Частина 1
.pdf“Курс вищої математики. Частина 1.”
f (x) = f (x) − A + A ≤ f (x) − A + A або f (x) < ε + A тобто
f (x) < M , де М = ε + А Теорема доведена.
Нескінченно малі функції.
Визначення. Функція f(x) називається нескінченно малою при ха→, де а може
бути числом або одній з величин +∞ або -, якщо lim f (x) = 0 .
x→a
Нескінченно малою функція може бути тільки якщо вказати до якого числа прагне аргумент х. При різних значеннях а функція може бути нескінченне малою чи ні.
Приклад. Функція f(x)= xn є нескінченно малою при х0 →і не є нескінченно
малою при х1, оскільки lim f (x) =1.
x→1
Теорема. Для того, щоб функція f(x) при ха мала межу, рівну А, необхідно і достатньо, щоб поблизу точки х = а виконувалася умова
f(x)= A + (x),α
де (х) – нескінченно мала при х → а ((х)→0 при х а).
Властивості нескінченно малих функцій:
1)Сума фіксованого числа нескінченно малих функцій при ха →теж нескінченно мала функція при ха.
2)Твір фіксованого числа нескінченний малих функцій при ха →теж нескінченно мала функція при ха.
3)Твір нескінченний малій функції на функцію, обмежену поблизу точки х = а є нескінченно малою функцією при ха.→
4)Приватне від ділення нескінченно малої функції на функцію, межа якої не рівна нулю є величина нескінченно мала.
Використовуючи поняття нескінченно малих функцій, приведемо доказ деяких теорем про межі, приведені вище.
81
“Курс вищої математики. Частина 1.”
Доведення теореми 2. Представимо f(x)= A + (x), g(x)= B + (x), де
A = lim f (x), |
B = lim g(x) тоді |
|
|
|
x→a |
x→a |
|
|
|
|
f(x) ± g(x)= (A + B) + (x) + (x) |
|||
A + B = const (х) + (х) αβ– нескінченно мала, значить |
|
|
||
|
lim( f (x) ± g(x)) = A + B = lim f (x) ± lim g(x) |
|||
|
x→a |
x→a |
|
x→a |
|
|
Теорема доведена. |
|
|
Доведення теореми 3. Представимо f(x)= A + (x), g(x)= B + (x), де |
||||
A = lim f (x), |
B = lim g(x) тоді |
|
|
|
x→a |
x→a |
|
|
|
|
f (x) g(x) = A B + Aβ(x) +α(x)B +α(x)β(x) |
|||
AB = const, (х) αі (х) β– нескінченно малі, значить |
|
|
||
|
lim[ f (x)g(x)] = lim A B + 0 = A B = lim f (x) lim g(x) |
|||
|
x→a |
x→a |
x→a |
x→a |
Теорема доведена.
Нескінченно великі функції і їх зв'язок з нескінченно малими.
Визначення. Межа функції f(x) при ха→, де а- число, рівний нескінченності, якщо для будь-якого числа М>0 існує таке число >∆0, що нерівність
f(x)> M
виконується при всіх х, що задовольняють умові
0 < x - а < ∆
Записується lim f (x) = ∞ .
x→a
Власне, якщо в приведеному вище визначенні замінити умову f(x)> M на f(x) >M, то отримаємо:
lim f (x) = +∞,
x→a
а якщо замінити на f(x) <M, то:
lim f (x) = −∞.
x→a
Графічно приведені вище випадки можна проілюструвати таким чином:
а |
x |
а |
x |
а |
x |
82
“Курс вищої математики. Частина 1.”
Визначення. Функція називається нескінченно великою при ха→, де а – чосли
або одна з величин +∞ або -∞, якщоlim f (x) = A , де А – число або одна з величин + або
x→a
-.
Зв'язок нескінченно великих і нескінченно малих функцій здійснюється відповідно до наступної теореми.
Теорема. Якщо f(x)→0 при ха (якщо х→∞ ) і не звертається в нуль, то y = f 1(x) → ∞
Порівняння нескінченне малих функцій.
Хай (х)α, (х) βі (х) γ– нескінченно малі функції при х → а. Позначатимемо ці функціїα, β і γ відповідно. Ці нескінченно малі функції можна порівнювати по швидкості їх убування, тобто по швидкості їх прагнення до нуля.
Наприклад, функція f(x)= x10 прагне до нуля швидше, ніж функція f(x)= x.
Визначення. |
Якщоlim |
α = 0 , |
то функція α називається нескінченно малою |
||
|
x→a |
β |
|
|
|
вищого порядку, ніж функція β. |
|
|
|||
Визначення. |
Якщоlim |
α |
= A, |
A ≠ 0, A = const , то α і β називаються |
|
|
x→a |
β |
|
|
|
нескінченно малими одного порядку. |
|||||
Визначення. |
Якщо lim |
α |
=1, те функції α і β називаються еквівалентними |
||
|
x→a |
β |
|
|
нескінченно малими. Записують α ~ .
Приклад. Порівняємо нескінченно малі при х0 →функції f(x)= x10 і f(x)= x.
lim |
x10 |
= lim x9 = 0 |
|
||
x→a x |
x→a |
тобто функція f(x)= x10 – нескінченно мала вищого порядку, ніж f(x)= x.
Визначення. Нескінченно мала функція α називається нескінченно малою
порядку до відносно нескінченно малій функціїβ, якщо межа lim α кінцева і відмінна
x→a β k
від нуля.
Проте слід зазначити, що не всі нескінченно малі функції можна порівнювати між собою. Наприклад, якщо відношення αβ не має межі, то функції незрівняні.
Приклад. Якщоα = x sin x, β = x , то при х0→lim |
α |
= lim |
x sin x |
=1, тобто |
|
β 2 |
x2 |
||||
x→0 |
x→0 |
|
функція α - нескінченно мала порядка 2 щодо функції β.
83
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 1.” |
|||
Приклад. Якщоα = x sin |
1 |
, |
β = x , то при х0 →lim |
α |
не існує, тобто функція α |
||
x |
β |
||||||
|
|
|
x→0 |
|
і β незрівняні.
Властивості еквівалентних нескінченно малих.
|
α |
|
1) α ~ α, lim |
α |
=1 |
x→a |
|
2) Якщо α ~ β і ~γ, то α ~,
3) Якщо α ~β, то β ~α,
4) Якщо α ~ α1 і β ~ β1 іlim
x→a
|
|
|
α |
|
|
α |
|
|
β |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
lim |
|
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
=1 1 =1 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
β γ |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
x→a γ |
x→a |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
lim |
= lim |
|
|
= |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
α |
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
x→a |
x→a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
α |
= k , то і lim |
α1 |
= k |
або lim |
α |
= lim |
α1 . |
|||||||||||||
β |
|
|
|
|
x→a |
β |
1 |
|
|
|
|
|
x→a |
β |
x→a |
β |
1 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Слідство: а) якщо α ~ α1 |
іlim |
α |
= k , то і lim |
α |
= lim |
α1 |
||||
|
x→a |
β |
x→a |
β |
x→a |
β |
||||
б) якщо β ~ β1 |
іlim |
α |
= k , то lim |
α = lim |
α |
|
||||
β |
β |
|||||||||
|
x→a |
x→a |
β |
x→a |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Властивість 4 особливо важливо на практиці, оскільки воно фактично означає, що межа відношення нескінченно малих не міняється при заміні їх на еквівалентних нескінченно малі. Цей факт дає можливість при знаходженні меж замінювати нескінченно малі на еквівалентні ним функції, що може сильно спростити обчислення меж.
Приклад. Знайти межу lim tg5x x→0 sin 7x
Оскільки tg5x ~ 5x і sin7x ~ 7x при х → 0, то, замінивши функції еквівалентними нескінченно малими, отримаємо:
|
|
|
|
lim |
tg5x |
= lim |
5x |
= |
5 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
sin 7x |
|
7 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
x→0 |
x→0 |
7x |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Приклад. Знайти межу lim |
|
x3 |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
1−cos x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
x→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Оскільки 1 – cosx = 2sin |
2 x |
x |
2 |
при х0→, то lim |
|
x3 |
= lim |
|
x3 |
|
= lim 2x = 0 . |
||||||||
|
|
~ 2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
2 |
|
1−cos x |
|
x2 |
|
||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
x→0 |
x→0 |
|
x→0 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Приклад. Знайти межу lim |
tgx |
= lim |
x |
= ∞. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
sin x2 |
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
x→0 |
|
|
x→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84
“Курс вищої математики. Частина 1.”
Якщо і αβ - нескінченно малі при ха→, причому - нескінченно мала вищого порядку, ніжα, то γ = + β - нескінченно мала, еквівалентна . Це можна довести
|
γ |
|
|
|
|
β |
|
|
|
|
|
наступною рівністю lim |
α |
= lim 1+ |
|
= |
1. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
||||||||
x→a |
|
x→a |
α |
|
|
|
|
||||
Тоді говорять, що α - головна частина нескінченно малій функції γ. |
|||||||||||
Приклад. Функція х2 +х – нескінченно мала при х0→, х – головна частина цієї |
|||||||||||
функції. Щоб показати це, запишемо α = х2 β = х, тоді |
|
||||||||||
|
lim |
x2 |
= 0, |
lim |
x2 |
+ x |
= lim(x +1) |
=1. |
|||
|
x |
|
x |
||||||||
|
|
x→0 |
|
|
x→0 |
|
x→0 |
|
Деякі чудові межі.
Перша чудова межа. lim P(x) , де P(x)= a0xn + a1xn-1 +.+an,
x→∞ Q(x)
Q(x)= b0xm + b1xm-1 +.+bm - многочлени.
|
|
|
|
P(x) |
|
xn (a0 + |
a1 |
+... + |
|
an |
) |
|
|
|
|
|
|
a0 |
+ |
|
a1 |
+... + |
|
an |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
xn |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xn |
= xn−m |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
Q(x) |
|
xm (b + |
|
+.... + |
bm |
) |
|
|
|
|
|
|
b |
+ |
b1 |
|
+... + |
bm |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xm |
|
|
|
0 |
|
|
|
x |
|
xm |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a1 |
|
|
|
|
an |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a0 |
|
+ |
+... |
+ |
|
|
|
a0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim |
|
|
xn |
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b1 |
|
|
|
|
|
|
bm |
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→∞ |
b0 |
+ |
|
+... + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
xm |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
при |
n < m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
P(x) |
0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
a |
0 |
|
при |
n = m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Разом: |
lim |
|
= |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
x→∞ Q(x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
при |
n > m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
∞, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
Друга чудова межа. lim |
sin x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→0 |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Третя чудова межа. lim 1 |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
= e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Часто якщо безпосереднє знаходження межі який – або функції представляється складним, то можна шляхом перетворення функції звести завдання до знаходження чудових меж.
Окрім трьох, викладених вище, меж можна записати наступні корисні на практиці співвідношення:
lim |
ln(1+ x) |
=1; |
lim |
a x −1 |
= ln a; |
lim |
(1+ x)m −1 |
= m. |
|||
x |
x |
|
x |
|
|||||||
x→0 |
|
x→0 |
|
x→0 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
85
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 1.” |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
tgmx |
|
|
|
|
mx |
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim |
|
|
= lim |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin nx |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→0 |
x→0 nx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
lim |
tgx −tgx0 |
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
sin(x − x0 ) |
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
sin(x − x0 ) |
lim |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
=1 |
1 |
|
|
= |
|
|
1 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
x→x0 |
|
x − x0 |
|
|
|
x→x0 |
|
|
(x − x0 ) cos x cos x0 |
|
|
|
|
x→x0 |
|
x − x0 |
|
|
|
x→x0 |
|
cos x cos x0 |
|
|
|
cos |
x0 |
|
|
|
cos |
x0 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− |
|
2 |
sin(π / 4 − x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
lim |
|
sin x −cos x |
= |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
= |
|
|
|
−sin(π / 4 − x) |
= − |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
π − |
4x |
|
|
|
|
|
|
|
π − 4x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 2(π / 4 − x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
x→π / 4 |
|
|
|
|
|
|
|
x |
→π |
/ 4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→π / 4 |
|
|
2 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
cos x |
|
|
|
y = |
π / 2 − x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos(π / 2 − y) |
|
|
|
|
|
|
sin y |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
lim |
|
|
|
|
|
|
|
= |
x = |
π / 2 − y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
π − 2x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2y |
|
|
|
|
|
y |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
x→π / 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π − 2x =π −π + |
2y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
x +3 |
x |
+3 |
|
|
|
|
x −1+ |
4 |
x+3 |
|
y = x −1 |
|
|
|
y |
+ |
4 |
y+4 |
|
|
|
|
|
4 |
|
y |
|
|
|
|
4 |
|
|
4 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
x → ∞ |
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim 1 |
+ |
|
|
|
lim 1+ |
|
|
|
|
= |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
x→∞ x −1 |
|
|
|
|
x→∞ x −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y→∞ |
|
|
|
|
|
|
→∞ |
|
|
|
|
y→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y → ∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
4 z |
|
|
|
|
|
|
1 z |
4 |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
= z |
= |
|
|
= lim 1+ |
|
|
|
|
|
|
= lim 1+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
4 |
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
z→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Приклад. Знайти межу |
lim |
|
|
x2 |
−6x + |
8 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
x2 −8x +12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Для знаходження цієї межі розкладемо на множники чисельник і знаменник |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
даного дробу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 – 6x + 8 = 0; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 – 8x + 12 = 0; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D = 36 – 32 = 4; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D = 64 – 48 = 16; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 = (6 + 2)/2 = 4; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 = (8 + 4)/2 = 6; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 = (6 – 2)/2 = 2 ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 = (8 – 4)/2 = 2; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тоді lim |
(x − 2)(x − 4) |
= lim |
x − 4 |
= |
2 |
|
= |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
(x − 2)(x −6) |
|
4 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
x→2 |
|
x→2 x −6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
86
“Курс вищої математики. Частина 1.”
Приклад. Знайти межу.
lim |
1+ x + x2 |
− 1− x + x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
x2 |
− x |
домножим чисельник і знаменник дробу на зв'язаний |
|||||||||||||||||||
x→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
вираз: lim |
1+ x + x2 −1+ x − x2 |
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
2x |
|
= |
|||||||||||
|
1+ x + x2 + 1− x + x2 ) |
x(x −1)( 1+ x + x2 + |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
x→0 x(x −1)( |
x→0 |
|
1− x + x2 ) |
|||||||||||||||||
= |
|
2 |
= −1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
−1 (1+1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
lim |
x2 |
−5x + 6 |
|
= {x2 |
−5x + 6 = (x − 2)(x −3)}= lim |
(x − 2)(x −3) |
= |
|
3 − 2 |
|
= |
|
1 |
|
|||||||||
|
x2 −9 |
|
|
3 +3 |
|
6 |
|
||||||||||||||||
x→3 |
|
|
|
|
|
x→3 |
(x −3)(x +3) |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
Приклад. Знайти межу lim |
x3 |
−6x2 |
+11x − |
6 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
x2 −3x + 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
x→1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Розкладемо чисельник і знаменник на множники. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x2 – 3x + 2 = (x – 1)(x – 2) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x3 – 6x2 + 11x – 6 = (x – 1)(x – 2)(x – 3), оскільки |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x3 – 6x2 + 11x – 6 |
|
|
x - 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x3 – x2 |
|
|
|
|
x2 – 5x + 6 |
|
|
|
|
|
|
|
-5x2 + 11x
-5x2 + 5x
6x - 6
6x - 6 0
|
|
|
(x −1)(x − 2)(x −3) |
x2 – 5x + 6 = (x – 2)(x – 3) |
|
|
|
|
|||||||||||
Тоді lim |
= −2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
x→1 |
(x −1)(x − 2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Приклад. Знайти межу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
sin(a + |
2h) − 2sin(a + h) |
+sin a |
|
2sin |
2a + 2h |
cos |
2h |
− 2sin(a + h) |
2sin(a + h)(cosh−1) |
|
||||||||
|
= lim |
2 |
2 |
|
|
||||||||||||||
lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
|
= |
|
|
|
|
h2 |
|
|
|
|
|
|
|
h2 |
|
h2 |
||||||
h→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
h→0 |
|
|
h→0 |
|
||||||
= 2limsin(a + h) lim |
− 2sin |
2 (h / 2) |
= 2sin a (−1/ 2) = −sin a |
|
|
|
|
||||||||||||
|
4(h / 2)2 |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
h→0 |
|
|
h→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Для самостійного вирішення: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
1) |
lim |
2x4 |
+ 2x2 +5x |
−6 |
= ∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
x3 |
+ 2x2 + 7x −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
x→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
87
“Курс вищої математики. Частина 1.”
2) |
lim |
(2x3 + 4x |
+5)(x2 + x +1) |
= 2 |
||||||||||
(x |
+ 2)(x4 + |
2x3 + 7x2 + x −1) |
||||||||||||
|
x→∞ |
|
||||||||||||
3) |
lim |
|
x2 |
−7x +10 |
= |
3 |
|
|
|
|
|
|||
|
x2 |
−8x +12 |
4 |
|
|
|
|
|
||||||
|
x→2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
4) |
lim |
4 + x + x2 |
− 2 |
= − |
1 |
|
|
|||||||
|
|
x +1 |
|
|
4 |
|
|
|||||||
|
x→−1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
5) |
lim |
1+ x sin x −1 = |
|
1 |
|
|
|
|||||||
|
x→0 |
|
x |
x2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|||
6) |
lim |
|
= 3 |
|
|
|
|
|
|
|||||
3 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
x→0 |
+ x −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
7) |
lim |
1 |
+ x + x2 − 7 |
|
+ 2x |
− x2 |
7 |
|||||||
|
|
x2 |
− 2x |
|
|
= |
4 |
|||||||
|
x→2 |
|
|
|
|
|
||||||||
8) |
lim |
|
|
x3 − 2x2 − 4x +8 |
|
- не визначений. |
||||||||
|
|
−16x3 + |
24x2 −16 |
|||||||||||
|
x→2 3x4 |
|
|
Безперервність функції в точці.
Визначення. Функція f(x), визначена в околиці деякої точки х0, називається безперервною в точці х0, якщо межа функції і її значення в цій точці рівні, тобто
lim f (x) =
x→x0
Той же факт можна записати інакше: lim f (x)
x→x0
f (x0 )
= f ( lim x)
x→x0
Визначення. Якщо функція f(x) визначена в деякій околиці точки х0, але не є безперервною в самій точці х0, то вона називається розривною функцією, а точка х0 – точкою розриву.
Приклад безперервної функції:
у
f(x0)+ε f(x0) f(x0) -
0 x0-∆ x0 x0+∆ |
x |
88
“Курс вищої математики. Частина 1.”
Приклад розривної функції:
у
f(x0)+ε f(x0) f(x0) -
x0 x
Визначення. Функція f(x) називається безперервною в точці х0, якщо для будьякого позитивного числа >ε0 існує таке число >∆0, що для будь-яких х, що задовольняють умові
x − x0 < ∆
вірна нерівність |
|
f (x) − f (x0 ) |
|
< ε . |
|
|
Визначення. Функція f(x) називається безперервною в точці х = х0, якщо приріст функції в точці х0 є нескінченно малим величиною.
f(x)= f(x0)+ (x)α
де (х) α– нескінченно мала при хх0→.
Властивості безперервних функцій.
1)Сума, різниця і твір безперервних в точці х0 функцій – є функція, безперервна
вточці х0.
2)Приватне двох безперервних функцій gf ((xx)) – є безперервна функція за умови,
що g(x) не рівна нулю в точці х0.
3) Суперпозиція безперервних функцій – є безперервна функція. Ця властивість може бути записане таким чином:
Якщо u = f(x), v = g(x) – безперервні функції в точці х = х0, то функція v = g(f(x)) – теж непрерывнаяфункция в цій точці.
Справедливість приведених вище властивостей можна легко довести, використовуючи теореми про межі.
Безперервність деяких елементарних функцій.
1) Функція f(x)= C, C = const – безперервна функція на всій області визначення.
89
“Курс вищої математики. Частина 1.”
|
f (x) = |
a |
0 |
xn + a xn−1 |
+... + a |
n |
|
2) Раціональна функція |
|
1 |
|
безперервна для всіх |
|||
b xm +b xm−1 |
+... +b |
|
|||||
|
|
|
|
||||
|
|
0 |
1 |
m |
|
значень х, окрім тих, при яких знаменник звертається в нуль. Таким чином, функція цього вигляду безперервна на всій області визначення.
3) Тригонометричні функції безперервні на своїй області визначення. Доведемо властивість 3 для функції у = sinx.
Запишемо приріст функції ∆у = sin(x + ∆x) – sinx, або після перетворення:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆x |
∆x |
|
|
|
||||
|
|
|
∆y = 2cos x + |
2 |
sin |
2 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
lim ∆y = |
|
|
|
|
|
|
|
+ |
∆x |
|
∆x |
|||||||
2 lim cos x |
sin |
|
|
|
= 0 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
||
∆x→0 |
|
∆x→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆x |
і sin |
∆x |
. При цьому функція косинус – |
|||||
Дійсно, є межа твору двох функцій cos x + |
|
2 |
|
2 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
обмежена функція при ∆х0→ |
|
|
|
∆x |
|
|
≤1, а оскільки |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
cos x + |
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
межа функції синус lim sin |
∆x |
= 0 , то вона є нескінченно малою при ∆х0.→ |
||||||||||||||||
∆x →0 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином, є твір обмеженої функції на нескінченно малу, отже це твір, тобто функція ∆у – нескінченно мала. Відповідно до розглянутих вище визначень, функція у = sinx – безперервна функція для будь-якого значення х = х0 з області визначення, оскільки її приріст в цій точці – нескінченно мала величина.
Аналогічно можна довести безперервність решти тригонометричних функцій на всій області визначення.
Взагалі слід відмітити, що всі основні елементарні функції безперервні на всій своїй області визначення.
Точки розриву і їх класифікація.
Розглянемо деяку функцію f(x), безперервну в околиці точки х0, за виключенням може бути самій цієї крапки. З визначення точки розриву функції виходить, що х = х0 є точкою розриву, якщо функція не визначена в цій точці, або немає в ній безперервною.
Слід зазначити також, що безперервність функції може бути односторонньою. Пояснимо це таким чином.
Якщо одностороння межа (див. вищий) lim f (x) = f (x0 ) , то функція
x→x+0
називається безперервною справа.
х0
Якщо одностороння межа (див. вищий) lim f (x) = f (x0 ) , то функція
x→x−0
називається безперервною зліва.
90