13

1.Форми психічних станів

Психічні стани – це цілісні характеристики психічної діяльності за певний період часу. Змінюючись, вони супроводять життя людини в її відносинах з людьми, суспільством тощо. В будь-якому психічному стані можна виділити три загальні виміри: мотиваційно-спонукальний, емоційно-оцінний і активаційно-енергетичний (визначним виступає перший вимір).

Класифікація психічних станів

Для вивчення і діагностики психічних станів велике значення має їх класифікація. Психічні стани людини можна класифікувати наступним чином:

1) залежно від ролі особистості і ситуації у виникненні психічних станів – особистісні і ситуативні;

2) залежно від домінуючих (провідних) компонентів (якщо такі чітко виступають) – інтелектуальні, вольові, емоційні тощо;

3) залежно від міри глибини – стани (більш або менш) глибокі або поверхневі;

4) залежно від часу протікання – короткочасні, затяжні, тривалі тощо;

5) залежно від впливу на особистість – позитивні і негативні, стенічні, що підвищують життєдіяльність, і астенічні;

6) залежно від міри усвідомлення – стани більш або менш усвідомлені;

7) залежно від причин, що їх викликають;

8) залежно від міри адекватності об’єктивної обстановки, що викликала їх.

2.Відмінності між емоціями і почуттями

ЕМОЦІЇ:

• Виявляються в конкретній ситуації, відображаючи його ставлення до неї, до своєї поведінки або до поведінки інших людей. Вони не прив'язані до конкретної людини або об'єкту;

• Є вродженими, проявляються як спонтанна реакція на подразник;

• Причина виникнення емоцій усвідомлюється;

• Досить короткочасні, на зміну одній швидко приходить інша;

• Одна і та ж емоція може ілюструвати різні почуття, а вони, в свою чергу, у кожної конкретної людини можуть виявлятися за допомогою різних емоцій.

ПОЧУТТЯ:

• Виникають на основі більш простих емоцій, тому часто їх називають вищими;

• Формуються в процесі соціалізації і придбання особистого життєвого досвіду;

• Походження почуття і його повноту вербально пояснити складно;

• Актуальні протягом тривалого, часто невизначеного, періоду часу;

• Не міняються в залежності від контексту ситуації, а емоції завжди прив'язані до конкретних обставин;

Емоції мають наступні характеристики:

• Короткочасний характер - швидко формуються і також швидко зникають;

• Більш поверхневі;

• Переживаються більш яскраво і насичено;

• Виявляються в міміці;

• Пов'язані з гормональною системою. Наприклад, емоція щастя безпосередньо пов'язана з ендорфінами;

• Виникають ситуативно, тобто виникають в певних ситуаціях;

• Більшою мірою пов'язані зі сферою потреб;

• Менш стійкі до зовнішніх впливів. У дівчини відмінний настрій, але раптом вона почула критику від когось і настрій починає змінюватися;

• Переживаються, більш-менш послідовно.

Почуття мають наступні характеристики:

• Носять довготривалий характер;

• Більш глибинні;

• Переживаються менш яскраво, але більш стабільно;

• У меншій мірі проявляються в міміці;

• Немає зв'язку з гормонально системою;

• Не залежать від ситуації;

• Більшою мірою пов'язані з цінностями;

• Більш стійкі до зовнішніх впливів;

• Являють собою набір з декількох емоцій.

3.Структура темпераменту

Особливе значення в структурі темпераменту має той його компонент, що позначається як загальна психічна активність індивіда. Сутність психічної активності полягає в прагнення особистості до самовираження, ефективному освоєнню і перетворенню зовнішньої дійсності; звичайно при цьому напрямок, якість і рівень реалізації цих тенденцій визначається іншими особливостями особистості: її інтелектуальними і характерологічними особливостями, комплексом її відносин і мотивів.

Ступінь активності поширюється від млявості, інертності і пасивного споглядання на одному полюсі до вищого ступеня енергії, могутньої стрімкості дій і постійного підйому - на іншому.

До групи якостей, що складають перший компонент темпераменту, упритул примикає група якостей, що складають другий - руховий, або моторний компонент, що веде роль у якому грають якості, зв'язані з функцією рухового (і спеціального мовного апарата).

Серед динамічних якостей рухового компонента варто виділити такі, як швидкість, сила, різкість, ритм, амплітуда і ряд інших ознак м'язового руху. Сукупність особливостей м'язової і мовної моторики складає ту грань темпераменту, що легше інших піддається спостереженню й оцінці і тому часто є основою для судження про темперамент їхнього носія.

Третім основним компонентом темпераменту є “емоційність“, що представляє собою великий комплекс властивостей і якостей, що характеризують особливості виникнення, протікання і припинення різноманітних почуттів, афектів і настроїв. У порівнянні з іншими складовими частинами темпераменту цей компонент найбільш складний і володіє розгалуженою власною структурою.

4.Властивості темпераменту

Про темперамент людини можна судити за його основними властивостями:

1. Сенситимвність (чутливість): визначаеться мінімальною силою подразника, що здатен викликати психічну реакцію та виявляється в ступені чутливості особи до певних подій. Наприклад, для того, щоб меланхолік образився, інколи достатньо лише його власної ідеї про те, що хтось по нього поганої думки.

2. Реактивність: визначається силою та енергією, з якими особа реагує на зовнішній чи внутрішній подразник, зміну ситуації життя.

3. Активність-пасивність: визначається силою впливу особи на оточуючий світ і свідчить про динаміку енергетичної напруженості її життя (активна людина завжди чимось зайнята, кудись поспішає, її пізнавальна діяльність досить стрімка).

4. Співвідношення реактивності та активності: показує, що більше характеризує спосіб життя особи, - довільні чи мимовільні дії; загалом активність і реактивність перебувають між собою в обернено пропорційних зв`язках: чим активнішою за темпераментом є людина, тим вона менш реактивна; у разі домінування активності особа скоріше сама свідомо визначає власну лінію поведінки.

5. Емоційна збудливість: визначається силою впливу, яка здатна викликати емоційну реакцію (для виникнення сильної емоції у холерика достатньо повідомити йому про подію, що є для нього особисто значущою).

6. Пластичність-ригідність: це швидкість, легкість та гнучкість пристосування особи до зовнішніх умов (за необхідності пластичні особи швидко змінюють спосіб життя, змінюють вид діяльності).

7. Темп реакцій: швидкість перебігу психічних явищ та виразно характеризує динамічний бік життя людини (особи з високим темпом реакцій швидше розв`язують проблеми, що постають перед ними, що може позначитись на якості результату).

8. Екстраверсія: спрямованість психічних реакцій особи зовні, на оточуючих людей, предмети, події.

9. Інтроверсія: спрямованість особи на себе, власні переживання, думки.

10. Резистентність — міра здатності чинити опір негативним або несприятливим обставинам. Досить яскраво ця особливість виявляється в умовах стресу, при значній напруженості в діяльності.