Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

мк

.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
03.01.2023
Размер:
440.91 Кб
Скачать

Макроекономічні наслідки карантину у зв’язку з пандемією коронавірусу для України щодо ринку товарів та послуг

Виробництво продуктів харчування

Режим карантину в Україні наклав відразу ряд обмежень на виробників продуктів харчування, які можна пов'язати з операційними і ринковими. З точки зору операційки ускладнилося питання логістики персоналу на виробництво - особливо це стосується великих міст, в яких було введено карантин і в яких працює багато виробничих підприємств, як, наприклад, сегмент виробництва ковбас та інших продуктів м'ясопереробки в Харкові. Друга складність - логістика продуктів харчування між виробником і кінцевим споживачем. Ряд обмежень передбачає затримку транспортування товарів між складами, що також створює певні труднощі.

Однак, більш серйозні обмеження можуть бути спровоковані ринковими факторами, відзначають експерти Pro-Consulting, пов'язаними з попитом. Першим важливим фактором є істотні закриття або обмеження в роботі ряду підприємств, при якому співробітники йдуть у відпустку «за свій рахунок» і отримують мінімальні компенсації на час карантину. Така тенденція стосується підприємств легкої промисловості, ряду промислових виробництв та сфери послуг (в основному - у великих містах). Цей фактор призведе до того, що у великої групи споживачів з доходом «нижче середнього» скоротиться і так обмежений ресурс на споживання продуктів харчування.[2]

У розрізі продуктів харчування найменше впаде попит на продукти харчування, які відносяться до «соціального кошику» - хліб, м'ясо, яйця і молоко. Це базові продукти харчування, які населення буде споживати практично за будь-яких умов, тому для цієї категорії споживання на час карантину скоротиться на 5-10%.

Друга група товарів - це напої, кондитерські вироби, несезонні фрукти і овочі і ряд інших, споживання яких може обмежитися в умовах зниження фінансових ресурсів домогосподарств. Їх споживання може скоротитися в окремих підкатегоріях до 15-20%, а в разі погіршення ситуації з карантином - ще сильніше.

Для деяких сегментів умови карантину - коли необхідно запастися продуктами з тривалим терміном зберігання - навпаки, час зростання продажів. До цього сегменту можна віднести крупи, консерви і заморожені напівфабрикати. Для цих сегментів пік продажів пройшов з початком карантину, проте на час обмежень можна очікувати, що вони не будуть істотно обмежені, а в деяких випадках можуть вирости до 5-10 відсотків.

Відновлення цього сегмента після закінчення карантину буде також залежати від цінової і товарної категорії. Першими відновляться найбільш популярні продукти харчування з першої групи. У сегменті преміальних товарів, кондитерських виробів і напоїв відновлення буде більш тривалим, ніж в інших галузях за рахунок того, що після кризи піде період відновлення доходів і «наведення порядку» в гаманцях споживача після ряду непередбачених витрат і скорочення доходів.

Зміна цін на основні товари на світових ринках. Українська невелика відкрита економіка теж зазнає впливу, але за помірного сценарію швидкого приборкання хвороби цей вплив також буде помірним. Зниження ціни на руду та метали буде негативним для української металургії та пов’язаних із нею галузей.

Початок 2020 року для металургів поки що вдалий: вони помітно наростили своє виробництво у січні після суттєвого спаду у 4 кварталі 2019 р. На макрорівні більша диверсифікація українського експорту та потоків капіталу також суттєво пом’якшує негативний ефект: наприклад, у 2019 році через сильний агроекспорт та приплив коштів в ОВДП національна валюта майже не помітила падіння в металургії. А ймовірне зниження цін на паливо, яке Україна імпортує, навпаки посилить українські конкурентні позиції та збільшить прибутки компаній, зокрема аграріїв.

Звуження фізичних обсягів експорту та імпорту. Вплив на український експорт у першому кварталі та протягом всього року буде відчутним, але помірним. Китай — не найбільший торговий партнер України, він лише входить в п’ятірку найбільших країн призначення нашого експорту після Росії, Туреччини, Італії та Польщі та займає приблизно 5% українського експорту. Загалом Україна природньо більше торгує із країнами Європи, ніж Азії. Безпосередній вплив може бути помітним на ринку залізної руди, кукурудзи, соняшникової та рапсової олії, турбін, шроту та деяких інших товарів, зокрема турбін та рапсу — саме ці товари українські виробники найбільше експортують до Китаю.

Китай для України — найбільший після Росії та Німеччини постачальним імпортних товарів. Україна закупає в Китаї мобільні телефони, монітори та іншу електроніку, комп’ютерну техніку, обладнання, пластик та вироби з нього, сільгосптехніку та запчастини, автомобілі, сталевий прокат, дитячі іграшки, продукцію хімічної промисловості.

Хоча частка Китаю в сукупному імпорті складає лише 13%, є кілька індустрій, де практично весь імпорт надходить з Китаю: це парасольки (дощові та садові), вироби із соломи, штучні квіти, молібден, вольфрам та марганець, діоди, транзистори та інші напівпровідники, великий спектр споживчих товарів. Перебої із поставками можуть негативно відбитися як на показниках роздрібної торгівлі, так і на показниках окремих українських виробників, що використовують специфічні товари проміжного споживання (діоди, деякі метали та ін.)

Україна як логістичний хаб втратить від карантину та обмеження подорожей. Але ці втрати не будуть значними — пасажиропотік з Китаю через Україну ніколи не був суттєвим.[1]

Сьогоднішня криза драматично вплине на бізнес у цілому. Багатьом компаніям доведеться переглянути свої бізнес-моделі з огляду на ефективність та гнучкість.

Але також ця криза стане серйозним стимулом для якісних змін. З огляду на величезний потенціал українського IT-сектору, ринок онлайн-послуг  розвиватиметься ще більш динамічно. І в цьому сенсі Україна має шанси випередити деякі європейські країни, оскільки наші компанії не обтяжені громіздкою застарілою IT-архітектурою. [4]

Телекомунікаційний ринок - один з небагатьох напрямків, який постраждав менше інших. Для більш детального прогнозу важливо розділяти підгалузі промисловості.

Сегмент більш традиційних галузей (доступ до Інтернету) виросте на 1-2% за рахунок переведення співробітників на віддалену роботу. З переходом співробітників на віддалену роботу їм необхідний швидкий і якісний інтернет, тому деякі абоненти будуть готові доплачувати за додаткову швидкість мережі.

Істотно зросте ринок продукції для ведення бізнесу онлайн - SIP-телефонія, системи віддаленого доступу та інші. За найближчий місяць ринок таких продуктів може вирости на 20-30 відсотків за рахунок вимог до підключення співробітників, які до карантину не працювали з дому.

У сегменті розробки тенденція може бути двоїстою. Для великих клієнтів, які давно запланували запуск нових продуктів і проінвестували в них, проекти зупинені не будуть. Під загрозою може опинитися запуск нових проектів, однак з огляду на середні терміни формування і узгодження техзавдання, які як правило перевищують півтора місяці - попередній загальний термін карантину - можуть дочекатися закінчення цього періоду, і рішення по них буде прийняте вже в залежності від того, як будуть розвиватися споживчі сегменти, на які ці програми будуть спрямовані.

Оскільки більшість українців проводять карантин в будинку, то істотно зросла сфера розваг. Багато потокові сервіси на час карантину почали пропонувати абонентам нові послуги і преміальні пакети зі знижками.

З точки зору організації роботи персоналу цій  галузі буде легше пристосуватися - графік з віддаленою роботою і так був властивим для галузі до карантину.

Середньострокові заходи:

- стимулювати національну локалізацію закупівлі за державні кошти шляхом внесення відповідних змін до ЗУ «Про публічні закупівлі»;

- не перекладати соціальних обов’язків (довготривалі оплачувані лікарняні тощо) на роботодавців, підвищивши санкції, що лише посилить перехід робочих відносин у тінь, натомість треба стимулювати бізнес;  

- передбачити систему державних гарантій на частину від суми позики (близько 80%) на кредити підприємств, обмеживши концентрацію в «одних руках» за групами;

- впровадити податкові канікули для малого бізнесу щодо сплати єдиного податку від 6 міс.;

- посилити контроль антимонопольних органів щодо зменшення цін на енергоносії (пальне) у зв’язку зі світовим падінням цін;

- тимчасово зменшити ставки митних платежів на товари, які не виробляються в Україні із підвищенням реального контролю на митниці. Ми маємо отримувати надходження від митниці, одночасно стимулюючи наших підприємців, заміщати певні групи товарів;

- стимулювати перехід від експорту сировини до експорту товарів з високою додатковою вартістю – збільшення валютних надходжень та робочих місць. Такі заходи можна реалізувати через податкові канікули для нових переробних підприємств та державні гарантії на кредитування таких проєктів;

- зменшити портові збори не менше як на 25%, відкрити внутрішні водні шляхи  (без додаткових зборів) для здешевлення експортної логістики та робити акцент на розвитку логістичної інфраструктури;

- максимально зберігати структуру діючого Держбюджету та не скасовувати повністю видатки розвитку (інфраструктура, підприємництво тощо). У разі введення ручних «стабілізаційних» фондів, їх фінансування має бути мінімальним. Ситуативне використання бюджету призведе до непрогнозованих наслідків, як з точки зору економічного ефекту, так і у аспекті корупційних ризиків.

Всі діючі робочі кадри без виключення мають дотримуватися санітарних обмежень, а роботодавці мають проводити за цим контроль.[3]

Список використаних джерел:

  1. Коронавірус: яким буде базовий і негативний сценарій для світової та української економіки

https://nv.ua/ukr/biz/economics/koronavirus-yak-vpline-na-ukrajinsku-ekonomiku-mizhnarodna-torgivlya-kitay-novini-ukrajini-50071320.html

  1. COVID-19: наслідки для ключових галузей економіки України

https://pro-consulting.ua/ua/pressroom/covid-19-posledstviya-dlya-klyuchevyh-otraslej-ekonomiki-ukrainy

  1. Економіка України з COVID-19. Чи збереже антисептик робочі місця?

https://blog.liga.net/user/dpavlichenko/article/36286

  1. Коронавірус vs бізнес: як карантин змінить ринок страхування

https://mind.ua/openmind/20209198-koronavirus-vs-biznes-yak-karantin-zminit-rinok-strahuvannya

Соседние файлы в предмете Макроэкономика