11

1. До поданих визначення підібрати відповідні поняття:

А) Це підготовка до діяльності , дій ,що визначається в особистому досвіді, певній сфері, нормах поведінки;

Б) Сукупність дій що спрямована на досягнення мети;

В) Все те на що спрямована діяльність;

Г) Складова процесу діяльності спрямована на досягнення конкретної елементарної мети;

Д) Внутрішня емонупальна причина дій і вчинків людини.

1) предмет діяльності;

2)засоби суб‘єкта;

3)дія ;

4)мотив;

5)процес діяльності.

Відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Д, 5Б.

2. До прізвищ підібрати понятття :

А) Холл

Б) Петровський

В) Стефансон

Г) Кулі

Д) Цімліх

Е) Левін

1)конфлікт

2)стратегії поведінки

3)я дзеркальна

4)інтеграція

5)біогенетичний закон

6)каузальна атрибуція

Відповідь: 5А, 2Б, 6В,3Г, 4Д, 1Е.

3. Порівняти стани соціальних груп: формальна та неформальна (спільне, від’ємне)

Неформальні групи зазвичай утворюються спонтанно в межах формальних груп, з якими вони мають багато спільного, а саме:

- мають певну організацію - ієрархію, лідера і завдання;

- мають певні неписані правила - норми;

- мають певний процес утворення - етапи;

- мають певні різновиди - види неформальних груп за ступенем зрілості.

Основні відмінності формальних і неформальних груп

Класифікаційна ознака	Характеристики
	Формальні групи	Неформальні групи
Мета	Визначається організацією відповідно до місця групи у формальній структурі	Задоволення соціальних потреб, що перебувають поза межами інтересів формальної організації (хобі, дружба, кохання тощо)
Умови виникнення	За заздалегідь розробленим проектом побудови організації	Створюються спонтанно
Лідер	Призначається організацією	Визнається групою
Комунікації	Формальними каналами з іншими структурними елементами та всередині групи	Переважно неформальні канали як у групі, так і поза її межами
Взаємодія між членами групи	На основі виробничих завдань	Розвиваються спонтанно
Форми впливу на членів групи	Всі форми, але переважають економічного та адміністративного характеру	Переважно методи персонального психологічного впливу

4. Що на думку Ананьєва , Піаже , Костюка , має значення на всіх етапах онтогенезу .

Б.Г.Ананьєв вважає, що є лише два види діяльності -пізнання і спілкування, які мають велике значення для розвитку людини на всіх етапах онтогенезу. Всі форми гри є тими або іншими інтеграціями елементів пізнання і спілкування.

Г.С. Костюк вказує на те, що онтогенез носить періодичний і стадіальний характер. Визначаючи періоди психічного розвитку дитини, потрібно брати до уваги всі її сторони в єдності: змістову, операційну, мотиваційну. При переході від одного ступеня розвитку до другого перебудовується вся структура віку. Кожен вік має специфічну, єдину структуру. Динаміка розвитку - сукупність законів, які визначають період виникнення, зміни структурних новоутворень.Стадії не просто йдуть одна за одною. Досягнення попередньої стадії включаються в наступну і використовуються в нових функціональних ансамблях, складніших взаємовідносинах особистості із суспільним середовищем.

Стадії інтелектуального розвитку, згідно із дослідженнями Ж.Піаже, можна розглядати як стадії психічного розвитку у цілому. Напрацьована Ж.Піаже періодизація інтелектуального розвитку дитини має закінчену і широко відому у науковому просторі форму. Проте, на відміну від вітчизняних психологів (зокрема, Л.С.Виготського, С.Л.Рубінштейна, О.О.Запорожця, Д.Б.Ельконіна та ін.), Ж.Піаже розглядав розумовий розвиток дитини як спонтанний, незалежний від навчання процесс, котрий підпорядковується біологічним законам. Саме це недооцінювання ролі середовища, впливу дорослого (навчання) у психічному розвитку дітей спричиняло найбільш критичні зауваження фахівців щодо позиції Ж.Піаже.

5. Розкрити етимологію поняття педагогіка, визначити предмет та об’єкт як науки.

Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική — майстерність виховання) — наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

Предмет педагогіки - цілісний педагогічний процес спрямований на розвиток і формування особистості в умовах її виховання, навчання та освіти.

Об'єкт педагогіки - виховання як свідомо і цілеспрямовано здійснюваний процес. Об'єктом педагогіки виступають ті явища, які обумовлюють розвиток індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства.