Соц мед модуль
.pdf
Методи управління персоналом
Адміністративні:
1.Формування структури органів управління.
2.Затвердження
адміністративних норм і нормативів.
3.Правове регулювання.
4.Видання наказів, вказівок і розпоряджень.
5.Інструктування.
6.Набір, відбір і розставлення кадрів.
7.Затвердження методик і рекомендацій.
8.Розробка положень, посадових інструкцій, стандартів організації.
9.Розробка іншої регламентуючої документації.
10.Встановлення
адміністративних санкцій та заохочень.
Економічні:
1.Технічноекономічний аналіз.
2.Технічноекономічне обгрунтування.
3.Економічне стимулювання.
4.Фінансування.
5.Мотивація трудової діяльності.
6.Оплата праці.
7.Капіталовкладення.
8.Ціноутворення.
9.Участь у прибутках і капіталі.
10.Оподаткування.
11.Встановлення економічних норм і нормативів.
12.Страхування.
13.Встановлення матеріальних санкцій та заохочень.
Соціальнопсихологічні:
1.Соціальнопсихологічний аналіз.
2.Соціальнопсихологічне планування.
3.Створення творчої атмосфери.
4.Участь робітників в управлінні.
5.Соціальна та моральна мотивація.
6.Задоволення культурних і духовних потреб.
7.Формування колективів, груп.
8.Створення нормативнопсихологічного клімату.
9.Встановлення соціальних норм поведінки.
10.Розвиток у робітників ініціативи та відповідальності.
11.Встановлення моральних санкцій та заохочень.
Переваги та Недоліки державної системи охорони здоров’я:
Переваги державної системи охорони здоров’я
–керованість системою охорони здоров’я;
–надійна, бюджетна система фінансування;
–безкоштовність і доступність медичної допомоги;
–пріоритет профілактичних заходів та ін.
Недоліки державної системи охорони здоров’я:
–недостатній зв’язок між обсягом і якістю медичних послуг і обсягом заробітної плати медичних працівників;
–відсутність конкуренції в галузі надання медичних послуг;
–централізоване керівництво системою, що обмежує творчу активність медичних працівників;
–обмеження державних витрат на охорону здоров’я та ін.
Метод стандартизації
Метод стандартизації – метод розрахунку умовних (стандартизованих) показників, які замінюють інтенсивні, в разі, коли порівняння останніх ускладнюється через несумісність складу груп, які порівнюються.
Стандартизовані показники показують, якими були б загальні коефіцієнти в порівнюваних сукупностях, якби вони були однорідні між собою за тією чи іншою ознакою. Уміння використовувати цей методичний прийом при проведенні аналізу матеріалу має істотне практичне значення, чим і продиктована необхідність його використання.
Практична значимість методу стандартизації полягає в наступному:
–дозволяє порівнювати частоту однотипних явищ в неоднорідних
групах;
–дозволяє оцінити вплив досліджуваного фактора (неоднорідності) на величину досліджуваного явища.
Існує три методи визначення стандартизованих показників:
–прямий;
–опосередкований (непрямий);
–зворотний.
Метод визначається в залежності від форми подання первинного матеріалу.
Прямий метод стандартизації використовується за наявності даних про склад населення та склад досліджуваного явища за певними параметрами (вік, стать, професія і т.д.).
Опосередкований метод (непрямий) використовується при відсутності даних про розподіл певного явища або при незначній чисельності груп при даному розподілі, що знижує вірогідність отриманого результату.
Зворотний метод використовується при відсутності даних про склад населення в порівнюваних групах.
Найпоширенішим у медико-біологічних дослідженнях є прямий метод стандартизації.
2. Прямий метод стандартизації
Умови застосування прямого методу стандартизації. Метод застосовується при порівнянні інтенсивних показників в сукупностях, що відрізняються за складом (наприклад, за віком, статтю, професіями і т.д.).
Сутність прямого методу стандартизації – він дозволяє усунути можливий вплив відмінностей в складі сукупностей за будь-якою ознакою на величину порівнюваних інтенсивних показників. З цією метою склад сукупностей за цією ознакою порівнюються, що в подальшому дозволяє розрахувати стандартизовані показники.
Прямий метод стандартизації включає в себе 5 основних етапів:
1 етап – розрахунок погрупових і загальних інтенсивних показників; 2-етап – вибір і розрахунок стандарту; 3-етап – розрахунок очікуваних величин з урахуванням стандарту;
4-етап – обчислення стандартизованих показників; 5-етап – порівняння інтенсивних і стандартизованих показників.
Висновки.