Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Розрахунок прямокутної пластини при згині

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
27.04.2021
Размер:
367.36 Кб
Скачать

 

 

 

 

E z

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

E z

 

 

 

1

 

1

 

σ

 

=

 

 

 

 

 

 

+ν

 

;

σ

 

=

 

 

 

 

 

+ν

 

.

x

(1

 

2

 

 

 

y

(1 ν

2

 

 

 

 

 

ν

 

 

ρx

 

 

 

 

 

 

 

ρy

 

 

 

 

 

 

 

)

 

ρy

 

 

 

 

)

 

ρx

Підставимо в ці співвідношення залежність кривизни від функції прогинів пластинки

1

≈ −

d 2 w

;

1

≈ −

d 2 w

.

ρx

d x2

ρy

d y2

 

 

 

 

Після підстановки отримаємо

 

 

 

E z

 

 

 

2

w

 

2

w

 

 

 

σx

= −

 

 

 

d

 

+ν d

 

 

;

 

(1

ν

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ) d x2

d y2

 

 

 

 

 

 

E z

 

 

 

2

w

 

2

w

 

 

 

σy

= −

 

 

 

d

 

+ν d

 

 

.

(9)

(1

ν

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ) d y2

d x2

 

 

 

Ці вирази з врахуванням (4) дають змогу записати співвідношення для згинальних моментів

M x

 

2

w2

 

2

w2

 

;

M y

 

2

w2

 

2

w2

 

(10)

= −D

+ν

 

= −D

+ν

.

 

 

x

 

y

 

 

 

 

y

 

x

 

 

В загальному випадку згину пластин (при поперечному згині) відбувається також кручення елемента поперечного перерізу пластини. При цьому вертикальними дотичними напруженнями можемо нехтувати, а враховувати слід лише горизонтальні дотичні напруження. Розглядаючи викривлення серединної поверхні пластинки викликаної крученням можна аналогічним чином вивести формулу залежності крутного момента від функції прогинів:

M xy = H = −D(1ν)

2w

.

(11)

xy

 

 

 

Розглянемо нескінченно малий елемент пластини розміром d x ×d y . На

гранях цього елемента виникають три погонних (віднесених до одиниці ширини перерізу) внутрішніх зусилля: згинальні і крутний моменти та поперечні сили. Нехай цей елемент пластини перебуває під дією розподіленого навантаження q(x, y). Тоді умови рівноваги елемента (після відкидання величин

вищих порядків малості) будуть мати вигляд:

Fz = 0 :

d Q

+

 

d Qy

= −q ;

 

 

x

 

 

 

 

 

d x

 

d y

 

 

 

 

 

 

 

M x = 0 :

 

d M

x

+

d M xy

=Qy ;

(12)

 

d y

d x

 

 

 

 

 

 

11

M y = 0 :

d M y

+

d M xy

=Qx .

 

 

 

d x d y

Враховуючи вирази для згинальних та крутного моментів (10) - (11) отримаємо з другого і третього рівнянь (12):

Qx = −D

2w

 

2w

 

Qy = −D

2w

 

2w

 

 

 

x2

+

x2

;

 

 

x2

+

x2 .

(13)

x

y

Підставляючи ці формули в перше рівняння (12), отримуємо диференціальне рівняння серединної поверхні пластини (рівняння Софі Жермен):

4w

+ 2

4w

+

4w

=

q(x, y)

,

(14)

x4

x2y2

y4

D

 

 

 

 

 

де q(x, y) - інтенсивність поперечного поверхневого навантаження.

maxτxy

 

H

M x

 

 

 

x

 

H

x

 

 

 

 

τyx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σx

 

 

 

 

τ

xy

maxσx

 

Qx

 

 

 

 

 

τ

 

 

 

 

 

 

M y

 

 

 

 

zx

 

Qy

y σy

τzy

 

 

 

 

 

y

Рис. 4. Рис. 5.

Таким чином, задача згину пластинки зводиться до інтегрування рівняння (14). Якщо функція прогинів знайдена, то зусилля і напруження, які виникають в пластинці, знаходяться за формулами:

а) в перерізі з нормаллю, яка паралельна осі x :

12

 

2

w2 +

 

2

w2

 

 

 

2

w

 

 

 

 

M x = −D

ν

 

; M xy = H = −D(1ν)

;

Qx

 

 

 

 

x

 

 

 

y

 

 

 

xy

 

 

 

б) в перерізі з нормаллю, яка паралельна осі y :

 

 

 

 

 

 

 

2

w2

 

2

w2

 

 

 

2

w

 

M y = −D

 

+ν

 

; M xy = H = −D(1ν)

;

 

 

 

 

xy

 

 

y

 

 

x

 

 

 

 

 

= −D

(w) .

(15)

x

 

 

 

Qy = −D y (w) . (16)

На рис. 3 показані додатні напрямки внутрішніх зусиль. Кожний з шести силових факторів взаємозв’язаний з відповідним напруженням, додатній напрямок якого показано на рис. 4.

Напруження σx , σy , τxy виражаються через відповідні внутрішні зусилля таким чином (рис. 5):

σx =

12M

x

z ;

σy =

12M y

z ;

τxy =

12H

z .

(17)

h3

 

h3

h3

 

 

 

 

 

 

 

 

Із виразів (17) видно, що нормальні напруження σx , σy

і горизонтальне

дотичне напруження τxy

(τyx ) змінюються по висоті перерізу за лінійним за-

коном. Вони набувають найбільших значень в точках, які прилягають до поверхні пластинки (z = ±h 2) , а на серединній поверхні дорівнюють нулеві,

тобто:

 

 

 

 

 

 

 

 

6M y

 

 

 

 

 

 

maxσ

x

=

6M

x

;

maxσ

y

=

; maxτ

xy

=

6H

.

(18)

h2

 

h2

h2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епюри напружень σx

іτyx

показані на рис. 5. Ці напруження є визнача-

льними при оцінці міцності пластинки. Вертикальні дотичні напруження τzx і τzy , що зв’язані з погонними поперечними силами Qx і Qy , при розрахунках

пластинки на міцність, як правило, не враховуються.

При розв’язуванні рівняння Софі Жермен виникають сталі інтегрування, які залежать від способу закріплення контуру пластинки і діючих на ньому навантажень. Ці сталі визначаються з умов на контурі пластинки (на кожному краї пластинки формулюються дві граничні умови).

Умови на контурі пластинки (граничні умови). Розрізняють три осно-

вні типи закріплення країв пластинки: жорстко закріплений, шарнірно опертий та вільний (не закріплений).

1.Якщо край пластинки є жорстко закріплений, то на цьому краї прогин і кут повороту в напрямку, що є перпендикулярний до краю, дорівнює нулю.

2.Якщо край пластинки шарнірно опертий і не навантажений момен-

13

тами, то на цьому краю прогин і згинальний момент дорівнюють нулеві. Якщо край навантажений торцевим розподіленим моментом, то згинальний момент дорівнює торцевому моменту.

3.Якщо край пластинки вільний (не закріплений і вільний від навантаження), то на цьому краю згинальний момент і поперечна сила дорівнюють нулеві.

4.Якщо край пластинки вільний від закріплення, але навантажений розподіленим торцевим моментом і вертикальним навантаженням, то на цьому краї згинальний момент дорівнює торцевому моменту, а зведена поперечна сила – вертикальному значенню сили.

 

 

a

Згинальний

момент

B

 

 

C

вважається додатнім, якщо

 

 

 

він згинає пластинку опук-

 

 

 

x

 

 

 

 

лістю вниз. Знак поперечної

 

 

 

b

сили співпадає зі знаком від-

 

 

 

повідного їй дотичного на-

 

M0

A

 

 

 

пруження. Тому, якщо на то-

 

 

 

 

D

рцевій грані пластинки, зов-

y

 

 

q0 Рис. 6 .

нішня нормаль якої співпадає

z

з додатнім напрямком пара-

лельної їй координатної осі, вертикальне навантаження напрямлено вниз, то воно викликає додатну поперечну силу (в граничну умову підставляється зі знаком „+”).

Приклади запису граничних умов. Для пластини (рис. 6), сторона АВ якої жорстко закріплена, сторона ВС - шарнірно оперта, сторона CD - вільна і сторона DA вільна від закріплення, але навантажена розподіленими торцевими моментами M0 і силами q0 , потрібно записати в загальному вигляді грани-

чні умови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w

 

 

 

 

Край АВ (жорстко закріплений) :

x = 0;

0 y b;

w = 0;

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

Край ВС (шарнірно опертий):

 

y =0;

0 x a;

w = 0;

M y

 

= 0 .

 

 

Край СD (вільний): x = a;

0 y b;

 

w = 0; M x = 0 або

2w

+ν

2w

= 0

;

 

x2

 

y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

зв

= 0 або

3w

+(2

ν)

2w

=0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

w3

 

 

xy2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Край АD (вільний від закріплення, але навантажений рівномірно розподіленим торцевим моментом M0 і вертикальним навантаженням q0 ):

14

y =b; 0 x a; M

y

= M

0

;

Qзв = −q ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

0

 

 

 

 

або D

 

2w

+ν

2w

= M

0 ; D

 

3w

+(2 ν)

3w

= −q0 .

 

y2

x2

 

y3

 

 

x2y

В останній умові вертикальне розподілене навантаження q0 підставлене

JJG

зі знаком „-” , так як на краю АD зовнішня нормаль nAD співпадає з додатнім напрямком осі y , а навантаження напрямлене вверх.

Приклад розв’язування задачі.

0

A

Дано прямокутну пластинку,

x віднесену до декартової системи ко-

 

ординат x0 y (рис. 7), яка знаходиться

C

B

y

a

Рис. 7.

bпід дією поперечного рівномірно розподіленого навантаження інтенсивності q0 . Функцію прогинів пластинки

w(x, y) задано з точністю до постійного множника K :

w(x, y) = Kx(x a)( y b)2 .

Потрібно визначити цей постійний множник і характер закріплення пластин-

ки, побудувати епюри внутрішніх зусиль в перерізі

x = a

2

і

y = b

2

і знайти

 

σx ,σy ,τxy . При

 

 

 

 

найбільше значення напружень

розрахунках

прийняти:

a = 2 м; b =1м; h =0.1м; ν = 0.25 ; q

 

= 40 кН/м2.

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язування:

1.Використовуючи диференціальне рівняння зігнутої серединної поверхні пластинки, визначимо постійний коефіцієнт K . Для цього знайдемо ча-

стинні похідні функції прогину:

w

= K (2x a)( y b)2 ,

w

= 2Kx(x a)( y b) ;

 

 

 

(а)

x

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

w2

 

 

 

2

w2 = 2Kx(x a) ,

 

 

3

 

 

 

 

 

2

 

 

 

= 2K ( y b)2 ,

 

 

w

 

=

 

w2

 

= 4K ( y b) ; (б)

 

 

 

 

2

 

 

x

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

x y

 

 

y

x

 

 

4w

= 0 ,

4w

= 0 ,

4w

 

=

 

3w

 

 

= 4K .

 

 

(в)

 

 

4

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

y

2

y

2

y

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

x

y

 

 

 

 

 

 

Підставимо знайдені значення похідних в рівняння Софі Жермен, тоді одержимо K = 8qD0 .

15

2. Встановлюємо, яким граничним умовам задовольняє задана функ-

ція прогинів. Для цього розглянемо геометричні граничні умови (прогини і кути повороту на контурі пластинки).

Як видно з виразу (а) при x = 0 , w = 0 ; при x = a , w = 0 ; при y = 0 , w 0 ; при y =b w = 0 . Так як на краях АВ, СВ і ОС прогини дорівнюють нулеві, то

ці краї можуть бути або шарнірно оперті, або жорстко закріплені. Край ОА вільний від закріплення (на цьому краї прогин не дорівнює нулеві).

Як випливає з виразів (б) при

x =0,

w

0 ; при

x = a,

w

0 ;

 

 

x

 

 

x

 

при y =b, wy =0 . Отже, край СВ ( y =b ) жорстко закріплений. На краях ОС

( x = 0 ) і АВ ( x = a ) кути повороту не дорівнюють нулеві. Тому ці краї є шарнірно оперті. Однак, вони можуть бути навантажені розподіленим згинальним моментом. Перевіримо наявність цих моментів:

Край ОС

M x

 

2

w2

 

2

w2

 

= −2KD( y b)2 = −

1 q0 ( y b)2

0 ;

= −D

+ν

 

 

 

x

 

y

x=0

 

4

 

Край АВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x

 

2

w2

 

2

w2

 

= −2KD( y b)2 = −

1 q0 ( y b)2

0 .

= −D

+ν

 

 

 

x

 

y

x=a

 

4

 

Отже, до шарнірно опертих країв ОС і АВ прикладене розподілене моментне навантаження, яке змінюються за параболічним законом.

Перевіримо наявність навантаження на вільному краї ОА ( y = 0 ):

M y

 

2

w2

 

2

w2

 

 

= −2KD[x(x a)

νb2 ] = −

1 q0[x(x a) νb2

] ;

= −D

+ν

 

 

 

 

y

 

x

y=0

 

 

 

 

4

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

Qyзв = −D

w3

+(2 ν)

 

w

 

= −4KD(2

ν)b = −1 q0 (2 ν)b .

 

 

 

2

 

 

 

y

 

 

 

 

x

y y=0

 

 

2

 

Звідси випливає, що край ОА навантажений згинальним моментом, який змінюється за параболічним законом і рівномірно розподіленим вертикальним навантаженням, яке напрямлене вверх.

3. Складемо вирази для згинальних і крутних моментів та поперечних сил. Згинальні моменти:

M

 

= −D

2w

+ν

2w

= −

1 q [( y b)2

+νx(x a)];

 

x

 

x2

 

y2

 

4 0

 

16

M

 

= −D

2w +ν 2w = −1 q

 

[x(x a) +ν( y b)2

] .

 

y

 

 

y2

 

x2

4

0

 

 

Крутний момент:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3w

 

 

3w

 

1

 

 

 

 

H = −D

x3

+

 

 

 

= −

4 (1

ν)q0 (2x a)( y b) .

xy2

Поперечні сили:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3w

 

 

3w

 

1

 

 

 

 

Qx = −D

 

y3

+

 

 

 

 

= −

4 q0

(2x a) ;

 

 

xy2

 

 

 

 

 

3w

 

 

3w

 

1

 

 

 

 

Qy = −D

 

y3

+

 

 

 

= −

2 q0

( y b) .

 

 

yx2

 

4. Побудуємо епюри внутрішніх силових факторів для двох перерізів x =1м і y =0.5м; формули для визначення внутрішніх зусиль з врахуван-

ням числових значень q0 , a, b і ν набувають вигляду:

 

а) для перерізу І-І

 

( x =1, 0 y 1)

 

 

 

 

M

x

= −

1 q

 

[( y b)2 +νx(x a)]

x=1

= −10[( y 1)2

0.25]

(kH м/ м) ,

 

 

 

 

4

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

y

= −

1 q

[x(x a) +ν( y b)2 ]

x=1

 

= −10[1+

0.25( y 1)2 ] (kH м/ м) ,

 

 

 

 

4

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H = −

1 q (1ν)(2x a)( y b)

 

 

 

 

 

 

= 0 (kH м/ м) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q = −

1 q

 

(2x a)

 

 

 

= 0 (kH / м) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

4

0

 

 

 

 

 

x=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

y

 

= −1 q

 

( y b)

 

 

 

 

= −20( y 1) (kH / м) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

0

 

 

 

 

 

x=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) для перерізу ІІ-ІІ ( y =0.5,

 

0 x 2)

 

 

 

M

x

= −1 q

[( y b)2 +νx(x a)]

 

 

 

 

 

 

= −2.5[1

+ x(x 2)]

(kH м/ м) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y=0.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

y

= −1 q

[x(x a) +ν( y b)2 ]

 

 

 

 

 

 

= −10[x(x 2) +0.0625] (kH м/ м) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y=0.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H = −

1 q (1ν)(2x a)( y b)

 

 

 

 

 

 

 

= 7.5(x 1)

(kH м/ м) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y=0.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q = −

1 q

 

(2x a)

 

= −20(x 1) (kH / м) ,

 

 

 

x

 

 

4

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

y

 

= −1 q

 

( y b)

 

 

 

 

 

=10 (kH / м) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

0

 

 

 

 

 

y=0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

Обчислені за цими виразами значення зусиль в характерних точках перерізів наведені в табл.3, і 4.

 

Точки y,(м)

 

 

 

Таблиця 3

Зусилля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0.25

0.5

0.75

1.0

M x ,kH м/ м

-7.5

 

-3.125

0

1.825

2.5

M y , kH м/ м

7.5

 

8.59

9.37

9.84

10

 

 

 

 

 

 

 

Н,kH м/ м

0

 

0

0

0

0

Qx , kH / м

0

 

0

0

0

0

Qy ,kH / м

20

 

15

10

5

0

 

Точки x,(м)

 

 

 

Таблиця 4

Зусилля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0.5

1.0

1.5

2.0

M x ,kH м/ м

-2.5

 

-0.625

0

-0.625

-2.5

Mн,kH м/ м

-0.625

 

6.875

9.375

6.875

-0.625

Н,kH м/ м

-7.5

 

-3.75

0

3.75

7.5

Qx , kH / м

20

 

10

0

-10

-20

Qx , kH / м

10

 

10

10

10

10

На основі одержаних числових результатів будуємо епюри внутрішніх зусиль

M x , M y , H , Qx , Qy (рис. 8).

5. За побудованими епюрами визначаємо найбільші значення нормальних σx , σy і дотичного τxy напружень (див. рис.2):

max M x = M x

 

x=1

= 7.5 (kH м/ м) ;

 

 

 

y=0

 

max M y = M y

x=1 =10

 

 

(kH м/ м) ;

max H = H

 

 

y=1

 

 

 

(kH м/ м) .

 

x=0

 

= 7.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y=0.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За формулами знаходимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

maxσx =

6

 

 

 

 

 

max M x

 

 

 

 

=

 

 

6 7.5

 

 

= 0.45 МПа;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

10

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.1

 

 

 

maxσy =

6

 

 

 

max M y

 

 

 

=

 

 

6 10

 

 

= 0.6 МПа;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

10

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.1

 

 

 

maxτxy =

6

 

max

H

 

 

=

 

 

 

6 7.5

= 0.45МПа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.1 10

 

 

 

18

7,5

x =1м

I

 

 

 

 

 

 

 

 

3,12

 

y = 0.5м

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

7,5

 

II

 

II

 

 

 

15

 

 

 

0

 

 

 

 

 

8,59

 

 

 

0

5

10

 

9,37

 

1,82

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qy

Q

H

 

9,84

M

2,5

y

I

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

M y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,5

 

 

2,5

 

 

 

 

 

 

 

0, 62

 

 

 

 

 

20

 

 

 

0

0, 62

 

 

 

 

 

 

 

 

M x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0, 62

 

 

 

0, 62

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M y

 

 

 

 

 

 

6, 75

 

 

6, 75

 

 

 

 

 

7,5

 

 

 

 

 

 

 

 

3, 75

9,37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3, 75

7,5

10 20

0

Qx

10

20

 

 

Qy

10

10

Рис. 8 .

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Корнілов О. А. Опір матеріалів. – К.: ЛОГОС, 2000.

2.Писаренко Г. С., Квітка О. Л., Уманський Е. С. Опір матеріалів. – К.:

Вища школа, 1993.

3.Посацький С. Л. Опір матеріалів. – Львів, 1973.

19

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів базових напрямів "Будівництво"

Укладачі: Харченко Є. В., д-р техн. наук, проф.; Білобран Б. С., д-р техн. наук, проф.; Стасюк Б. М., канд. фіз.-мат. наук, доц.; Мартинович Б. Т., канд. фіз.-мат. наук, доц.; Ліщинська Х. І., ас.

Редактор:

Комп'ютерне верстання:

20