32

ЗМІСТ

1. Завдання №5 2

2. Завдання №8 8

3. Завдання №2 11

4. ЗАвдання №4 14

5. ЗАвдання №6 17

6. Психофізіологічний опис роботи юриста 20

7. Професіограма рекрутера 23

Список використаних джерел 32

1. Завдання №5

На основі наведених нижче даних визначте для одного з робітників:

а) ударний і хвилинний об'єм крові;

б) коефіцієнт підвищення систолічного тиску;

в) коефіцієнт підвищення частоти пульсу;

г) коефіцієнт витривалості;

д) коефіцієнт якості реакції;

е) коефіцієнт співвідношення пульс – дихання.

Необхідний математичний апарат і методику розрахунків ви­кладено в [‎4, с. 70-71].

Проаналізуйте ці показники в динаміці робочого дня та після роботи порівняно з доробочим періодом.

Дані для проведення розрахунків наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Показники серцево-судинної системи робітника (машиніст-оператор ТЕС)

Показник	До роботи	Години роботи				Після роботи
		1-а	3-а	6-а	8-а
Частота пульсу, уд./хв.	76	82	89	88	84	80
Артеріальний систолічний тиск, мм рт. ст.	128	135	141	132	128	125
Артеріальний діастолічний тиск, мм рт. ст.	80	84	82	76	81	78
Частота дихань за 1 хв	16	19	21	19	18	17

Розрахуємо необхідні показники серцево-судинної системи робітника.

а) ударний і хвилинний об'єм крові.

Ударний об’єм – кількість крові, яка виштовхується в судини за одне скорочення. Відповідно до важкості роботи та факторів зовнішнього середовища в організмі працівника збільшується кровопотік, мірою якого є хвилинний об’єм крові, тобто кількість крові, яка проходить через систему кровообігу за одну хвилину.

Для визначення систолічного (ударного) об'єму крові можна скористатися формулою Старра:

(1.1)

де P_n та P_g – відповідно пульсовий (систолічний) та діастолічний (мінімальний) тиск, мм рт. ст.;

В – вік, повних років.

Хвилинний об'єм крові V_n розраховується як добуток систолічного об'єму і частоти пульсу п:

V_n = Vс × n. (1.2)

Відповідно до вихідних даних ударний та хвилинний об’єм крові машиніста-оператора ТЕС до роботи становить (вік робітника приймемо – 45 років):

Vс = 90,97 + 0,54 *128 - 0,57 * 80 - 0,61 * 45 = 87,04 мл, тобто за одне скорочення серця робітника до початку роботи в судини виштовхувалося 87,04 мл крові.

V_n = 87,04 * 76 = 6615,0 мл, тобто за одну хвилину серце робітника до початку роботи через систему кровообігу проходило 6615,0 мл крові.

Аналогічним чином проводиться розрахунок ударного і хвилинного об'єму крові машиніста-оператора ТЕС для всіх інших часів роботи та після роботи.

Результати розрахунків узагальнено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Ударний і хвилинний об'єм крові машиніста-оператора ТЕС протягом робочого дня

Показник	До роботи	Години роботи				Після роботи
		1-а	3-а	6-а	8-а
Ударний об'єм крові, мл	87,04	88,54	92,92	91,48	86,47	86,56
Хвилинний об'єм крові, мл	6615,0	7260,3	8269,9	8050,2	7263,5	6924,8

Порівняння хвилинного об'єму крові під час роботи з належним дає змогу більш точно оцінити специфіку функціональних змін у серцево-судинній сис­темі працівника, зумовлених дією різних факторів.

Різке зниження діастолічного тиску крові під час роботи або його підвищен­ня та повільне повернення до вихідного рівня характеризується як несприятли­вий симптом. Свідченням недостатності серцево-судинної системи є також по­вільне відновлення до вихідних значень і систолічного тиску.

б) коефіцієнт підвищення систолічного тиску;

Стан серцево-судинної системи машиніста-оператора ТЕС залежить від трудових наван­тажень. Для оцінки її адаптованості до цих навантажень порівнюють показ­ники систолічного кров'яного тиску та частоти пульсу під час роботи і в стані спокою.

Коефіцієнт підвищення систолічного (максимального) тиску К₁ розрахову­ється за формулою:

(1.3)

де Р_с.роб – систолічний тиск під час роботи, мм рт. ст.:

Р_с.сп – систолічний тиск у стані спокою, мм рт. ст.

В нашому випадку для 1-ої години роботи отримаємо наступне значення коефіцієнту підвищення систолічного (максимального) тиску К₁ для машиніста-оператора ТЕС: К₁ = (135 - 128) / 128 = 0,055

3-а година: К₁ = (141 - 128) / 128 = 0,102

6-а година: К₁ = (132 - 128) / 128 = 0,031

8-а година: К₁ = (128 - 128) / 128 = 0,000

після роботи: К₁ = (125 - 128) / 128 = -0,023

в) коефіцієнт підвищення частоти пульсу:

Коефіцієнт підвищення частоти пульсу К₂ розраховується за формулою

(1.4)

де n_роб – частота пульсу під час роботи;

n_сп – частота пульсу в стані спокою.

В нашому випадку для 1-ої години роботи отримаємо наступне значення коефіцієнту підвищення частоти пульсу К₂ для машиніста-оператора ТЕС:

1-а година: К₂ = (82 - 76) / 76 = 0,079

3-а година: К₂ = (89 - 76) / 76 = 0,171

6-а година: К₂ = (88 - 76) / 76 = 0,158

8-а година: К₂ = (84 - 76) / 76 = 0,105

після роботи: К₂ = (80 - 76) / 76 = 0,053

Якщо К₁ > К₂, то регуляція серцево-судинної діяльності відбувається норма­льно: якщо К₁ < К₂, то має місце серцева недостатність.

г) коефіцієнт витривалості:

Про рівень тренованості серцево-судинної системи працівника до фізичних на­вантажень свідчить коефіцієнт витривалості К_в, що вираховується за формулою (1.5):

Кв = n / P_n. (1.5)

Збільшення коефіцієнта витривалості у зв'язку зі зменшенням пульсового тиску є показником детренованості серцево-судинної системи працівника.

В нашому випадку отримаємо наступне значення коефіцієнту витривалості К_в для машиніста-оператора ТЕС:

до початку роботи: К_в = 76 / 128 = 0,59

1-а година: К_в = 82 / 135 = 0,61

3-а година: К_в = 89 / 141 = 0,63

6-а година: К_в = 88 / 132 = 0,67

8-а година: К_в = 84 / 128 = 0,66

після роботи: К_в = 80 / 125 = 0,64

д) коефіцієнт якості реакції:

Пристосування серцево-судинної системи до фізичних навантажень оціню­ється за показником якості реакції К_р. Він конкретніше характеризує відновлен­ня кров'яного тиску й частоти пульсу після виконання інтенсивної роботи:

(1.6)

де Р_n1 та Р_n2 – пульсовий тиск до та після роботи;

n₁ та n₂ – частота пульсу до та після роботи.

У нормі К_р < 1. Збільшення цього показника свідчить про несприятливу реак­цію серцево-судинної системи людини на навантаження.

В нашому випадку отримаємо наступне значення коефіцієнту якості реакції К_р для машиніста-оператора ТЕС:

К_р = (125 - 128) / (80 - 76) = -0,75

е) коефіцієнт співвідношення пульс – дихання:

Існує певний зв'язок між серцево-судинною та дихальною системами під час роботи. Цей зв'язок виражається коефіцієнтом співвідношення пульс-дихання, К_с.п.д., і визначається за формулою (1.7):

(1.7)

де n_п – частота пульсу, ударів/хв;

n_д – частота дихань/хв.

В нашому випадку отримаємо наступне значення коефіцієнту співвідношення пульс-дихання, К_с.п.д. для машиніста-оператора ТЕС:

до початку роботи: К_с.п.д. = 76 / 16 = 4,75

1-а година: К_с.п.д. = 82 / 19 = 4,32

3-а година: К_с.п.д. = 89 / 21 = 4,24

6-а година: К_с.п.д. = 88 / 19 = 4,63

8-а година: К_с.п.д. = 84 / 18 = 4,67

після роботи: К_с.п.д. = 80 / 17 = 4,71

У стані спокою К_с.п.д.становить 4-5, під час роботи він збільшується. Чим більше К_с.п.д. наближається до вихідних значень, тим більш злагоджено працюють системи кровообігу й дихання. Різке збільшення К_с.п.д. свідчить про перена­пруження серцево-судинної системи, зниження – про процеси декомпенсації в дихальній системі.

Отже, показники серцево-судинної системи працівника, що відбивають ре­акцію організму на навантаження, характеризують рівень його фізичної праце­здатності. Якщо частота пульсу пісня навантаження невисока й швидко віднов­люється її вихідний рівень, а також чим менше зростання артеріального тиску, тим вища працездатність працівника.