4

Есе на тему:

«Зміна конфігурації галузевих ринків в епоху цифрової економіки»

Світ змінюється кожен день, сьогодні все нове, а завтра вже нічого нового немає. Інновації, Інтернет, цифрові технології йдуть попереду людини. І нині можна спостерігати створення нової гілки економіки– цифрової економіки.

Цифрова економіка – економіка, що базується на використанні цифрових комп’ютерних технологій, іноді її ще називають Інтернет-економіка.

Зараз можна спостерігати як змінюються звичні нам ринки, торгівля переходить в Інтернет і нам не обов’язково кудись йти, клієнтів можна знайти в соціальних мережах, тощо.

Зрушення в розвитку і умовах можна спостерігати на теренах усіх ринків. Наприклад, на ринку капіталу спостерігаються структурні зрушення:

• зростання інвестицій у глобальні проекти на основі формування консорціумів та інтеграційних угруповань;

• глобальні інвестиційні потоки спрямовуються як в технології «масового попиту» (Інтернет-ігри, електронну комерцію), так і в технології зберігання масивів баз даних;

• розвиток глобального та локальних цифрових ринків створює сприятливі передумови для країн з високим рівнем освіти населення та рівня інформатизації національних економік [1, с. 1].

Навіть з цих зрушень можна зрозуміти деякі проблеми цифрової економіки для України, як наприклад те, що Україна відстає в рівні освіти населення, особливо технологіях. Прикладами проблем пов’язаних з цифровою економікою можуть бути:

• не досить розвинена інфраструктура (за даними ресурсу Speedtest.net позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: 114 місце за якістю мобільного інтернету та 45 – за якістю широкосмугового інтернету);

• низька технологічна освіченість, доступність не для всіх громадян переваг та можливостей цифрового світу, територіальна цифрова нерівність (сільське населення, особи з низьким рівнем доходу та старші вікові групи більш обмежені в доступі до мережі Інтернет), незначна частка інновацій у цифрову економіку (тільки 17% українських виробництв використовують інновації, тоді як у ЄС такий показник сягає 49%);

• застарілість техніки у державних організаціях та структурах (якщо українські приватні IT-компанії можуть дозволити собі найсучасніше обладнання, то державні структури, малий та середній бізнес, потенційні покупці їхніх товарів та послуг в Україні, а також пересічні українці обмежені як у техніці, так і у фінансах).

• низький рівень державної підтримки модернізації основних засобів виробництва на цифрові, існування більшості проектів на папері та відсутність реалізації їх на практиці, слабкий прогрес у наближенні до ключових досягнень, визначених щодо гармонізації цифрових ринків документом «20 очікуваних досягнень Східного партнерства до 2020 р.», брак узгодженого стратегічного підходу до формування політик у напрямі гармонізації цифрових ринків з ЄС [2, с. 58(3)].

Також не будемо забувати про конкуренцію в цифровій економіці. Контроль над інноваціями має великий вплив для глобального домінування роль, а тому інформаційний та цифровий простір ставатимуть ареною змагання.

Аналіз деяких науковців вказує на те, що розробка нормативних правил співпраці в умовах становлення цифрового простору глобальної взаємодії в осяжному майбутньому стане чи не найактуальнішим питанням глобального економічного управління.

Регуляторна конкуренція визначена ними як процес, за допомогою якого правові норми вибираються та відміняються через конкуренцію між децентралізованими, нормотворчими структурами, які можуть бути національними державами чи іншими політичними одиницями, такими як регіони чи локалітети. Оскільки регуляторна (нормативна) конкуренція дозволяє уникнути нав’язування правил централізованим «монопольним» регулятором, це потенційно може сприяти різноманітності та експериментуванню в пошуку ефективних законів.

Крім того, шляхом співвідношення ефективності тих чи їх механізмів регулювання ринкових відносин, стає можливим виокремити ті з них, що сприяють максимізації суспільного добробуту і споживачів зокрема, які виступають громадянами тих чи інших юрисдикцій, які ці закони формулює, реалізуючи ту чи іншу політику на практиці. Це уможливлює вибір такого пулу правил, які б ефективніше сприяли реалізації трансформаційного потенціалу як країн, так і компаній у їхньому прагненні набуття нових порівняльних переваг в умовах цифровізації міжнародних економічних відносин [3, с. 76]

Великий вплив на економіку здійснюють цифрові «єдироги». Це окрема категорія для стартапів, які досягли менш ніж за 10 років ринкової вартості більше 1 млрд дол. США, не виходячи на IPO (Первинне публічне розміщення). Наразі вони є одними з самих непердбачуваних факторів, тому що створюються вони доволі нестандартно. Як приклад можна навести порівняння Airbnb (платформу для оренди житла) зі звичайними готелями(Таб.1). З цього порівняння можна побачити, що при нульовій нерухомості їх прибуток найбільший, що дає зробити висновок про не затратність фінансів на звичайні потреби для створення бізнесу.

Таблиця 1. Порівняння Airbnb зі звичайними готелями. [4]

Компанія	Рік заснування	Ринкова капіталізація	Кількість кімнат	Вийшли на 1 млн кімнат за	Активи нерухомості
Airbnb	2008	$25 млрд	1 млн+	7 р.	$0
Marriott	1957	$16 млрд	1,1 млн	5,8 р.	$958 млн
Hilton	1919	$19 млрд	745 тисяч	-	$9,1 млрд
Intercontinental Hotel Group	1988	$9 млрд	727 тисяч	-	$941 млн

У висновок можна сказати, що нині цифрова економіка є одним з проявів Четвертої промислової революції . Та робить кардинальні зміни в загальній конфігурації ринків та структурі підприємств.

Джерела:

1. Джусов О.А. , Апальков С.С. Цифрова економіка:структурні зрушення на міжнародному ринку капіталу. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3058/2746

2. Жекало Г. І. Цифрова економіка України: проблеми та перспективи розвитку. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/26_1_2019ua/12.pdf

3. Панченко В. , Резнікова Н. , Булатова О. Регуляторна конкуренція в цифровій економіці: нові форми протекціонізму. URL: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/5386/1/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.pdf

4. Коваленко А. І., Проблематика досліджень багатосторонніх платформ, Journal of Modern Competition / 2016. Vol. 10. No.3(57), с.76. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/problematika-issledovaniy-mnogostoronnih-platform/viewer