тема 7
.pdfТема 7. Основи дистанційного зондування
1.Наукові та прикладні задачі, що вирішуються засобами дистанційного зондування.
Ефективність аналізу й інтерпретації аерокосмічних зображень визначається змістом та обсягом інформації про об’єкти ДЗЗ, перелік яких зумовлений тематичним завданням. Аерокосмічні зображення формуються способом реєстрації електромагнітних випромінювань, що відбиваються або породжуються земними утвореннями та штучними (антропогенними)
об’єктами. Різні об’єкти ДЗЗ мають неоднакові спектрально-енергетичні випромінювальні характеристики й відрізняються геометричними розмірами,
формою і характером поведінки в часі – просторі. Усі ці особливості об’єктів ДЗЗ мають бути враховані під час вибору аерокосмічної системи, за допомогою якої формуються зображення.
У наш час методами ДЗЗ успішно вирішують різні тематичні завдання, зокрема:
1) контроль глобальних атмосферних змін – вимірювання температури поверхні, визначення стану атмосфери, спостереження за хмарними покривами,
дослідження “парникового ефекту”;
2)пошук корисних копалин та енергоносіїв (нафти, природного газу, вугілля);
3)топографічне картування, створення й оновлення карт, побудову цифрових моделей рельєфу, спостереження за зростанням міст;
4)аналіз сільськогосподарських угідь, виділення й ідентифікацію типів сільськогосподарських культур, прогнозування врожаїв, аналіз сільськогосподарського потенціалу, контроль за станом ґрунтів та пасовищ;
5)спостереження прибережних зон та океанів, контроль водних джерел –
вивчення й виявлення океанських ресурсів, вимірювання товщини льоду,
визначення снігового покриву та його водного еквівалента, встановлення місць і джерел забруднення акваторій;
6)контроль за станом лісів, визначення типів лісонасаджень і порід, що домінують, оцінювання запасів лісоматеріалів, лісозаготівлі;
7)моніторинг надзвичайних ситуацій – запобігання їм, контроль та оцінювання наслідків повеней, пожеж і землетрусів;
8)спостереження в інтересах оборони – визначення стану військових,
військово-промислових та інженерних споруд, стеження за прикордонними територіями, контроль за пересуванням військ.
Обробку даних дистанційного зондування здійснюють з метою розпізнавання об’єктів або ситуацій і визначення їх положення в просторі. Оскільки фізичні властивості об’єктів відрізняються і не можна запропонувати універсальної методики знімання, використовують різні способи та засоби ДЗЗ.
Вважаючи важливими фізичні явища отримання зображень, усі засоби ДЗЗ можна умовно класифікувати:
а) за типами носіїв знімальної апаратури;
б) за спектральним діапазоном роботи засобів ДЗЗ;
в) за засобами одержання даних ДЗЗ;
г) за розрізнювальною здатністю отриманих матеріалів.
2.Сучасні методи отримання інформації для складання топографічних планів та розв’язання моніторингових завдань.
Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) дає змогу отримати інформацію про об’єкти земної поверхні, явища і процеси, які відбуваються на її поверхні, а
також поблизу цієї поверхні, тобто в атмосфері, в ґрунті і воді, без прямого контакту з об’єктом. Ця методика ґрунтується на використанні причинно-
наслідкових зв’язків між властивостями об’єктів і їх зображеннями чи точковими даними, одержаними за допомогою електромагнітних хвиль різної довжини. Тобто дистанційне зондування базується на неконтактній реєстрації електромагнітного випромінювання земної поверхні в різних діапазонах
спектра. Результатами дистанційного зондування є аерознімки, космічні знімки та вихідні дані, отримані різними знімальними системами.
В останні десятиліття особливо ефективно використовують дистанційне зондування Землі для одержання додаткової інформації про земну поверхню та її надра. Крім традиційного фотографічного знімання, широко використовується інфрачервоне, оптико-електронне, радіолокаційне, лазерне та інші види знімання.
Особлива роль в сучасних технологіях належить зніманню з космічних літальних апаратів, яке виконують різними за типом знімальними системами.
Інформацію, яку отримують за допомогою космічних засобів дистанційного зондування Землі, широко й ефективно використовує багато країн світу. У наш час на підставі космічної інформації успішно відшукують корисні копалини та енергоносії, оцінюють сільський і лісовий потенціали регіонів і країн,
виконують моніторинг надзвичайних ситуацій тощо.
Космічна технологія ДЗЗ стає домінантною, вона ґрунтується на спостереженні поверхні Землі з борту орбітального апарата, одержанні зображень цілих географічних районів, подальшому їх аналізі й інтеграції для виконання поставленого завдання.