Тема 4 вплив антропогенних факторів на грунтову мікрофлору Вплив вирубки лісів і випасу худоби на мікробні ценози грунтів

 Ліси, будучи постачальником деревини, здавна привертали увагу людини. Випас у лісах, вирубка лісу, трансформація лісу в луги і орні землі, використання лугів під пасовища - ось основні форми діяльності людини на лісових територіях. Все це можна спостерігати в українських Карпатах.

Знищення деревних рослин і поява нових призводить до зміни едафічних умов проживання організмів. Різко зростає доступ сонячної радіації, збільшується прогрівання приземного шару і ґрунту, посилюється вплив вітру, в грунт надходить велика кількість води. Іншими словами, створюються більш сприятливі умови для розкладання і мінералізації рослинних залишків. Верхній горизонт грунту збагачується доступними формами елементів мінерального живлення, особливо азоту, нерідко знижується кислотність ґрунту. В результаті переходу лісу в луг зростає чисельність більшості еколого-трофічних угруповань мікроорганізмів, що беруть участь у трансформації азотовмісних сполук. У перші роки після вирубки лісу зростає кількість нітрифікаторів. У той же час звертає на себе увагу, низький вміст денітрифікаторів в грунті лісового біоценозу, що свідчить про тенденцію збереження азоту в лісовому грунті.

Випас худоби сприяє зміні складу рослинності в підліску: сюди починають проникати злакові рослини, це перша ознака переходу території у луг. Вплив копит на грунт призводить до погіршення її фізичних властивостей. Відбувається ущільнення і деформація верхнього шару грунту (при цьому порушується газообмін, посилюються анаеробні процеси), руйнування гумусового горизонту, збільшення вмісту легких фракцій в механічному складі грунту. І як результат - вітрова або водна ерозія, опустелювання.

Посилений випас худоби призводить до зниження запасів мікробної біомаси у порівнянні з заповідної грунтом.

Все це негативно позначається на забезпеченні рослин елементами мінерального живлення. Велика частина азоту та зольних елементів, що містяться в з'їдених тваринами органах рослин, повертається на поверхню пасовищ з екскрементами тварин, які в найбільших кількостях відкладаються поблизу водопоїв і в місцях відпочинку тварин (загонах). Це призводить до перерозподілу елементів мінерального живлення в межах пасовищ, збагаченню ними грунту в місцях відкладення екскрементів і деякому збіднію грунту на решті території.

Підвищене ущільнення грунту в лугах внаслідок випасу худоби призводить до зниження чисельності аеробних бактерій, у тому числі азотобактера, пригнічується діяльність дощових черв'яків, зростає чисельність денітрифікаторів, анаеробних бактерій масляно-кислого бродіння, в тому числі анаеробних азотфиксаторов. А надходження ззовні маси поживних речовин у вигляді екскрементів тварин сприяє розвитку нітрифікаторів і целлюлозоруйнуючих мікрооргпанізмів.

Таким чином зміна рослинного покриву (ліс-луг) в цілому призводить до створення більш сприятливих умов для розвитку мікробного ценозу. Однак у міру посилення пасовищної навантаження відбувається зниження біологічної активності грунту.