Кр / КР №1

Одеський національний економічний університет

Контрольна робота з дисципліни «Інноваційні процеси у підприємництві»

Варіант1

Тести (кожен тест оцінюється в 0,5 б.).

1. До структурних джерел економічного розвит­ку М. Портера не належить:

а) розвиток на основі виробничих чинників;

б) розвиток на основі інвестицій;

в) розвиток на основі інноваційної діяльності;

г) розвиток на основі екстенсивних чинників.

2. Показник наукомісткості виробництва — це:

а) відношення витрат на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки до обся­гу продажу продукції;

б) відношення обся­гу продажу продукції до витрат на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки;

в)різниця між обся­гом продажу продукції та витратами на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки

г) немає правильної відповіді.

3. Інновація – це:

а) результат діяльності щодо технічного або технологічного вирішення конкретного завдання, що дає позитивний ефект, поліпшує якість продукції чи змінює умови праці;

б) кінцевий результат діяльності, що спрямована на створення й використання нововведень, втілених у вигляді вдосконалених чи нових товарів (виробів чи послуг), технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях виробництва і збуту товарів, які сприяють розвитку й підвищенню економічної ефективності виробництва та споживання або забезпечують соціальний чи інший ефект;

в) новинка, кінцевий метод, принцип, новий порядок, винахід, новий продукт, процес тощо якісно відмінні від попереднього аналога, які є результатом інтелектуальної діяльності, завершених наукових досліджень і розробок;

г) роботи творчого характеру, що пов’язані з науковим пошуком, проведенням досліджень, експериментів з метою розширення наявних і отримання нових знань, втіленням їх у нові (удосконалені) вироби і технології, методи управління тощо, науковим обґрунтуванням інноваційних проектів.

4. Результат науково-дослідницьких і дослідно-конс­трукторських робіт (НДДКР), що відображає принципово новий механізм, який може стати основою появи значної частини ін­новацій та інноваційних процесів і суттєво вплинути на розви­ток НТП – це:

а) відкриття;

б) винахід;

в) технічне завдання;

г) «ноу-хау».

5. На цьому етапі інноваційного процесу відбувається втілення теоретичних конс­трукцій явищ і процесів у матеріальну оболонку, визначаються технічні характеристики нової продукції, розробляють інженерно-технічну документацію на неї, створюють дослід­ні зразки, розпочинають експериментальне виробництво. Цей етап має назву:

а) наука;

б) техніка;

в) вироб­ництво;

г) споживання.

6. Попит, що відображає факт його невподобання потенційними споживачами, які намагають­ся уникнути його купівлі:

а) прихований попит;

б) негативний попит;

в) надмірний попит;

г) повноцінний попит.

7. До чинників, що визначають конкурентні переваги фірми, належать:

а) структура основних виробничих фондів, кадровий склад підприємства, організаційна структура управління, обсяг виробництва;

б) низькі ціни при хорошій якості продукції, високий імідж фірми, пріоритетний доступ до обмежених ресурсів, якість продукту і його новизна;

в) відповідність виробу вимогам проектної, нормативної та іншої документації, здатність продукту по-новому, не так як раніше, задовольняти існуючі потреби споживача або виявляти і задовольняти нові, раніше невідомі потреби, фінансова стійкість підприємства;

г) сукупність характеристик продукту, що визначає їх здатність задовольняти потреби покупця, наявність залишків товарно-матеріальних цінностей, раціональна виробнича структура підприємства.

8. Принцип інноваційної політики вказує на необхідність залучення у процес розроблення інновацій усіх внутрішніх елементів підприємства - це:

1. орієнтація на потреби ринку;

2. цілеспрямованість;

3. комплексність;

4. інформаційна забезпеченість.

9. Дотримання принципу інноваційної політики, що дає змогу коор­динувати роботу всього підприємства у період створення інновацій, підготовки до її впровадження, реалізації та згортання. Даний принцип має назву:

1. переважання стратегічної спрямованості;

2. цілеспрямованість;

3. комплексність;

4. планомірність.

10. Принцип інноваційної політики, що передбачає форму­вання інноваційної політики з урахуванням сучасних до­сягнень НТП і тенденцій розвитку науки і техніки у від­повідній галузі, – це:

1. цілеспрямованість;

2. комплексність;

3. планомірність;

4. інформаційна забезпеченість.

Задача

Використовуючи дані, наведені в таблиці, необхідно:

1. розрахувати рівень фондо- і механоозброєності праці та його динаміку за порівнювані роки на кожному підприємстві;

2. порівняти розраховані показники і зробити загальний висновок щодо рівня фондо- і механоозброєності праці на таких підприємствах.

Показники	ТОВ «Успіх»		ТОВ «Меридіан»
	Базовий рік	Плановий рік	Базовий рік	Плановий рік
Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	160850	170590	17225	18235
У тому числі: Вартість машин та устаткування, тис. грн.	65340	79158	6865	7530
Загальна чисельність персоналу, осіб	1785	1800	510	512
У тому числі: Робітників, осіб	1340	1365	352	356

Одеський національний економічний університет

Контрольна робота з дисципліни «Інноваційні процеси у підприємництві»

Варіант2

Тести (кожен тест оцінюється в 0,5 б.).

1. Складова інноваційної політики, що має на меті формування тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку, націлена на вирішення таких завдань: визначення про­цедур і періодичності маркетингових досліджень; роз­роблення товарної, цінової, збутової, комунікаційної, – це:

1. маркетингова політика;

2. політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

3. політика структурних змін;

4. технічна політика.

2. Визначення наукового потенціалу підприємства; розроблення науково-технічної політики з урахуванням результатів маркетин­гових досліджень; формування технологічної політики; створення механізмів реалізації науково-технічної і техно­логічної політики і оцінювання її результатів є завданнями складової інноваційної політики під назвою:

1. маркетингова політика;

2. політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

3. політика структурних змін;

4. технічна політика.

3. Складова інноваційної політики зорієнтована на вив­чення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним зав­данням організаційної структури і культури підприємниц­тва - це:

1. маркетингова політика;

2. політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

3. політика структурних змін;

4. технічна політика.

4. Вивчення можливостей виробництва і вимог до нього та за необхід­ності усунення виявлених невідповідностей; розроблення напрямів технічного переозброєння основних засобів підприємства; аналіз та оцінювання ефективності здійснюваної технічної політики є завданнями:

1. маркетингової політики;

2. політики в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

3. політики структурних змін;

4. технічної політики.

5. Усі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забез­печують реалізацію інноваційної політики, пов’язані з управлінням грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інновацій­них проектів охоплює складова інноваційної політики:

1. політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

2. політика структурних змін;

3. технічна політика;

4. інвестиційна політика.

6. Рівень готовності органі­зації до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегіч­них змін – це:

1. виробничо-технічний потенціал підприємства;

2. інноваційний потенціал підприємства;

3. конкурентний потенціал підприємства;

4. технічний потенціал підприємства.

7. Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії за умов складного і мінливого зовнішнього середовища - це:

1. виробничо-технічний потенціал підприємства;

2. інноваційний потенціал підприємства;

3. конкурентний потенціал підприємства;

технічний потенціал підприємства.

8. Основними причинами коливань Й. Шумпетер вважав:

а) нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота;

б) концентрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворю­ються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існу­ючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю;

в) послідовну зміну технологічний устроїв (у кожному техно­логічному устрої можна виділити ядро, у якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою);

г) сукупність дій підприємців і споживачів, заснованих на недостатньому володінні знаннями, і створює ринок.

9. Ф. Хайєк основною причиною поступального розвитку суспільства вважав:

а) нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота;

б) концентрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворю­ються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існу­ючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю;

в) послідовну зміну технологічний устроїв (у кожному техно­логічному устрої можна виділити ядро, у якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою);

г) сукупність дій підприємців і споживачів, заснованих на недостатньому володінні знаннями, і створює ринок.

10. До структурних джерел економічного розвит­ку М. Портера не належить:

а) розвиток на основі виробничих чинників;

б) розвиток на основі інвестицій;

в) розвиток на основі інноваційної діяльності;

г) розвиток на основі екстенсивних чинників.

Задача

Користуючись даними, наведеними в таблиці:

1. Визначити структуру стадій технологічних процесів за трудомісткістю і частку продукції, що виготовляється за допомогою нових технологічних процесів за досліджувані роки на обох підприємствах.

2. Обчислити інтегральний рівень прогресивності технології на підприємствах і індекс його зростання за досліджуваний період.

Відповідно до експертних оцінок для визначення інтегрального рівня технології доцільно прийняти таку вагомість окремих показників: коефіцієнт використання металу – 0,5; частка заготовчої стадії – 0,30, частка продукції, виготовленої за новою технологією – 0,2.

Показники	№1		№2
	2018 р.	2019 р.	2018 р.	2019 р.
1. Трудомісткість річної програми за технологічними стадіями, тис. нормо-год.: - заготовча	3385	3567	2135	2542
- механообробна	3562	3551	2764	2678
- складальна	3228	3126	2078	2154
- усі стадії	10175	10244	6977	7374
2. Коефіцієнт використання металу	0,69	0,71	0,64	0,67
3. Трудомісткість продукції, виготовленої за допомогою нової технології, тис. нормо-год.	2000	2135	1400	1500