Модуль1 / Класификации

БАЛАНТИДІАЗ (Balantidiasis) (А 07. 0)

Клінічні форми: гостра, хронічна (рецидивна, безперервна). Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: кишкова кровотеча, перфорація виразки в товстій кишці, гнійний перитоніт, кахексія тощо.

Субклінічна форма (Z22.1).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Balantidium coli.

1 Паразитологічне дослідження: виявлення інфузорії Balantidium coli в калі (вегетативної форми чи цисти) з першого дня хвороби.

2 ІФА: виявлення антитіл класу IgM і IgG до B. сoli.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Балантидіаз (Balantidium coli), гостра форма, тяжкий перебіг. Кишкова кровотеча.

2Балантидіаз, субклінічна форма.

3Балантидіаз, хронічно-рецидивна форма, середньотяжкий перебіг. Кахексія.

АСКАРИДОЗ (Ascaridosis) (B77)

Стадії:

●личинкова (міграційна): еозинофільні інфільтрати в легенях (J82), гостра пневмонія, бронхіт, шкірні прояви тощо;

●статевозріла (кишкова): типова, латентна, стерта форми.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення кишкової стадії: без ускладнень; з ускладненнями – гостра кишкова непрохідність (спастична, обтураційна), перфорація кишки, шлунково-кишкова кровотеча, апендицит, дивертикуліт Меккеля, гепатит, холецистит, панкреатит, ураження сечостатевих органів тощо.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – Ascaris lumbricoides.

1 Специфічні методи: копроскопія (виявлення яєць аскарид, іноді самих аскарид), мікроскопія мокротиння (виявлення личинок аскарид), серологічне дослідження: РІФ, РНГА, РЕМА (виявлення специфічних антитіл до аскарид).

2 Загальноклінічні методи: аналіз крові – лейкоцитоз (міграційна фаза), еозинофілія, іноді анемія. Дослідження калу – еритроцити.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1Аскаридоз, личинкова стадія, еозинофільні інфільтрати в легенях, середньої тяжкості.

2Аскаридоз, типова кишкова форма, легкий ступінь.

3Аскаридоз, типова кишкова форма, гостра обтураційна кишкова непрохідність, тяжкий ступінь.

АЛЬВЕОКОЗ (Alveococcosis) (B83.8)

Клінічні форми уражень печінки: рання безсимптомна, типова, атипові (з переважанням диспепсичних явищ, холецистоподібна).

За локалізацією в печінці: у правій частці, у лівій частці, в обох частках.

За кількістю пухирів: один, декілька.

Ускладнення: без ускладнень; з ускладненнями – проростання в сусідні органи й тканини, метастази, механічна жовтяниця, портальна гіпертензія, розпад паразитарного вузла зі стерильним вмістом, розпад його з нагноєнням, кровотеча з порожнини розпаду, прорив вузла, що розпадається, у черевну, плевральну чи перикардіальну порожнини, жовчні шляхи тощо.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – личинкова стадія ціп’яка Alveococcus multilocularis. 1 Серологічні методи: РЗК, РНГА (наростання титру). Реакція імуноелектрофорезу, виявлення «дуги 5».

2 Внутрішньошкірна проба з альвеококовим антигеном.

3ІФА, ПЛР.

4Рентгенографія, УЗД, КТ – виявлення багатокамерних кіст, іноді «вапняних бризок».

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1Альвеококоз, типова форма, затяжний перебіг, один вузол у правій частці печінки, середнього

ступеня тяжкості.

2 Альвеококоз, гострий перебіг, холецистоподібна форма, середнього ступеня тяжко

АМЕБІАЗ (Amоebiasis) (А 06)

Клінічні форми:

●кишкові: гострий амебний коліт (А06.0), хронічний амебіаз (А06.1) (рецидивний чи безперервний перебіг), хронічний амебний коліт (А06.2), амебома товстої кишки (А06.3), амебний апендицит

●позакишкові: гепатит, абсцес печінки (А06.4), пневмонія, абсцес легень (А06.5), абсцес мозку (А06.6), шкіри (А06.7), рідких локалізацій - нирок, селезінки (А06.8) тощо;

●неуточнені (А06.9).

●латентні (цистоносійство).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

●кишкового амебіазу – периколіт, перфорація і гангрена кишки, кишкова кровотеча, рубцевий стеноз товстої кишки, інвагінація та інші види непрохідності кишок;

●позакишкового амебіазу – перигепатит, піддіафрагмальний абсцес, перитоніт, плеврит, перикардит, медіастеніт, піопневмоторакс, емпієма плеври, печінково-бронхіальна нориця та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – Entamoeba histolytica.

1Паразитологічне дослідження: протозооскопія нативних мазків із досліджуваного матеріалу; виявлення великої тканинної з еритроцитами вегетативної форми амеби та цист (у калі, матеріалі з дна виразки, харкотинні та ін.)

2Культивування амеб на штучних живильних середовищах Робінзона, Павлової, Бека та ін.

3Серологічні дослідження: РНГА, ІФМ, РЕМА, РЗК, РІФ з діагностикумом із культури дизентерійної амеби в динаміці. Діагностичний титр 1:80 і вище.

4ІФА – визначення антитіл класу IgM і IgG до Entamoeba histolytica. ПЛР – ідентифікація ДНК збудника.

5Біологічна проба на кошенятах, хом’яках, кроликах, морських свинках.

6Загальноклінічні методи: аналіз крові (амебна дизентерія) – лейкоцитоз з паличкоядерним зсувом, збільшена ШОЕ, можлива анемія; (амебний абсцес) – лейкоцитоз, нейтрофільоз, різко підвищена ШОЕ. Копроскопія – свіжі еритроцити (вигляд малинового желе), еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена та амеби.

7Ректороманоскопія: наявність глибоких виразок із підритими краями, що розміщуються на незміненій слизовій оболонці; еритрофаги у фекаліях, узятих під час ректороманоскопії.

8УЗД, КТ, рентгенографія, інфрачервона термографія для виявлення амебних абсцесів будьякої локалізації.

Альтернативні класифікації

(Д.П. Сванідзе, 1959)

Кишковий амебіаз: гострий амебіаз (амебний коліт, амебна дизентерія).

Хронічний (рецидивний) амебіаз: рецидивний амебний коліт, рецидивна амебна дизентерія. Кишкові ускладнення амебіазу: перфорація з перитонітом, амебома кишок, амебний апендицит, кишкова кровотеча, звуження кишечника.

Латентний амебіаз кишечника (періоди між рецидивами).

Позакишковий амебіаз: амебний гепатит (без нагноювання, абсцес печінки), амебні абсцеси інших органів: легень, мозку, селезінки; амебіаз шкіри та ін.

Комбінований амебіаз (амебіаз-мікст) з іншими інфекційними хворобами. Тяжкість перебігу: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

(ВООЗ, 1970)

Безсимптомний амебіаз. Із симптомами:

●кишковий амебіаз: дизентерійний амебіаз, недизентерійний коліт, амебома, амебний апендицит.

Ускладнення і наслідки кишкового амебіазу: перфорація і перитоніт, кровотеча, кишкова непрохідність, післядизентерійний коліт, стриктура кишечника;

●позакишковий амебіаз - печінковий: гострий негнійний гепатит, абсцес печінки.

Ускладнення абсцесу печінки: розриви або розтягнення печінкової оболонки, бактерійна інфекція, занесення паразита в інші органи гематогенним шляхом.