Євроінтеграційні процеси в галузі дозвілля / Новітня етнополітика з утвердженням модерної національної ідеї

1. Проаналізувати характеристики (логотип, імідж) бренду Україна. 2. Навести приклади збереження і розвитку власної етнічної самобутності, етнокультурного середовища.

1. Ukraine NOW — бренд України, розроблений креативною компанією Banda Agency та схвалений Урядом 10 травня 2018 року. Основним логотипом бренда є поєднання назви країни з комунікаційним повідомленням NOW та відповідною піктограмою. Основною піктограмою є національний домен верхнього рівня для України — UA. Шрифт Ermilov Bold Логотип трансформується. Елементи можуть вільно змінювати своє положення та форму, адаптуватися під формат носія. Піктограма слугує своєрідним «тематичним рубрикатором»; можливо розробити власний дизайн піктограми. Основною фірмовою гарнітурою бренда є шрифт Ermilov Bold — сучасний масивний геометричний гротеск із особливими скосами у кутах літер. Як зазначає розробник, шрифт Ermilov був створений спеціально для бренду Ukraine NOW. Його автора надихнули роботи українського художника-конструктивіста Василя Єрмілова.Фірмові кольори бренду —жовтий,синій, чорний.

За підтримки британського уряду було проведене дослідження, як сприймають Україну за кордоном. За його результатами виявилося, що три найпопулярніші асоціації з Україною – це «корупція», «революція» та «бойові дії».

Люди, які не бували в Україні жодного разу, бачать українців закритими, агресивними та нетолерантними. Цей образ сформовано здебільше з того, що вони бачать і чують у новинах. З такою репутацією важко привабити в країну інвестиції та туристів. Але ті, хто був у нас хоч раз, змінюють свою думку і відзначають гостинність українців, чудові краєвиди, культуру та архітектуру.

Щоб глобально змінити уявлення про українців і переконати ще більше людей завітати до нас, Україні потрібен бренд. Такий бренд, що продемонструє нас як відкриту сучасну країну, де відбувається все найцікавіше саме зараз.

Україна — це зараз . «Зараз» – це найважливіше слово для України сьогодні. Сучасні українці – вони про «зараз». Вони не чекають, не бояться. Вони діють та створюють саме зараз нові компанії, нові прогресивні бізнеси, нові кафе, ресторани, фестивалі, нові заводи, нові креативні академії та інноваційні технопарки.

Ми хочемо привернути увагу таких же сучасних людей зі всього світу, туристів та інвесторів. Для них важливий цей момент змін. І за дослідженням, це магічне слово «NOW» їх дуже приваблює. На ньому і ґрунтується нова кампанія та ідея брендингу.

Імідж бренда – це загальне враження, що складається у людей відносно бренда. Іноді важливо не просто проінформувати про товар, але й зв'язати його ім'я з певними преференціями, стилем життя, наділити додатковими іміджевими характеристиками. 2. Навести приклади збереження і розвитку власної етнічної самобутності, етнокультурного середовища.

Етнічність – не тільки джерело розмежування і конфліктів (Г.Абрамсон). Це також і консолідуючий та стабілізуючий чинник суспільного життя, адже людина, навіть поступово втрачаючи зовнішні ознаки своєї етнічності за походженням (через відірваність від етнічної Батьківщини) може все життя долучатись до цілющих джерел етнічної мови, барв і пахощі ветнічної природи, смак і в етнічної кухні. Ікожен з цих виявів етнічності єжиттєво необхідним.

Етнічності властивий поглиблений інтерес до себе, захищаючись, етнос намагається відмежуватися від інокультурних впливів, віддаючи перевагу, відокремленості перед двохсторонньою взаємодією, намагаючись не поступатися в тісних і різноманітних формах свого розвитку тим культурам, які взаємодіють з нею.

До категорії культурного імперативу належить релігія. Взаємозв'язок етносоціальної та релігійної культури виявляється в тому, що вона уособлює духовні підвалини, моральні сподівання народів, об'єднаних етносоціальною спільністю, світоглядними орієнтаціями. Провідні релігії світу у своєму глибинному змісті взаємопов'язані і декларують тяжіння до морального вдосконалення, що певною мірою є об'єднуючою силою для людей різних національностей. Поєднання духовних сил суспільства, зокрема на релігійній основі, посідає належне місце у плідній співпраці народів при формуванні етносоціальної та релігійної культури у суспільстві.

Національна культура завжди тісно пов'язана з релігійною, зокрема з етнорелігією. І національна, і релігійна культура охоплює знання, навички, вміння, що є провідними в конкретному географічному регіоні, а також ідеї та уявлення, які мають суспільну цінність, реалізуються через творчий потенціал митця і доходять до людей через літературу та мистецтво. Культури, відірваної від творчої особистості та народу, його духовного життя, практично не існує. Культура може розвиватися, лише спираючись на економічну і виробничу базу, соціальну практику та втілюючи у собі колективний досвід народу.

Отже, національно-релігійні традиції будь-якого народу є важливим елементом національної культури, оскільки охоплюють символічні й чуттєво-наочні форми, а їх регулятивна функція впливає на формування ціннісної орієнтації, вироблення художнього смаку, норм і правил поведінки.

Важливим чинником для кожного народу є етнічна пам'ять — здатність народів фіксувати, вивчати і передавати майбутнім поколінням кращі набутки свого минулого, а також порівнювати його із сучасним.

Кожному етносу притаманний етнічний нарцисизм. Цей термін пов'язаний з відомим античним міфом, провідна теза якого — самозакоханість. Тому домінанта власних етнічних здобутків вважається найкращою.

Кожному етносу притаманна етнічна традиція, яка уособлює сукупність стандартів поведінки, що передаються через механізми спадковості. Це ієрархія стереотипів, культурних канонів, політичних і господарських форм, світоглядної системи, що характерні певному етносу.