Лекции / Бондаренко С.В. Авторське право та суміжні права_2008

Свої повноваження організації колективного управління здійснюють надаючи будь-яким особам шляхом укладення з ними договорів невиключні права на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організації колективного управління повинні виконувати від імені суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

- погоджувати з особами, які використовують об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

- укладати договори про використання прав, переданих в управління, умови яких повинні відповідати вимогам, які пред’являються Законом до авторських договорів;

- збирати винагороду за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав у випадках та на підставах, передбачених Законом;

- розподіляти та виплачувати зібрану винагороду суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб’єктам прав відповідно до Закону;

- здійснювати інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організація.

Розмір винагороди, яку виплачують через організації колективного управління визначають з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 року № 72.

Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об’єкти авторського права та суміжних прав, надання їй документів, що містять точні відомості про використання зазначених об’єктів, необхідні для збирання і розподілу винагород и, а особи, які використовують твори,

191

виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов’язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм) , програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані доходи від їх використання та повинні виплачувати організаціям колектив ного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Закон не виключає можливість збору організацією колективного управління винагороди особам, які не передали їм в управління свої права, тобто так зване розширене колективне управління.

Суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами , в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об’єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об’єктів суміжних прав із дозволів на викори стання, які надаються організаціями колективн ого управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об’єкти.

Відповідно до статті 49 Закону організації колективно го управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від осіб, які використовують об’єкти авторського права і (або) суміжних прав. Після трьох років від дня надходження на рахунок організації колективного управління відповідних сум суми незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Законом встановлю ється порядок здійснення державного контролю за діяльністю організацій колективного управління.

Відповідно до статті 48 організація колективного управління після її державної реєстрації зобов’язана протягом 30 днів стати на облік у Державному департаменті інтелектуальної власності.

192

Рішення про застосування санкцій до організації колективного управління може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до законодавства.

Законом України «Про авторське право і суміжні права» не визначено, а значить і не обмежено випадки коли може здійснюватися колективне управління правами.

Разом з тим, Законом визначені випадки коли виплата винагороди суб’єктам авторського права і суміжних прав може здійснюватися лише через організацію колективного управління, тобто так зване обов’язкове колективне управління.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеогра мах, їх примірниках, допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім’ї чи близьких знайомих цієї сім’ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою винагороди.

Відповідно до статті 42 виплата винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм і відеограм за передбачені частиною другою цієї статті відтворення здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах.

відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2003 р. за № 717/8038.

департаменту інтелектуальної власності. ДП УААСП є постійним членом СISАС з грудня 2005 року.

Після прийняття нової редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» активно розпочався процес створення недержавних організацій колективного управління.

Станом на липень 2007 року на обліку в Державному департам енті інтелектуал ьної власності крім ДП УААСП знаходяться ще одинадцять недержавних організацій, які відповідно до своїх статутів мають на меті здійснювати колективне управління правами. зазначені організації мають такі основні види діяльності. Це такі організації:

1) Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав «Оберіг», управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм.

2) Всеукраїнська громадська організація «Гільдія кінорежисерів «24/1», захист немайнових та майнових авторських прав членів Гільдії на результати їх інтелектуальної, творчої діяльності у сфері аудіовізуального мистецтва.

3) Об‘єднання підприємств «Український музичний альянс», управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права та суміжних прав (переважно здійснює управління майновими правами виконавців, виробників фонограм, відеограм).

4) Об‘єднання підприємств «Українська ліга музичних прав», управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав (переважно здійснює управління майновими правами виконавців, виробників фонограм, відеограм).

5) Громадська організація «Агентство охорони прав виконавців», управління на колективній основі майновими правами виконавців, суб’єктів авторського права.

6) Асоціація підприємств «Дім авторів музики в Україні», управління на колективній основі майновими правами суб‘єктів авторського права.

197

9 ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

9.1 Поняття та порядок захисту авторського права та суміжних прав

Суть авторського права та суміжних прав полягає не тільки в тому, що за суб’єктами авторського права та суміжних прав визнано комплекс прав особистого немайнового і майнового характеру, а й в тому, що законодавство забезпечує їм можливість застосовувати заходи з метою визнання та відновлення порушеного права.

Розрізняють охорону прав і захист прав.

Під охороною прав слід розуміти встановлення державою загального правового режиму, відповідно до якого за авторами творів науки, літератури і мистецтва та суб’єктами суміжних прав закріплюють особисті немайнові і майнові права, визначають механізми, що забезпечують їх реалізацію та захист у разі порушення.

Захист прав – це сукупність заходів, метою яких є відновлення та визнання прав у разі їх порушення, що включає передбачену законодавств ом діяльність відповідн их державних органів поновлення та визнання прав, а також усунення перешкод, що заважають реалізації прав та законних інтересів їх суб’єктів.

Право на захист визначено як надана особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених чи оспорююваних прав. Дане право є суб'єктивним правом, яке з'являється у суб'єкта авторського права чи суміжних прав лише в момент порушення або оспорювання його прав та охоронюваних законом інтересів.

Предметом захисту відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України є особисті немайнові або майнові права та інтереси особи, що охороняються законом.

Порушником авторського права чи суміжних прав може бути будь-яка фізична або юридична особа, яка не виконує вимог чинного законодавства, що регулює авторсько-правові відносини.

199

Для забезпечення ефективної охорони та захисту авторського права та суміжних прав будь-яка держава має вжити таких заходів:

- встановити рівень правової охорони, який відповідає нормам основних міжнародних договорів у сфері авторського права та суміжних прав, зокрема, Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів, Договорів Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та виконання і фонограми;

- рішуче і безумовно засудити незаконне використання об’єктів авторського права та суміжних прав;

- ввести норми, що передбачають відповідну компенсацію суб’єктам авторського права та суміжних прав за завдану їм шкоду;

- ввести до національного законодавства норми, які передбачають досить суворі заходи кримінального покарання за незаконне використання об’єктів авторського права та суміжних прав;

- ввести норми щодо конфіскації та знищення контрафактних примірників, а також обладнання, що використовувалося для їх виготовлення;

- розробити процедури, що забезпечують виявлення та доказ випадків незаконного використання об’єктів авторського права та суміжних прав;

- забезпечити ефективну реалізацію зазначених санкцій та процедур.

Захист авторського права та суміжних прав та інтересів, що охороняються законом, здійснюєт ься шляхом застосування передбачених законом форм, засобів і способів захисту.

Під формою захисту розуміється комплекс внутрішньо погоджених організаційних заходів щодо захисту суб’єктивних прав та інтересів, які охороняються законом.

Розрізняють дві основні форми захисту – неюрисдикційну і юрисдикційну.

200