Початкова природнича освітня галузь_Тезаурус-довідник

БДЖІЛЬНИ́ЦТВО (укр. бджола < прасл. bъčela бджола). Розведення бджіл для отримання меду, воску, прополісу тощо, а також для запилення сільськогосподарських культур.

БДЖОЛÁ (прасл. bъčela бджола). Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед.

БЕЗМÉЖНИЙ (укр без + межа < прасл. medjā середина, границя

<праіє. medhio- середній). 1. Який не має видимих меж, нічим не обмежений, або здатний до необмежених змін. Синоніми: безкраїй, безкінечний, нескінченний, безбережний, безграничний, необмежений, неосяжний, неоглядний, неозорий. Антонім: обмежений. 2. перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). Синонім: безмірний.

БЕЗМÉЖНІСТЬ (укр без + межа < прасл. medjā середина, границя

<праіє. medhio- середній). Абстрактний іменник до безмежний.

БЕЗПÉКА (прасл. bezpeča безпека < bez без + peča турбота, клопіт). Стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує. Синонім: безпечність. Антоніми: загроза, небезпека, небезпечність.

БЕЗПЕРÉРВНИЙ (укр. без + пере + рвати < прасл. rъvati рвати).

1. Який не переривається у просторі. Синонім: суцільний. Антоніми: перерваний, розділений. 2. Який відбувається весь час, не припиняючись. Синоніми: постійний, безупинний. Антоніми: періодичний, переривчастий, призупинений.

БЕЗПЕРÉРВНІСТЬ (укр. без + пере + рвати < прасл. rъvati рвати).

Абстрактний іменник до безперервний.

БЕЗХРЕБÉТНІ (укр. без- + хребет < прасл. hrьbьtъ хребет, спина

< праіє. kherb- твердий; сухий). Загальна назва нижчих тварин, які не мають скелета.

БÉРЕГ (прасл. bergъ берег < праіє. bhergh- гора; високий). 1. Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря тощо. Синонім: узбережжя. 2. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря тощо.

БÉРЕЗЕНЬ (прасл. berzьnь березень < berza береза). Третій календарний місяць року, який має 31 день. Назва місяця походить від того, що в цей період здійснювалася заготівля березового попелу для виготовлення скла.

БЕТÓН (нім. Beton бетон < фр. béton бетон < лат. bitūmen намул, пісок). Будівельний матеріал, виготовлений із суміші твердих матеріалів (гравію, піску, щебню, глини і т. ін.) і цементу або іншої в’яжучої речовини.

БІЛÓК (укр. білий < прасл. bělъ білий < праіє. bhel- білий, безбарвний; прозорий). 1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. 2. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів.

БІНÓКЛЬ (фр. binocle пенсне, лорнет, бінокль < лат. bini двічі + oculus око < праіє. okw- око, бачити). Оптичний прилад, який складається з двох з’єднаних зорових труб і призначений для огляду віддалених об’єктів обома очима.

11

БІОЛÓГІЯ (фр. biologie біологія < гр. bios життя + гр. logos слово, вчення). 1. Система наук про живі організми, їхню будову, життєдіяльність, їх зв’язки між собою та навколишнім середовищем, а також їхній еволюційний розвиток. 2. Сукупність особливостей існування та розвитку живих організмів.

БІОЛОГÍЧНИЙ (укр. біологія < фр. biologie біологія < гр. bios життя + гр. logos слово, вчення). Прикметник до біологія.

БІОСФÉРА (нім Biosphäre біосфера < гр. bios життя + гр. sphaẽra куля < праіє. sper- крутити; розкидати). Простір розповсюдження життя на Землі, в якому живі організми та середовище їх існування органічно пов’язані та взаємодіють між собою, утворюючи цілісну динамічну систему.

БІОХІМÍЧНИЙ (укр. біохімія < нім. Biochemie біохімія < гр. bios життя + гр. khēmia чорна магія < єг. khem чорний). Пов’язаний з хімічними процесами в живих організмах.

БІОХÍМІЯ (нім. Biochemie біохімія < гр. bios життя + гр. khēmia чорна магія < єг. khem чорний). Наука, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що відбуваються в них.

БЛИ́СКАВКА (укр. блиск < прасл. blьskъ блиск < праіє. bhela- сяючий, блискучий). Видимий шлях електричного розряду між хмарами або між хмарою та земною поверхнею, що буває під час грози. Синоніми: блискавиця, вогняна стріла.

БОЛÓТО (прасл. bolto болото < праіє. balə- болото, трясовина). Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто із стоячою водою та вологолюбною рослинністю. Синоніми: багно, трясовина.

БОТÁНІКА (нім. Botanik ботаніка < лат. botanica ботаніка < гр. botanikē ботаніка < botanē трава). Біологічна наука, що вивчає будову і життєдіяльність рослин, їхній історичний та індивідуальний розвиток, класифікацію, взаємозв’язок та взаємодію з навколишнім середовищем, закономірності поширення рослин та їх угруповань на Землі тощо.

БОТАНÍЧНИЙ (укр. ботаніка < нім. Botanik ботаніка < лат. botanica

ботаніка < гр. botanikē ботаніка < botanē трава). Прикметник до ботаніка. Синонім: рослинний.

БРЕЗÉНТ (нім. Present брезент < фр. préceinte оболонка < лат. praecincta оболонка < praecingere оточувати, оперізувати). Груба лляна водонепроникна тканина.

БРОДÍННЯ (укр. бродити бути в стані бродіння; ходити по воді; повільно ходити без мети < брести йти по воді; повільно йти < прасл. brьsti брести; йти по воді; повільно йти < праіє. bhred- йти по воді; перескакувати). Біохімічний процес розкладання вуглеводів, що відбувається під впливом мікроорганізмів або їхніх ферментів. Синонім: вигравання, квасіння, скисання.

БРÓНХИ (укр. бронх < нім. Bronche бронх < лат. bronchia горло, дихало, трахея < гр. bronchos горло, дихало, трахея). Трубки, які з'єднують дихальне горло (трахею) з легенями.

БРУ́НЬКА (прасл. brunь зародок < праіє. bherə- народжувати). Зачаток квітки або стебла з листям. Синоніми: пуп’янок, розпуканка, пупчик, зеленочок, забрость.

12

БРУСÓК (укр. брус < прасл. brusъ брус < brusíti різати, дробити < праіє. bher- терти, скребти, різати, дробити). Невеликий чотиригранний шматок чогось, наприклад, брусок мила.

БУБНЯ́ВІТИ (укр. бубніти розбухати, набухати < прасл. bǫba розм’якле зерно). Збільшуватися, наповнюючись вологою, соком. Синоніми: набрякати, брякнути, бучавіти.

БУДÍВЛЯ (укр. будувати < пол. budować будувати < нім. діал. būden будувати). Архітектурна споруда. Синонім: будова.

БУДÓВА (укр. будувати < пол. budować будувати < нім. діал. būden будувати). 1. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь. Синоніми: побудова, структура. 2. Те саме, що споруда. 3. Місце, де відбувається будівництво.

БУДУВÁТИ (пол. budować будувати < нім. діал. būden будувати). 1. Споруджувати яку-небудь будівлю, машину, механізм тощо. Синоніми: зводити, складати, 2. Креслити на підставі зроблених розрахунків (наприклад, будувати трикутник).

БУ́ЛЬБА (пол. діал. bulba картопля < прасл. bulja пухир; гуля; куля, грудка < праіє. bul- грудка; бульба; гуля, опуклість). 1. М'ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. 2. Кулька на поверхні рідини. Синоніми: пухир, бульбашка. 3. Картопля.

БУ́РИТИ (прасл. buriti рити; сплутувати; бушувати < лат. furere змішувати, сплутувати; бушувати < гр. phurō змішую, сплутую). Свердлити ґрунт або гірську породу спеціальним інструментом. Синоніми: свердлити, просвердлювати, вертіти.

БУРОВИ́Й (укр. бу́рити рити; непокоїти; заплутувати < прасл. buriti рити; сплутувати; бушувати < лат. furere змішувати, сплутувати; бушувати < гр. phurō змішую, сплутую). Стосовний до буріння; призначений для нього.

БУ́РЯ (укр. бýрити, непокоїти; заплутувати; рити < прасл. buriti бушувати; сплутувати; рити < лат. furere змішувати, сплутувати; бушувати

<гр. phurō змішую, сплутую). 1. Негода, яка супроводжується сильним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку ‒ зі снігом. Синоніми: буревій, ураган, вітровій, тайфун, циклон. Антоніми: тиша, штиль. 2. перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів.

БУР’Я́Н (укр. діал. буйрян бур’ян < укр. буйний < буяти буйно рости

<прасл. bujati буйно рости). Трав’яниста рослина, що не культивується людиною, але росте в посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях.

БУ́ТИ (прасл. byti бути < праіє. bheu- бути, існувати; виникати, ставати; перв. рости). 1. Знаходитися, перебувати де-небудь. Синоніми: існувати, жити, не зникати, тривати. Антоніми: гинути, умирати, зникати.

13

за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи. Синонім: ранкова зоря.

ВЕРВÉЧКА (прасл. vьr̥vь мотузка, вірьовка < праіє. werk- в’язати, сплітати, скручувати). Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду.. Синоніми: валка, низка.

ВÉРЕСЕНЬ (укр. верес [назва рослини] < прасл. versъ верес < праіє. werĝh- верес). Дев’ятий календарний місяцб, який має 30 днів. Назва місяця прийшла із Полісся, де в цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. За іншою версією назва місяця походить від слова «верещити», тобто «молотити».

ВЕРСТÁТ (пол. warstat верстат < нім. Werkstatt місце праці, майстерня < Werk праця + Stätte місце < stehen стояти < праіє. stā- ставити, стояти). Машина для обробки деталей або матеріалів.

ВЕРТИКÁЛЬНИЙ (укр. вертикáль < рос. вертикáль < фр. vertical

вертикаль < лат. verticālis прямовисний < vertere обертати < праіє. wer- обертати). Спрямований прямовисно. Синоніми: прямовисний, сторчовий. Антонім: горизонтальний.

ВЕСНÁ (прасл vesna весна < праіє. vesn- весна). Пора року між зимою і літом, яка характеризується подовженням дня, потеплінням, появою перелітних птахів, розквітом рослин тощо.

ВÉЧІР (прасл. večerъ вечір < праіє. weker- вечір < we- внизу [за обрієм] + ker- тремтячий промінь). Частина доби від кінця дня до початку ночі. Синоніми: сутінок, сутінь, присмерк.

ВЗАЄ́МНИЙ (пол. wzajemny взаємний < прасл. vъ zajьmъ взаємно, спільно, разом < vъ za- разом + jьmati мати < праіє. jem- мати, володіти). Який однаково виявляється з обох сторін стосовно один до одного. Абстр. ім. до взаємний. Синоніми: обопільний, двобічний, двосторонній. Антоніми: односторонній, однобічний.

ВЗАЄМОДÍЯ (укр. взаємний + дія < діяти < прасл. dějati діяти, чинити,

взаємодіяння, співдія, співдіяння.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗÓК (укр. взаємний + зв’язок < з- + в’язати < прасл. vęzati в’язати < праіє. werĝh- в’язати; стискати, давити). Взаємний зв’язок між двома чи багатьма особами, явищами, предметами тощо.

ВЗИ́МКУ (укр. в- + зима < прасл. zima зима < праіє. ĝhim- зима, зимовий час). Прислівник до слова зима. Синонім: зимою. Антоніми: влітку, літом.

ВИВЕРГÁТИ (укр.. ви- + вéргáти кидати з силою, шпурляти < прасл. vergti кидати, штовхати < праіє. werəĝ- пробивати, прорізати). Викидати з себе з силою назовні. Синоніми: викидати, виштовхувати.

ВИ́ВЕРЖЕННЯ (укр. вивергáти < ви- + вéргáти кидати з силою,

шпурляти < прасл. vergti кидати, штовхати < праіє. werəĝ- пробивати, прорізати). Дія за значенням вивергати.

15

ВИВЕРЖЕННЯ ВУЛКАНА. Діяльність вулкана, що найчастіше являє собою ряд вибухів, які супроводжуються викиданням диму, твердих вулканічних речовин і виливанням лави.

ВИВÓДИТИ (укр. ви- + водити < прасл. voditi водити < праіє. wodh- водити). 1. Створювати і вирощувати нову породу тварин, новий сорт рослин. 2. Плодити потомство (про птахів, тварин). Синоніми: розмножувати, вирощувати.

ВИ́ГЛЯД (укр. ви- + глядіти < прасл. ględěti глядіти, дивитися < праіє. ghlend- дивитися; блищати). Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Синоніми: зовнішність; образ, подоба; форма.

ВИГОТОВЛЯ́ТИ (укр. ви- + готовити < готовий < прасл. gotovъ

готовий < gotъ готовий < праіє. gātu- готовий іти). Створювати що-небудь. Синоніми: виробляти, робити.

ВИД (прасл. vidъ вид < праіє. wid- бачити, сприймати; знати). 1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін. Синоніми: різновид, тип. 2. Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – роду. 3. Нижча одиниця в системі класифікації світу живих організмів, що об'єднує організми, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої одиниці – роду.

ВИДÁННЯ (укр.. ви- + дати < прасл. dati дати < праіє. dō- дати). Окремий електронний чи друкований на папері твір, збірка тощо, випущений у світ. Синоніми: публікація, видрук; книга, газета, журнал.

ВИ́ДИХ (укр. ви- + дихати < прасл. dyhati дихати < давн. dus- дихати < праіє. dves- дути; дихати). Кожне окреме виштовхування повітря з легень повітря, набраного під час вдиху. Синонім: видихання. Антоніми: вдих, вдихання.

ВИ́ДІЛЕННЯ (укр. ви- + ділити < прасл. děliti ділити < праіє. del- ділити; розділяти; відділяти). Речовини, які виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами тощо). Синоніми: видалення, виведення. Антоніми: поглинання, всмоктування.

ВИЖИВÁННЯ (укр. ви- + жити < прасл. žiti жити < праіє. gwei- жити). Стан і дія за значенням виживати.

ВИЖИВÁТИ (укр. ви- + жити < прасл. žiti жити < праіє. gwei- жити). Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, скрутні умови існування тощо. Синоніми: не вмирати, і далі жити. Антонім: вмирати.

ВИЗНАЧÁТИ (укр. ви- + знáчити < знак < прасл. znakъ знак < znati

знати < праіє. ĝnē- знати; узнавати, розрізняти). 1. Розпізнавати що-небудь за певними ознаками. Синоніми: встановлювати, обчислювати, вимірювати, вираховувати. 2. Розкривати сутність чого-небудь. Синоніми: характеризувати, формулювати. 3. Призначати когоабо що-небудь для якоїсь мети або указувати місце, час тощо для чого-небудь. 4. Намічати, накреслювати щось для виконання. Синонім: планувати. 5. Зумовлювати що-небудь, бути причиною чогось. Синоніми: спричинювати, детермінувати.

16

ВИКОРИСТÁННЯ (укр. використовувати < ви- + користатися

< користь < прасл. koristь здобич; прибуток, вигода < koristiti захопити, здобути < праіє. ker- різати, відтинати, відділяти). Дія за значенням

використовувати.

ВИКОРИСТÓВУВАТИ (укр. ви- + користатися < користь < прасл. koristь здобич; прибуток, вигода < праіє. ker- різати, відтинати, відділяти). Застосовувати що-небудь з користю. Синоніми: вживати, користуватися.

ВИМИРÁННЯ (укр. вимирати < ви- + мерти < прасл. merti умирати

< праіє. mer- умирати). Стан за значенням вимирати.

ВИМИРÁТИ (укр. ви- + мерти < прасл. merti умирати < праіє. mer- умирати). Зменшуватися чисельно внаслідок несприятливих умов (про народності, населення в певному місці, види тварин, рослин тощо). Синоніми: гинути, вигибати, пропадати, зникати, щезати. Антоніми: жити, виживати, існувати.

ВИМÍРЮВАННЯ (укр. вимірювати < ви- + міряти < прасл. měriti

мірити < праіє. mē- міряти). Дія за значенням вимірювати.

ВИМÍРЮВАТИ (укр. ви- + міряти < прасл. měriti мірити < праіє. mē- міряти). Визначати величину чого-небудь, порівнюючи її з одиницею виміру за допомогою спеціальних приладів або якоїсь мірки.

ВИ́МОГА (укр. вимагати < ви- + могти < прасл. mogti могти < праіє. magh- могти; здатність). 1. Категорична пропозиція зробити щось. Синонім: домагання. 2. Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень. Синонім: наполягання. 3. Офіційний документ із проханням видати що-небудь або направити кого-небудь у чиєсь розпорядження. Синонім: наказ.

ВИ́НАХІД (укр. винаходити < ви- + нахóдити [початкове: йдучи,

натикатися на щось] < на + ходи́ти < прасл. hoditi ходити < праіє. sod- ходити [з наступним слов’янським переходом s у h]). 1. Дія за значенням винаходити. 2. Те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього. Синоніми: відкриття, удосконалення, раціоналізація.

ВИНАХÍДНИК (укр. винаходити < ви- + нахóдити [початкове: йдучи,

натикатися на щось] < на + ходи́ти < прасл. hoditi ходити < праіє. sod- ходити [з наступним слов’янським переходом s у h]). Той, хто винайшов або винаходить що-небудь. Синоніми: новатор, автор винаходу.

ВИНАХÓДИТИ (укр. ви- + нахóдити [початкове: йдучи, натикатися на щось] < на + ходи́ти < прасл. hoditi ходити < праіє. sod- ходити [з наступним слов’янським переходом s у h]). Створювати що-небудь зовсім нове, до цього невідоме.

ВИНИКÁТИ (укр. ви- + никати < никнути нагинатися; зникати

< прасл. niknǫti нагинатися, зникати < праіє. ank- нагинатися, схилятися). Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим. Синоніми: з’являтися, показуватися, ставати, поставати, народжуватися.

ВИ́ПАДОК (укр. ви- + падати < прасл. padati падати < праіє. ped- падати). 1. Те, що сталося, трапилося (зазвичай несподівано). Синоніми: казус,

17

епізод, пригода. 2. Непередбачені сприятливі обставини для виконання чогонебудь. Синоніми: нагода, оказія, шанс, момент.

ВИПАРÓВУВАННЯ (укр. ви- + парувати < пара < прасл. para пара

<праіє. pōr- вивітрюватися, випаровуватися, паритися). Виділення в повітря рідини, вологи тощо у вигляді пари чи газуватого стану. Синонім: вивітрювання.

ВИПЛАВЛЯ́ТИ (укр. ви- + плáвити < пли́сти́< прасл. plouti плисти

<праіє. pleu- текти; литися, пливти). Одержувати метал із руди способом плавлення.

ВИПРОМÍНЮВАННЯ (укр. випромінювати < ви- + промінь смуга світла < пол. promień промінь; смуга; пасмо < прасл. pormy нитка, прядиво).

1.Світлова, теплова, електромагнітна та інша енергія, яка випромінюється.

2.Процес виділення будь-якого виду енергії.

ВИ́РІЙ (етимологія не ясна). Теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи.

ВИРОБЛЯ́ТИ (укр. ви- + робити < прасл. orbiti працювати на когось < orbъ раб; сирота, чужа дитина < праіє. orbh- сирота; слуга; робота). 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Синоніми: продукувати, створювати. 2. Створювати, складати, визначати в певних рисах. Синонім: формувати. 3. Набувати певних якостей, особливостей тощо. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо. Синоніми: розвивати, удосконалювати.

ВИРОБНИ́ЦТВО (укр. виробляти < ви- + робити < прасл. orbiti

працювати на когось < orbъ раб; сирота, чужа дитина < праіє. orbh- сирота; слуга; робота). Виготовлення предметів, матеріалів і т. ін. Синоніми: вироблення, продукування,

ВИРÓЩУВАТИ (укр. ви- + ростити < рости < прасл. orsti рости

< праіє. ers- рухатися). Дбайливо доглядати з метою сприяння ростові кого-, чого-небудь. Синоніми: плекати, випещувати.

ВИСÁДЖУВАТИ (укр. ви- + саджати < садити < прасл. saditi садити

< sěděti сидіти < праіє. sed- сидіти). 1. Викопавши, вийнявши рослини з розсадника, парника тощо, садити в іншому місці. Синонім: садити. 2. Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна тощо).

ВИСИ́ДЖУВАТИ (укр. ви- + сидіти < прасл. sěděti сидіти < праіє. sed- сидіти). Виводити пташенят, сидячи на яйцях.

ВИ́СНОВОК (укр. ви- + снувати < прасл. snovati снувати < праіє. sneu- вертіти, мотати). Остаточна думка про що-небудь, зроблена на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Синоніми: підсумок, наслідок, результат.

ВИСОТÁ (укр. висінь висота < висіти < прасл. visěti висіти). 1. Відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. 2. Простір на великій відстані від землі. Синоніми: височина, височінь. 3. Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору. Синонім: височина. Антоніми: низина, низовина.

18

4. Величина, розмір, рівень чого-небудь (наприклад, висота тиску, висота звуку).

ВИСОЧИНÁ (укр. висінь висота < висіти < прасл. visěti висіти). 1. Те саме, що й висота. 2. Підвищена частина суходолу (від 200 до 600 м), що має подекуди рівну, а частіше хвилясту поверхню, розчленовану долинами, балками, ярами. Синоніми: висота, вишина, верховина. Антоніми: низина, низовина.

ВИ́ТІК (укр. ви- + текти < прасл. tekti текти < праіє. tekw- текти, литися, бігти). Початок ріки.

ВИ́ТРАТА (укр. ви- + трата < тратити < прасл. tratiti тратити,

знищувати, губити < праіє. ter- терти, розтирати; травити). Дія за значенням витрачати. Синоніми: витрачання, використання, марнування. Антоніми: зберігання.

ВИТРАЧÁТИ (укр. витрата < ви- + трата < тратити < прасл. tratiti

тратити, знищувати, губити < праіє. ter- терти, розтирати; травити). 1. Використовувати, віддавати що-небудь для чогось. 2. Тратити марно, даремно. Синоніми: марнувати, гайнувати, розтринькувати. Антоніми: берегти, економити.

ВИТРИВÁЛІСТЬ (укр. ви- + тривалість < тривати < пол. trwać

тривати; існувати; витримувати < прасл. trъvati тривати; наполягати < праіє.

tr̥va- тривати). Здатність існувати в несприятливих умовах. Синоніми: стійкість, тривкість, міцність. Антоніми: піддатливість, слабкість.

ВИХІДНИ́Й (укр. ви- + хід < ходити < прасл. hoditi ходити < праіє. sod- ходити [з наступним слов’янським переходом s у h]). 1. День, вільний від роботи, служби або навчання. Синоніми: неробочий, вільний, дозвільний. Антоніми: робочий, зайнятий. 2. Від якого або з якого починається що-небудь. Синоніми: початковий, відправний, первинний, перший, стартовий. Антоніми: кінцевий, завершальний, останній, фінішний.

ВИЯВЛЯ́ТИ (укр. ви- + явити показати; зобразити < прасл. javiti показати, виявити < праіє. āwis- уявити; відкрити). 1. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри тощо). Синоніми: виказувати, розкривати, висловлювати, засвідчувати. 2. Шукаючи, знаходити. Синонім: віднаходити.

ВÍДЕО- (лат. video дивлюся, бачу < праіє. wid- бачити, сприймати; знати). Перша частина складних слів, що мають відношення до запису та відтворення зображення. Синонім: зображення.

ВІДЕОЗÁПИС (укр. відео- + запис < за- + писати < прасл. pьsati писати

зображення на фізичний носій (магнітну стрічку, оптичний диск чи флешку) для наступного відтворення. 2. Зображення, записане на фізичний носій або фізичний носій з таким зображенням.

ВІДКЛАДÁТИ (укр. від- + класти < прасл. klasti класти < праіє. kla- класти; стелити; крити). 1. Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось або чогось. Синоніми: від’єднувати, відсторонювати, відсувати. Антоніми: прикладати, приєднувати, присувати. 2. Залишати, зберігати що-

19