TK

20.Сутність туристичного районування Усі туристичні ресурси створюють своєрідні ареали(скупчення) ресурсів різної щільності та значимості. Ці ареали є основою(базою) для формування туристично-екскурсійною інфраструктури. Туристичне районування дозволяє скласти чітке уявлення про туристичний вигляд країни у цілому та окремих її територій,визначити шляхи оптимального розвитку туризму та раціонального використання туристичних ресурсів,дозволяє розробити комплекс заходів,щодо оптимізації територіальної організації туристичного господарства. 21.Ієрархічна структура туристичного районування В єдиній ієрархічній послідовності (згори-донизу) визначено такі основні таксономічні одиниці (таксони) туристичного районування України:

• Країна в цілому

• Туристичний регіон

• Туристична область

• Туристичний район

• Туристично-екскурсійна зона

• Туристичний вузол

• Туристичний центр

• Туристичний комплекс

• Туристичне підприємство

• Туристичний фрагмент ( елемент маршруту)

• Туристичний об’єкт

22.Визначення основних таксонів туристичного районування : туристичний регіон,район,центр. Туристичний регіон-територія,що має яскраво-виражену спільність клімату,ландшафтів,гідрографічної мережі,історично сформовану систему розселення,соціально-економічні умови,історико-культурну спадщину. Межі туристичних регіонів,як правило,співпадають х межами адміністративних областей або груп областей Пр.:Українські Карпати, Подніпров’я,Причорноморське узбережжя Туристичний район-територія,що охоплює ареали з угрупуванням природних об’єктів та історико-культурних пам’яток,агломерацій курортів і зон відпочинку. Може охоплювати територію до декількох тис км2 у залежності від рівня його господарського освоєння та розвитку туризму. Пр.:Щацький туристичний регіон Туристичний центр-єдине територіальне утворення туристичного господарство,де об’єкти та підприємства обслуговування туристів знаходяться в межах одного міського чи сільського пункту. Пр.:смт.Верховина 23.Туристично-краєзнавча характеристика Карпатського регіону. До Карпатського ТР входять 4 області : Івано-Франківська,Львівська,Закарпатська,Чернівецька Має надзвичайно потужний ресурсний потенціал в усі пори року,створено передумови для формування міжнародних систем туризму на прикордонних територіях ,є місцем притягання значних внутрішніх та іноземних туристичних потоків. Спрямованість туризму-універсальна,комплексного характеру,з цілорічним функціонуванням туристичних підприємств та закладів. Діапазон туристичних пропозицій є найдиверсивікованішим серед усіх туристичних регіонів. Цей регіон визначено пріоритетним у контексті перспективного розвитку туризму в Україні. У межах цього району зосереджена одна третя частина всього рекреаційного потенціалу України й велика кількість найцікавіших об'єктів туризму. До основних природних ресурсів району належать: теплий помірно континентальний клімат, густа річкова мережа, лікувальні грязі, близько 600 джерел мінеральних вод всіх бальнеологічних типів, озокерит. Середня температура січня від –5,6 ̊С до –9,8 ̊С, липня від +13 до +18 ̊С; опадів від 800 до 1600 мм у рік. Основні ріки: Черемош, Прут, Дністер. Більше 50% джерел мінеральних вод зосереджені в Закарпатській області;у горах розташовуються Ужоцьке, Міжгірне, Дроговське й інші родовища, на рівнині Ужгородське й Шаянське. Але кожному відомі курорти мінеральних вод у Львівській області - Трускавець, Моршин, Східниця, Шкло, Немирів. В Івано-Франківській області відомі такі курорти мінеральних вод як Косів,Шешори, Доліна, Калуш, Космач, Пильшевці, Коршов, Городенка, Черче. Лікувальні властивості мають також озокерит (головним чином Бориславське родовище), торф (Нинів, Немирів, Черче) і лікувальні грязі (Моршинське, а також родовища в Шкло, Немирові, Великому Любине й інших районах). Для всіх областей Карпатського району, характерний вище за середнє рівень числа туристських баз, готелів, кемпінгів, мотелів, нижче середнього рівень числа дитячих оздоровчих таборів (по всіх областях), і такий же рівень по числу санаторіїв і будинків відпочинку (за винятком Львівської області де рівень оцінюється вище за середнє). По загальній кількості місць у засобах розміщення Львівська область попадає в середній інтервал, а інші області мають рівень нижче середнього. Щорічно така база засобів розміщення дає можливість обслужити понад 1 млн.осіб. По оцінках фахівців щорічне число туристів і відпочиваючих у Карпатському регіоні можна збільшити до 8 мільйонів чоловік. Популярними курортами регіону є курортополіс Трускавець, що спеціалізується на лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів, органів травлення й обміну речовин. Тут щорічно обслуговуються більше 300 тисяч чоловік. Другим по потужності й популярності є курорт Моршин. Все більшу популярність здобуває єдина в країні алергологічна лікарня, що розташовується й функціонує у відпрацьованих соляних шахтах пгт Солотвино Закарпатської області. Серед інших курортів популярні Східница, Келечин, Гірська Тиса,Шешори, Яремча, Ворохта, Косів. Але не тільки курортними ресурсами багатий Карпатський район, значні оздоровчі, спортивні, туристські ресурси, природні умови, історичні,архітектурні, етнографічні пам'ятники, самобутність і національний колорит цих місць, лісу, мальовничі гірські й передгірні ландшафти залучають сюди велику кількість туристів як з України, так і з- за кордону. Кількість історико- архітектурних об'єктів у всіх областях району має рівень вище за середнє. По числу природних об'єктів цей район є лідером, оскільки тут,розташовуються 8 НПП – Ужанський, «Вижницкий», Карпатський, «Синевир»,Яворівський, «Сколівські Бескиди», Галицький, «Гуцульщина» а також 3заповідники Розточчя, Горгани і Карпатський біосферний. Найбільшими туристськими центрами є Львів, Ужгород, Мукачеве,Яремча, Коломия, Косів, Вижниця, Самбор, Дрогобич, Чернівці та ін. Особливістю району також є значні природно-ресурсні можливості для організації й розвитку зимових видів відпочинку й особливо гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно 30 гірськолижних полів, хоча їхнє число можна було б збільшити вдвічі й обслуговувати за сезон більше 250 тисяч аматорів зимового відпочинку щорічно. Найбільш значні території гірськолижного відпочинку - Рахів, Ясіня, Воловець, Паляниця, Подобовець, Тисовець,Славське, Ворохта, Розлуч, Турка, Вижниця, Буковель, Мигове, Яремча, Косів.Крім цього регіон є популярним з погляду пішохідного, гірського,екологічного, сільського зеленого туризму. Питома вага окремих видів туризму становить (%): пізнавальний туризм - 38; відпочинок і оздоровлення - 23;санаторно-курортне лікування - 39. 24. Туристично-краєзнавча характеристика Поліського регіону До Поліського ТР входять 3 області : Волинська,Рівненська,Житомирська Спеціалізується на обслуговуванні туристів з інших регіонів України та місцевого туристичного континенту. Достатньо активними є прикордонні туристичні обміни,особливо з сусідніми Польщею та Білоруссю. Перспективними є розвиток сільського зеленого туризму(переважно на озерних комплексах Волині та Рівненщині) та формування пізнавально-екскурсійних програм на базі історик-культурної спадщини Луцька,Острога,Ковеля,Володимира-Волинського,Бердичева та ін.. 25. Туристично-краєзнавча характеристика Подільського регіону

• Розташований на західній Україні та центральній частині в адміністративних межах 3 областей:Тернопільської,Вінницької,Хмельницької

• Площа 61 тис км2=10,1% території України

• Чисельність населення:4,1 млн.=9% населення України

• є перспективним за своїм туристичним потенціалом

• має вигідне географічне та туристичне положення,є близьким до кордонів

• є передумови для міжнародного туристичного співробітництва

• має достатньо розмежовану транспортну систему

• Перспективний для розвитку пізнавального,оздоровчо-спортивного та сільського туризму.

• Активно відвідується вітчизняними та іноземними туристами переважно у веснян -літньо-осіній період.

• Печерні комплекси Поділля є важливою передумовою спелеотуризму європейського та вітчизняного значення.

• Найпопулярнішими є природні та історико-культурні пам’ятки Почаєва,Збаража,Кремінця,Вишнівця,Зарваниці,Вінниці,Сатанова,Тульчина

• Пріоритетними видами туризму є внутрішній та виїздний

26. Туристично-краєзнавча характеристика Придніпровського регіону

• До Придніпровського ТР входять 6 областей : Дніпровська,Черкаська,Київська,Полтавська,Кропивницька,Чернігівська

• Площа-177 тис км2=27,7% всього населення України

• Розвинена транспортна мережа,що охоплює різні види транспорту (авіаційний,залізничний,водний)

• В усіх обласних центрах є аеропорти

• Значний ресурсний потенціал,вигідне географічна положення,безпосередній зв'язок з іншими туристичними регіонами,визначають його провідне місце у розвитку цілісної системи України.

• Ядро-Київ.Визначний туристичний центр європейського значення.

• Значне місце у формуванні круїзних маршрутів посідає р.Дніпро.

• Загальновизнаними туристичними центрами цього регіону є :м.Київ,м.Полтава,Канів,Чернігів,Батурин,Чигирин,Умань,Корсунь,Новгород-Сіверський , Переяслав-Хмельницький

• Перспективним для розвитку є: -діловий,конгрес ний туризм

-екскурсійні тури -спортивно-оздоровчий туризм

27.Туристично-краєзнавча характеристика Слобожанського регіону До Слобожанського ТР входять 3 області : Сумська,Харківська,Луганська Не зважаючи на наявність атрактивних природних об’єктів та історико-культурних пім яток ,спеціалізується на організації місцевого туризму та відпочинку. Є місцем формування виїзного туристичного потоку до інших регіонів України та за кордон. Головне завдання регіону-формування позитивного туристичного іміджу,виробництво конкурентно-спроможного туристичного продукту та просування його на вітчизняний та міжнародний ринки туристичних послуг. 28. Туристично-краєзнавча характеристика Азово-Чорноморського регіону До Азово-Чорноморського ТР входить 6 області : АРК,Одеська,Миколаївська,Херсонська,Запорізька,Донецька Посідає чільне місце в Україні та Європі за своїм туристичним потенціалом,має реальні перспективи входження до міжнародних систем туризму,зокрема країн Чорноморського басейну та півдня Європи. Спеціалізується на пізнавальному та оздоровчо-спортивному туризмі,екскурсійному обслуговуванні. 29.Придатність кліматичних умов України для організації та туризму Клімат України сприятливий для багатьох видів туризму. Україна належить до держав зі сприятливими погодними умовами для літніх і зимових видів рекреації. Тривалість сприятливого періоду для розвитку літніх видів рекреації в середньому змінюється від 105 днів на півночі до 180 — на південному узбережжі Криму. Отже, комфортні умови для розвитку літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не лише влітку, а й на початку осені та в другій половині весни. Купальний сезон на більшості території не перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї, особливо на Південному березі Криму, він триває 120 і більше днів. Тривалість періоду, сприятливого для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття), змінюється від 20—26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливішими є умови гірських масивів Полонинського, Верховинського та Чорногорського хребтів Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90—100 днів. Україна розміщена у другій зоні ультрафіолетового комфорту. Це означає,що ультрафіолетове випромінювання (УФВ) надходить протягом усього року,але сприятливий для геліотерапії період триває 6-8 місяців (з квітня до початку жовтня). Порівняно невелика територія України характеризується значними коливаннями температурного і вітрового режимів. Значну роль у формуванні клімату відіграє температурний режим, який характеризується значними коливаннями. Про ці коливання свідчать такі показники: температури повітря найхолоднішого місяця (січня) майже повсюдно (крім Південного берега Криму) негативні ( - 2... - 7,5° С);найтеплішого (липня) - становлять +17,5...+ 22° С. Середня тривалість без морозного періоду коливається від 260 - 270 днів у південній частині Криму до 170 днів на північному сході республіки. Спостерігаються суттєві відхилення від середньорічних температур. Абсолютні максимуми температур сягають +36...+42°С влітку та +6...+ 18° С взимку, абсолютні мінімуми - відповідно 30°С на півдні та - 40° С на сході. Серед регіонів України найменшою тривалістю теплого періоду з температурами, що перевищують +15 °С, відзначаються гірські райони Карпат (до 50 днів), найбільшою — Причорномор'я (більше 140 днів). Кількість днів із температурами нижче 0 °С коливається в межах від 50 на Південному березі Криму до 130 в північно-східних регіонах. Таким чином, період із найсприятливішим для літньої рекреації температурним режимом становить в Україні 5-6 місяців (від 3 у передгір'ях Карпат до 9 на ПБК). Що ж до зимових видів відпочинку, то тривалість сприятливого для них періоду від декількох днів на ПБК до 4-5 місяців — в Карпатах (від початку грудня до середини квітня). В гірських районах Карпат спостерігається досить значна потужність снігового покриву (60 – 70 см), який тане лише в квітні - на початку травня, що обумовлю формування тут значної кількості гірськолижних центрів. Кількість днів із постійним сніговим покривом в Україні коливається від 20 до 115 (у високогір'ї Карпат — навіть більше). Товщина снігового покриву достатня для організації зимових видів відпочинку не лише в гірських районах, а й на Поліссі і в західній частині Поділля. В цих регіонах приблизно 70% зимового періоду відзначається сприятливою для рекреації погодою. У літні місяці в більшості областей республіки переважає посушлива погода, окрім Карпат, де в окремі літні місяці їх може випасти до 580 мм, що істотно обмежує туристську діяльність в цьому регіоні в літні місяці. 30.Головні кліматичні курорти України Кліматичні курорти; основні види лікування — повітряні і сонячні ванни, а також купання. Крім основних видів курортного лікування, для посилення дії лікувальних факторів у лікувальний комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізичну культуру. До цих курортів належать: Ірпінь, Буча, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Соснівка, Одеський курортний район, Південний берег Криму, Закарпатська група курортів, Яремча, Бердянськ, Кирилівка. 31.Лікувальні мінеральні води України,їх поширення На території України виявлено понад 500 джерел різноманітних мінеральних вод, на базі яких функціонує 50 курортів, понад 20 лікувальних закладів, близько 40 заводів по розливу мінеральних вод,головним чином у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільник, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). Основні родовища мінеральних вод в Україні: Степанське, Данишівське, Полонське, Березівське, Миргородське, Новопсковське, Білоцерківське, Миронівське, Хмільницьке, Лиманське, Старобільське, Моршинське, Збручанське, Трускавецьке, Солуки, Конопківське, Новозбручанське, Слов'яногірське, Плосківське, Новополянське, Звенигородське, Полянське, Сойминське, Знам'янське, Луганське, Синяцьке, Голубинське, Брусницьке, Гірськотисенське, Лазурне, Куяльник, Кирилівське, Одеське, Сергіївське, Колодязне, Феодосійське, Євпаторійське, Шаян. 32.Головні бальнеологічні курорти України Бальнеологічні курорти: основний лікувальний фактор — мінеральні води, що застосовуються у вигляді ванн, душів, для пиття, інгаляцій, зрошування, промивання тощо. До цих курортів належать: Поляна, Сонячне Закарпаття, Немирів, Біла Церква, Миронівка, Хмільник, Моршин, Трускавець, Верховина, Карпати, Квітка Полонини, Миргород, Шкло, Синяк, Лю-бінь Великий, Гірська Тиса, Шаян, Свалява, Усть-Чорна, Солоний Лиман, Горинь, Черче, Березівські мінеральні води, Рай-Оленівка, Старобільськ. 33.Туристичні ресурси Чорного та Азовського регіону Чорноморсько-Азовський туристсько-рекреаційний район включає Одеську, Миколаївську й Херсонську області. Найціннішими ресурсами цього району є помірно-континентальний клімат, тепле море, широкі піщані пляжі, лікувальні грязі, мінеральні води, численні туристські об'єкти. Зима малосніжна, тепла, м'яка (середня температура січня від –1,1 до –3,6ос), літо сухе й печеня (середня температура +22 +23ос). Середньорічна кількість опадів 350-450мм. Морське повітря має лікувальні властивості через наявність у ньому солей брому, хлору і йоду. Характерним для даної місцевості є наявність мальовничих мілководних заток (Тендровська, Джарилгачська), лиманів, піщаних островів і кіс (Тендровскька, Кинбурнська, Кароліна-Бугаз і інші). Головні ріки - Дністер, Дніпро, Південний Буг. Морська вода біля узбережжя прогрівається до +24 +26ос, хвилювання моря незначні. Найкращий період для купання - із червня по серпень. Основні запаси лікувальних грязей (мулисті сульфідні) зосереджені в Куяльницкому, Будацкому, Хаджибейскому і Тилегульскому лиманах, у Грязьовому озері й становлять близько 40 мільйонів тонн. Регіон має значні запаси мінеральних вод, які належать до Чорноморського Артезіанського басейну. Тут є води малої мінералізації (до 5г/л) – зосереджені в Одеській і Миколаївській областях, середньої й високої мінералізації (Очаків, Коблево, Одеса, Сергіївка, Кароліна-Бугаз). Термальні, бромні і йодобромні розсоли з мінералізацією 40-100 г/л і температурою 30-42оС відомі в Одесі й с. Залізний порт (Херсонська область). Цей туристсько-рекреаційний район має рівень вище за середнє по кількості туристських баз, готелів і по кількості дитячих оздоровчих таборів і середній рівень (за винятком Одеської області) по кількості санаторіїв і будинків відпочинку. Кількість місць у засобах розміщення в Миколаївській і Херсонській областях перебуває на середньому рівні, а в Одеській області на високому. Число організованих рекреантів перевищує 1 млн. чоловік у рік. Найбільш відомі такі курорти району: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліна-Бугаз, Куяльник, Лузанівка, Лебедівка, Лермонтовський, Холодна Балка, Хаджибей, Черноморка, Сергіївка (Одеська область), Гола пристань, Скадовськ, курортна місцевість Арабатська стрілка, Генічеськ (Херсонська область), Кобелево (Миколаївська область). У районі налічується 250 природно-заповідних територій і об'єктів загальною площею 179 тис. км2, 64 пам'ятники природи. По числу природних об'єктів туризму виділяються Миколаївська й Херсонська області - вище за середнє рівня (Одеська область нижче середнього рівня). Цікавими природними об'єктами є Одеські катакомби, Михайлівський Яр, Кардомичський і Мостовський пам'ятники садово-паркового мистецтва, заповідники Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник і Дунайські плавні, Миколаївські й Одеський зоологічні сади. По числу історико-архітектурних об'єктів всі області мають рівень нижче середнього. Культурними об'єктами багата Одеська область (вище за середнє), інші області характеризуються рівнем нижче середнього. Крупними туристським центрами є: Одеса, Імаїл, Вілкове, Білгород-Дністровський, Миколаїв, Первомайськ, Херсон, Каховка, Асканія –Нова. Даний район спеціалізується на лікувально-оздоровчому туризмі, спортивному туризмі. Є сприятливі умови для розвитку екологічного туризму, круїзного й автомобільного. Туристські ресурси Криму Кримський туристсько-рекреаційний район є найпопулярнішим і всесвітньо відомим санаторно-курортним, оздоровчим і туристським районом на території України. Такої популярності сприяють сприятливі кліматичні умови, водні, грязьові, пляжні, ландшафтні ресурси й велика кількість туристсько-екскурсійних об'єктів. Клімат північної частини півострова помірно-континентальний, на Південному березі Криму – з рисами субтропічного середземноморського типу. Опадів від 500 до 1100 мм у рік. Середня температура січня –від – 0,5 до – 3,8 оС, липня від +15,6 до 21,2 оС. Купальний сезон триває із травня по жовтень (середня температура води влітку +17 +24 оС). Загальна довжина пляжів 450 кілометрів. Є 50 солоних озер, самі більші - Старе озеро, Сакське озеро, Тобечицьке й інші. Запаси лікувальних грязей (головним чином сульфідних) зосереджені в озерах, становлять близько 24 мільйонів км Відомо близько 100 джерел мінеральних вод. Але одним з найцінніших багатств Криму є його ландшафтні ресурси -громада Кримських гір, що обмежує середземноморську оазу Південного Берега Криму, що переходить у безкрайні сухі степи, морські мальовничі узбережжя, лагуни, гроти й бухти, сучасні будинки готелів, пансіонатів і літні замки-резиденції російського дворянства. За даними статистики в Криму щорічно оздоровлюються понад 8 мільйонів чоловік. У Кримському районі зосереджено 36% санаторно-курортного фонду України, близько 30% будинків відпочинку й пансіонатів, близько 20% туристських установ країни. Саме тому по всіх групах показників Кримський район має рівень вище за середнє. Існуюча структура туристсько-рекреаційної мережі Криму на 30% складається з лікувальних установ і на 70% з установ відпочинку. 30% всіх існуючих установ обслуговують дітей. На Південному Березі Криму зосереджене до 60% всіх здравниць, на західному - 33%, а на східному -близько 4%. Популярними курортами на заході Криму є Євпаторія, на півдні – Велика Ялта й Алушта. Кримський район нарівні з Карпатським є найбільшим центром туризму на Україні. Численні пам'ятники архітектури, історії, археології,екзотичні природні об'єкти, м'який клімат сприяють розвитку пішохідного,автомобільного, морського, гірського, екологічного й спелеотуризму. Серед основних туристських центрів у Криму виділяються Севастополь,Керч, Судак, Феодосія й інші. Усього в Кримському туристсько-рекреаційному районі налічується близько 40 великих об'єктів туризму, 21 музей, 6 театрів. На території Кримського району перебуває 141 об'єкт природно-заповідного фонду (загальною площею 70,0 тисяч га; 2,7% площі району), у тому числі:Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заповідник Мис Мартьян, Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 32 заказника, 73 пам'ятника природи, 22 парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва, всесвітньо відомий Никитський Ботанічний сад. По всіх виділених групах об'єктів туризму Кримський район характеризується рівнем вище за середнє. Наявність відповідних груп туристських ресурсів сприяє розвитку у цьому регіоні в першу чергу лікувального й спортивно-оздоровчого туризму, а також гірського й спелеотуризму, пригодницького, екологічного, круїзного,пізнавального й іншого видів туризму. 34.Використання рік України для організації активного туризму Наша держава володіє великим потенціалом у розвитку водного туризму, основою якого є 163 річки довжиною понад 100 км. Практично безмежні можливості відкриваються у розвитку водних мандрівок з Європи через Дунай і притоки Вісли до Дніпра, Дністра, Південного Бугу тощо. За всім комплексом природних умов для організації водного туризму (похилом русла, сезонним режимом, особливостями течії, наявністю природних перешкод і складністю у їх подоланні тощо) річки України поділяються на три групи: річки низовин, річки височин, річки гірських районів. З погляду їх використання з метою водного туризму кожна з трьох груп має власну туристично-спортивну складність. Найнижчий рівень складності (до І категорії) мають річки Поліської, Придніпровської і Причорноморської низовин. До них належать Дніпро з правими притоками Прип'ять, Ірпінь та ін., праві притоки Прип'яті Горинь, Стир, Стохід та ін. Рівнинними є ліві притоки Дніпра, Десна з Сеймом і Остром, Сула з Удаєм, Псел, Ворскла, Самара та ін. Всі ці річки цілком доступні для туристів-початківців. Річки височин України, як і самі височини, для пішохідних маршрутів можуть перетворитися у своєрідну європейську і світову школу водного туризму. Особливо придатні для цього річки Подільської, Волинської і Придніпровської височин. Це верхні течії Горині, Случа, Тетерів, Уж, Рось басейну Дніпра, Південний Буг з притоками Гірський і Гнилий Тікич, Синюха, Бужок та ін., а також верхів'я Дністра та його ліві притоки Жванець, Іванчик, Збруч, Смотрич та ін. Всі ці річки дають змогу здійснювати водні мандрівки II і ІІІ категорій складності. Пороги нижньої течії Південного Бугу є найскладнішими і вимагають від водних туристів спеціальних навичок. Річки височин нашої держави — це полігон для набуття водними туристами базової тактичної і технічної підготовки з метою участі у змаганнях, підвищення власної спортивної майстерності. На багатьох таких річках необхідно організовувати навчально-тренувальні бази і проводити всеукраїнські та міжнародні змагання. Поки що змагання з техніки водного туризму проводяться на річці Південний Буг біля села Соколець та на Мізоцькому крязі. У час повені тут траси ПІ категорії складності. Гірські річки Карпат належать до третьої групи. Найбільш освоєні туристами праві притоки Дністра: Черемош, Білий Черемош, Чорний Черемош, Стрий у Передкарпатті й Тиса з притоками на Закарпатті. Розвиток техніки водного туризму і збільшення її масштабів привели до освоєння приток Черемошу Бистреця, Пробійної, верхів'їв Пруту і приток Стрия. Карпатські ріки долаються на катамаранах, байдарках, плотах. Дуже перспективним є вітрильний туризм, В Україні для його розвитку є всі необхідні умови. Нині романтика подорожей під вітрилами дуже сильно приваблює туристів з усього світу. Дніпро з його притоками, пов'язаність Прип'яті за допомогою каналу з річковою мережею країн ЄС, участь у реалізації цікавих подорожей у рамках Національної системи туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" нікого не залишать байдужим. Ширина дніпровських водосховищ місцями досягає 30 км. Це справжні моря з великою глибиною, штормами, високими і крутими хвилями, яких немає і на Чорному морі. Все це дає можливість повною мірою відчути всі принади, труднощі й небезпеки вітрильного туризму. Особливо привабливі вітрильні походи з історичним "присмаком", наприклад "Козацькими шляхами", "Із варяг у греки", "Козацькі чайки", "До Синопу і Трабзону" тощо. Окремими маршрутами в рамках таких походів можуть бути: Переяслав-Хмельницький— Канів —Черкаси — Кременчук; Запоріжжя — Нікополь — Херсон; Білгород-Дністровський— Вилкове— Кілія — Ізмаїл та ін. 35.Придатність рельєфу України для організації активного туризму 36.Рельєф Українських Карпат як туристичній ресурс Українські Карпати — частина гірської системи Східних Карпат (які поділяються на Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати) на Заході України. Їхня довжина від верхів'їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 110 км. Займають територію Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Загальна площа гірської системи - понад 24 тис. км². Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються, переважно, з північного заходу на південний схід. Різноманітність природних умов території Українських Карпат і наявність лікувальних ресурсів сприяли формуванню тут курортного району міждержавного значення. вано-Франківщина — одне з небагатьох місць в Україні, придатних для розвитку зимових видіввідпочинку. У низині сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до березня, а у високогір'ї — з жовтня і до кінця травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму. В області діє понад 30 гірськолижних витягів, що забезпечують катання на лижах і сноубордах, та розраховані на початківців, дітей, любителів та професіоналів. Найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Паляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради, м. Косів та с-ще. Верховина, с. Вишків Долинського району. Тільки на території Яремчанської міської ради — понад 20 гірськолижних витягів загальною дов жиною трас понад 60 км. У селищі Ворохта є комплекс трамплінів, що завдяки штучному покриттю діють цілорічно. Карпати — один з головних районів проведення пішохідних туристських походів. Різноманітність природних перешкод дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Розроблені пішохідні маршрути Карпатами є різної категорії складності, від найпростіших прогулянкових (сімейних та дитячих) до складних і багатоденних (для підготовлених туристів) до III категорії складності. Українські Карпати відносяться до середньовисотних гір, які не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Абсолютна більшість вершин Карпат нижче 2000 м і лише на масиві Чорногора шість вершин мають більшу висоту, у тому числі, найвища точка Українських Карпат г. Говерла — 2061 м, яка розташована в Івано-Франківській області. Снігова лінія в епоху останнього зледеніння знаходилась на висоті 1450–1550 м. Яскравими слідами давнього зледеніння є реліктові льодовикові форми на найвищих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчина): цирки, улоговини, конуси виносу, кари, моренні вали. На дні карів на висоті 1450–1800 м знаходяться карові озера. Реліктові льодовиковіцирки та кари протилежних схилів масиву Чорногора не з'єднались між собою своїми задніми стінками і не утворили гострих гребенів, які, іноді з карнизами, є тільки на відрогах вододільного хребта масиву, де зійшлися декілька сусідніх карів одного схилу. У межах головного вододілу Карпат знаходяться гори Бескиди з найвищою точкою — горою Пікуй (1408 м); від Вишківського до Яблуницького перевалів простягнулися найбільш важкопрохідні, розчленовані численними ущелинами гори Горгани з найвищою точкою — горою Сивуля (1836 м); від Яблуницького перевалу на південь простягнувся масив Чорногора з найвищими вершинами Українських Карпат. Вздовж південного краю Українських Карпат простягнулися гірські масиви Вулканічного хребта з вершинами Маковиця, Синяк, Бужора, у ландшафтах якого є прояви давнього вулканізму. Карпати складені в основному глинистими сланцями, алевритами, вапняками, пісковиками крейдового та палеогенового періодів. Сланці легко піддаються денутації, тому гірські хребти мають переважно пологі схили. Пішохідні походи Карпатами можуть здійснюватись з травня по жовтень місяць. Треба пам'ятати, що у травні на високогір'ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо у нічний час. Найцікавіші маршрути йдуть хребтами гір. Так, маршрут III категорії складності проходить найвищими хребтами Чорногора, Горгани та Свідовецьким. Більшість маршрутів в області не промарковані. В межах природоохоронних об'єктів існує своя система знакування екологічних, піших та велосипедних стежок, однак загальноприйнятої та затвердженої системи в Україні ще немає. Беручи до уваги те, що четверта частина всіх туристів, які перебувають на території Івано-Франківської області, — є самодіяльними, то знакування і облаштування маршрутів є важливим чинником їхньої безпеки. У рамках Програми розвитку мережі пішохідних шляхів проводиться облаштування та знакування туристських маршрутів. Перевірені фахівцями маршрути подаються у путівниках та позначаються на детальних картах. Так, зокрема, видано довідник путівник В. Собашко «Гірськими стежками Карпат» з описом більш як 100 маршрутів та комплектом топографічних карт масштабом М 1:100 000 (наклад — 5000 прим.), детальні туристські карти маршрутами Чорногори та центральних Горган масштабом М 1:50 000. Найбільшою популярністю серед туристів користуються маршрути Чорногірським хребтом з проходженням вершин Говерла, Піп Іван, Петрос та відвіданням високогірних озер Бребенескул, Несамовите, Марічейка. Значною атракцією для польських пішохідних груп є маршрути колишнім польським кордоном, який проходив масивом Чорногора, а також центральні Горгани (г. Сивуля). Привабливість Карпат значно посилюється особливостями культури і побуту місцевого населення, багатством інших туристичних ресурсів та можливістю задоволення широкого спектру туристичних потреб. 37. Головні туристичні центри України