EP10_LeSt_09_TTB_2022 (1)
.pdf
1 |
ТЕМА 9: ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА ТА ВИРОБНИЧА |
ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА (за підручником це тема №12) |
9.1. Техніко-технологічна база підприємства
9.2. Управління техніко-технологічною базою підприємства
9.3. Формування і використання виробничої потужності підприємства
9.1. Техніко-технологічна база підприємства
Об’єктивною передумовою підвищення конкурентоспроможності та результативності діяльності підприємств є формування потужної техніко-
технологічної бази, адже від неї вирішальною мірою залежать можливості випуску продукції (надання послуг чи виконання робіт) за обсягом та якістю, які
відповідають вимогам ринку. |
|
|
Сутнісна |
Поняття техніко-технологічної |
бази підприємства |
характеристика |
з’явилося в економічній літературі |
у другій половині |
ХХ сторіччя і еволюціонувало через призму таких понять, як «виробничий апарат», «технічний розвиток», «технічний рівень», «технологічні зміни».
У сучасному трактуванні техніко-технологічна база підприємства (ТТБ)
розглядається як системна сукупність найбільш активних елементів виробництва,
яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт,
надання послуг), який здійснюється за допомогою машинної техніки,
різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.
Техніко-технологічна база кількісно та якісно відрізняється від основних виробничих засобів підприємства. До складу технічної компоненти бази входять лише ті види засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій. Це дає можливість: по-перше, виокремлювати особливі сукупні характеристики, що випливають з об’єктивно необхідного техніко-
технологічного розвитку виробництва; по-друге, виявляти взаємозв’язки,
пріоритети, чинники і способи оновлення та підвищення ефективності
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
2 |
системного функціонування технологічних процесів і відповідної їхнім |
особливостям виробничої техніки. |
Технологічна компонента техніко-технологічної бази представляє собою |
застосовувану на підприємстві технологію як засіб і процес отримання та |
переробки продуктів природи, сировини і матеріалів у предмети споживання та |
засоби виробництва. |
Технології виробництва постійно еволюціонують і кожний етап розвитку |
визначається як технологічний уклад (ТУ). На даний час, загальновизнаною є |
точка зору про існування шести технологічних укладів. Починаючи з |
промислової революції в Англії, в розвитку світової економіки можна виділити |
періоди домінування п’яти послідовно змінюваних технологічних укладів. На |
сьогоднішній день у розвинених країнах домінують технології п’ятого укладу й |
формуються технології шостого ТУ. В таблиці 9.1 надана характеристика шести |
технологічних укладів. |
Таблиця 9.1
Основні риси технологічних укладів
ТУ |
Період |
Зміст |
Технологічні |
|
лідери |
||||
|
|
|
||
|
|
Характеризується конкуренцією серед окремих |
Великобританія, |
|
|
|
підприємців і малих фірм, їх подальшим |
Франція, Бельгія |
|
Перший |
1770-1830 рр. |
об’єднанням у партнерства, що забезпечують |
|
|
|
|
кооперацію індивідуального капіталу; механізація |
|
|
|
|
текстильної промисловості. |
|
|
|
|
Характеризується концентрацією виробництва у |
Великобританія, |
|
|
|
великих організаціях, розвитком акціонерних |
Франція, Бельгія, |
|
Другий |
1830-1880 рр. |
товариств, що забезпечують концентрацію |
Німеччина, США |
|
|
|
капіталу на принципах обмеженої |
|
|
|
|
відповідальності; використання парового двигуна. |
|
|
|
|
Характерні злиття фірм, концентрація |
Німеччина, США, |
|
|
|
виробництва в картелях і трестах; панування |
Великобританія, |
|
|
|
монополій і олігополій; концентрація фінансового |
Франція, Росія, |
|
Третій |
1880-1930 рр. |
капіталу у банківській системі; починається |
Італія, Данія, |
|
домінування електродвигунів, універсальних |
Австро-Угорщина, |
|||
|
|
|||
|
|
технологій обробки конструкційних матеріалів, |
Канада, Японія |
|
|
|
розвиток машинобудування і чорної металургії; |
|
|
|
|
основним джерелом енергії є вугілля |
|
|
|
|
Характерними стають транснаціональні |
США, країни |
|
|
|
корпорації, олігополії на світовому ринку, |
Західної Європи, |
|
|
|
вертикальна інтеграція і концентрація |
СРСР, Канада, |
|
Четвертий |
1930-1980 рр. |
виробництва, домінування техноструктури в |
Австрія, Японія, |
|
організаціях; відбувається розвиток органічної |
Швеція, Швейцарія, |
|||
|
|
|||
|
|
хімії, полімерних матеріалів, автоматизація |
СРСР, Бразилія, |
|
|
|
основних технологічних процесів, перехід на |
Мексика, Китай, |
|
|
|
нафтове енергоспоживання. |
Тайвань, Індія |
|
П’ятий |
1980-2025 рр. |
Відбувається міжнародна інтеграція малих та |
Японія, ЄС, Швеція. |
|
середніх фірм на основі інформаційних |
Розвинуті країни – |
|||
|
|
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
|
|
|
3 |
|
|
технологій, інтеграція виробництва та збуту; |
Бразилія, Мексика, |
|
|
ознаками даного ТУ є бурхливий розвиток |
Аргентина, |
|
|
мікроелектроніки, інформаційних технологій і |
Венесуела, Китай, |
|
|
комунікацій, гнучкої автоматизації, комбінованого |
Індія, Індонезія, |
|
|
застосування конструкційних матеріалів із |
Туреччина, Східна |
|
|
заданим властивостями, використання природного |
Європа, Канада, |
|
|
газу як основного енергоносія. |
Австралія, Тайвань, |
|
|
|
Корея, Росія |
|
|
Передбачатиме широке використання штучного |
Японії та США |
|
|
інтелекту, біо- і космічних технологій, генної |
|
Шостий |
2025-далі |
інженерії, тонкої хімії, інтегрованих |
|
|
|
надшвидкісних транспортних систем, безпечної |
|
|
|
ядерної та природної енергії |
|
Аналіз технологічного рівня розвитку України показує, що технологічна багатоукладність виробництва є сьогодні однією з головних структурних проблем вітчизняної економіки: різнотипні ТУ існують та відтворюються паралельно і незалежно один від одного.
Згідно даних Інституту економічного прогнозування Національної Академії наук України, майже 60% обсягу промислової продукції припадає на 3-
й технологічний уклад, 38% - на 4-й уклад. Третій та четвертий уклади прийнято класифікувати як традиційні.
Що стосується п’ятого ТУ, то на нього припадає лише близько 3-5% в
загальній структурі національної економіки. Державна політика свідчить про те,
що в українській економіці фактично закріплюється існуюча технологічна багатоукладність і інноваційний розвиток реалізується шляхом поступового наздогнання розвинутого світу, використовуючи ще не реалізовані можливості
3-го та 4-го укладів та інтенсивно розвиваючи 5-й та 6-й уклади, які класифікуються як прогресивні.
Загальна характеристика техніко-технологічної бази підприємства передбачає виокремлення складників її елементної структури, що показано на рис. 9.1.
На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об’єктивно існують певні тенденції поступального розвитку техніко-технологічної бази підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:
1) підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань;
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
4
2)зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;
3)перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високого
порядку;
4)трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні
системи;
5)поглиблення інтеграції окремих елементів техніко-технологічної бази та організаційно-управлінських компонентів виробництва;
6)підвищення ступеня автоматизації техніки й технічних систем,
поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності;
7) формування інноваційних виробничих систем нового покоління та спостереження адекватних інноваційних моделей господарювання і методів управління.
Застосовувані технології (технологічні процеси)
Операції видобутку, |
|
Комплекс |
Складові |
|
обробки, переміщення |
Сукупність способів і |
технологічної |
інноваційного |
|
, |
прийомів переробки |
документації |
оновлення та |
|
складування, контролю |
||||
та інших складових |
ресурсів та одержання |
загального і |
об’єкти |
|
інтелектуальної |
||||
частин виробничого |
готової продукції |
спеціального |
||
власності |
||||
процесу |
|
призначення |
||
|
|
Технологічна складова 
Техніко-технологічна база виробництва
Енергетична база
(сукупність установок і мереж для забезпе-
чення виробництва всіма видами енергії)
Технічна складова
Виробничі 
машини та устаткування, транспортно-пере-
міщуючі машини й засоби
Технічна база 
інформаційних процесів (інформаційнообчислювальна техніка й засоби зв’язку)
Рис. 9.1. Структурна характеристика техніко-технологічної
бази підприємства
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
5 |
Ці тенденції якісної зміни техніко-технологічної бази виробництва |
визначають ті основні вимоги, які треба враховувати за формування технічного |
базису підприємства, що відповідає прогресивним технологічним укладам – |
п’ятому і шостому. Детальнішу характеристику переваг підприємств, діючих на |
основі прогресивних технологічних укладів, подано у табл. 9.2. |
Таблиця 9.2
Порівняльна характеристика показників підприємств з
традиційними і прогресивними технологічними укладами
Показник |
Техніко-технологічна база |
|
|
Традиційні уклади |
Прогресивні уклади |
||
|
|||
|
|
|
|
Тривалість |
Місяці (з тенденцією |
Дні (з тенденцією |
|
виробничого циклу |
до збільшення) |
до зменшення) |
|
Час перебудови |
|
|
|
(переналадки) |
Дні |
Хвилини |
|
виробництва |
|
|
|
Строки виконання |
З точністю до тижня |
З точністю до 1 дня і за потреби |
|
замовлень |
до однієї години |
||
|
|||
Рівень якості |
80—90% |
100% |
|
продукції |
|||
|
|
||
Поставки матеріалів |
В обсязі місячної |
В обсязі потреби |
|
і напівфабрикатів |
потреби |
на годину |
|
Величина оновлення |
10—20% |
30—40% |
|
асортименту |
|||
|
|
||
Поділ праці |
Домінує вертикальна |
Поглиблюються |
|
спеціалізація |
диверсифікаційні процеси |
||
|
|||
Інформація |
Розглядається |
Все більше служить |
|
як допоміжний засіб |
чинником виробництва |
||
|
|||
|
Ручна, механізована, |
Із застосуванням |
|
Обробка інформації |
мікрокомп’ютерів та |
||
базується на поділі праці |
|||
|
інформаційних мереж |
||
|
|
||
Виробниче |
Зростання стандартних розмірів |
Зростання економічності |
|
устаткування |
та одиничних |
за зменшення розмірів |
|
|
потужностей |
та енергомісткості |
|
Реакція виробничих |
|
|
|
систем на зміну |
Повільна |
Швидка |
|
попиту ринку |
|
|
|
Інноваційне |
|
Здійснюється в режимі |
|
оновлення |
Має періодичний характер |
||
інноваційного конвеєра |
|||
підприємства |
|
||
|
|
||
Домінуючий тип |
Масове, потокове |
Індивідуальне |
|
виробництва |
та великосерійне |
та дрібносерійне |
|
Переважаючий тип |
Комплексна поопераційна |
Гнучка автоматизація |
|
автоматизації |
|||
автоматизація виробництва |
виробництва |
||
виробництва |
|||
|
|
||
|
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І. |
||
|
|
6 |
|
|
Зростання кількості рівнів |
Зростання інтеграції рівнів |
|
Система управління |
управління і функціональних |
управління і функціональних |
|
органів, переважання ієрархічної |
органів, поглиблення |
||
|
|||
|
побудови |
горизонтальних зв’язків |
|
Пріоритетні галузі, |
Автомобільна галузь, |
Електронна промисловість |
|
нові сектори |
літакобудування, |
обчислювальна техніка, програмні |
|
економіки, що |
тракторобудування, |
продукти, телекомунікаційні |
|
зароджуються і |
виробництво споживчих товарів |
засоби, робототехніка, нові |
|
формуються |
тривалого користування, |
керамічні матеріали, оптичні |
|
|
виробництво синтетичних і |
волоконні системи, інформаційні |
|
|
нафтохімічних продуктів |
послуги |
Підприємства формують техніко-технологічну базу не тільки на засадах відомих способів виробництва і активів, вони також є продуцентами технологічних процесів. При цьому місце підприємства в системі створення та використання технологій визначальною мірою обумовлює його роль в системі суспільного розвитку. Найпередовішими, орієнтованими на майбутнє і найважливішими для розвитку країни, є підприємства, що розробляють нові технологічні принципи і реалізують їх. На другому місці знаходяться підприємства, які доводять ці принципи до рівня промислових технологій, які можуть бути застосовуваними у виробництві. Третє місце займають підприємства, купуючи існуючі технології і виробляючі на їх основі товар.
Переважання у народному господарстві тих чи інших підприємств у кінцевому підсумку визначає рівень його розвитку і добробуту населення країни.
9.2. Управління техніко-технологічною базою підприємства
Техніко-технологічна база підприємства є фундаментальною основою його технічного розвитку, який ґрунтується на загальновиробничих пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу. Вони полягають у такому.
В сфері технологій – це, по-перше, перехід до малостадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, що раніше виконувалися окремо; по-друге, забезпечення в нових
технологічних системах малоабо безвідходності виробництва; по-третє,
підвищення рівня комплексності автоматизації виробництва на засадах
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
|
7 |
застосування систем машин і технологічних ліній; по-четверте, використання в |
|
нових технологічних процесах засобів мікроелектроніки, робототехнічних |
|
комплексів, що дає змогу досягати більш динамічної гнучкості виробництва; по- |
|
п’яте, управління технологічними процесами на базі їх комплексної |
|
автоматизації за допомогою комп’ютерної техніки. |
|
В сфері техніки – це застосування багатоопераційних верстатів з |
|
числовим програмним управлінням, робототехнічних й роторноконвеєрних |
|
комплексів, а також використання нових синтетичних, композиційних, |
|
керамічних, надчистих матеріалів із заданими властивостями. |
|
Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення |
|
техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим |
|
на кінцеві результати його виробничо-комерційної діяльності. Як об’єкт |
|
організаційно-економічного управління технічний розвиток охоплює |
|
різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку |
|
виробничого потенціалу і забезпечувати просте та розширене відтворення |
|
основних засобів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку |
|
доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування |
|
техніко-технологічної бази підприємства (просте відтворення), а з іншого — її |
|
безпосередній розвиток (розширене відтворення) з метою удосконалення й |
|
нарощування |
виробництва |
(рис. 9.2). |
|
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
|
|
8 |
|
Заміна спрацьованого |
|
|
устаткування новим |
|
|
адекватного |
|
Капітальний ремонт |
технічного рівня |
Технічне доозброєння |
|
||
устаткування |
|
підприємства |
|
Підтримування техніко- |
|
|
технологічної бази |
|
|
Технічний розвиток |
|
|
підприємства |
|
|
Розвиток техніко- |
|
|
технологічної бази |
|
Модернізація |
Нове |
|
|
будівництво |
|
Технічне |
Розширення |
|
переозброєння |
||
|
||
|
Реконструкція |
Рис. 9.2. Форми технічного розвитку підприємства
Оцінка техніко-технологічної бази проводиться постійно інженерними службами підприємства з метою забезпечення відповідності її завданням випуску кінцевої продукції у необхідній кількості і з запрограмованими параметрами якості. У процесі оцінювання використовується певна система показників, які відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного й допоміжного вироб-
ництва. Найбільш важливі й типові для всіх підприємств (незалежно від галузевої належності та виду діяльності) показники наведено у табл. 9.3.
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
9 |
Таблиця 9.3 |
Основні показники рівня розвитку техніко-технологічної бази |
підприємства |
Ознака групування |
Показники |
|
показників |
||
|
||
Ступінь технічної |
Фондоозброєність праці |
|
оснащеності праці |
Енергоозброєність праці |
|
Рівень |
Структура технологічних процесів за трудомісткістю |
|
Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції |
||
прогресивності |
||
Середній вік застосовуваних технологічних процесів |
||
технології |
||
Коефіцієнт використання сировини і матеріалів |
||
|
||
|
Продуктивність (потужність) |
|
|
Надійність, довговічність |
|
Технічний рівень |
Питома металомісткість |
|
устаткування |
Середній строк експлуатації |
|
|
Частка прогресивних видів у загальній кількості |
|
|
Частка технічно та економічно застарілого в загальному парку |
|
Рівень механізації |
Ступінь охоплення робітників механізованою працею |
|
та автоматизації |
Частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою |
|
виробництва |
автоматизованих засобів праці |
|
Планування |
Об’єктивність оцінки техніко-технологічної бази |
технічного розвитку забезпечується за умови не тільки методично
підприємства правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння їхньої динаміки на даному підприємстві за кілька років, а також співставлення з досягнутим рівнем на інших споріднених підприємствах. Для поглибленої аналітичної оцінки рівня техніко-технологічного розвитку підприємства, необхідність у проведенні якої, як правило, виникає за розробки спеціальної програми технологічного переозброєння, використовуються також інші показники, включаючи ті з них, що характеризують галузеві особливості виробництва, а саме:
механоозброєність праці (відношення середньорічної вартості машин та устаткування до чисельності робітників у найбільшій зміні);
коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;
коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва (кількість застосовуваних пристроїв, оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу);
рівень утилізації відходів виробництва;
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
10
рівень забруднення природного середовища;
частка екологічно чистої продукції.
Узв’язку з визначальним впливом на результати господарської діяльності технічного розвитку, а також з його багатоспрямованістю важливе практичне значення має постійно здійснювана та збалансована за всіма елементами система економічного управління цим складним процесом на підприємстві. Економічне управління технічним розвитком підприємства зазвичай включає такі основні етапи:
установлення цілей — визначення, ранжирування, виокремлення пріоритетів;
підготовчий — аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;
варіантний вибір рішень — розробка, вибір критерію та оцінка ефективності можливих варіантів;
планування робіт — узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу;
супровід реалізації плану — контроль за виконанням передбачених заходів, проведення необхідного коригування плану.
Цілі та пріоритети технічного розвитку визначаються згідно із загальною стратегією підприємства на тому чи тому етапі його функціонування. Конкретні стратегічні напрямки технічного розвитку підприємства пов’язані із вирішенням таких найважливіших проблем:
кардинального підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому й вітчизняному ринках;
розробки й широкого впровадження ресурсозберігаючих (передовсім енергозберігаючих) технологій;
скорочення до максимально можливого рівня затрат ручної праці,
поліпшення її умов і безпеки;
здійснення всебічної екологізації виробництва згідно з сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища тощо.
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.