ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 2
.docxВАРІАНТ № 11
Ситуація: Працівник не використав відпустки за шість років. Під час розрахунку (у зв’язку зі звільненням з роботи) роботодавець виплатив компенсацію за невикористану відпустку лише за останній робочий рік.
Запитання:
1. За який період має бути виплачено компенсацію за невикористані відпустки: за шість років чи за один рік?
2. Чи передбачено законодавством термін давності, за який працівник втрачає право на щорічні відпустки?
3. Які порушення законодавства про працю допущено роботодавцем? Обґрунтуйте Вашу позицію?
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ №1
Основними законодавчими актами, які регулюють порядок надання відпусток, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) та Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). Відповідно до ст. 74 КЗпП та ст. 2 Закону № 504 кожний громадянин України, який працює на підприємстві, в установі, організації (далі ― підприємство) будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності або у фізичної особи, має право на щорічну відпустку.
Відповідь на це запитання випливає з ч. 1 ст. 24 Закону № 504, згідно з якою в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи І. Це означає, що накопичувати, а потім використати або отримати компенсацію можна тільки за щорічні відпустки (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 504) та додаткову соціальну відпустку «на дітей» (ст. 19 Закону № 504).
У разі звільнення працівника за дні невикористаних відпусток виплачується грошова компенсація.
Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток. Сума компенсації розраховується аналогічно відпускним: для розрахунку середньої зарплати також враховуються виплати за останні 12 календарних місяців перед звільненням. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток.
Зауважимо, що роботодавцю фінансово не вигідно, якщо працівник роками не ходить у відпустку. Так, у працівника може бути «багаж» з відпустками за минулі роки, коли його зарплата була на рівень нижча, ніж на момент звільнення, однак компенсацію доведеться виплачувати, виходячи з розміру зарплати за останні 12 календарних місяців. Через це, якщо днів відпустки чимало, то й компенсація буде «солідної» суми.
Також наприкінці слід зазначити, що обов’язок виплати грошової компенсації за невикористані відпустки не зникає навіть і у разі смерті працівника — відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону № 504 грошова компенсація за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ №2
Невикористані відпустки не «пропадають»
По-перше, законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник може втратити право на відпустки, не використані за минулі роки.
По-друге, немає також заборони надавати у майбутньому щорічну відпустку, невикористану в поточному році. Це означає, що відпустки, не використані у минулих роках, не «пропадають». Тому, якщо через певні причини працівник не скористався своїм правом на щорічні відпустки у кількох попередніх роках (два, три чи більше років), він має право використати всі дні цих відпусток. На це вказує і Мiністерство працi та соціальної політики України в листі «Щодо виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки» вiд 22 лютого 2008 р. № 33/13/116-08.
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ №3
Щодо порушень роботодавця, то йому частиною 5 ст. 11 Закону "Про відпустки" заборонялося:
ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд;
ненадання щорічної відпустки протягом робочого року особам до вісімнадцяти років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці чи з особливим характером праці.
Отже, відповідальність за невиконання цих норм законодавства повинен нести саме роботодавець.
Держпраці наголошує (у листі від 25.01.17 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17): ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена:
фінансова відповідальність – накладається на роботодавця (підприємство або підприємця) у вигляді штрафу в розмірі 1 МЗП (абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП). У 2018 році МЗП становить 3 723 грн. Зверніть увагу, що цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника, одже якщо порушення допущене стосовно декількох працівників, то роботодавцеві загрожуватиме один штраф за всіх.
адміністративна відповідальність – накладається на посадових осіб підприємства або на роботодавця-підприємця у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КУпАП).