Роль і значення інститутів у пенсійному забезпеченні
6.1. Сутність та значення пенсійного забезпечення. Класифікація суб’єктів пенсійної інфраструктури за функціональними ознаками
Пенсійна система за своєю структурою та змістом є складним комплексом інститутів, відносин і механізмів, за допомогою яких здійснюється формування пенсійних фондів і створюються відповідні умови для пенсійного забезпечення непрацездатного населення.
З функціонального погляду базу пенсійної системи становлять її інститути, які доцільно поділити на дві групи:
Перша – це стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, ідеологічних настанов, правових норм, інформаційних потоків, процедур управління;
Друга – це сукупність державних і недержавних фондів, громадських об’єднань, інших суб’єктів громадянського суспільства, які забезпечують функціонування системи пенсійного забезпечення .
З урахуванням вищенаведеного визначимо пенсійну систему як сукупність правових, фінансово-економічних і організаційних відносин та інститутів, що реалізують пенсійні схеми з метою надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсійних виплат.
Пенсійні системи (незалежно від їх побудови) мають забезпечувати досягнення чотирьох основоположних цілей:
- з погляду окремого індивідуума:
- вирівнювання споживання протягом усього життєвого циклу
- страхування від ризиків невизначеності тривалості життя
- з погляду держави:
- скорочення бідності серед літнього населення
- перерозподіл доходів від багатих до бідних.
Вирівнювання споживання протягом усього життєвого циклу стосується питань накопичення та розподілу заощаджень, тобто переведення коштів із періоду економічної активності до пенсійного періоду.
Страхування від ризиків невизначеності тривалості життя означає об’єднання коштів у межах вікової групи та/або між віковими групами.
На долю держави припадає забезпечення скорочення бідності, тобто гарантування усім, незалежно від рівня або виду економічної діяльності, можливості уникнути злиденності на старості. Іншою ціллю держави є забезпечення більш рівномірного розподілу доходів громадян через переведення коштів від «багатих до бідних».
Інфраструктура пенсійної системи складається з таких складових: інституційна, інструментальна, правова і технологічна.
Інституційна складова – сукупність відповідних інституцій, що забезпечують функціонування пенсійної системи.
Інструментальна складова – сукупність фінансових інструментів, що використовуються суб’єктами інфраструктури в їх діяльності.
Правова складова – сукупність законодавчо-нормативних вимог, організаційно-правових норм і правил, що регламентують діяльність пенсійної системи. Сюди відносяться законодавчо-нормативні акти органів виконавчої влади, що створюють правові механізми функціонування пенсійної системи, різноманітні зводи й кодекси професійних правил, стандартів і вимог, що встановлюються об’єднаннями учасників ринку та вимоги внутрішніх нормативних документів учасників ринку.
Технологічна складова – сукупність програмно-технічних комплексів, програмних продуктів і технічних засобів, за допомогою яких забезпечуються види фінансової діяльності. Прикладом може слугувати система електронних платежів НБУ, системи «клієнт-банк», обліково-розрахункові, платіжні системи, торговельні платформи, системи подання електронної звітності тощо. У 2016 році розпочато створення єдиної консолідованої бази даних про одержувачів пенсійних виплат та впровадження електронних пенсійних справ.
Інституційна інфраструктура пенсійної системи – сукупність державних і недержавних інституцій, основним видом діяльності яких є забезпечення або сприяння забезпеченню збирання, обліку, адміністрування пенсійних внесків, управління пенсійними активами та здійснення пенсійних виплат, а також здійснення регулювання й нагляду у цій сфері.
Сукупність суб’єктів інституційної інфраструктури можна згрупувати за чотирма базовими групами: регуляторна, функціональна, обслуговуюча та допоміжна (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Класифікація суб’єктів пенсійної інфраструктури за функціональною ознакою
Регуляторна інфраструктура пенсійної системи – сукупність державних і недержавних інституцій, які здійснюють регулювання та нагляд за збиранням, обліком, адмініструванням пенсійних внесків, управлінням пенсійними активами, здійсненням пенсійних виплат, а також нагляд за дотриманням законодавства в межах своєї компетенції. До цієї групи доцільно віднести НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг і СРО за видами професійної діяльності.
До функціональної інфраструктури відносяться суб’єкти, які здійснюють збирання пенсійних внесків і пенсійні виплати. Функціональна інфраструктура складається з інституційних інвесторів. Інституційними інвесторами є недержавні пенсійні фонди, страхові компанії , які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
До обслуговуючої інфраструктури доцільно віднести суб’єктів, які через вимоги законодавчо-нормативної бази надають фінансові послуги суб’єктам функціональної інфраструктури. При цьому вони не є носіями інвестиційних ризиків. Це сукупність інституцій, основним видом діяльності яких є облік, адміністрування пенсійних внесків, а також управління пенсійними активами. До цієї групи належать торговці цінними паперами, компанії з управління активами, депозитарії, зберігачі, реєстратори та організатори торгівлі, а також адміністратори недержавних пенсійних фондів і банки.
До допоміжної інфраструктури доцільно віднести суб’єкти, які не беруть безпосередньої участі у процесі залучення та інвестування фінансового ресурсу, обмежуючись переважно інформаційно-консалтинговими послугами. Через це вони (як і представники обслуговуючої інфраструктури) не є носієм інвестиційних ризиків.
До складу допоміжної інфраструктури входять суб’єкти, які зазвичай не мають статусу фінансових установ, але надають учасникам ринку послуги, прямо чи опосередковано пов’язані із залученням і розміщенням грошових коштів: аудиторські фірми, інформаційні агентства, рейтингові агентства, консалтингові компанії, бюро кредитних історій, актуарії, оцінювачі, страхові брокери, перестрахові брокери, страхові агенти, агенти адміністратора НПФ, аварійні комісари.
6.2. Солідарна, накопичувальна і змішані системи пенсійного забезпечення, їх переваги і недоліки