6

6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

6.1 Коротка характеристика проектованого об'єкту

У дипломному проекті розробляється проект реконструкції системи управління станції з релейної на мікропроцесорну. З метою забезпечення необхідних безпечних умов праці обслуговуючого персоналу спеціально розроблені відповідні посадові інструкції, а також норми, що визначають режим роботи відповідних осіб. Згідно таких інструкцій виконується місячна погодинна норма робочого часу для одної особи, і становить – 162 години.

Так як об’єкти електричної централізації мають електричний характер, то й умови роботи персоналу пов’язані з електробезпекою.

При обслуговуванні об’єктів «в полі» виникає потенційна небезпека пов’язана з рухом поїздів та роботою на висоті.

На станції існують також пожежонебезпечні матеріали. Так, наприклад, це електрозварювальні та газозварювальні роботи, пожежна безпека повинна забезпечуватись також в електроустановках [51].

6.2 Аналіз потенційних небезпек на об'єкті

Постійно працівники проходять інструктажі з охорони праці з метою підтвердити свої знання про умови роботи, правила виконання робіт, а також правила поведінки персоналу в небезпечних ситуаціях.

Підвищена напруга в електричному колі, замикання якої може пройти через тіло людини – небезпечний фактор який може призвести до ураження електричним струмом, так як пристрої та об’єкти ЕЦ постійно знаходяться під напругою різних номіналів. Особливі вимоги повинні висовуватись при обслуговуванні дросель-трансформаторів, адже зворотній тяговий струм при електротязі змінного струму може досягати до 300 А, а напруга контактної мережі становить 25кВ.

В результаті руху поїздів також виникає підвищений рівень вібрації та шуму, що також негативно впливає на самопочуття обслуговуючого персоналу, а вібрації ще й на об’єкти інфраструктури.

Пожежна небезпека виникає при порушенні правил користування електрообігрівальними приладами, короткого замикання в монтажі чи пристроях ЕЦ, перевантаження мережі, встановлення пристроїв з невідповідними електричними параметрами, іскри від процесу зварювання [52].

6.3 Заходи щодо забезпечення безпечних умов праці

При розробці заходів щодо забезпечення безпечних умов праці необхідно користуватись відповідними нормами і правилами у певній галузі, а також галузевими стандартами України. При розробці таких заходів, щодо електробезпеки потрібно користуватися відповідними актами: ДНАОП 0.00−1.21−98 «Правила безпечної експлуатації електричних установок споживачів», а також так як дана ділянка має електричну тягу, то НПАОП 60.1-1.48-00 «Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях».

Для забезпечення безпеки виконання робіт поблизу проходу рухомого складу згідно «Інструкції з охорони праці для електромеханіка та електромонтера пристроїв сигналізації, централізації та блокування» передбачено контроль за рухом поїздів.

При боротьбі з шумом потрібно зважати на шумоізоляцію приміщень де тривалий час перебуває персонал, документи, що регламентують це – ДСТУ 2325−93 «Шум. Терміни та визначення», СН3.3.6.037−99«Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», ГОСТ 12.1.003−83 ССБТ «Шум. Загальні вимоги безпеки», ГОСТ 12.1.029−80 ССБТ «Засоби та методи захисту від шуму. Класифікація».

При проектуванні батарейних приміщень передбачаються як групові так і індивідуальні засоби захисту [53].

6.4 Визначення категорії приміщення щодо вибухо- та пожежонебезпеки розрахунковим шляхом

Згідно з НАПБ Б.07.005-86. «Указания по определению категорий промышленных предприятий по пожаро-взрывоопасности» за вибухо-пожежною і пожежною небезпечністю приміщення й будівлі поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д— від найвищої (А) до найнижчої (Д) [52].

Відповідно до цього документу необхідно провести розрахунок потенційного надлишкового вибухового тиску. Дана величина буде розраховуватись на основі можливості вибуху в приміщенні ДГА, адже в ньому знаходиться горюча рідина – дизельне паливо, та електроприлади, які потенційно несуть підвищену пожежну небезпеку. Отже для цього виведемо характеристики об’єкту що розглядається:

Геометричні розміри поста ЕЦ – 20м×11м×3м;

Геометричні розміри приміщення ДГА – 5м×4м×3м;

Температура навколишнього середовища – 20⁰С;

Об’єм баку дизель-генератора – 40 л.

Для розрахунку надлишкового тиску вибуху використовуємо формулу:

(6.1)

де Н_Т – теплота згорання дизелю, Н_Т=39200 кДж ^. кг ^–1;

_В – щільність повітря до вибуху при початковій температурі Т₀(20⁰С)=1.2041, кг ^. м ^–3;

Ср - теплоємність повітря, Дж*кг^-1*К^-1;

Т₀ – початкова температура повітря,[К] становить – 273.15+20⁰С=293.15 К;

m – маса рідини, що випаровується з поверхні;

Р₀ – початковий тиск (приймається 101 кПа);

z – коефіцієнт участі пального у вибуху (для рідин приймається z=1);

К_н – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення (К_н=3).

V_св – вільний об’єм приміщень.

На основі цієї формули розрахунок буде проводитись при найгірших умовах для пожежної безпеки, тобто бак зберігання дизелю розгерметизувався, і стався витік горючої речовини в приміщення.

Згідно пункту 3.9 НАПБ Б. 07.005-86 маса рідини, що випаровується з поверхні становить:

m = WF_nT (6.2)

де W – інтенсивність випаровування дизелю (9.45·10^-6 кг·с^-1м^-2);

F_n – площа випаровування, яка визначається згідно пункту 3.2 НАПБ Б, і залежить від витрати 1л дизелю – 0.5м² поверхні;

Т – час витоку рідини (згідно пункту 3.2 не перевищує 3600с);

Отже, враховуючи витрату, а також об’єм резервуару з дизельним паливом (V_ДГА=40л) знаходимо площу поверхні:

F_n=40·0.5=20м² (6.3)

Далі визначаємо масу рідини, що випаровується:

Вільний об’єм приміщень визначається як різниця між об’ємом приміщення поста ЕЦ та приміщення де знаходиться ДГА:

V_СВ=V_{поста ЕЦ} – V_ДГА (6.5)

Отже обчислюючи вільний об’єм отримуємо:

V_СВ = 20·11·3 – 5·4·3=600м³

Маючи всі значення підставляємо у формулу 6.1

Таким чином маємо показники, щодо надлишкового тиску вибуху в приміщенні. На основі розрахунків та характеру матеріалів та приладів в приміщенні поста ЕЦ визначаємо згідно таблиці I п.2 НАПБ Б. 07.005-86.

Пост ЕЦ має В категорію (пожежонебезпечна) і має наступну характеристику – горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), речовини та матеріали здатні при взаємодії з водою, повітрям чи одне з одним лише горіти при умові, що приміщення, в яких вони знаходяться не відносяться до категорій А чи Б.