Міжн. економ. макгістр.заоч / Міжнародні стратегії економічного розвитку 1
.docxВИЗНАЧТЕ, ЯКЕ З ПОЛОЖЕНЬ ПРАВИЛЬНЕ, А ЯКЕ ПОМИЛКОВЕ. ОБҐРУНТУЙТЕ СВОЮ ВІДПОВІДЬ:
Можливості залучення до України іноземного капіталу пов’язані зі створенням сприятливого інвестиційного клімату. Положення правильне, оскільки іноземні інвестори які вкладають в об'єкти інвестиційної діяльності мають на меті отримати прибуток або досягти соціального ефекту, а для цього необхідно, що б іноземний інвестор мав державні гарантії захисту їх капіталовкладень.
2. В українському експорті до ЄС домінують сировина й продовольство. Положення правильне, оскільки до основних товарних категорій українського експорту в ЄС належать: чорні метали – 15,5%, зернові культури – 12,8% та жири та олії – 11,2%.
3. Уряд України розглядає діяльність багатонаціональних підприємств як бажану для національної економіки. Положення правильне, оскільки для України залучення прямих іноземних інвестицій через транснаціоналізацію є дуже важливим, так як дозволяє вирішувати питання конкурентоспроможності вітчизняної економіки, розвитку ринку праці та підвищення життєвого рівня населення. Проте досягнення поставлених завдань можливе лише у випадку одночасного створення сприятливих умов для ТНК та захисті національних інтересів України.
4. Імпортне проникнення на національний ринок відбувається занадто швидкими темпами. Положення помилкове, так як за даними державної фіскальної служби майже всі товари з 2013 по 2020 рік було імпортовано майже на однаковому рівні.
5. Регулювання економічного та соціального розвитку має ґрунтуватись на вивченні ресурсних, геополітичних, демографічних, історичних і насамперед економічних особливостей кожної частини території держави, на врахуванні специфіки, особливостей функціонування та конкурентних переваг кожного регіону держави. Положення помилкове, яке має ґрунтуватися на нормах Конституції України і вибудовувати баланс між приватними і публічними інтересами учасників різних рівнів господарських систем (держава-приватний сектор), які розкриваються і реалізуються через категорію господарських правовідносин. Віднайдення балансу між приватними і публічні інтересами учасників господарських правовідносин є одвічною науковою дискусією, адже мова іде про «баланс», як ідеально можливу модель «партнерства» різних за статусом суб'єктів, що вступаючи у господарські відносини певного виду і є рівним у своїх правах.
6. Для України визначальним чинником розвитку та підвищення конкурентоспроможності стає структурно-інноваційне вдосконалення виробництва. Положення правильне.
7. Багатонаціональні підприємства звертають значну увагу на розширення інфраструктури в країнах перебування, проте місцеве населення ставиться до їх діяльності з упередженням і недовірою. Положення як правильне так і помилкове, оскільки люди діляться на дві категорії ті хто вважають що, корпорації створюють нові робочі місця, покращують рівень життя людей, дозволяють обмінюватися ідеями і реалізовувати найкращі з них, роблять суспільство більш обізнаним в глобальних проблемах а інші навпаки бачать в цьому проблему добробуту бідних країн, оскільки глобалізація є найбільш виграшною для розвинених держав і збільшує діру між багатими і бідними; погіршення умов роботи, оскільки попит на працевлаштування в ТНК зростає по всьому світу; виснаження природних ресурсів, ігнорування місцевих законів про охорону навколишнього середовища, низьке інвестування в країни, де розташована власність ТНК і та інші
8. Багатонаціональні підприємства можуть діяти однаковими методами в будь-яких країнах. Положення помилкове, оскільки в кожній країни свої закони, та до кожної країни та людей необхідно створювати окремі методи та підходи.
9. Деякі великі багатонаціональні підприємства від реалізації продукції отримують доходи значно більші, ніж ВНП окремих країн. Положення правильне, так як наприклад компанія Walmart за 2020 рік отримала дохід в 524 млрд.дол. а ВНП України 381,8 млрд. дол.
10. Національна економіка завжди отримує вигоди від діяльності багатонаціональних підприємств. Положення правильне, оскільки приймаюча країна отримує додаткові ресурси (капітал, технології, управлінський досвід, кваліфікована праця); стимулюється розвиток національної економіки, збільшуються обсяги продукту, що виробляються; прискорюється економічне зростання і розвитку, а також отримуються податки від діяльності ТНК.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:
Що є спільного й відмінного в стратегіях розвитку групи розвинутих країн?
Економісти, політики й бізнесмени розвинутих країн, а також керівники МВФ наполегливо впроваджують теорії й моделі максимально відкритої економіки в міжнародні економічні відносини. Спільне в цих стратегіях те, що вони полягають на зниження, а то й ліквідацію торговельних перешкод, у вільному доступі іноземного капіталу в країну, у транснаціоналізації в цілому.
Чим принципово відрізняються ліберальна, корпоративістська й соціально-ринкова моделі розвитку?
Ліберальна при якій активність уряду обмежується лише загальним регулюванням економіки на макрорівні (податкова, фіскальна, валютна політика).
Корпоративістська модель передбачає активну роль держави в регулюванні соціально-економічних відносин і високий рівень соціального партнерства між робітниками й роботодавцями.
Соціально-ринкова модель розвитку найхарактерніша для Німеччини. Важливою її рисою є підтримка малозабезпечених верств населення й взагалі тих, хто має потребу в соціальній підтримці.
У яких розвинутих країнах роль держави в регулюванні економіки відносно активніша?
Швеція. Корпоративістська модель передбачає активну роль держави в регулюванні соціально-економічних відносин і високий рівень соціального партнерства між робітниками й роботодавцями. Модель демократичного корпоративізму найбільш поширена в скандинавських країнах, особливо в Швеції. Ідея соціального партнерства є основою цієї моделі. Сильні профспілки здійснюють великий вплив на трудове законодавство й трудові стосунки. Завдяки ним встановлено високий рівень мінімальної заробітної плати, якого підприємці мусять неухильно дотримуватися. Наймання й звільнення працівника здійснюється тільки за узгодженням з профспілкою. Держава витрачає великі кошти на пенсійне забезпечення, освіту й професійну підготовку робітників, охорону здоров'я. Соціальні витрати в країнах цієї групи досить великі: у Швеції, наприклад, вони становлять до 29% доходів трудового населення. В скандинавських країнах рівень бідності – найнижчий у групі розвинутих країн.
Японія. Ієрархічний корпоративізм притаманний Японії, тому він одержав ще назву японської моделі. Її характерною особливістю є активне втручання уряду в економічне регулювання при незначній частці державної власності в економіці. Держава розробляє і втілює в життя програми економічного розвитку, регулює інвестиційну діяльність у країні, фінансові ринки, здійснює активну соціальну політику, стимулює ділову активність, зокрема методами податкової політики. Іншою характерною рисою японської моделі є система довічного найму працівників. Якщо робітник чи службовець сумлінно працює, фірма триматиме його на роботі аж до виходу на пенсію.
Наведіть приклади розвинених країн, країн з перехідною економікою, країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн.
Розвинені – Нова Зеландія, Франція, США, Канада, Велика Британія, Ірландія, Швеція, Японія, Німеччина.
Країни з перехідною економікою - країни Центральної і Східної Європи: Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Сербія, Чорногорія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Албанія; країни Балтії: Литва, Латвія, Естонія; країни СНД: Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Киргизія, Туркменістан, Таджикистан
Країни, що розвиваються – Малайзія, Росія, Польща, Філіппіни, Тайланд, Мексика, Чилі, Корея
Найменш розвинені країни - Ангола, Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, ЦАР, Чад, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Еритрея, Ефіопія, Гамбія, Мадагаскар, Малі, Судан, Південний Судан, Уганда, Замбія
В чому полягають причини німецького та японського «економічного дива»?
Японське "економічне диво" мало такі передумови:
закупівля ліцензій, патентів, використання нових технологій;
реформа податкової системи, запропонована американцем Доджем;
відносна дешевизна японської робочої сили;
відсутність значних військових витрат;
кредити США, великі замовлення під час війн США в Кореї і В'єтнамі;
зниження цін на світових ринках на сировину і паливо та деякі інші.
Причини німецькького "економічне диво"
Потужна промислова база.
Відсутність воєнних витрат (до 1956 р.).
Допомога за планом Маршалла, іноземні інвестиції.
Тривалий робочий тиждень - 62 години, низька зарплата.
Стимулювання вільної приватної ініціативи та конкуренції, ставка на дрібний і середній бізнес.
Гнучка податкова і кредитна політика держави.
Політика протекціонізму.
Результати
Відродження економічного потенціалу ФРН.
Середньорічний приріст промислового виробництва - 8,5%, одне з перших місць у світі за темпами розвитку.
Друге місце за обсягом золотих запасів (після США).
Практично повна зайнятість працездатного населення.
підвищення життєвого рівня.