vsi

3.Графічний спосіб передбачає використання палетки , що представляє собою прозорий аркуш паперу або пластика з нанесеним поруч паралельних ліній ( горизонталей ) через 5 ... 10 мм один від одного . Підписавши на палітрі позначки горизонталей , які необхідно провести , і , повертаючи палетку на плані , поєднують точки з відмітками з горизонталями на палітрі , продавлюють олівцем їх на план

38.Загальна точка двох суміжних станцій нівелірного ходу, яка є попередньою для попередньої станції і задньою для послідуючої назив. Зв’язуючою. На зв’язуючи точках рейки не змінюють один одного, а переходять кожен зі своєю рейкою вперед через одну точку у напрямку нівелювання. Точки які знаходяться на трасі між зв’язуючими точками назив. Плюсовими і вони показують перегинання схилів, їх позначки необхідні для побудови профілю. Вони назив. проміжними і їх нівелюють на даній станції після зв’язуючи точок.

39. Геометричне нівелювання виконується двома способами: "із середини" і "вперед". При нівелюванні способом : "із середини" (рис. У.3,а) в точках А і В встановлюють вертикально нівелірні рейки, а приблизно посередині між ними - нівелір, який приводять у горизонтальне положення і трубу його наводять спочатку на задню рейку й беруть відлік "задній" (а), потім наводять на передню рейку і беруть відлік "передній" (Ь). Як видно з рис. У.3,а, перевищення буде:

(У.1) тобто перевищення при нівелюванні способом "із середини" дорівнює відліку на задню рейку (3) мінус відлік на передню рейку (П).

При нівелюванні способом "вперед" нівелір встановлюють на точці "А" й визначають висоту інструмента "і" (висота візирної осі нівеліра над точкою А). На точці "В" встановлюють рейку і, привівши, візирну вісь нівеліра у горизонтальне положення, беруть відлік "Ь" по рейці. Як видно з рис. У.3,б, перевищення буде:  (У.2)

40.Нівелювання буває: геометричне(за допомогою горизонтального візирного променя), тригонометричне (вимір. перевищень за допом. вимір. відстані та кутів нахилу ліній), фізичне (барометричне, гідростатичне, радіолокаційне), механічне (за допом. спеціальних пристроїв на транспортних засобах), стереофотограмметричне (визнач. перевищення по 2 знімках однієї місцевості)

41,Для одержання горизонтального променя візирування в нівелірах з рівнями потрібно бути виповнена умова: візирна ось зорової труби і ось циліндричного рівня повинні бути паралельними. Перевірка цього основної геометричної умови в залежності від типу нівеліра розкладається на ряд повірок.

Повірка нівеліра НГ. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна вертикальної осі обертання нівеліра.

Рівень глухого нівеліра повіряють так само, як рівень теодоліта. При горизонтальному положенні осі рівня одна нитка сітки повинна бути вертикальна, а друга горизонтальна. Приводять візирну вісь в горизонтальне положення і наводять зорову трубу на шнур відвіса, підвішеного в 10-20 м від інструмент; при цьому вертикальна нитка сітки повинна співпадати з відвісом. Потім ставлять в 20-30 м від нівеліра рейку, на яку наводять зорову трубку. Якщо при повільному повороті трубки в право і вліво відлік по рейці, не міняється, то друга нитка сітки горизонтальна. В протилежному випадку потрібно, зняти кришку, закриваючи сітку ниток, послаблюючи гвинти окулярного коліна і повернути його разом з сіткою до потрібного положення після чого закріпити гвинти повірку повторити ще раз.

Зорова вісь труби, потрібна бути паралельна вісі циліндричного рівня.

Закріпляють клинками на місцевості точки А і В на відстані 50 м одна від одної перевищення між ними вдвічі і спочатку з середини (h' = a'-b'), а потім з переду (h"=i'-b"). Якщо h'-h">5мм, умови не виконано. Треба послабити бокові гвинти сітки і вертикальними

пересунути сітку ниток так, щоб при нівеліруванні точок А і В способом вперед на рейці, встановленій в точці В, був получений правильний розрахунок. Правильне значення розрахунку рівне: 10. Випадковими похибками називають такі, поява яких не залежить від нашої волі. Випадкові похибки при вимірах неминучі і причин при їх виникненні існує декілька та неможливо встановити їх дію. Тому завжди визначають, як впливають вони на кінцевий результат вимірів. Випадкові похибки змінюють свій знак в рівній мірі як на додатній так і на від'ємний. При відсутності систематичних похибок вони служать причиною розподілення повторних вимірів відносно істинного значення Випадкові похибки неминучі, не підлягають ремонту і завжди присутні в результатах вимірювань.  Опис випадкових похибок вплив можна тільки на основі теорії ймовірностей і математичної статистики.  На відміну від систематичних випадкові похибки не можна виключити з результатів вимірювань шляхом введення поправок. Проте їх можна істотно зменшити шляхом збільшення числа вимірювань, оскільки середнє арифметичне значення х при цьому прагне до істинного значення вимірюваної величини

42.Будуть профільну сітку, відкласти через 100м пікети та підписати їхні номери, у графі відстаней відокремити пікети та плюсові точки вертикальними лініями і підписати відстані між суміжними точками, від верхньої профільної сітки відкласти у верт. масштабі висоти пікетів та плюсових точок, побудовані точки сполучити прямими лініями та опустити з них ординати до верхньої лінії, нанести профіль на проектну лінію, визначили ухили, визначити проектні висоти, визначити відстані від сусідніх пікетів до точок нульових робіт, обчислити висоти точок нульових робіт, оформити.

43.Розбивка пікетажу – це розбивання лінії нівелювання на стометрові відрізки, кінці яких називають зв'язувальними точками, пікетними точками або пікетами. Ці точки закріплюють кілочками, забиваючи їх урівень із землею. Посередині стометрових відрізків на відстані 50 м від пікетних точок забивають кілочки, які позначають станції, тобто місця встановлення нівеліра. Пікетну точку на передньому кінці стометрового відрізка (за ходом нівелювання) називають передньою, а розміщену на зворотному кінці відрізка – задньою. На кожній з них встановлюють нівелірну рейку, по якій роблять відліки з суміжних станцій. Перший кілочок, що є початком лінії нівелювання, називають нульовим. Наступний, забитий на передньому кінці стометрового відрізку – першим пікетним або першою пікетною точкою. Установивши на  станції нівелір у робоче положення, перший номер дає команду рейковим поставити рейки на кілочки і повернути їх чорним боком. Потім наводить вертикальну нитку зорової труби точно на середину задньої рейки читає відлік по задній рейці – "погляд назад". Після цього нівелір повертають на 180⁰ і спрямовують зорову трубу на передню рейку і читає відлік по передній рейці. Для записування результатів спостереження і обчислення перевищень рекомендується форма журналу, яку показано в таблиці 1. Потім рейку повертають червоним боком і проводять відліки по передній а потім по задній рейці. Записують їх в журнал під відліками записаними раніше по чорних боках рейок.

44. У процесі прокладання теодолітних ходів провішують лінії між вершинами кутів повороту траси вимірюють горизонтальні кути та лінії розміщують пікетаж. Провішування лінії виконують за допомогою теодоліта. З цією метою через 300-500м задають кути рівні 180’ . Вершини кутів повороту закріплюють двома знаками – стовпами або трубами , один з яких встановлюють по напряму бісектриси а другий - на її продовженні, за межами району майбутніх будівельних робіт. Вимірювання лінії і розмічування пікетажу виконують в одному напрямі 20-метровому землемірному стрічкою , контролюючи відстані нитковим віддалеміром теодоліта.

45 Загальна розбивка кривої-Точки дотику прямих ліній осі траси з кривою наз початком кривої ПК і кінцем кривої КК а точку перетину з нею бісектриси кута-серединою кривої СК. ці точки наз головними точками кривої .Їх познач кілками. Основні елементи кривої К.Т,Д,Б Їх обчисл за кутом повороту траси та радіусом кривої

46 .Спосіб прямокутних координат-положення точок на кривій визнач їхніми координатами: абсцисою Х та ординатою У на перпендикулярі на ньому Початок координат для однієї половини кривої знаходь на її початку. На місцевості від початку координат по тангенсу відклад значення х, а на перпенд до кінця відкладеного відрізка- величину У

47 Суть геом. Нівелювання та його способи :--Нівел-польові вимірювальні роботи в результаті яких визнач перевищення між окремими точками з наступним обчисленням їх висот . Висоти точок земної поверхні визнач відносно рівневої поверхні землі Під якою розуміють поверхню морів. Відстань по виску від даної точки земної поверхні до рівневої поверхні землі наз абсолютною висотою. Геомет нівелювання виконують горизонт променем візування за допомогою нівеліра та нівелірних рейок

48 Контроль нівелювання на станції :обробку даних журналу нівелювання поч. з постор контролю Е зад – Е пер : 2 – Е обч :2 – Н Сер Мета обробки журналу нівелювання - визначення відміток (висот) точок пронівельованих вздовж і поперек осі траси. Дані журналу обробляють у такому порядку.1. В кінці кожної сторінки журналу роблять посторінковий контроль. користуючись формулою тобто піврізниця суми задніх і передніх відліків по рейках повинна дорівнювати пів сумі обчислених перевищень і сумі середніх перевищень. За цією ж формулою проводять контроль по всьому нівелірному ходу. Якщо піврізниця сум задніх і передніх відліків не дорівнюватиме сумі середніх перевищень, треба шукати помилку в обчисленнях. Нев'язка у перевищеннях обчислюється в такому порядку. Якщо нівелірний хід зімкнутий (нівелювання почалось у пікеті ПК 0 і на ньому й закінчилось), то сума середніх перевищень ходу повинна дорівнювати нулю. Практично ж ця сума завжди буде дорівнювати якомусь додатному або від'ємному числу, яке і буде нев'язкою. У незамкненому ході сума середніх перевищень повинна дорівнювати різниці висот кінцевого (Н_кін.) і початкового (Н_поч.) реперів. Нев'язка буде дорівнювати:

Якщо фактична нев'язка (4) буде дорівнювати допустимій (4 _доп.) або буде меншою від неї, то фактичну нев'язку розподіляють з оберненим знаком порівну на всі перевищення. Поправки при цьому заокруглюють до цілих міліметрів. Поправки записують у "Журналі нівелювання" над середніми значеннями перевищень. Правильність розподілу нев'язки контролюють сумою всіх поправок. яка має дорівнювати нев'язці з оберненим знаком. Якщо ж фактична нев'язка виявиться недопустимою і помилок в обчисленнях нема, треба повторити нівелювання зв'язуючих точок. Розподіливши висотну нев'язку, обчислюють відмітки зв'язуючих точок за формулою:, тобто висота наступної точки дорівнює висоті попередньої точки плюс відповідне перевищення.

Висоти проміжних точок обчислюють через горизонт інструмента (ГІ). Його визначають на кожній станції, де є проміжні точки. за формулою (У.4):

де- висота задньої зв'язуючої точки, а - відлік по чорній стороні рейки, встановленої на цій точці.

Віднявши від горизонту інструмента проміжний відлік (Пр), одержують висоту проміжної ТОЧКИ (Нпром ):

49. Побудова плану прямих та кривих на профілі. На плані прямих та кривих показують точки початку та кінця кожної кривої, позначаючи їх дугами. Вгору –якщо траса повертає праворуч і вниз якщо ліворуч. Біля кожної кривої вказують відстані від її початку і кінця до найближчих пікетних точок траси, величину кута повороту, радіус кривої та її основні елементи. Посередині прямих вставок траси підписують їхні довжини та напрями.

50 Тригонометричне нівелювання –процес перевищення визначають похилим променем візування за тригон формулами через кут нахилу альфа та горизонтальну проекції відстані між точками d Цей метод нівел дозволяє отримувати перевищення між точками з точністю до сантиметра. Тригонометричне нівелювання. Нівелювання – це польові вимірювальні роботи, в результаті яких визначають перевищення між окремими точками з наступним обчислення їх висот. У процесі тригонометричного нівелювання перевищення визначають похилим променем візування за тригонометричними формулами через кут нахилу £(альфа) та горизонтальну проекцію відстані між точками d. цей метод нівелювання дозволяє отримати перевищення між точками з точністю до сантиметра.

51. Обробка журналу нівелювання.

Після закінчення нівелювання приступають до обробки його результатів та визначення висот точок нівелірного ходу. Обробку даних журналу нівелювання починають з посторінкового контролю, в ході якого переконуються що піврізниця сум задніх і передніх відліків по рейках дорівнює половині сумі обчислених перевищень і сумі середніх перевищень. Висотна нев’язка обчислюється f_h= 𝝨h_сер – ( Н_Rpкінц - Н_Rpпоч.) Висоти сполучних точок Н_n+1 =Н_n+h_випр . ГІ= H_n+a ; Н_пром = ГІ- Пр .Якщо фактична нев’язка не перевищує допустимої то її розподіляють з протилежним знаком порівну на всі перевищення заокругл до цілих міліметр.

54 Обчислення мех. Способом площ :-визначення площ на планах та картах базується на використані спец приладу – планіметра, який дає можливість шляхом обводу контуру фігури будь-якої форми визначення її площу. Склад: каретка . полюсний важіль . обвідний важіль. Тягарець з голкою. Обвідне скельце . сарга циферблат. Ціна поділки планіметра залежить від масштабу плану й довжини обвідного важеля: чим більший знаменник числового масштабу і чим більша довжина обвідного важеля ,тим більшою буде й ціна поділки .

56 Обчислення площ аналітичним способом:- спосіб обчислення площ ділянок місцевості баз на викор результатів вимірів довжин сторін полігона та кутів які вони утворюють або за функціями цих вимірів ,Коли відомі координати вершин полігона його площу обчислюють за координатами…Подвійна площа полігона = сумі послідовних добутків абсцис на різницю ординат наступної та попередньої по відношенню до абсцис точок

59. Поздовжній профіль будують за обчисленими відмітками всіх точок поздовжньої осі нівелювання. Профіль будують на міліметровому папері, причому горизонтальні відстані між точками відкладають у масштабі 1 : 5 000 або 1 : 2 000, а відмітки (висоти) точок у вертикальному масштабі 1 : 500 або 1 : 200, тобто у 10 разів крупнішому за горизонтальний. Побудову профілю здійснюють у такому порядку. 1. Спочатку в нижній частині міліметрового паперу креслять профільну сітку - ряд горизонтальних ліній, проведених на деякій відстані одна від одної. Між лініями утворюють горизонтальні графу, в яких роблять записи, що характеризують різні елементи профілю (рис. У.26).2. Нижню графу, на якій зображено план смуги вздовж випрямленої осі нівелювання, заповнюють за матеріалами горизонтальної зйомки, які занесено у пікетажну книжку. Контури внутрішньої ситуації при цьому показують умовними знаками.3. Пікетні й плюсові точки осі нівелювання розмішують по горизонталі згідно з даними пікетажної книжки за горизонтальним масштабом. Відстані, менші від 100 м, підписують у проміжках між нумерованими пікетажними точками.4. Графу "чорні відмітки" (відмітки поверхні землі) заповнюють.5. Поперечні профілі будують по відмітках точок поперечників і відстанях між ними. Розміщують поперечники над поздовжнім профілем проти тих точок осі нівелювання, на яких будували поперечники місцевості (рис. V.27).6. Оформлення профілю полягає у обведенні тушшю всіх ліній і числових даних. При цьому проектну лінію, написи у графі ухилів проектні і червоні відмітки показують червоною тушшю. Все інше підписують і обводять чорною тушшю.7. Проектна (червона) лінія - це лінія осі майбутньої дороги (каналу, дамби тощо). На профіль її наносять по проектних (червоних) відмітках точок осі нівелювання.  8. Робочі відмітки знаходять за різницею між чорними і червоними відмітками відповідних точок. Вони показують скільки треба насипати (або вибрати) ґрунту в кожній точці нівелювання, тобто обсяг земляних робіт. Робочі відмітки підписують проти відповідних точок під проектною лінією для виїмок і над нею - для насипів.9. Точки перетину проектної лінії з поверхнею землі називаються точками нульових робіт. У цих точках обсяг ґрунтових робіт (або величина робочих відміток) дорівнює нулю. Для визначення положення цих точок на профілі спочатку визначають відстань точки нульових робіт від пікетів

60.Нівелір– геодезичний прилад для визначення перепадів висот між точками на земній поверхні та у відкритих і підземних гірничих виробках. Складається з штатива, зорової труби, пов’язаного з нею горизонтального рівня. Додаються також нівелірні рейки. Нівеліри поділяють: За способом вимірювання: прилади з горизонтальним променем візування (які у свою чергу поділяють на дві групи):1.з циліндричним рівнем, до яких належать глухі, з перекладною трубою, лазерні (візирна вісь замінена або дублюється лазерним променем);з компенсатором; мікронівеліри; нівеліри гідромеханічні. За способом зчитування відліків: звичайні (відлік по рейці, відлічує людина);цифрові (відлік автоматизовано). За точністю: високоточні (для нівелювання I і II кл. та високоточних інженерних задач);точні (для нівелювання III і IV кл.);технічні (для пошукових та будівельних робіт).Будова нівеліра Н-3К.Основними частинами нівеліра Н-3К є наступні: 1 - піднімальні гвинти;2 - круглий рівень;3 - дзеркало – для підсвічування круглого рівня;4 - підставка нівеліра;5 - зорова труба;6 - окуляр;7 - об’єктив;8 - фокусуючий гвинт (кремальєра);9 - навідний (мікрометричний) гвинт. Нівелірні рейки. Нівелірна рейка служить робочою мірою вимірювання перевищень. За точністю вони поділяються на високоточні (РН-05), точні (РН-3) та технічні (РН-10). Літери означають – „Р” – рейка, „Н” – нівелірна, цифри – вказують середню квадратичну похибку (в міліметрах) на 1 кілометр подвійного нівелірного ходу. Для нівелювання І, ІІ та ІІІ класів використовуються суцільні рейки з круглим рівнем. У складних рейках після цифр додається літера „С” (РН-10С).

64.Порядок робіт на станції тахеометричного ходу при роботі теодолітом наступний. В першу чергу виконують вимірювання, пов'язані з прокладання знімального ходу. Теодоліт встановлюють над точкою і приводять його в робоче положення. На суміжних точках ходу встановлюють далекомірні (звичайно нівелірні) рейки. Одним повним прийомом вимірюють горизонтальний кут ходу. При двох положеннях вертикального кола теодоліта вимірюють вертикальні кути на суміжні точки ходу. За далекоміру теодоліта визначають відстані до суміжних точок. Вимірюють висоту приладу.

65.Особливості геодезичних робіт у лісі Геодезичні роботи при підготовці до лісовпорядкування. геодезична основа лісовпорядкувальних і лісогосподарських робіт. масштаби лісовпорядкувальних планшетів і порядок їх складання. Геодезичні роботи при інвентаризації лісових масивів. Картографічні матеріали інвентаризації лісового фонду. Відновлення меж лісокористування. Винесення в натуру проекту квартальної сітки. Відведення лісосік на місцевості. Особливості геодезичних робіт при впорядкуванні лісів гірських районів. Геодезичні роботи при лісомеліорації. винесення в натуру доріг і вулиць населених пунктів. Розмічальні роботи при створенні садів, парків та озеленення населених місць

67.Умовні знаки топографічних карт- поділяються на 3 групи: -площинні- застосовуються для заповнення контурів, які відокремлюють площу об’єктів, що виражається в масштабі карти. Наприклад, сільськогосподарські угіддя, населені пункти, чагарники, ліси, тощо.-поза масштабні- використовують для позначення об’єктів, площа яких не може бути виражена в масштабі карти.-лінійні застосовують для відображення лінійно витягнутих об’єктів, довжину яких виражають в масштабі карти, а ширину, як правило, перебільшують.

68.Зображення рельєфу горизонталями. Властивості горизонталей. На сучасних топографічних картах і планах рельєф відображають за допомогою горизонталей. Горизонталь можна уявити як слід перетину рельєфу рівневими поверхнями, паралельними між собою. Отже горизонталь- це лінія на земній поверхні, що з’єднує точки з однаковими абсолютними висотами. Горизонталі мають чотири властивості: Усі точки місцевості, що лежать на одній горизонталі, мають однакові висоти. Сусідні суцільні горизонталі можуть відрізнятись за своїми позначками тільки на одну висоту перерізу або бути однаковими. Горизонталі не можуть обриватись або перетинатись (рідке виключення з цього правила – нависаюча скеля в гірській місцевості)Відстані між горизонталями на плані чи карті характеризують форму і крутизну схилів місцевості: чим вона менша тим стрімкіший схил.

69. Зйомка ситуації та рельєфу на тахеометричній станції. Абрис зйомки. Навколо кожної тахеометричної станції набирають рейкові точки. Кількість таких точок залежить від характеру рельєфу, складності ситуації , масштабу знімання і прийнятої висоти перерізу рельєфу. Чим крупніший масштаб і менша висота перерізу рельєфу та складніший характер місцевості, тим більше має бути рейкових точок. Виконуючи тахеометричне знімання технічними теодолітами рекомендується дотримуватись наступної послідовності: Теодоліт встановлюють над точкою у робоче положення, вимірюють висоту приладу і позначають її на рейці. За положенням зорової труби КЛ суміщають нулі лімба та алідади й обертанням лімба наводять трубу на попередню точку тахеометричного ходу і лімб закріплюють. Відкріпивши алідаду, послідовно наводять зорову трубу на рейки, які встановлюють на пікетних точках. При цьому середню нитку сітки наводять на висоту приладу і. Якщо з якихось причин цього зробити не можна, перехрестя сітки ниток наводять на якусь іншу висоту, наприклад, на верх рейки. Навівши трубу, беруть відліки по нитковому віддалеміру, горизонтальному та вертикальному кругах і записують їх у відповідні графи польового журналу. У процесі знімання на кожній станції одночасно з польовим журналом ведуть абрис – схематичне креслення місцевості. На абрис за горизонтальними кутами й відстанями наносять усі рейкові точки й контури місцевості, між сусідніми рейковими точками стрілками показують напрями схилів, пунктирами – лінії вододілів та водозливів, горизонталями відображають окремі чітко виражені форми рельєфу Ситуацію на абрисах показують умовними знаками з пояснювальними написами, приблизно дотримуючись масштабу знімання

71. Рельєф – сукупність нерівностей поверхні землі.

Гора- це височина конічної або куполоподібної форми висотою більше 200 м з добре вираженими й порівняно стрімкими схилами. Найвищу точку гори називають вершиною. Схили гори у нижній частині закінчуються підошвою. Котловина – заглиблення конічної або чашоподібної форми. Вода з усіх боків стікає до найнижчої точки котловини – дна, звідки немає виходу. Схили котловини у верхній частині закінчуються бровкою. Хребет – витягнуте в одному напрямку підвищення з двома схилами в різні сторони. Лінію яка сполучає найвищі точки хребта, називають вододілом. Лощина – витягнуте в одному напрямку заглиблення з дном, що поступово знижується. Характеризується вона тим, що вода стікає з трьох сторін всередину лощини і з однієї має вихід. Лінію яка сполучає найнижчі точки по дну лощини називають лінією водотоку або тальвегом .Сідловина – це понижена частина вододілу, розміщеного між двома суміжними вершинами та двома лощинами, що розходяться в протилежні сторони. Найнижчу точку сідловини називають точкою сідла.

72) Визначення географічних та прямокутних координат точки на топокарті Абсцису та ординату точки на координаті знаходять за лініями кілометрової сітки. Визначення географічних координат точки: Географічну широту та довготу заданої на карті точки визначають за картографічною сіткою. По кутах внутрішньої рамки топографічної карти вказані широти та довготи її граничних ліній. Окрім того, що рамка географічної сітки карти розділена на мінутні відрізки, кожен із них крапками поділений на шість частин по 10'' кожна. Географічні координати точки знаходять, опустивши з неї перпендикулярні на мінутні рамку. Визначення прямокутних координат точки: для визначення прямокутних координат точки з неї опускають перпендикуляри на найближчі сторони квадрата і до значень їхніх абсциси й родинами додають визначені за масштабом відстані від них до основ цих перпендикулярів.

73 Побудова плану за даними тахеометричної зйомки1 Для побудови плану за результатами тахеометричного знімання на аркуші ватману креслять координатну сітку, розміри якої залежать від заданого масштабу плану 2 На координатну сітку наносять станції тахеометричного ходу біля кожної з яких підписується номер станції в чисельнику та її абсолютна висота в знаменнику з точністю до 0,01м.Пікетні точки наносять на креслення полярним способом за допомогою транспортира та масштабної лінійки або тахографа. Для цього центр тахографа наколюють в точку відповідної станції, а нульовий штрих повертають за напрямком орієнтування лімба горизонтального круга при зніманні. Пікетну точку наносять, відраховуючи від початкового напрямку за годинниковою стрілкою кут, що відповідає відлікові по горизонтальному кругу, та відклавши за масштабом в цьому напрямку відстань до неї. Біля кожної точки підписують її номер та висоту з точністю до 0,1 м.3 після нанесення всіх точок креслять контури та предмети місцевості згідно з абрисом зйомки та примітками у польовому журналі. Ситуацію оформляють відповідними умовними знаками4 за відмітками пікетних точок інтерполюють горизонталі лише в напрямках позначених на абрисі стрілками5 оформлення плану тахеометричного знімання виконують з дотриманням усіх креслярських вимог

74. визначають проектні висоти пікетів та плюсових точок за формулою Нn=H0+i*d. Розраховують робочі висоти всіх точок профілю як різницю їхніх проектних висот та висот поверхні землі. Висоти насипів записують над проектною лінією, а глибини виїмок під нею.

77. Побудова поздовжнього профілю траси виконують на міліметровому папері розміром 35 × 50 см в масштабі: горизонтальному - 1:2000, вертикальному -1:200.  У графі відстані відкладають в масштабі пікети і проміжні точки, вказуючи відстань між сусідніми точками.  Над відкладеними пікетами і проміжними точками в графі виписують з журналу нівелювання з точністю до 0,01 м. Від верхньої лінії профільної сітки в масштабі 1:200 на перпендикулярах до неї відкладають вгору всі виписані позначки землі. отримані точки з'єднують між собою прямими відрізками, що утворюють безперервну ламану лінію (чорний профіль траси).  Заповнюють графу «Пікети, криві, кілометри». Для цього:  Обчислюють елементи другий кругової кривої за формулами: