Укр мова

274. І. Виразно прочитайте текст, звертаючи увагу на ритм речень. Якого стилістичного ефекту досягає автор тим, що кожне речення закінчує словом із відкритим складом? Спишіть. Позначте в тексті паузи, наголошені склади. Як вони впливають на ритміку тексту?

Перед галявиною плакуча береза сипнула сльозами, як мати, за нею схлипнуло невидиме джерельце і скинуло з себе клубочок туману. І чогось такий жаль охопив мене за цими лісами, за таємничими просіками в них, за перестріг і золотар ник, і за отими красноголовцями, які будуть тебе виглядати в жнива, що я зовсім розтривожився, а далі повернув здивовану Обмінну на дорогу, яка вела до Якимівської загорожі.

У загорожі за воринням ще дрімало в тінях, у росі і метели ках високе різнотрав’я. Над ним бджоли перебирали невидимі струни, при його корінні темніла волога суниця. А вітерець усе увивася біля трави, усе будив її й отих лінивих метеликів, що понакривали крилом крило і не журяться (М. Стельмах).

ІІ. Знайдіть у творах Івана Франка засоби ритмізації тексту.

275. Обговоріть у родинному колі проблему «Питання культури мови — справа державна чи особиста?».

276.Складіть і розіграйте діалог на тему «Наші відкриття в укра їнській орфоепії».

277.Підготуйте тести за розділом «Орфоепія». Проведіть конкурс на кращі тести.

Головащук С. І. Складні випадки наголошення: словник довід ник. — К., 1995.

Девдера Г. Орфоепічні норми // Урок української. — 2000. — № 5—6.

Калашник В. С., Савченко Л. Г. Українсько російський словник наголосів. — Харків, 1997.

Орфоепічний словник української мови: в 2 т. / М. М. Пещак (уклад.). — К., 2001.

Погрібний М. І. Орфоепічний словник. — К., 1984. Пономарів О. Д. Фонеми г і ґ: словник і коментар. — К., 1997.

Пономарів О. Д. Культура слова: мовностилістичні поради: навч. посібник. — К., 2008.

Українська мова: енциклопедія. — К., 2007. Українська літературна вимова і наголос. — К., 1973.

121

знаходити орфограму й визначати принцип написання;

усувати допущені орфографічні помилки у словах, обґрунто вуючи їх написання правилами правопису;

виконувати орфографічний аналіз слова та давати історич. ний коментар до окремих мовних явищ; редагувати тексти з орфографічними помилками.

25. УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА

278. І. Прочитайте текст. Пригадайте, у який період історії люд ства виникло письмо.

1. Етнографи відкрили цікавий спосіб зберігання інформа ції — кіпу. Це своєрідне письмо вузликами, яке розробили багато століть тому латиноамериканські індіанці. Ним служи ла товста мотузка, до якої прикріплялися тонші поперечні шнурки з різного роду вузликами і плетивом. Кількість шнурів і вузлів, їхній розмір, взаєморозташування і поєднан ня кольорів мотузки допомагали складачеві кіпу «записати» певне смислове значення. Якщо шнури не були пофарбовані, то вони служили для лічби або запам’ятовування знаменних дат. Пофарбовані вузли використовувалися для передачі більш складних повідомлень: наприклад, чорні шнури означали смерть, нещастя, червоні — війну, білі — мир, жовті — золото, зелені — маїс. Але головне призначення кіпу — нагадати про те, що треба передати. Тому то насамперед їх використовували гінці, які відправлялися з посланнями в інші міста.

Індіанці винайшли ще один різновид предметного письма — вампум. Він складається з нанизаних на шнури кольорових скойок (мушель). Переплетіння шнурів утворюють смужку, яку зазвичай носять як пояс. Пофарбовані в різні кольори мушлі мали символічне значення: червона — війна, чорна — загроза, біла — мир, благополуччя. З цих кольорових скойок викладали малюнки, зрозумілі всім, наприклад, схрещені

122

темні руки на білому фоні означали мирний договір. Вампум використовувався як засіб передачі повідомлень від племені до племені, для посвідчення послів тощо (З кн. «Все про все»).

2.— Не маленький, сам собі зараджу. Обдумав уже нині. Вам кувати мечі та списи і возити стрілу по пригородах, щоб готували воїв на весну, йтиму на Київ,— мовив Ярослав (П. За гребельний).

3.У Київській Русі теж використовувалися тайнописи. Найдревніший з них — криптограма. Щоб приховати зміст, текст записували у вигляді якихось геометричних фігур: кола, квадрата чи хреста. Починати читання треба було з наперед обумовленої букви чи рядка.

Найбільш поширеним способом тайнопису була літорея, яку в Київській Русі прозивали тарабарською грамотою. Най1 давніший запис, зроблений таким способом, датується 1229 роком. Літорея ділилася на просту й мудру. Проста поля1 гала в тому, що голосні в кожному слові тексту залишалися на своїх місцях, а приголосні замінювалися на інші таким чином:

бв г д ж з к л м н

щ ш ч ц х ф т с р п

Крім простої літореї, була ще й складна, в якій замінялися як приголосні, так і голосні. Відома також і числова літорея, у якій букви в словах замінювалися цифрами за наперед обумов1 леною схемою (З посібника).

ІІ. Виконайте завдання до текстів.

1)Чому порівняно зі звуковою мовою письмо виступає додатко1 вим засобом спілкування?

2)Чому письмо кіпу і вампум називають предметним? Чи викори1 стовували слов’яни предметне письмо?

3)Поясніть значення виділених слів.

279. Прочитайте текст. З історією яких народів пов’язані ви1 ділені поняття? Розкажіть, що вам відомо про письмо стародавніх шумерів, єгиптян, греків, русичів. За яких обставин предмети в бага1 тьох стародавніх народів набували ваги символів? Чи збереглася ця

традиція нині? Які народи і в XXI ст. користуються ідеографією?

П и с ь м о — це додатковий до звукового мовлення засіб спілкування за допомогою системи графічних знаків. Основ1 ною одиницею письма (графіки) є г р а ф е м а (від грецьк. grарhо — пишу), під якою розуміють знак, що використо1 вується для вираження відношення між фонемою і літерою.

Письмо, при якому графічний знак позначає окремий звук мовлення, називається звуковим чи алфавітним, або буквеним, або буквено1звуковим. Це сучасний тип письма у більшості

123

народів. Однак історія знає й інші види письма. Так, у Давній Месопотамії шумери (пізніше ассирійці, вавилоняни) корис" тувалися ідеографічним письмом (від грецьк. ida — поняття, grарhо — пишу). Це письмо, у якому графічний знак (у вигляді графічного зображення чи абстрактного малюнка) служить символом, передає значення, яке стоїть за словом, а не його звучання. Згадайте сучасні знаки чотирьох арифметичних дій (+, –, ·, :) та ін., дорожні знаки, рекламу тощо. Таке письмо ще називають і є р о г л і ф і ч н и м. Плем’я ацтеків залишило людству цілі трактати, написані п і к т о г р а ф і ч н и м (від лат. рісіоs — писаний фарбами) письмом, яке ще назива" ють малюнковим, або картинним. Це письмо, у якому графічний знак у вигляді малюнка чи умовного зображення слугує для передачі мовлення — життєвої ситуації, події тощо, але не відображає мовних фонетичних і граматичних форм.

Письмо, яке передувало алфавітному, називалося с и л а" б і ч н и м, або складовим, у якому графічний знак служив для передачі складу (З посібника).

280. Розкажіть стисло про розвиток письма у слов’ян. Які букви кирилиці та глаголиці були непотрібні праукраїнцям? (Див. § 7,8.)

281. Пригадайте, що таке «кулішівка». Яка її роль в унормуванні українського правопису? Які зміни в українську абетку вніс Пан"

телеймон Куліш? Проаналізуйте слова з його твору «Записки о Южной Руси», виявіть відмінності у графіці, порівнюючи з сучасною. Складіть перелік правописних правил, яких дотримувався письменник.

Синъ, кінь, вінъ, білі, дівка, тобі, хлібъ, лісъ, літо, їсти, стоїть, іхати, Вкраіна, одолівае, підбігае, промовляе, браттє, коріннє, милосердєе, ёго, слёзи, завоёвавъ, пъе, бъе, здоровъе.

282. Порівняйте український алфавіт із латинським. Накресліть і заповніть таблицю. Як пояснити подібність алфавітів?

Латинський алфавіт

Буква A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V X Y Z

Український

відповідник

283. Зайдіть на сайт «Філологічні цікавинки» http: //library. org.ua (abetka.htm), проаналізуйте запропоновану там укра"

їнську абетку з використанням латиниці. Висловіть своє ставлення до цієї версії української абетки, аргументуйте її доцільність чи не" доцільність.

124

284. І. Прочитайте уривки з текстів. З історією яких країн пов’я зане виникнення алфавіту? Якими алфавітами користуються

сучасні європейські мови?

1.Письмо, «як один з найделікатніших розділів історії культури», є відображенням естетичних смаків тієї чи іншої епохи (В. Борисенко).

2.Закони літер — не разок намиста: Одну хитнеш — і поміняєш суть.

І спробуй но тоді межу збагнуть, Приміром, між обчислить і обчистить (Б. Олійник).

3. Багато більш давніх, ніж глаголиця, алфавітів, у тому числі латинський і грецький, створювались за образом і подо бою своїх «родичів» — алфавітів, що раніше існували (Л. Тол% стой). 4. Як би там не було,— найбільше пощастило грекам: саме їхня алфавітна система лягла в основу «великого дерева» алфавіту, що розкинув своє гілля по всій Землі (А. Кондратов).

II.Випишіть з уривків слова, у яких одна буква позначає два звуки.

285.І. Прочитайте вірш Ліни Костенко мовчки. Як треба читати «С», «Ш», «Ф» та ін.: як звуки чи як букви? Чому? Прочитайте

вдруге вірш уголос.

Сичало «С», мов кобра на хвості. Шкварчало «Ш», і «Ф» взялося в боки. І вірне «К» уперше у житті зробило вбік категоричні кроки.

Стогнало «М», пручалась буква «Ю», кусалось «С» і «Т» кричало: «Тату!» Сказало «Л»: «На цьому я стою!» — ну, тобто прямо з Лютера цитату. Слухняне «А» було вже на мазі, приготувалось заспівати соло, перекрутилось на одній нозі, неначе циркуль,— і замкнулось коло. Котився перстень літерою «О», його згубив мізинний палець змісту. Тоді взяла я знову те перо.

Як і належить доброму стилісту...

II. Який прийом використала поетеса, щоб наповнити літери змістом? Які образи постають у вірші? Об’єднайтесь у групи і

спробуйте написати свій вірш (за аналогією), взявши інші букви.

286. І. Спишіть, після кожного слова в дужках зазначте кількість звуків і букв у ньому. Поясніть орфограми.

Україна, в’язати, насіння, населення, яскравий, літнє, со лов’ї, ґудзик, надзелень, життя, бур’ян, їжак, Євген, буряк,

125

зоряно, воєдино, гуща, район, кущ, заїжджати, урочище, за ява, сюїта, сіллю, воджу, возз’єднання, джміль, дзенькіт, льон, сьогодні, віддзеркалення, Соломія, з’їзд, Нью%Йорк.

II. Складіть і запишіть речення з виділеними словами, об’єднавши їх за певною темою.

Прочитайте прислів’я і з’ясуйте їхній зміст. Доберіть власні при клади фразеологізмів на цю тему.

1. Азбука — то до мудрості дорога. 2. Спочатку аз та бу% ки, а потім підуть і науки. 3. Слово — вітер, письмо — ґрунт. 4. Не перо пише, а розум. 5. Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень одступить.

287. Зайдіть на сайт www.greatukrainians.com.ua, доберіть інформацію про зображених на фотоілюстраціях історичних діячів. Підготуйте повідомлення про їх роль і значення у становленні

й розвитку української писемності.

288. Об’єднайтесь у пари і позмагайтеся. За п’ять хвилин запи шіть слова в алфавітному порядку.

Диня, том, кавун, фотон, город, вишня, факультет, ґанок, цифра, хата, пісня, ялинка, турист, казка, острів, дидактика, слово, свято, аґрус, яшма, аудиторія, історія, республіка, ме тал, лимон, мама, дебют, вірність, лірика, урок, щастя, зошит, книжка, юрист, хмара, джем, дзвоник, сучасний, шапка, ямб,

126

їжак, іній, герой, щука, норка, болото, бюро, юрба, енергія, йогурт, нарцис, бджола, чаша, менеджер.

289. Прочитайте в «Історії української культури» (будь якого автора) розділ «Освіта і наука». Напишіть реферат про розвиток української графіки. Проведіть науково практичну конференцію на

цю тему.

26. УКРАЇНСЬКА ОРФОГРАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ОРФОГРАФІЇ

290. Прочитайте тексти. Що вивчає орфографія? Що таке орфо грама? Які орфограми ви знаєте? Як ви розпізнаєте їх у словах?

1.О р ф о г р а ф і я — система правил про способи передачі на письмі звукового складу слів, написання їх разом, окремо і через дефіс, вживання великої літери, правильне перенесення частин слова з рядка в рядок.

О р ф о г р а ф і ч н и м називається правило, яке необхідно застосувати до тієї чи тієї орфограми на основі її відмінних ознак (Н. Грипас).

2.О р ф о г р а ф і я (грецьк. оrthographio — orthos — пра вильний і grapho — пишу) — історично сформована, уніфіко вана система правил, що визначають написання слів згідно

зусталеними нормами. Основним поняттям правопису є о р ф о г р а м а — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати із ряду мож ливих. Так, наприклад, у префіксі дієслова розпитати з двох можливих варіантів с і з, спираючись на правило правопису, вибираємо з (Н. Тоцька).

3.Нам допомагає писати таємний помічник — мовленнєво рухова пам’ять. Органи мовлення по своєму запам’ятовують слова й допомагають їх писати. Але якщо це в них виходить навіть потихеньку, то вголос повинно вийти значно краще. Існує так зване орфографічне проговорювання, при якому сло ва вимовляються вголос розбірливо, так як пишуться: ін%те%лі% гент. Це допомагає запам’ятати правопис слів (З посібника).

291. Опрацюйте теоретичний матеріал. Які принципи лежать в основі української орфографії? Наведіть власні приклади написань за кожним принципом у вигляді таблиці.

Основу української орфографії складають три головні п р и н ц и п и — фонетичний, фонологічний і морфологіч

127

ний. Певну роль відіграють також історичний (або тради ційний) і смисловий принципи.

Фонетичний принцип полягає в тому, що слова і частини слів пишуться так, як звучать: 1) зі спрощенням, подовжен ням, асиміляцією звуків тощо: пісний, пізно, проїзний, насіння, життя; 2) префікс з% перед к, п, т, ф, х: сказати, спитати, стерти, сфотографувати, схиляти; 3) у словах іншомовного походження: Одіссей, авіатор.

Згідно з фонологічним принципом написання слів ґрун тується на максимально повній відповідності між літерами і їх звуковим позначенням (фонемами). Наприклад: школа, ліцей, канікули, урок, друг, мати. За цим принципом пишуть ся слова і їх частини, не лише як чуються звуки, а й ті вияви, що є наслідком історичних чергувань: 1) гора — гір, села — сіл, спека — спечений, горох — горошок, (у) горосі; 2) спрощені групи приголосних: пізно, чесний; 3) сполучення нк%/%ньк%, %лк%/%льк%, %ск%/%ськ%, %зк%/%зьк% і подібні: материнка — яблунь% ка, галка/Галька, ряска — моська, казка — кузька.

Морфологічний принцип полягає в тому, що значущі частини споріднених слів (морфеми) пишуться однаково, незважаючи на те, що вони в різних формах того самого сло ва або споріднених слів звучать по різному. Наприклад, у слові крутишся [крóтиес′:а] пишеться ш всупереч вимові [с′] за нормами сучасної орфоепії.

За морфологічним принципом пишуться: 1) е та и на по значення ненаголошених [е], [и]: весна, зима; 2) літери, що позначають глухі перед дзвінкими та г перед глухими:

просьба, молотьба, нігті, дьогтю; 3) префікс з% перед глу хими (крім к, п, т, ф, х): зсадити, зцілити, зшити; 4) пре фікси роз%, без% перед шиплячими: розжувати, безшовний; 5) дієслівні форми на %ться, %шся: намагаються, вагаєшся.

Суть історичного (традиційного) принципу полягає в тому, що деякі написання не зумовлені ні вимовою, ні позицією звука в слові, а пишуться за історичною традицією:

1) літери я, ю, є, ї, що позначають дві фонеми; 2) [джP], [Pдз] на по значення однієї фонеми; 3) ряд слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом: леміш, левада, келих, лиман.

Смисловий принцип орфографії лежить в основі дифе ренціації за допомогою різних написань: 1) власних і загальних назв: високе дерево, село Високе; 2) слів і приймен никово іменникових конструкцій: вгору — в гору; часток не, ні з самостійними словами (разом — окремо): недруг — не друг, неволя — не воля; 3) складних слів і словосполучень (разом — окремо): палата легкопоранених — кількох солдатів, легко поранених осколками.

128

292. І. Знайдіть орфограми у словах. Визначте, за яким орфо графічним принципом написані слова та окремі орфограми в них.

Небо, ліс, вода, степ, гайок, піднесення, червоний, ясність, загадка, сміються, усміхаєшся, пишеш, шістнадцять, сту дентський, яблуня, гриб, виноград, вітаються, мрії, п’ятірка, життєдайний, з жартами, безчестя, безжурно, принісши, жи веться, книжці, заквітчаний, уславлений, з шостої, ганьба, квітка, обротька, товариський, березень, Гола Пристань, Біла Церква, вишеньки, Вишеньки, напам’ять, на пам’ять, проте, про те, назустріч, на зустріч, Перебийніс, перебий ніс, Гайо вий, Чиж, гайовий, чиж, гола пристань.

ІІ. З’ясуйте за тлумачним словником значення виділених слів, до беріть до них синоніми.

293. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся. За три хвилини усно проаналізуйте речення за наведеним планом.

1.Скільки розділових знаків у реченні?

2.Скільки в ньому граматичних основ?

3.Назвіть шиплячі приголосні у словах.

4.Скільки губних у словах речення?

5.Визначте частини мови і обґрунтуйте правопис слів.

Іхвалили пшениці, з яких змелене було борошно, хвалили

ймлини та вітряки, і мірошників, і, звичайно ж, сонце: «Хліб, як сонце!» — отак вони хвалили його (О. Сизоненко).

294. Накресліть і продовжіть класифікаційну таблицю основних (буквених і небуквених) орфограм української мови. Зверніться до «Українського правопису».

У в а г а! Орфограми бувають б у к в е н і й н е б у к в е н і. Буквені: а) вибір потрібної літери: ряска — разка (намис

та); б) наявність / відсутність літери: облич — обличчя.

Небуквені: а) разом: вгору, мовби; б) окремо: за те, знав би; в) через дефіс: будь%що, віч%на%віч, із%за; г) перенос слів: хо%джу, одно%складове; ґ) апостроф: пів’яблука, В’ячеслав, миш’як, комп’ютер.

129

295. Пригадайте правила написання ненаголошених [е], [и], [о] в коренях слів. Спишіть текст, ставлячи замість крапок потрібну літе ру чи знак і розкриваючи дужки.

Я міг годинами стеж..ти за тим, як ч..рногузи вчили пташ..нят літати. Дорослі чорногузи ставали на край стріхи, пі..стрибували, били крил..ми і кіл..ка с..кунд в..сіли в повітрі, показуюч.. молодим, як треба ..літати. (Де)які пташ..нята по..торювали рухи бат..ків (з, с) першого ж разу. Інші (не) квап..лис.. . Їм добре було на рідній стрі..і і зовсім не кортіло л..тіти у (не) відомий блакитний світ. Але бат..ки були (не) вбла га..і. Вони дз..бами пі..штовхували пташ..ня, що пер..ляка..о ту лилося до гнізда, погрозл..во лопотіли кр..лами, а коли це (не) допом..гало, (сило)міц.. зіштовхували (з, с) краю стріхи, діюч.. за прав..лом (де)яких уч..т..лів плава..я: кидай на гл..боке — сам випл..ве. І (хоч) не (хоч) чорногуз..няті доводилося махати кри лами, і воно л..тіло, а (по)руч з ним були бат..ко чи мати. (За) те після перших пол..тів їх уже (не) можна було вдержати у гнізді.

Набл..жався ден.. відл..ту, і чорногузи в..сіли в небі (з) ран ку (до) веч..ра (В. Хижняк).

296. Уявіть, що ви режисер науково популярного фільму. Опишіть життя лелек, уводячи в закадрову розповідь уявний діалог пташе нят та їхніх батьків. Намагайтеся зацікавити глядача. Запишіть свій текст, підкресліть орфограми. Поясніть уживання розділових знаків.

Поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності

297. І. Прочитайте. Складіть план лінгвістичного повідомлення за текстом. Випишіть ключові слова. Пригадайте, що ви вивчили про текст у попередніх класах. Що ви додали нового до своїх знань?

Текст (від лат. textum — тканина, зв’язок, побудова) — це об’єднана змістовим зв’язком послідовність мовних одиниць, основними властивостями якої є зв’язність і цілісність.

О з н а к и т е к с т у:

1. Цілісність, яка розуміється як єдність змісту (ідеї, те ми), комунікативної цілісності (мети, намірів спілкування) та структурної і граматичної цілісності (мовленнєвих жанрів, узгодженість форм). Змістова цілісність тексту за безпечується лексичним рівнем мови, структурно гра матична — системою узгодженості граматичних форм і зв’язків, а комунікативна — єдністю викладу, намірів, організації мовного матеріалу.

130