финансы 2курс / финансы экз
.docx3) розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;
4) організація взаємовідносин між різними бюджетами.
17. Структура бюджетної системи України визначається: Бюджетним кодексом України, Конституцією, ЗУ про Державний бюджет, ЗУ про місцеве самоврядування, нормативно-правові акти КМУ, акти центральних органів влади
18. Під бюджетною системою розуміють: сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права
Бюджетна система ж є зовнішньою узагальненою рисою будови бюджетів.
19. Бюджетна система в унітарних державах включає:
Державний бюджет та місцеві бюджети
20.У федеральних державах бюджетна система включає:
федеральний бюджет, бюджети членів федерації, місцеві бюджети, бюджети земель
21.Бюджетна система України це: сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права
22.Бюджетна система України складається з таких ланок: Державний бюджет та місцеві бюджети
23.Місцевими бюджетами є:Бюджет АРК, обласні бюджети, районні бюджети, бюджети місцевого самоврядування
24. Бюджети місцевого самоврядування включають:
Бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст, ОТГ.
25. До принципів бюджетної системи належить:
Єдності
Повноти
Збалансованості
Самостійності
Обґрунтованості
Ефективності та результативності
Субсидіарності
Цільового використання
Справедливості і неупередженості
Публічності та прозорості
27.Принцип субсидіарності означає:
розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача;
28.Принципи ефективності та результативності означає:
при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
29. Принци повноти бюджетної системи обґрунтовується тим, що:
до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
30. Зведений бюджет є:
cукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи, сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.
31. Сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи формують:
Зведений бюджет
32.Зведений бюджет України використовується для:
- проведення розрахунків щодо формування грошових коштів;
- забезпечення виконання завдань і функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
- визначення обсягу видатків, що будуть фінансуватись з бюджетів різних рівнів;
- аналізу та оцінки ефективності витрат бюджету;
- визначення грошових потоків;
- обгрунтування надання трансфертів.
б) аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави;
33.Зведений бюджет України затверджується:
Не затверджується
34. Новий Бюджетний кодекс України було прийнято:
08.07.2010
35.Перший Бюджетний кодекс України було прийнято:
21.06.2001
36.Скільки розділів містить Бюджетний кодекс?
6
37.До розділів Бюджетного кодексу України належить:
Розділ I. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ОСНОВИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ
Розділ II. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ
Розділ III. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ
Розділ IV. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ
Розділ V.
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
42.Бюджетна класифікація це:
єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;
43.Бюджетна класифікація розробляється:
Міністерство фінансів (?)
44.Бюджетна класифікація затверджується:
Міністр фінансів України
45.Нова бюджетна класифікація була затверджена у:
2011 (?) (зміни у 2015)
46. Бюджетна класифікація застосовується для:
для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.
47. Скільки складових частин має бюджетна класифікація?
50. Доходи бюджету це:
податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ);
51. Одним із головних призначень доходів державного бюджету є: забезпечення формування централізованого фонду грошових коштів з ціллю виконання функцій держави;
54.Що таке бюджетні трансферти:
кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;
55.Назвіть види міжбюджетних трансфертів:
дотацію вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
56.Видатки бюджетів відображають:
економічні відносини, що виникають у зв’язку з розподілом фінансових ресурсів держави та їх використанням за галузевим, територіальним та цільовим призначенням.
58. Функціональна класифікація видатків і кредитування – це групування видатків і кредитування за:
функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету
59. Відомча класифікація видатків та кредитування містить:
перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів. При цьому відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету додатково містить перелік головних розпорядників коштів державного бюджету для систематизації загальнодержавних видатків та кредитування бюджету (що передбачають насамперед виконання заходів з реалізації державної політики за участю інших органів влади) за ознакою головного розпорядника коштів державного бюджету.
60. Відомча класифікація видатків та кредитування – це групування видатків і кредитування за:
ознакою головного розпорядника бюджетних коштів
61. Програмна класифікація видатків та кредитування – це групування видатків і кредитування за:
бюджетними програмами
62. У відповідності до економічної класифікації видатки поділяються на:
поточні й капітальні.
63.За економічною класифікацією видатки бюджету включають:
а) видатки на товари й послуги (оплата праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату, придбання матеріалів, інвентарю; оплата послуг; поточний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення; оплата комунальних послуг і енергоносіїв; дослідження й розробки, видатки державного (регіонального) значення);
б) виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями;
в) субсидії й поточні трансферти (субсидії й поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям); поточні трансферти органам державного управління інших рівнів; поточні трансферти населенню; поточні трансферти за кордон).
а) придбання основного капіталу (придбання обладнання і предметів довгострокового користування; капітальне будівництво (придбання); капітальний ремонт, реконструкція та реставрація);
б) створення державних запасів і резервів;
в) придбання землі й нематеріальних активів;
г) капітальні трансферти (капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям); капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів; капітальні трансферти населенню; капітальні трансферти за кордон; капітальні трансферти до бюджету розвитку);
д) нерозподілені видатки.
64.Поточні бюджетні видатки це:
фінансування мережі підприємств, установ і організацій, які діють на початок бюджетного року;
65. До поточних видатків за предметною ознакою належать:
заробітна плата, нарахування на заробітну плату, оплата комунальних послуг, усі види господарської діяльності, виплати населенню та інші категорії,
66. До поточних видатків бюджету не відносяться видатки на:
Поточні видатки - це платежі, не призначені для придбання капітальних активів.
67.До капітальних видатків належать:
придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів і капітальні трансферти.
68.Класифікація боргу здійснюється:
Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.
69. Захищені видатки бюджету — це:
видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.
70. Резервний фонд бюджету формується у розмірі:
не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.
71.У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається:
обов'язково
72. У місцевих бюджетів резервний фонд передбачається:
Рішення приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада.
73.Скільки стадій містить бюджетний процес?
5 стадій.
74. Назвіть другу стадію бюджетного процесу:
складання проектів бюджетів
75.Тривалість усіх стадій бюджетного процесу в Україні складає:
Більше 2,5 років.
76. Бюджетний процес – це:
регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства
77. Бюджетний кодекс України визначає наступні стадії бюджетного процесу:
1) складання та розгляд Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них;
2) складання проектів бюджетів;
3) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
4) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
5) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
78. В Україні бюджетний період для всіх бюджетів складає:
1 рік
79. Складання бюджетних запитів забезпечує:
Головний розпорядник бюджетних коштів
80.НБУ як учасник бюджетного процесу має повноваження:
1. Розробляє Основні засади грошово-кредитної політики відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України і вносить їх Верховній Раді України для інформування.
2. Затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.
81.Міністерство фінансів передає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період до:
До 20 березня
82. Кабінет Міністрів України розглядає та схвалює проект Основних напрямів бюджетної політики:
не пізніше 1 квітня року, що передує плановому
83. Верховна Рада України розглядає проект Основних напрямів бюджетної політики та затверджує:
кошторис видатків на здійснення власних повноважень на наступний рік.
84.Кабінет Міністрів України подає проект закону про Державний бюджет України з відповідними матеріалами Верховній Раді та Президенту:
не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.
85.Виконання Державного бюджету України забезпечує:
Казначейство
86.Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі:
роботи єдиного казначейського рахунка
87. Запровадження казначейської системи касового виконання бюджету відбулося:
1 квітня 1997 р.
88.Кошторис - це:
основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень;
89.Принципи, якими необхідно керуватися при складанні кошторисів:
обґрунтованість планування витрат.
видача коштів в міру виконання виробничих показників;
цільове використання бюджетних коштів;
90.Назвіть кошторис, який не затверджуються
Зведений
91. Назвіть складові частини кошторису:
Загальний фонд та спеціальний фонд
93. Дефіцит бюджету – це:
це перевищення видаткової частини бюджету над доходною
94. До методів покриття дефіциту бюджету відносяться такі методи, як:
Беземісійний (кредитний) та емісійний
95. Розмір дефіциту бюджету встановлюється у відсотках:
До ВВП
96.За формою прояву бюджетний дефіцит може бути:
Відкритий та прихований
98.За причинами виникнення бюджетний дефіцит може бути:
Вимушений та свідомий
100.Профіцит бюджету затверджується з метою:
з метою погашення основної суми боргу.
101. Державний кредит є:
являє собою досить специфічну ланку державних фінансів
це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами — з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом.
102. Суб'єктами державного кредиту є:
з одного боку - держава в особі державних органів влади та
управління;
з іншого-підприємства, кредитні установи, фізичні особи, міжнародні
організації, іноземні держави.
103. У теорії та практиці державний кредит поділяють на:
Внутрішній та міжнародний
104. Назвіть форми внутрішнього державного кредиту:
Державні позики; Використання частини вкладів населення в ощадних установах; грошово-речові лотереї; використання коштів державного позичкового фонду;
105. Назвіть форми міжнародного державного кредиту:
Зовнішні державні позики; позики, що надаються на підставі угод на двосторонній основі; позики, що надаються на підставі угод на багатосторонній основі; державні гарантії;
106. Кошти, отримані шляхом позики державою, використовуються на:
Умовах платності, повернення, забезпечення;
107. Кредит, який отримує держава, на практиці викликає формування:
Державного боргу (?)
108. За прибутковістю державні цінні папери поділяються на:
Відсоткові, безвідсоткові, виграшні
109. За місцем розміщення позики поділяються на:
Внутрішні та зовнішні
110. Залежно від статусу позичальника (емітента) позики поділяються на:
Державні, місцеві
111. За характером обігу цінних паперів державні позики поділяють на:
Ринкові та неринкові
112.До методів управління державним боргом відносяться:
- конверсія;
- консолідація;
- уніфікація;
- обмін за регресивним співвідношенням;
- відстрочка погашення;
- анулювання.
113. Поточний борг – це:
це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році разом з належними до сплати в цей період процентами з усіх випущених на даний момент позик.
114. Капітальний борг – це:
це загальна сума заборгованості і процентів, що мають бути виплачені за позиками.
115. Внутрішній борг – це:
заборгованість кредиторам всередині даної держави;
116. Зовнішній борг – це:
кредиторам за межами даної країни
117.Конверсія – це:
зміна дохідності позик
118.Консолідація – це:
зміна термінів дії позик
119.Уніфікація як метод управління державним боргом – це:
кілька позик об'єднуються в одну з метою спрощення управління державним боргом
120. Державний борг - це:
це сума заборгованості держави своїм кредиторам.
121. Страховий агент — це: — це фізична або юридична особа, яка діє за дорученням страховика в межах наданих повноважень і одержує винагороду у вигляді комісійної плати. Як правило, страховий агент є представником лише однієї страхової компанії.
122. Страховий інтерес — це:
матеріальна зацікавленість у страхуванні об'єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендатор, перевізник і т. ін.
123. Страхова подія – це
Подія, що відбулася та має ознаки страхового випадку, що може бути визнана страховиком страховим випадком згідно з умовами договору страхування
124. При страхуванні майна громадян страховими подіями є:
подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов'язок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальникові (застрахованій особі, вигодонабувачеві).
125. Під страховим ринком розуміють:
сукупність економічних відносин, в процесі якого формуються попит і пропозиція на страхові послуги, і здійснюється акт їх купівлі-продажу.
126. Головними суб’єктами страхового ринку є:
страховики;
страхувальники;
страхові посередники.
127. Страховими посередниками можуть бути:
страхові або перестрахувальні брокери та страхові агенти
128. Страховий поліс — це:
документ, що видається страховиком, який підтверджує договір страхування та містить умови укладеного договору, в якому страховик зобов'язується за конкретну плату відшкодувати страхувальнику збитки, пов'язані з ризиками та нещасними випадками, зазначеними у договорі
129. Фінансовий ринок — це:
В економічній літературі не існує єдиного трактування економічної сутності поняття "фінансовий ринок". Часто його ототожнюють з грошовим, кредитним або інвестиційним ринком.
це система економічних відносин, у процесі яких розподіляються та перерозподіляються фінансові активи країни під впливом попиту і пропозиції на них з боку різних суб'єктів економіки.
130. Фінансовий ринок за часовою ознакою (періодом обертання) поділяють на:
поділяється на грошовий (ринок короткострокових капіталів або коштів, що зазначаються у платіжних засобах) і ринок середньо- та довгострокових капіталів, що утворюють інвестиційний чинник у розвитку економіки.
131. Ринок цінних паперів включає:
132. Кредитори та позичальники — це суб’єкти:
Кредитного ринку
133. До боргових фінансових інструментів належать:
характеризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем та зобов’язують боржника погасити у встановлені терміни їх номінальну вартість і заплатити винагороду у формі відсотка (облігації, векселі, чеки тощо).
134. Фінанси підприємств (установ, організацій) – це:
сукупність економічних відносин з приводу руху грошових потоків у процесі формування, розподілу і використання грошових фондів підприємств, що забезпечують відтворення виробничо-господарської діяльності, взаємодію з іншими суб'єктами господарювання, а також з іншими сферами фінансової системи — державними фінансами, фінансами домогосподарств і страхування.
135.Фінанси підприємств складаються з:
Відносини між підприємствами та іншими суб’єктами господарювання (з постачальниками, покупцями, будівельниками, транспортниками та іншими підприємствами як всередині країни, так і зовні), які виникають в процесі купівлі-продажу продукції, надання послуг тощо.
Відносини всередині самого підприємства, які виникають між окремими його структурними підрозділами (філіями, цехами, відділами), а також між адміністрацією підприємства та зайнятими на ньому працівниками.
Відносини підприємств з вищими організаціями всередині фінансово-промислових груп.
Відносини між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кредитної системи, а саме: з бюджетною системою (державним і місцевими бюджетами), позабюджетними фондами, кредитно-банківськими установами, страховими організаціями, фондовим ринком, різними фондами та ін.
136.З якою метою створюються прибуткові підприємства?
метою виробництва будь-якої незабороненої законодавством країни продукції (або виконання робіт чи надання послуг), отримання доходів від своєї діяльності, за рахунок яких покриваються всі витрати, створюється прибуток і забезпечується самофінансування підприємства.
137.Які з наведених установ і організацій не належать до неприбуткових?
До неприбуткових установ і організацій належать:
бюджетні установи та організації, тобто організації й установи, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
громадські об’єднання (профспілки, політичні партії, кредитні спілки, релігійні організації), спілки підприємств, асоціації, творчі спілки та інші об’єднання;
благодійні організації, культурні та інші цільові громадські фонди.
139.Фiнансовi ресурси підприємства - це:
грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства на постійній або тимчасовій основі.
140.Статутний фонд – це:
це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності або повного господарчого управління. За рахунок статутного фонду підприємство формує власні (основні та обігові) кошти.
141.Основним джерелом власних фінансових ресурсів на діючих підприємствах є:
надходження коштів від реалізації продукції (надання послуг), різні частини якої у процесі розподілу виручки набирають форми відшкодування витрат і прибутку. Фінансові ресурси збільшуються переважно за рахунок прибутку від основної діяльності з виробництва і реалізації певної продукції (товарів, робіт, послуг), що є основною метою створення підприємства.
142.Зовнішні фінансові ресурси підприємства – це:
це додаткові власні та позикові кошти, одержані через фінансовий ринок (розміщення власних акцій та облігацій) від кредитно-банківської системи (отримання кредитів) та інших кредиторів (отримання авансів замовників, товарних кредитів від позичальників).
143.Внутрішні фінансові ресурси підприємства – це:
це нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування та кредиторська заборгованість, що постійно перебуває на балансі підприємства (стійкі пасиви).
144.Прибуток підприємства як економічна категорія відображає:
Результат фінансово-господарської діяльності підприємства
145.Основна діяльність підприємства – це:
Операційна діяльність. а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Інша операційна діяльність включає реалізацію виробничих запасів, оперативну оренду активів тощо.
146. Міжнародна фінансова політика за характером заходів і рекомендацій поділяється на:
на довгострокову (структурну) та поточну.
147. Назвіть провідні міжнародні організації:
Організація Об'єднаних Націй та Європейський Союз.
148. Назвіть міжнародні фінансові інституції:
є Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Група всесвітнього банку (1) Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);
2) Міжнародна асоціація розвитку (МАР);
3) Міжнародна фінансова корпорація (МФК);
4) Багатобічне агентство з гарантування інвестицій (БАГІ);
5) Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК). ) та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні фінансові інституції створюються за континентальною ознакою. До них належать: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку; Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку, Лондонський та Паризький клуби кредиторів та ін.
151.Що є об'єктом фінансового менеджменту?
фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання.
152.До складу функцій суб'єкта фінансового менеджменту належить:
1)Планування
2) Організація
3) Регулювання
4) Мотивація
5) Контроль
153.Важливою складовою механізму фінансового менеджменту є системи забезпечення, до складу яких входить:
Організаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення
Фінансовий аналіз діяльності підприємства