологічними матеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (укол, поріз та ін..), потерпілий повинен:

зняти рукавички робочою поверхнею всередину; видавити кров із рани;

ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (3% розчином перекису водню, 70% етиловим спиртом, йодонатом та ін.); ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти 70% етиловим спиртом або розчином стериліуму; на рану накласти лейкопластирну пов’язку, надіти напальчник; при необхідності продовжувати роботу – одягти нові гумові рукавички;

у випадку забруднення шкіри кров’ю або іншими біорідинами без ушкодження необхідно:

обробити місце забруднення одним із дезінфектантів; промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

у разі попадання крові або біорідини хворого на слизові оболонки: ротової порожнини – прополоскати 70% етиловим спиртом; порожнини носа – закапати 30% розчин альбуциду; очей – промити водою, закапати 30% розчин альбуциду;

у разі попадання біоматеріалу на халат, одяг: одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезінфікуючих засобів; шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг

необхідно протерти 70% етиловим спиртом, промити водою з милом і повторно промити спиртом.

АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ШОВКУ ЗА КОХЕРОМ 1 ЕТАП

Мета – підготовка шовку до стерилізаціїПісля. заводського виготовлення шовк недостатньо чистий, робимо його чистим в побутовому значенні. Для цього необхідно мити його водою з милом, висушувати.

2 ЕТАП Мета – обезжирювання шовку . Для цього шовк вміщують в ефір

12-24 години.

3 ЕТАП Мета – стерилізація шовку. Для цього шовк вміщують в 70 ºспирт на

12-24 години. Потім протягом 10 хвилин кип'ятять в розчині сулеми. Звертають увагу, що для стерилізації шовку беруть 70 º спирт, оскільки він володіє меншою коагуляційною здібністю до білків , тому глибш проникає в бактерійну клітину, посилюючи бактерицидний ефект.

4 ЕТАП Мета – забезпечення зберігання і контролю стерильності .

зберігається в скляних баночках s з притертими пробками в 96 º спирті . Контроль за стерильністю забезпечується посівом на поживні середовища.

АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ШОВКУ, КАПРОНУ, ЛАВСАНУ, КЕТГУТУ

1 ЕТАП Мета – підготовка шовку, капрону, лавсану.

У зв'язку з тим, що шовний матеріал , що отримується недостатньо чистий, його миють в теплій воді, висушують, намотують на скляні котушки (предметне скло). Кетгут не миють. Потрібно зазначити, що кетгут цим способом стерилізують рідко.

2 ЕТАП Мета – стерилізація шовного матеріалу.

Шовний матеріал стерилізують розчином С 4 (розчин перекису водню

розчином спирту на 1 добу

3 ЕТАП Мета – зберігання і контроль.

Шовний матеріал зберігається в 70 % розчині спирту, контроль – бактеріологічний. Відповідь отримують через 8 днів.

АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ КЕТГУТУ СПОСОБОМ ГУБАРЕВА 1 ЕТАП Мета – підготовка кетгуту до стерилізації.

Кетгут, який подається до хірургічного відділення, змотаний у великі мотки, що незручно для стерилізації, зберігання і користування. Тому кетгут намотують у кільце не довше за один метр.

2 ЕТАП Мета – обезжирювання кетгуту. У зв'язку з тим, що при виготовленні

3 ЕТАП Мета – стерилізація кетгуту. Після зливання ефіру кетгут заливають на

8 – 10 діб спиртовим Люголівським розчином. Потім повторно заливають свіжим спиртовим Люголівським розчином на 8-10 діб.

4 ЕТАП Мета – зберігання і контроль стерильностікетгуту. Кетгут зберігається

в люголівському розчині, який міняється кожні 7-10 днів. Контроль стерильності – бактеріологічний. Відповідь через 8 днів.

АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1 ЕТАП Мета – підготовка перев’язувального матеріалу до стерилізаці

Перев’язувальний матеріал комплектують за призначенням і видами укладання, укладають у бікс. Останній закривають, маркують, залишаючи бічні отвори відкритими.

2 ЕТАП Мета – стерилізація перев’язувального матеріалу в автоклаві паром під

тиском, дотримуючи параметри стерилізації: температуру, тиск, час.

3 ЕТАП Мета – контроль якості стерилізації . Для цієї мети використовують

фізичний і бактеріологічний способи контролю.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ХІРУРГІЧНОЇ АНТИСЕПТИКИ РУК ЗА СПОСОБОМ СПАСОКУКОЦЬКОГО – КОЧЕРГІНА:

руки миють із милом під струменем води, а потім – стерильною серветкою в теплому0,5% розчині аміаку послідовно у двох тазах по 3 хв.; після миття руки витирають стерильним рушником і протирають

марлевою кулькою, змоченою в 96% етиловому спирті протягом 2 – 3хв.;

нігтьові фаланги і складки шкіри на тильній поверхні згинів фаланг змазують йодною настойкою або йодонатом.

АЛГОРИТМ ОБРОБКИ ОПЕРАЦІЙНОГО ПОЛЯ:

проводиться санітарно – гігієнічна обробка шкірних покривів (миття у ванні або під душем, зміна натільної білизни); гоління операційного поля не раніше, ніж за 6 годин до операції;

обробка операційного поля на операційному столі хімічними

антисептиками(органічні йодовмисні препарати, 70º спирт, первомуру, стериліуму і т.п.).

Принципи обробки операційного поля:

широка обробка; послідовність обробки «від центру – до периферії»;

забруднені ділянки обробляють в останню чергу; багаторазовість обробки в ході операції (обробка шкіри перед

обкладанням стерильною білизною, перед розрізанням, перед і після накладання швів).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Хвора Н . оперована з приводу гострого гнійн гідраденіту праворуч . Зроблене розкриття гнійника , санація ра антисептиками. У кінці операції на пахвову ділянку накладена пов'язка.

Зякою метою накладена пов’язка у хворої Н.?

АПрипинити від поширення інфекції та видалення її з рани. В Захистити від впливу зовнішнього середовища.

СНе допустити переохолодження.

ДВідокремити від сусідніх дільниць тіла.

ЕУникнути механічного пошкодження.

Завдання 2. Потерпілий К . доставлений до нейрохірургічно відділення. При огляді черговий лікар звернув увагу на наяв обширної гематоми передньої черевної стінки в проекції селезінки.

Викликаний на консультацію хірург виставив показання до виконан лапароцентезу.

Який вид укладки біксу застосований у цьому випадку ? А Цілеспрямований.

В Загальний.

ССпеціалізований.

ДУніверсальний. Е Звичайний.

Завдання 3. При розкритті бікса з перев’язувальним матеріалом останній виявився вологим. Була проведена повторна стерилізація дотриманням всіх необхідних параметрів.

Який вид контролю необхідно використати у даному випадку?

А Мікроскопічний.

ВІндикаторний. С Тестовий.

Д Хімічний. Е Фізичний.

Завдання 4. Потерпілий К .поступив до хірургічного відділення через 30 хвилин після травми . Виявлено розрив селезін внутрішньочеревна кровотеча . Селезінкова артерія і вена перев ' яза зроблена спленектомія.

Які види шовного матеріалу можна використати для перев'язки даних сосудів?

А Кетгут.

ВДужки Мішеля.

СТанталові скріпки.

ДШовк.

ЕКінський волос.

Завдання 5. Для стерилізації кетгут розрізали на ниті, довжиною до 1 метра, намотали в кільця і обезжирили в ефірі протягом 12 годин. Після цього злили ефір і залили на 8 діб спиртовим Люголівс розчином. Потім повторно залили свіжим спиртовим Люголівським розчином на 8 діб.

Який це метод стерилізації кетгуту?

АСитковського.

ВКохера.

СКлаудіуса.

ДГубарєва.

ЕСпакокукоцького.

Завдання 6. Хворий М . поступив із скаргами на періодичні болі

пухлина сигмоподібної кишки. Зроблена резекція сигмоподібної кишки з формуванням колоректального анастомозу.

Який вид швів для формуванняанастомозу можна застосувати в цьому випадку?

АОднорядний вузловий шов.

ВДвохрядковий вузловий шов.

СКлейовий шов.

Д Двохрядковий безперервний шов. Е Двохрядковий відстрочений шов.

Глава № 2

Сучасні методи антисептики та їх характеристика

Мета (загальна): Вміти користуватися сучасними метода антисептики та знати їх характеристику.

Актуальність: знання сучасних методів антисептики важливе, тому що, виконання хірургічної операції, зміна пов'язки на рані, проведення ін'єкцій, ендоскопічних досліджень можливе при наявності

Трінклер говорив: «Був момент, коли операційна в період захоплення антисептикою, уявляла собою дійсну парову лазню, де хірурги задихалися від міцно насичених парів карболової кислоти; розчини цебрами лилися на хворих і на рани. Все плавало».

Потрібно сказати, що за методикою Листера, інструменти, білизна, руки хірургів також оброблялися 3% розчином карболової кислоти.

Особливо варто зупинитися на листерівській пов'язці, яка складалася з восьми шарів парафино-карболової марлі та була розрахована на те, щоб герметично закрити рани і оберігати їх від інфекції ззовні. Таким чином, пов'язка Листера переслідувала не лікувальну мету, а профілактичну, тобто попередження проникнення в рани інфікованого повітря. На рани накладався тоненький шар запобіжної тафти з таким розрахунком, щоб по краях вона залишалася вільною й не перешкоджала стоку чи переходу та усмоктуванню виділень із рани в марлю. Крім того, цей шар повинен був захищати

рани від дратівної дії карболової кислоти, якою були просочені верхні шари пов'язки.

Листер у 1867 році говорив: «Треба насамперед намагатися умертвити всі зародки, що потрапили в рану, як у момент нещастя, так й увесь час, що пройшов після нього. Для цього всі поглиблення рани протираються шматком матерії, змоченою міцно карболовою кислотою».

Однак разючий успіх листерівського методу лікування ран, яким ознаменувався антисептичний період у хірургії, варто пояснювати трьома факторами, внесеними в хірургію цим методом:

Широке дренування ран – рани широко розкривалися і всі мертві простори їх, у яких мікроорганізми вільно розміщаються, стали широко дренуватися.

Замість корпії, що вживалася до того часу при перев'язках, стали застосовувати марлю.

Листер став застосовувати водяні розчини карболової кислоти, що краще всмоктуються марлею і ватою, ніж масляні речовини, що вживалися до неї.

Астрахан говорить, що «головна заслуга Листера в тому, що, вказавши на мікроорганізми як на джерело ранової інфекції і націливши в цьому напрямку систему глибоко продуманих хімічних заходів, він визначив плідну стратегію хірургічної діяльності».

Навчання Листера не було прийнято не тільки в Англії, але й в інших відділеннях тієї самої лікарні, де він працював.

Рихард Фолькман дуже багато сприяв поширенню листерівського методу. Завдяки його зусиллям антисептика проклала собі шлях на континенті, потім і на Британських островах. Сам Листер говорив Фолькману: «Ти більше Листер, чим я сам».

Бильрот спершу поставився до антисептики негативно і лише дуже повільно став її прихильником. У листі до Фолькмана в 1875 році він писав: «Щоб доставити тобі задоволення, я листерірую з 1 жовтня. Найближчими результатами були: одне карболове отруєння зі смертним