МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет Управління персоналом, соціології та психології

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Факультет маркетингу

Кафедра регіональної економіки і туризму

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № ____ від ___________ 2016 р.

Голова НМР _______________ А.М. Колот

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

з дисципліни

«Основи охорони праці та безпеки життєдіяльності»

освітній ступінь бакалавр

для студентів всіх спеціальностей і спеціалізацій

РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою управління персоналом

та економіки праці.

Протокол № __ від «__»_______2016 р.

Завідувач кафедри ________А.М. Колот

кафедрою регіональної економіки

і туризму.

Протокол № __ від «__»_______2016 р.

Завідувач кафедри ____О.В. Ольшанська

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу ______________В.А. Кішкін

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

Київ 2016

Зміст

	ст.
Вступ………………………………………………………………	3
2. Тематичний план дисципліни …………………………………	7
3. Зміст дисципліни за темами……………………………………	9
4.План занять:	13
4.1. Плани семінарських занять……………………………………	13
4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання………………………………………………………………	37
4.3. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період…………………………………………… 4.4. Плани занять у дистанційному режимі для студентів дистанційної форми навчання в міжсесійний період………………..	42 159
5. Самостійна робота студентів…………………………………	165
6. Поточний і підсумковий контроль знань:	173
6.1. Очна форма навчання - Карта самостійної роботи студента………………………… - Порядок поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни………………………………………………………	173 174
6.2. Заочна форма навчання : - Карта самостійної роботи студента………………………… - Порядок поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни. 6.3.Дистанційна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента………………………… - Порядок поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни………………………………………………………	177 177 179 187 187 188
6.4. Приклади типових завдань ……………….…………..	188
6. Рекомендована література……………………………………	190

1. Вступ

Перехід суспільства до широкого використання ринкових відносин, поява різноманітних форм власності потребують розроблення нових методологічних підходів до побудови сучасної моделі управління умовами, охороною й безпекою праці на національному, регіональному і виробничому рівнях, гнучкої та доступної для різних господарських структур і форм власності.

В суспільстві з соціально орієнтованою економікою охорона праці має бути одним з найважливішим завдань соціально-економічної політики держави, кожного підприємства (організації).

Охорона праці – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Вони визначають економічні наслідки незадовільного стану охорони праці, травматизму на виробництві та професійних захворювань, розміри шкоди, заподіяної працівникам унаслідок тимчасової непрацездатності та каліцтва. Економісти також визначають вартість різних варіантів організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки праці. Цим зумовлена необхідність вивчення майбутніми бакалаврами з економки основи охорони праці.

Мета дисципліни – допомогти студентам оволодіти системою знань з охорони праці та виробити вміння і навички в сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною й безпекою праці на національному, регіональному й виробничому рівнях.

Предметом дисципліни є вивчення факторів виробничого середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов, в яких відбувається трудова діяльність людини, а також система правових заходів з виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони праці.

Процес навчання складається з теоретичних і практичних занять з застосуванням комп’ютерних методів відповідно до законодавства України та інших чинних нормативних документів щодо охорони праці.

Головні завдання дисципліни:

• засвоєння студентами знань з охорони праці та застосування їх на рівні підприємства, організації;

• розвиток у студентів навичок науково-дослідницької діяльності, привчання їх до самостійності та відповідальності.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• фактори виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу;

• характер впливу чинників виробничого середовища на здоров'я і працездатність людини;

• сутність та основи управління умовами праці;

• класифікацію чинників, які впливають на формування умов праці;

• санітарні норми, їхні види та класифікацію;

• допустимий рівень виробничих чинників;

• методичні аспекти визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

• систему пільг та компенсацій працівникам залежно від умов праці;

• методи захисту людини від негативного впливу шкідливого виробництва;

• причини виникнення виробничих травм та профзахворювань;

• основні технічні та організаційні засоби і заходи щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

• поняття і завдання техніки безпеки;

• систему стандартів безпеки праці;

• складові системи захисту працівника на виробництві;

• основи стандартизації і нормативно-технічну документацію з питань охорони праці;

• суть, завдання та функції системи управління охороною праці;

• органи державного управління охороною праці та їхні повноваження;

• організаційну структуру управління охороною праці на виробництві;

• склад служби охорони праці на підприємствах, їхні права та обов'язки;

• показники витрат і ефективності заходів щодо поліпшення умов та охорони праці на підприємстві;

• методи оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці;

• напрями та методи економічного стимулювання поліпшення умов та охорони праці.

Після опанування основ охорони праці студенти повинні вміти:

• обґрунтовувати необхідність цілеспрямованого і системного управління умовами праці;

• визначати вплив факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на людину та методи захисту від їх негативного впливу;

• здійснювати нормування умов праці;

• оцінювати стан виробничого середовища;

• визначати стан умов праці на основі атестації робочих місць;

• проводити аналіз стану травматизму, профзахворюваності та травматизму;

• розробляти заходи по відшкодуванню наслідків травматизму та профзахворювань і боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

• запроваджувати нормативно-правове забезпечення охорони праці;

• розробляти та впроваджувати систему управління охороною праці на підприємстві;

• укладати розділ “Охорона праці” колективного договору;

• здійснювати економічне стимулювання поліпшення умов охорони праці.

Перелік компетенцій відповідно до класів професійних завдань наведено в таблиці.

Перелік компетенцій

Класи професійних завдань	Компетенції фахівця
1. Аналітично-контрольні	1.1. Аналізувати: стан умов праці в організації рівень та динаміку виробничого травматизму та професійної захворюваності наявність ризику на робочих місцях з точки зору безпеки праці ефективність системи охорони праці в організації 1.2. Контролювати: додержання в організації законодавства з охорони праці виконання основних положень розділу колективного договору щодо охорони праці
2. Нормативно-планувальні	2.1. Визначати: вимоги до стану здоров’я та рівня підготовки з техніки безпеки щодо працівників зайнятих на шкідливих та небезпечних роботах перелік і обсяги витрат для надання встановлених законом пільг і компенсацій таким працівникам 2.2. Обґрунтовувати: економічну ефективність заходів спрямованих на поліпшення стану охорони праці 2.3. Розробляти: плани періодичного навчання персоналу правилам виробничої безпеки плани обов’язкових медичних оглядів працівників для яких вони передбачені законом плани перевірок стану охорони праці в організації та її підрозділах
3. Організаційно-управлінські	3.1. Організовувати діяльність з охорони праці в організації 3.2. Координувати діяльність структурних підрозділів і громадських органів щодо охорони праці працівників
4. Інноваційно-проектні	Розробляти комплексні програми поліпшення охорони праці на основі використання сучасних технологій виробництва та захисту працюючих
5. Інформаційно-технологічні	Ефективно використовувати сучасні інформаційні технології для проведення: аналізу стану охорони праці та обліку витрат
6. Науково-дослідні і консультаційні	6.1. Аналізувати статистичну інформацію, наукові публікації, законодавство, практичний досвід організацій у сфері охорони праці персоналу 6.2. Надавати консультації працівникам організацій з правових та методичних питань щодо охорони праці

Засвоївши навчальний матеріал змістового модуля «Безпека життєдіяльності», майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу об’єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій, а саме:

загальнокультурними компетенціями:

     культуру безпеки й ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності людини;

     знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до негативних наслідків на об’єктах господарювання;

     вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;

     здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

професійними компетенціями за видом діяльності:

організаційно-управлінська діяльність:

     здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в галузі забезпечення безпеки;

     знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечувати виконання у повному обсязі заходи з колективної та особистої безпеки;

      вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

     вміння ідентифікувати небезпеки природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражаючої дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

     вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

     обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

     вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

     оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня.

Дисципліна складається з двох змістових модулів.

Змістовий модуль 1 – «Основи охорони праці».

Змістовий модуль 2 – «Безпека життєдіялності».

На вивчення дисципліни відведено 90 годин, з них: для денної форми навчання – 49 години на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 8, семінарських, практичних занять – 32, індивідуальна-консультативна робота – 9 год.) і 41 година – на самостійну роботу; для заочної форми навчання – 8 години на контактні заняття (під керівництвом викладача) (міні-лекцій, тренінгів – 4, індивідуально-консультативної роботи – 5 год.) та 81 година на самостійну роботу.