4 курс 2 семестр / слободян / пз8

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Політ на радіостанцію та визначення місця повітряного судна

При польоті на радіостанцію контроль шляху за напрямом здійснюється шляхом порівняння пеленгу радіостанції (ПР) із заданого польотного кута (ЗПК) (рис. 1).

Рис. 1. Політ на радіостанцію

Якщо застосовується магнітний датчик курсу, то магнітний пеленг радіостанції (МПР):

МПР = МК + ККР або МПР = МК + α (α = ККР - 360°).

При МПР = ЗМПК ПС знаходиться на ЛЗП, при МПР > ЗМПК ПС – зліва від ЛЗП, при МПР < ЗМПК ПС - праворуч від ЛЗП.

Під час польоту на радіостанцію підлягають визначенню додаткової поправки (ДП), поправку курса (ПК) та фактичний кут зносу (КЗф).

ДП розраховується за такою формулою:

ДП = ЗМПК - МПР.

Бокове ухилення розраховується за пройденою та залишеною відстанню або часом:

БУ = (Sост/Sпр) ДП або БУ = (tост/tпр) ДП.

Дані залежності можуть бути реалізовані з використанням НЛ за алгоритмом, наведеному на рис. 2.

Рис. 2. Алгоритм визначення ДП та ПК

Кут зносу розраховується за такою формулою:

КЗф = КЗр + БУ.

При виникненні ухилення ПС від лінії заданого польоту (ЛЗП) подальше продовження польоту можливе з виходом прямо на радіостанцію, розташовану в ППМ, або з виходом на ЛЗП та подальшим польотом відносно ЛЗП.

Політ з виходом на ЛЗП виконується, коли необхідно суворо слідувати за ЛЗП, а також при значному бічному ухиленні від ЛЗП (рис. 3).

Рис. 3. Політ на радіостанцію з виходом на ЛЗП

У цьому випадку після розрахунку ДП задаються кутом виходу (20 ... 90°) і розраховують МКвих:

МКвих = ЗМПК - Увих.

Знак Увих відповідає знаку ДП.

Контролюється вихід на ЛЗП по ККРвих при МПР = ЗМПК:

ККРвих = 360° + Увих.

Після виходу на ЛЗП ПС слід з МКсл, здійснюючи контроль за ККРсл:

МКсл = МКр - БУ;

ККРсл = 360° + КЗф.

Визначення місця повітряного судна

Місце літака із застосуванням кутомірних радіотехнічних засобів може бути отримано в результаті прокладки на карті двох справжніх пеленгів повітряного судна:

- від двох радіостанцій;

- дворазовим пеленгуванням однієї бічної радіостанції.

Для розрахунку істинного пеленгу літака (ІПЛ) використовується залежність:

ІПЛ = ІК + ККР ± 180° + σсх,

де σсх – кут сходження меридіанів.

Виправлення на кут сходження меридіанів розраховується за формулою:

σсх = (λр – λс) sin φср,

де φср – середнє значення широти дільницею маршруту, φср = (φр + φс)/2;

φс, λс – широта та довгота місця літака;

φр, λр – широта та довгота місця встановлення радіостанції.

При польотах в помірних широтах на дальностях до РНТ, що не перевищують 100 ... 150 км, поправку на кут сходження меридіанів можна не враховувати, так як її величина не перевищує значення сумарної похибки в визначенні пеленгу.

Для визначення місця знаходження літака по двох радіостанціях з найбільшою точністю необхідно вибирати РНТ так, щоб одна з них знаходилася на лінії колії або її продовження, а друга була бічною. Кут перетину між лініями пеленгів бажано, щоб був близький до 90°, або, у крайньому випадку, не виходив за межі 30° ≤ ω ≤ 150°. В іншому випадку похибка визначення місця знаходження літака збільшуватиметься у рази.

Пеленгування насамперед здійснюється тією РНТ, пеленг якої змінюється повільніше, тобто що знаходиться поблизу ЛЗП (рис. 5).

Отримані пеленги прокладаються карті. Точка їх перетину буде найімовірнішим місцем розташування ПС у момент другого пеленгування.

Інтервал між відліком курсових кутів або пеленгів не повинен перевищувати 1 хв.

Рис. 5. Визначення місця знаходження літака одночасним пеленгуванням двох радіостанцій

Якщо неможливо одночасно виконати відлік курсових кутів або пеленгів, тобто Т2 – Т1 > 1 хв, то помилка визначення місця, що виникає при цьому, усувається шляхом перенесення лінії першого пеленгу паралельно самої собі на величину пройденої відстані в напрямку польоту (рис. 6):

S = W (Т2 - Т1).

Рис. 6. Визначення МС пеленгуванням двох радіостанцій за наявності

тимчасового інтервалу між пеленгуваннями

МС може бути визначено по одній бічній радіостанції її шляхом

дворазового пеленгування. При цьому радіостанція має знаходитися від ЛЗП з відривом 100…150 км, але з більше 300 км. Між моментами пеленгування пеленг має змінитися щонайменше, ніж 25…30°. Після виконання пеленгування розраховуються справжні пеленги НД, які прокладаються на картки. З будь-якої точки на першому пеленгу прокладається лінія істинного курсу, на якій відзначається відстань, пройдена ПС за час між моментами пеленгування. Від кінцевої точки прокладають пряму, паралельну лінії першого ІПЛ.

Точка її перетину з лінією другого ІПЛ дасть місце знаходження літака у момент другого пеленгування (рис. 7).

Щоб визначити місце знаходження літака у момент першого пеленгування з отриманого місця знаходження літака необхідно провести лінію вздовж лінії курсу до перетину з лінією першого пеленгу. Точка перетину дасть місце знаходження літака на момент першого пеленгування.

Якщо відомі фактичний істинний польотний кут (ФІПК) та Wф, то місце знаходження літака буде визначено з більшою точністю.

Рис. 7. Визначення МС шляхом дворазового пеленгування бічної радіостанції

Приклад 1.

Повітряне судно виконує політ повітряною ділянкою траси із ЗМПК = 247°, витримуючи МКр = 254°. Через 12 хв польоту з колій швидкістю 400 км/год здійснено відлік ККР = 348°. Час польоту, що залишився до ППМ з розрахунку становить 14 хв. Ширина повітряної траси 2b = 10 км. Визначити МКвих, ККРвих, якщо Увих = 60°, а також МКсл та ККРсл по повітряній трасі.

Рішення.

1. Знаходимо МПР:

МПР = 254 + 348 - 360 = 242°.

2. Розраховуємо величину ДП:

ДП = 247 - 242 = + 5°.

3. Знаходимо значення БУ, використовуючи НЛ:

БУ = + 6°.

4. Визначаємо МКвих:

МКвих = 247 - 60 = 187°.

5. Обчислюємо ККРвих:

ККРвих = 360 + 60 - 360 = 60°.

6. Знаходимо розрахунковий кут зносу:

КЗр = ЗМПК - МКр = 247 - 254 = - 7°.

7. Розраховуємо фактичний кут зносу

КЗф = (-7) + (+ 6) = - 1°.

8. Визначаємо МКсл:

МКсл = 247 - (-1) = 248°.

9. Обчислюємо ККРсл:

ККРсл = 360 + (-1) = 359°.

Політ на радіостанцію з виходом на ППМ застосовується, коли відхилення ПС від ЛЗП або відстань малі, що залишилася до ППМ (рис. 4)

Рис. 4. Політ на радіостанцію з виходом на ППМ При цьому після визначення ДП розраховуються БУ, а потім ПК.

Визначається МКППМ залежно від:

МКППМ = МКр - ПК.

Контроль шляху за напрямом здійснюється за ККРсл:

ККРсл = 360 ° + КЗф.

Приклад 2.

Повітряне судно виконує політ із МКр = 338° дільницею маршруту із ЗМПК = 333°. Через 7 хв після прольоту ППМ на відстані від нього 84 км здійснено відлік ККР = 348°. Довжина ділянки маршруту складає 116 км. Визначити МКППМ.

Рішення.

1. Знаходимо МПР:

МПР = 338 + 348 - 360 = 326°.

2. Розраховуємо величину ДП:

ДП = 333 - 326 = 7°.

3. Обчислюємо відстань, що залишилася:

Sост = Sобщ - Sпр = 116 - 84 = 32 км.

4. Визначаємо БУ та ПК за допомогою НЛ:

БУ = 2°, ПК = 9°.

5. Розраховуємо МКППМ:

МКППМ = 338 - 9 = 329°.

ЗАВДАННЯ

1. Літак виконує політ на РНТ із МК = 274°, ЗМПК = 278°. Через 11 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 8°. Розрахунковий час польоту ділянкою маршруту становило 24 хв. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 60°, а також МКсл та ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПР = МК + ККР = 274 + 8 = 282°.

ДП = ЗМПК – МПР = 278 – 282 = -4°.

БУ = (tост/tпр) ДП = (24/11) (-4) = -8,7° = -9°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 278 – 60 = 218°.

ККРвих = 360 - 60 = 300°.

КЗр = ЗМПК - МКр = 278 - 274 = 4°.

КЗф = КЗр + БУ = 4 + (-9) = -5°.

МКсл = МКр – БУ = 274 – (-9) = 283°.

ККРсл = 360° + КЗф = 360 + (-5) = 355°.

2. ЗМПК = 232°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 234°. Через 9 хв польоту на відстані від РНТ 68 км екіпаж відрахував ККР = 354°. Протяжність ділянки маршруту дорівнює 174 км. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 30°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПР = МК + α (α = ККР - 360°) = 234 + 354 – 360 = 228°.

ДП = ЗМПК – МПР = 232 – 228 = 4°.

БУ = (Sост/Sпр) ДП = (106/68) 4 = 6,2 = 6°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 232 – 30 = 202°.

ККРвих = 360 + 30 - 360 = 30°.

КЗр = ЗМПК - МКр = 232 - 234 = -2°.

КЗф = КЗр + БУ = -2 + 6 = 4°.

МКсл = МКр – БУ = 234 – 6 = 228°.

ККРсл = 360° + КЗф = 360 + 4 = 364° = 4°.

3. ЗМПК = 85°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 88°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 10°. Довжина ділянки маршруту складає 118 км, а певна колійна швидкість – 330 км/год. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 70°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПР = МК + ККР = 88 + 10 = 98°.

ДП = ЗМПК – МПР = 85 – 98 = -13°.

БУ = (10/21) (-13) = -6°.

МКвих = 85 + 70 = 155°.

ККРвих = 360 - 70 = 290°.

КЗр = ЗМПК - МКр = 85 - 88 = -3°.

КЗф = КЗр + БУ = -3 + (-6) = -9°.

МКсл = МКр – БУ = 88 – (-6) = 94°.

ККРсл = 360° + КЗф = 360 + (-9) = 351°.

4. ЗМПК = 335°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 328°. Через 9 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 6°. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 30°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП. Розрахунковий час польоту за цим ділянці маршруту 19 хв.

5. Літак виконує політ на РНТ із МК = 18°, ЗМПК = 25°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 12°. Пройдена відстань склала 84 км, а довжина ділянки – 205 км. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 50°, а також МКсл та ККРсл по ЛЗП.

6. ЗМПК = 22°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 26°. Через 9 хв польоту на відстані від РНТ 56 км екіпаж відрахував ККР = 352°. Протяжність ділянки маршруту складає 146 км. Визначити МКППМ.

7. ЗМПК = 224°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 222°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 6°. До прольоту ППМ залишилося 6 хв до літа. Визначити МКППМ.

8. ЗМПК = 82°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 92°. Через 15 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 354°. До прольоту ППМ залишилось 9 хв польоту. Визначити МКППМ.

9. Літак виконує політ на РНТ із МК = 55°. ЗМПК = 60°. Через 12 хв польоту на відстані від РНТ 88 км екіпаж відрахував ККР = 12°. Пройдено було 137 км. Визначити МКППМ.

10. ЗМПК = 194°. Літак виконує політ на РНТ із МК = 192°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 356°. До прольоту ППМ залишилось 4 хв польоту. Визначити МКППМ.