6CDCA56F-ED06-4B94-9219-2C71F5A89D25
.pdfÄопомогà у вирішенні дàних зàвдàнь :
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680 098-017-17-25 Âàйбер/ ÒÃ
Громадянка Самарчук подала позов до Хмельницького міськвиконкому про визнання права на квартиру. Позивачка зазначала, що в липні 2006 р. уклала шлюб з громадянином Гаврилюком, який був наймачем двокімнатної квартири в Хмельницькому. Після цього вона вселилась до нього в квартиру, проживали однією сім’єю, вели спільне господарство до дня його смерті в січні 2012 р. Посилаючись на те, що відповідач не визнає її права на зазначену квартиру, позивачка просила задовольнити позов.
Хмельницьке міське управління житлово-комунального господарства подало зустрічний позов до Самарчук про виселення, посилаючись на те, що остання в спірній квартирі не зареєстрована і не проживала, була наймачем іншої квартири. Оскільки Самарчук самостійного права на спірне помешкання не набула, вона після смерті наймача підлягає виселенню.
Вирішіть спір.
****
Громадянка Шевчук подала позов до колишнього чоловіка про визнання його таким, що втратив право на житло на підставі ст. 71 Житлового кодексу, вважаючи, що він без поважних причин майже рік не проживає у квартирі. Вона стверджувала, що відповідач перейшов на місце проживання до іншої жінки, з якою вступив у фактичний шлюб, і тому втратив право на житлову площу на підставі ст. 107 Житлового кодексу.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у квартирі він не проживає вимушено у зв’язку з перешкодами, що їх чинить позивачка, і з метою уникнення сварок і скандалів. Відповідач заперечував постійне проживання в іншої жінки, подавши до суду договір піднайму, згідно з яким він займає одну кімнату в цій квартирі.
Вирішіть спір.
******
Подружжя М. та І. , а також їх син Т. проживали за договором найму з 1987 року у двокімнатній квартирі загальною площею 59,5 кв. м., що знаходиться по вул. Героїв Севастополя у м. Києві. У 1995 році сім’я приватизувала вказану квартиру на кожного члена сім’ї у рівних частках.
У 2000 році син Т. одружився і разом з дружиною Л. проживав у згаданій квартирі. У 2001 році у них народилась донька і вони стали на чергу для поліпшення житлових умов з метою одержання окремої квартири. У 2006 ро-ці подружжю Т. та Л. підійшла черга на отримання нової двокімнатної квартири загальною площею 73 кв. м. Подружжя виявило бажання після отримання квартири приватизувати її, але громадянин Т. вже скористався своїм правом на приватизацію. Подружжя звернулося до адвокатської контори за порадою з приводу приватизації квартири.
Яку консультацію має надати адвокат?
*****
Громадянин Н. проживав у однокімнатній квартирі у м. Києві по вул. Ромена Ролана, загальною площею 30 кв. м., за договором найму з 1994 року. У січні 2001 року громадянин Н. уклав шлюб з громадянкою К., яка мала квартиру, що була нею приватизована у 1999 році і в якій вона проживала до шлюбу. Після укладення шлюбу сім’я проживала разом у квартирі по вул. Ромена Ролана. В 2003 році громадянин Н. приватизував вказану квартиру.
У серпні 2008 року громадянин Н. подав до Святошинського районного суду м. Києва заяву про розірвання шлюбу та про розподіл майна.
Громадянка К. проти розірвання шлюбу не заперечувала. Однак при розподілі майна вона вимагала ½ квартири в якій вони з громадянином Н. прожили перебуваючи у шлюбі 7 років, мотивуючи це тим, що квартира була набута у власність у період шлюбу і тому належить кожному з подружжя на праві спільної сумісної власності. Громадянин Н. заперечував проти цього.
*****
Громадянин Борщенко та його дочка подали позов до державної адміністрації району про зміну договору найму житлового приміщення. Вони зазначили, що в двокімнатній квартирі за окремими договорами найму вони займають кожен по ізольованій кімнаті, і хоча проживають однією сім’єю і ведуть спільне господарство, адміністрація відмовила в об’єднанні договорів, виходячи з того, що окремі договори найму було укладено за бажанням наймачів два роки тому, коли дочка зареєструвала шлюб, і що об’єднання цих договорів дасть змогу дочці Борщенка користуватися в разі вибуття її батька на інше місце проживання всією квартирою і згодом приватизувати.
Контрольні питання
1.Чи належить батько до суб’єктів спору?
2.Чи правомірно діяла адміністрація району?
3. В якому порядку розв’язується спір?
****
В лютому 2004 р. Л. пред’явив позов до АТ «Тодак» про визнання права на житлове приміщення і вселення. Позивач зазначав, що їх сім’я з чотирьох осіб (він, батьки, молодший брат) проживали у двокімнатній квартирі, що належить відповідачу. Батьки шлюб розірвали, і матері в 1999 р. було надано двокімнатну квартиру, в якій вона поселилась з молодшим сином, оскільки двокімнатної квартири на двох осіб не надавали, мати включила до членів сім’ї і його - позивача, на той час неповнолітнього. Незважаючи на це, він залишився проживати з батьком, у грудні 2003 р. був призваний звідти на строкову військову службу. Того ж місяця його батько помер.
Посилаючись на те, що відповідач не визнав за ним права на житлову площу в спірній квартирі, перешкоджає його вселенню туди, позивач просив суд задовольнити позов.
Зібраними у справі доказами підтверджено, що позивач зі спірної квартири не виселявся і постійно проживав до призову на військову службу. Це підтверджується показаннями свідків: лікарями поліклініки, вчителями, сусідами; особисті речі позивача на момент смерті батька знаходились у спірній квартирі. Батько позивача неодноразово звертався із заявою про прописку сина на свою житлову площу, де той фактично проживав.
Відповідач зазначав, що Л. був прописаний в іншій квартирі, зазначав її в окремих документах як місце своєї прописки, тому втратив право на спірну квартиру.
Вирішіть спір.
****
Корбут звернулася з позовом до місцевого органу самоврядування про визнання права на житлове приміщення і укладення з нею договору найму в зв’язку з тим, що наймачка
житлової площі, де вона проживає, померла. В позовній заяві Корбут підтверджувала, що вселилась до своєї знайомої наймачки 10 років тому, перебувала на її утриманні як інвалід з дитинства, вони спільно вели господарство, для чого позивачка віддавала свою пенсію, займалась веденням до-
машнього господарства. У прописці її в цю квартиру їй відмовляли, посилаючись на відсутність родинних відносин з наймачкою житлової площі. Вважаючи, що відповідно до ст. 65 ЖК України вона набула самостійного права на житлову площу, Корбут просить визнати за нею права на житлову площу.
Чи підлягає позов задоволенню?
*****
Сидоренко з 20 липня 1992 р. є наймачем однокімнатної квартири, що знаходиться у відомчому будинку. Загальна площа квартири 32 м2. Новенко, маючи намір скористатися своїм правом, передбаченим ст. 65і ЖК, звернувся до адвоката з проханням відповісти на такі питання:
Яким шляхом він може отримати свою квартиру у власність?
Вякий строк він може реалізувати своє право на отримання квартири у власність?
Вякий орган і які документи він повинен подати?
Який строк підготовки та оформлення документів про передачу у власність квартири? Які документи будуть підтверджувати його права власності на квартиру?
Який порядок утримання квартири?
Як оподатковується житло, що перебуває у власності громадян?
****
Сім’я Кащуків у складі чотирьох осіб: чоловік, дружина, їх син та невістка проживає в трикімнатній квартирі загальною площею 72 м2. Син проходить альтернативну службу. Наймач (чоловік) бажає придбати займане приміщення у власність.
Роз’ясніть підстави та порядок придбання цієї квартири у власність. Хто буде власником квартири?
*****
Сім’я Сидорчуків складається із чотирьох осіб (батько, мати, неповнолітня дочка та син, який перебуває на дійсній строковій військовій службі) і проживає в 3-кімнатній квартирі загальною площею 76 м2, наймачем якої є батько. Наймач протягом 6 місяців не оплачував квартирної плати та плати за комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 4500 гривень.
Наймодавець письмово попередив наймача та членів його сім’ї про виселення без надання іншого житла в тому разі, якщо вони протягом 30 днів не ліквідують заборгованість. Наймач звернувся до юриста з проханням дати юридичну оцінку вимогам наймодавця, роз’яснити випадки виселення, та чи має він пільги по оплаті житлово-комунальних послуг, якщо його заробіток 1000 гривень, а дружини 800 гривень.
****
Херсонський бавовняно-прядильний комбінат пред’явив у квітні 1993 р. позов до Гришка про визнання недійсним договору найму житлового приміщення і виселення, зазначаючи, що житловокомунальний відділ комбінату без видачі ордера у 1987 р. уклав договір найму на двокімнатну квартиру з відповідачем, який проживав у ній як тимчасовий жилець.
Заперечуючи проти позову, Гришко посилався на те, що договір найму з ним укладений після від’їзду наймача житлового приміщення на інше постійне місце проживання, він сумлінно, протягом 5 років, виконував обов’язки за договором, сплачував квартирну плату, зробив у квартирі ремонт.
Вирішіть спір.
****
Максимов із сім’єю проживав у квартирі в м. Львів. У зв’язку з переїздом на інше місце проживання і отриманням квартири він здав займану квартиру житловим органам і вона була надана сім’ї Савко.
Через деякий час син Максимова, який навчався в аспірантурі в м. Києві, пред’явив позов про визнання виданого Савко ордера недійсним і виселення, посилаючись на те, що своєї згоди на переїзд він не давав, в ордер на нову житлову площу батько включив сина без його відома.
Чи підлягає позов задоволенню?
*****
Костенко з сином 14 років проживала в будинку державного фонду, що підлягав знесенню, і займала одну кімнату в загальній квартирі житловою площею 18 м2. Для відселення їй надана квартира житловою площею 21 м2. У зв’язку з відмовою переселитися в надану ізольовану квартиру житловий орган пред’явив позов про виселення із займаної кімнати.
Яке рішення повинен прийняти суд?