Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

3 курс / Лабораторна робота №1 ССА-1

.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.04.2023
Размер:
54.24 Кб
Скачать

Мета роботи:

Дослідження та порівняння характеристик релейних, релейно-процесорних (РПЦ) та мікропроцесорних (МПЦ) систем централізації.

Відповіді на контрольні запитання:

1. Стрімке збільшення кількості реле на одну стрілку призвело до значного підвищення вартості системи. Високі показники матеріалоємності нових релейних систем не дозволяють виконати модернізацію пристроїв на існуючих площах релейних приміщень і вимагають будівництва нових будівель постів централізації. Також релейні системи практично вичерпали можливості для розширення функціонального складу системи. За 60 років інформаційне забезпечення чергового по станції і коефіцієнт автоматизації функцій управління не змінився.

2.Основні статті економічної ефективності для РПЦ і МПЦ співпадають. Зокрема, це: скорочення площ службово-технічних приміщень поста ЕЦ; скорочення втрат у перевізному процесі; розширення функціональних можливостей систем, таких як виконання функцій контрольованих пунктів ДЦ; телевимірювання і діагностика; протоколювання і архівація; об’єднання зон управління декількох ДСП (міні-ДЦ) і скорочення персоналу чергових; автоматизація керування завданням маршрутів – авторежим, інтеграція функцій інших систем (сповіщення монтерів, очищення стрілок); забезпечення ДСП нормативно-довідковими даними; ведення електронних журналів і перехід на безпаперову технологію документообігу. Але економія за рахунок скорочення службових приміщень незначна, так як площа релейних приміщень складає не більше 7% від загальної площі приміщень. До скорочення витрат при РПЦ і МПЦ призводять і такі чинники як: вищі показники надійності за рахунок резервування МП частини системи; розширений об'єм інформації (по перегонам, переїздам та іншим об'єктам контролю); завдяки інтелектуальному інтерфейсу знижується вірогідність неправильних дій ДСП.

Таким чином, основний ефект визначається розширенням і появою нових функціональних можливостей (сервісних) систем ЕЦ.

3. Значні капітальні вкладення в МПЦ економічно виправдані і окупаються тільки на великих станціях (від 40 стрілок і більше), які розташовані на дільницях із значною інтенсивністю руху поїздів.

4. Особливість МПЦ полягає в тому, що на обчислювальні засоби покладаються функції безпеки, що зумовлює: застосування апаратної надмірності безпечного керуючого обчислювального комплексу; спеціалізованих електронних компонентів для ув’язки з устаткуванням СЦБ; спеціалізованих програмних засобів, що працюють в реальному часі і з суворим контролем регламенту виконання завдань. Ці обставини, а також непрозорість реалізації алгоритму роботи систем у порівнянні з традиційними системами призводить до значних додаткових витрат при розробці та доведенні безпеки МПЦ. Тому при реконфігурації колійного розвитку горловини та впровадженні систем МПЦ зміна програмного забезпечення є більш складнішою і відповідно дорожчою, ніж для релейних або релейно-процесорних систем. Таким чином, у порівнянні з РПЦ, реалізація в МПЦ функцій безпеки засобами обчислювальної техніки зумовлює збільшення капітальних вкладень при будівництві як в устаткування, так і в роботи по монтажу та пусконаладці (в 10-15 разів для реалізованих проектів), тоді як РПЦ вимагає збільшення інвестицій на 10-20% в порівнянні з релейними системами.

В ході виконання лабораторної роботи, виконано осигналізування обраної станції. У відповідності до завдання, проведено розрахунок кількості реле при обладнанні даної станції системою ЕЦ МПК з ВГ БМРЦ. Для цього виконано розрахунок кількості блоків БМРЦ виконавчої групи. Так, наприклад для даної станції необхідно 8 блоків П-62, в кожному з яких по 8 реле. Отже, для блоків даного типу необхідно 64 реле. Аналогічно проводиться розрахунок інших блоків.

Результати розрахунку кількості реле наведено в таблиці 1.

Таблиця 1–Розрахунок кількості реле для обраної станції

Назва блоку

Функціональне призначення

К-ть реле на 1 блок

Кількість блоків

Разом

П-62

Колійний, контролює стан п/в колій і виключає лобові маршрути, що встановлюються в різних горловинах станції

8

8

64

ВД-62

Блок вхідного світлофора і додатковий до блоків ВІ,ВІІ,ВІІІ

7

11

77

СП-69

Стрілочний колійний,контролює стан стрілочних колійних дільниць,здійснює замикання стрілок в маршруті

7

8

56

УП-65

Блок дільниці колії в горловині станції виконує ті самі функції ,що і СП-69, а також виключає установку лобових маршрутів на дану дільницю колії

8

4

32

С

Стрілочно-комутаційний блок малого типу, що встановлюється на кожну стрілку для контроля її положення і комутації схем по плану станції

3

15

45

ПС

Пусковий стрілочний, управляє стрілочним електроприводом , контролює положення стрілки за допомогою загального контрольного реле, через контакти якого включаються контрольні реле ПК,МК

6

5

30

МІ

Маневрового одиночного світлофора в горловині станції, дільницею наближення до якого є стрілочна колійна секція

7

2

14

МІІ

Маневрового світлофора, встановленого в створі, з тупіка

7

2

14

МІІІ

Маневрового світлофора з дільниці колії в горловині, з дільниці колії, з п-в колій

6

5

30

ВІ

Для управління вихідним світлофором

4

4

16

ВІІ

Для управління вихідним світлофором

7

4

28

Для розрахунку кількості реле на одну стрілку, розробляємо однонитковий план станції на основі якого виконуємо розстановку блоків виконавчої групи БМРЦ однієї горловини станції. Рахуємо кількість реле у кожному блоці, а потім

множимо кількість реле на кількість блоків і отримуємо загальну кількість реле для певного блоку. Оскільки в нас інша горловина станції відображена дзеркально, то і кількість блоків для нею буде такою ж як і для першої горловини. Отже, для розрахунку кількості реле на одну стрілку, ми блоки однієї горловини сумуємо та множимо на кількість горловин станції – 2, а потім ділимо на кількість стрілок на станції. Вийняток складає блок П-62, він встановлюється один на одну п/в колію, тому ми його не множимо на 2.

Проводимо розрахунок кількості реле на одну стрілку:

В результаті розрахунку окремих систем наведена відповідна кількість реле на 1 стрілку для кожної з них в таблиці 3.

Таблиця 2– Кількість реле на 1 стрілку для різних систем

Назва системи

Кількість реле на 1 стрілку

ЕЦ малих станцій

ЕЦ проміжних станцій

БМРЦ

ЕЦ-І

БМРЦ з ММН

ЕЦ-МПК з ВГ БМРЦ

25

ЕЦ-МПК з ВГ ЕЦ пром. ст.

ЕЦ-ЕМ

На основі результатів розрахунку побудовано графік, наведений на рисунку 1.

Рисунок 1 – Графік залежності кількості реле на одну стрілку з

розвитком систем ЕЦ