функции держави

Функції держави — це основні напрями і сторони ді­яльності держави, що виражають її сутність та соціальне призначення.

Функції держави класифікують за різними підставами.

1) залежно від принципу розподілу влади розрізняють законодавчу, виконавчо-розпорядчу, судову, контрольно-наглядову функції;

2) залежно від тривалості дії розрізняють постійні та тимчасові функції держави;

3) залежно від значення розрізняють головні та другорядні функції держави;

4) залежно від сфери суспільного життя

5) залежно від сфери прикладання розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.

З урахуванням розподілу влади виділяють такі форми здійснення функцій держави:

1) законодавча — полягає у виданні представницькими законодавчими органами законів, які формулюють цілі та напрями державної діяльності, визначають засоби та мето­ди досягнення цих цілей;

2) управлінська (виконавчо-розпорядча) — є оперативною, Повсякденною реалізацією органами виконавчої влади приписів законів і підзаконних актів у різних сферах державного управління;

3) судова — судові органи беруть участь у реалізації функцій держави шляхом здійснення правосуддя;

4) контрольно-наглядова — контрольно-наглядові органи держави (органи конституційного контролю, прокуратура, органи галузевого нагляду) спостерігають за точним та однаковим виконанням і застосуванням законів.

Постійні функції — напрямки діяльності держави, що здійс­нюються впродовж тривалого часу і притаманні їй на всіх або більшості етапах її існування, розвитку та функціонування (по­літична, соціальна, організація оборони країни тощо);

Тимчасові функції — напрямки діяльності держави, які спря­мовані на вирішення деяких невідкладних завдань і здійсню­ються протягом певного періоду її існування (боротьба з сти­хійним лихом, введення надзвичайного стану тощо);

Основні функції — найважливіші напрямки діяльності держа­ви, які мають пріоритетне значення у визначений історичний період розвитку суспільства (захист прав і свобод людини, економічна, соціальна тощо);

Неосновні (додаткові) функції — напрямки діяльності держа­ви по здійсненню конкретних завдань, які мають супроводжу­вальний, допоміжний або обслуговуючий характер (управлін­ня персоналом, оподаткування, фінансовий контроль тощо);

за сферою суспільного життя:

гуманітарні функції — напрямки діяльності держави та її ор­ганів із забезпечення кожній людині належних умов життя;

економічні функції — напрямки діяльності держави та її ор­ганів щодо регулювання сфери економічних відносин на рин­кових засадах і добросовісної конкуренції, створення умов для розвитку виробництва, захист різних форм власності;

політичні функції — напрямки діяльності держави та її орга­нів зі створення умов для формування і функціонування дер­жавної влади на засадах демократії, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя;

внутрішні функції — напрямки діяльності держави, що здій­снюються в межах її території і в яких конкретизується її вну­трішня політика відносно економічних, ідеологічних, культур­них та інших сторін життя суспільства;

зовнішні функції — напрямки діяльності держави, що здійс­нюються за межами її території у взаємовідносинах з іншими державами та міжнародними організаціями, в яких виявляєть­ся її зовнішня політика.

До внутрішніх функцій держави належать:

1) економічна функція (формування та виконання бюджету, складання та виконання програм економічного розвитку, фінансування ряду галузей, забезпечення свободи конкуренції та протидія монополізму, безпосереднє керівництво державним сектором економіки);

2) правозахисна функція, або функція захисту прав і свобод людини та громадянина (конституційне закріплення особистих, політичних і соціальних прав людини, діяльність державних органів, що захищають права люди­ни та громадянина);

3) соціальна функція (забезпечення гідного рівня життя людини, допомога громадянам держави, які з об'єктивних причин не можуть брати участь у створенні матеріальних благ — діти, інваліди, люди похилого віку);

4) фіскальна функція (стягування податків і мита, виявлення та облік доходів виробників матеріальних та духовних благ, контроль за правильністю стягування податків та розподілу податкових коштів);

5) правоохоронна функція, або функція охорони правопорядку (забезпечення точного і повного здійснення правових розпоряджень всіма учасниками правових відносин усередині держави, залучення до юридичної відповідальності правопорушників);

6) природоохоронна, або інакше — екологічна функція (регулювання процесу використання природних ресурсів, збереження та відновлення природного середовища існування людини).

7) культурна (духовна) функція (організація науки та освіти, забезпечення збереження культурної спадщини і доступу громадян до неї);

8) інформаційна функція (організація та забезпечення системи отримання, використання, розповсюдження і зберігання інформації).

Політична функція вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;

Функція оподаткування та фінансового контролю організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків;

Функція забезпечення реалізації і захисту прав та свобод людини й громадянина

До зовнішніх функцій держави належать:

1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни);

2) функція міжнародної співпраці та інтеграції до світової спільноти (спільна діяльність держав у політичній, економічній, культурній, спортивній та інших сферах,членство та співпраця в межах міжнародних і регіональних організацій).

Оборонна функція захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і військовими засобами

Економічна функція встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку; інтеграція до світової економіки

Функція підтримки міжнародного миру та світового правопорядку участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

Дипломатична(політична) функція встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

Культурна функція підтримання і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;

Інформаційна функція участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

Як внутрішні, так і зовнішні функції не можуть бути однакови­ми для всіх держав. Певні відмінності залежать від типу держави і ха­рактеру політичного режиму, від етапів її розвитку, міжнародної об­становки, характеру взаємовідносин співіснуючих між собою держав. Між внутрішніми і зовнішніми функціями існує тісний зв'язок. Кожна держава заради найефективнішого вирішення своїх внутрішніх за­вдань вступає у відносини з іншими країнами у сфері економіки, полі­тики, культури тощо. З їх допомогою держава може швидше і ефекти­вніше вирішувати свої внутрішні проблеми, особливо тоді, коли для цього у неї немає необхідних сировинних та інших матеріальних ре­сурсів. Це призводить до того, що значна частина зовнішніх функцій стає, по суті, продовженням внутрішніх, особливо у державах з одно­типною соціальною базою.

У сучасному світі, коли суспільне життя все більше ін­тернаціоналізується, грань між зовнішніми та внутрішніми функціями поступово зникає. Практично кожна з функцій держави має як внутрішню, так і зовнішню сторони. Тому ряд вчених (наприклад, російський учений Л. І. Спіридонов) висувають ідею про існування всього лише однієї — гене­ральної функції держави, зміст якої полягає в забезпечен­ні нормального функціонування громадянського суспільства. Генеральна функція розпадається на підфункції: економічну, екологічну тощо.

Проблеми, що постали перед людством у XX ст., зумо­вили виникнення глобальних функцій, для здійснення яких необхідне об'єднання зусиль всіх держав. Найбільшою мірою глобалізація торкнулася екологічної функції, функції захисту й охорони прав і свобод особи, функції підтримання світового порядку.