системний аналіз / Історія та культкра україни / практичні роботи / Тема 2. Княжа доба
.docxПередумови утворення Київської Русі. Походження етноніму «Русь».
Утворення Київської Русі було результатом різних історичних процесів та передумов:
1. Східнослов'янські племена: В середньовіччі на території сучасної України і Білорусі існували східнослов'янські племена, такі як поляни, древляни, сіверяни, інші. Вони займалися землеробством, ремеслами і торгівлею.
2. Варяги та скандинавські впливи: В IX-X століттях варяги (вікінги) з Північної Європи почали проникати на схід і встановлювати свої поселення на території Східної Європи. Вони мали значний вплив на формування Київської Русі та її культуру.
3. Походження етноніму "Русь": Походження слова "Русь" не є однозначним, існують різні гіпотези. Одна з них вказує на фінське походження, де "русь" могло б означати "розлогу плантацію" або "болотисту місцевість". Інші гіпотези вказують на скандинавське або слов'янське коріння слова.
Основні етапи розвитку Давньоруської держави та їх характеристика.
Розвиток Давньоруської держави був складним і довгим процесом, який охоплював численні етапи. Основні етапи розвитку Давньоруської держави та їх характеристика:
1. Етап формування Давньоруської держави (IX-X століття):
- У IX столітті на території сучасної України, Білорусі і Росії формувалися східнослов'янські племена, такі як кияни, чернигівці, плюсковці, древляни, сіверяни.
- З'явилися перші контакти з варягами (вікінгами), які вплинули на політичну і економічну організацію племін та почали формувати деякі місцеві князівства.
2. Формування Київської Русі (IX-X століття):
- Князь Олег (879-912) встановив владу над Києвом і почав формування Київської держави. Він завершив відомий "Похід на Царград" (907), в результаті якого була укладена перша міжнародна угода між Києвом і Візантією.
- Розвиток міст, торгівля, інтенсивний обмін культурними ідеями з Візантією та іншими центрами.
3. Період розквіту Київської Русі (XI-XII століття):
- Князі Київської Русі, такі як Ярослав Мудрий, розширювали територію і встановлювали дипломатичні відносини з іншими державами.
- Формування культурних центрів, зокрема Київської Русі, яка стала важливим осередком православної християнської церкви.
4. Падіння Київської Русі (XIII-XV століття):
- Монгольський нашестя: У 1240 році монголи під командуванням Батию вторглися в Київ та зруйнували місто. Це призвело до руйнування частини держави та скорочення впливу Київського князівства.
- Роздробленість: Після монгольського нашестя, Київська Русь розпалася на окремі князівства, які боролися між собою за владу і території.
5. Утворення Московії та Галицько-Волинської держави (XV століття):
- Після розпаду Київської Русі, Московія та Галицько-Волинська держава стали основними спадкоємцями її території і впливу.
- Московія поступово збільшувала свою владу, розширюючи територію та укріплюючи свою позицію.
Реформи князя Володимира Великого та їх наслідки.
Князь Володимир Великий, який правив Київською Руссю з 980 по 1015 рік, відомий своїми важливими реформами та рішеннями, які мали значний вплив на подальший розвиток держави та суспільства. Основні реформи і їх наслідки включають:
1. Прийняття християнства (988 рік):
- Володимир Великий прийняв християнство від Візантії та провів хрещення всього свого народу в Дніпрі.
- Наслідки: Прийняття християнства об'єднало народи Київської Русі навколо нової релігії, стало однією з основних рис руської ідентичності та забезпечило зв'язки зі східним християнством.
2. Законодавчі реформи:
- Володимир Великий впровадив нову систему законів, відому як "Руські права".
- Наслідки: Ці законодавчі реформи встановили правила правопорядку, власності та соціальних відносин в державі.
3. Адміністративні реформи:
- Володимир розширив своє князівство, управляючи територіями від Балтийського моря до Чорного моря.
- Наслідки: Ці адміністративні зміни поклали початок формуванню великої Київської Русі.
4. Культурні реформи:
- Володимир підтримував освіту та культурні ініціативи, привозячи вчених та митців з інших країн.
- Наслідки: Створення культурних центрів, зокрема Київської Русі, яка стала важливим осередком православної християнської церкви та культури.
Внаслідок цих реформ Князя Володимира Великого, Київська Русь стала більш організованою та злагодженою державою, яка мала значний вплив на подальший розвиток східної Європи. Його вибір християнства також суттєво вплинув на культурний, релігійний і політичний ландшафт регіону та залишив відчутний слід у історії України, Росії та Білорусі.
Політика князя Ярослава Мудрого: Київська Русь у зеніті могутності
Політика князя Ярослава Мудрого, який правив Київською Руссю з 1019 до 1054 року, вважається золотим періодом Київської Русі. На цей час держава досягла свого зеніту могутності. Основні риси політики Ярослава Мудрого та досягнення включають:
1. Зовнішньополітична діяльність:
- Відновлення контролю над Київським князівством: Ярослав Мудрий був успішним у відновленні центральної влади в державі, яка страждала від роздробленості.
- Міжнародні відносини: Він уклав важливі договори та вести міжнародну дипломатію з Візантією, Польщею, Угорщиною та іншими сусідніми країнами.
- Захист від ворогів: Ярослав добре відомий своєю перемогою над печенігами в битві на річці Альті (1036), що зміцнило його позицію та забезпечило стабільність кордонів.
2. Культурні та освітні ініціативи:
- Підтримка християнства: Ярослав Мудрий активно підтримував церковні справи і допомагав розширенню православної церкви на території Київської Русі.
- Освіта і культура: Він запрошував вчених і митців до Києва, спонсорував будівництво церков і монастирів, зокрема Софійського собору в Києві, який став символом розквіту Київської Русі.
3. Внутрішні справи:
- Система управління: Ярослав впровадив реформи у системі управління, що сприяло більшій ефективності та централізації влади.
- Законодавчі реформи: Він покращив законодавство та систему правосуддя, спрямовану на забезпечення справедливості в державі.
В результаті політики Ярослава Мудрого Київська Русь досягла свого пікового розвитку як політична, культурна і релігійна сила. Цей період славиться як "золота доба" і допоміг закласти основи для подальшого розвитку історії України та сусідніх країн.
Міжнародні зв’язки і місце Руської держави в історії тогочасної Європи.
Руська держава (Київська Русь) мала значуще місце в історії тогочасної Європи і активно розвивала міжнародні зв'язки. Основні аспекти її місця та взаємодії з іншими державами включають:
1. Відносини з Візантією:
- Київська Русь підтримувала тісні відносини з Візантією (Східнім Римом), яка впливала на її політику, культуру і релігію.
- Візантійські місіонери грали важливу роль у поширенні християнства в Руській державі.
2. Торговельні відносини:
- Київська Русь розвивала активну торгівлю з іншими країнами, зокрема з Південною та Західною Європою.
- Місто Київ стало важливим торговим центром, де обмінювались товари, ідеї та культурні впливи.
3. Військові відносини:
- Русь вела війни з різними сусідами, включаючи половців, печенігів і польські держави.
- Зокрема, важливою була перемога Ярослава Мудрого над печенігами в битві на річці Альті (1036 рік).
4. Культурний обмін:
- Київська Русь активно брала участь у культурному обміні з іншими країнами. Наприклад, переклади грецьких та римських текстів допомагали зберегти та поширити знання в Руській державі.
5. Участь в міжнародних подіях:
- У XII столітті Русь брала участь у хрестовому поході Фредерика I Барбаросси в Святий Землі, демонструючи свою важливу роль в європейському контексті.
Місце Київської Русі в історії тогочасної Європи відображається в її активних міжнародних відносинах, ролі в торгівлі, культурному обміні та участі в ключових подіях. Київська Русь була важливим членом середньовічного європейського співтовариства та залишила свій слід в історії регіону.
Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
Феодальна роздробленість Київської Русі була результатом ряду складних причин та мала суттєві наслідки.
Причини феодальної роздробленості:
1. **Слабка централізація влади:** Київська Русь мала традицію слабкої централізованої влади. Велика кількість князівств і фактичних правителів допускала незалежність різних територіальних одиниць.
2. **Складна система успадкування:** Успадкування великокняжих титулів та володінь було нечіткою та часто викликало конфлікти між спадкоємцями.
3. **Зовнішні загрози:** Постійні напади печенігів, половців і інших ворогів призвели до того, що князі регіонів були більш схильні до ведення власної оборони та зміцнення свого впливу.
4. **Політичні інтриги та конфлікти:** Внутрішні політичні боротьби між князями і їхніми прибічниками також сприяли роздробленості.
5. **Культурний фактор:** Різні регіони Київської Русі розвивали власну культуру та мову, що ускладнювало єдину ідентичність та згуртованість держави.
Наслідки феодальної роздробленості:
1. **Політична слабкість:** Роздробленість призвела до політичної інстабільності і боротьби за владу між різними князівствами.
2. **Загроза ззовні:** Роздробленість робила Київську Русь менш стійкою до зовнішніх загроз, таких як напади печенігів і половців.
3. **Втрата територій:** Внутрішні конфлікти та конкуренція між князівствами призвели до втрати територій та руйнування імперської ідеї Київської Русі.
4. **Соціальна розбіжність:** Феодальна роздробленість також поглибила соціальну розбіжність і створила нерівномірні умови життя на різних територіях.
5. **Культурна різноманітність:** Хоча це також може розглядатися як наслідок, роздробленість призвела до розцвіту різних місцевих культур і традицій.
Феодальна роздробленість стала однією з головних причин послаблення Київської Русі та пізніше сприяла її розпаду і утворенню окремих князівств, які згодом стали сучасними Україною, Білоруссю та Росією.
Виникнення та зміцнення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович.
Галицько-Волинське князівство було однією з важливих середньовічних держав на території сучасної України та Білорусі. Його виникнення та зміцнення в значній мірі пов'язані з діяльністю князя Романа Мстиславовича.
1. **Виникнення Галицького князівства:** Галицьке князівство сформувалося внаслідок поділу Київської Русі після смерті князя Ярослава Мудрого в 1054 році. Роман Мстиславович став князем Галицьким і Володимирським та заснував династію Рюриковичів у Галичі.
2. **Зміцнення влади:** Роман Мстиславович зумів зміцнити свою владу в Галичі та Волині. Він брав участь у багатьох конфліктах і війнах, включаючи боротьбу проти Польщі та Угорщини за визнання своєї незалежності.
3. **Започаткування Галицької школи:** Роман Мстиславович підтримував освіту та культурні ініціативи. Під його правлінням була заснована Галицька школа, яка стала важливим центром освіти та науки.
4. **Взаємодія зі сусідніми державами:** Роман Мстиславович розвивав зовнішні відносини та мав дипломатичні стосунки зі сусідніми державами, такими як Угорщина, Польща та Київська Русь.
5. **Поширення християнства:** Князь Роман сприяв поширенню християнства в своїй державі, сприяючи будівництву церков та монастирів.
6. **Спадок і діяльність синів:** Після смерті Романа Мстиславовича його сини, зокрема Данило Галицький та Роман Галицький, продовжили його політику і зробили Галицько-Волинське князівство ще потужнішим.
На жаль, Галицько-Волинське князівство було пізніше піддане тиском з боку Монгольської імперії та інших сусідніх держав, і втратило свою незалежність. Тим не менш, Роман Мстиславович і його нащадки внесли вагомий внесок в історію України та Білорусі, сприяючи культурному та політичному розвитку регіону.
Зростання могутності Галицько-Волинської держави за часів князування Данила Галицького.
Під час князювання Данила Галицького, який правив Галицько-Волинською державою в середині XII століття, держава досягла значного зростання своєї могутності та впливу. Основні аспекти зростання могутності Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького включають:
1. **Розширення території:** Данило Галицький успішно розширював територію своєї держави. Він приєднав до Галицько-Волинського князівства значну частину Поділля та Волинь, що значно збільшило площу держави.
2. **Взаємодія з іншими державами:** Данило встановив дипломатичні стосунки зі сусідніми державами, такими як Угорщина, Польща та Візантія, що сприяло зміцненню міжнародного статусу Галицько-Волинської держави.
3. **Сприяння культурі і освіті:** Під час його правління розвивалася культура та освіта. Данило був покровителем мистецтва та літератури, а також засновником першої української церковної академії в Галичі.
4. **Утвердження християнства:** Данило Галицький продовжив політику свого батька, Романа Мстиславовича, у підтримці християнства та розвитку церковних інституцій на території своєї держави.
5. **Боротьба проти загрози монголів:** Данило Галицький брав участь у спільних операціях разом з іншими руськими князівствами проти монголів, намагаючись утримати їхні вторгнення.
За часів Данила Галицького Галицько-Волинська держава стала однією з найбільших та наймогутніших держав у східній Європі. Його правління відзначається як "золотий вік" для Галицько-Волинської держави, і воно залишило значний слід в історії України та Білорусі.