Тема: Основні міжнародні політичні організації та рухи і їх вплив на глобольні проблеми сучасності.

План

1 .Сутність міжнародних відносин, зміст і функції сучасної світо­вої політики.

2. Глобальні проблеми людства і шляхи їх політичного розв’я­зання.

3. Головні міжнародні організації та рухи і їх вплив на глобальні проблеми сучасності.

1.Сутність міжнародних відносин, зміст і функції сучасної світо­вої політики.

Міжнародні відносини є об'єктом наукового дослідження бага­тьох наук. Міжнародне право зосереджує увагу на вивченнінорм і принципів, що регулюють систему міжнародних відносин на дво- або багатосторонній основі. Вихідним пунктом пошуків та одним із істотних елементів політологічних досліджень міжнародних відносин є з’ясування природи цих відносин.

Головним суб’єктом міжнародних відносин виступає “національна держава”. Цим терміном, як правило позначається держава, громадяни якої вважають себе єдиною нацією. Це географічно обмежена законно визнана (легальна) цілісність, яка керується єдиним урядом, і населення якої ідентифікує себе з нацією.

Кожна національна держава на міжнародній арені прагне реалізувати свій інтерес, який у міжнародних відносинах називають національним інтересом.

“ Національний інтерес” не є чітко окремою величиною. Визна­чаючи його для кожної окремої країни доводиться враховувати кон­кретну ситуацію, об'єктивні і суб’єктивні критерії, що визначають його зміст.

При визначенні стратегічних цілей міжнародної політики більшість держав заявляють про своє прагнення до:

1. Забезпечення миру і національної безпеки.

2. Співробітництво з іншими державами і створення сприятли­вих умов для вирішення внутрішніх завдань.

3. Зростання загального потенціалу держави.

4. Покращення її міжнародних позицій. Кожна держава висту­пає як основний суб'єкт міжнародних відносин і проводить певну зовнішньополітичну діяльність.

Варто відмітити, що є два основних погляди на світову політику.

Це погляд, в основі якого лежить уява про те, що суб’єктом міждержавних відносин є держава, а світова політична система відносин це система відносин між державами. В основі цього розу­міння покладено традиційний поділ світової історії за принципом розвитку окремих держав. Англійська і Французька революції відкривають Новий час, а XX століття — епоха Новітнього часу.

Другий погляд основою світової політичної історії вважає сис­тему відносин, що закріплена у договорах між багатьма європей­ськими державами. У відповідності з таким поглядом історія по­діляється на періоди держави, розподілу і закріпленню світу, балан­су між державами, коли міждержавні відносини будуються на базі багатосторонніх міждержавних відносин.

Так, виділяються такі системи відносин:

Вестфальська (1648—1650) — закріпила підсумки тридцятиліт­ньої війни в Європі, втрату Іспанією Голландії, зміцнення проти- стантської Швеції і католицької Франції, роздробленість Німеччи­ни.

Віденська (1815)— закріпила підсумки поразки Франції і переділ Європи. У Відні зібралися представники європейських держав, рос­ійський і австрійський імператори, королі, пруський, датський вюр- тембергський і баварський, міністри, канцлери, крупні політичні діячі, які визначили післявоєнний устрій Європи.

Версальська (1919)— закріпила підсумки Першої світової війни, розпад Австро-Угорщини, Османської імперії, відділення від Росії, Прибалтики і Польщі.

Ялтинсько-потсдамська (1945) — закріпила підсумки другої світової війни.