ІКТА / КБ-24 / Метрологія Гамула / Лаби умови / Лабораторна робота №4
.pdfЛабораторна робота № 4
ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ НА ПОСТІЙНОМУ СТРУМІ
Мета роботи: набути практичних навиків вимірювання електричного опору на постійному струмі за допомогою амперметра та вольтметра, цифрового омметра і тестера та оволодіти методикою опрацювання результатів експерименту.
1.ПЛАН РОБОТИ
1.1.Підготовка до вимірювального експерименту:
Опрацювати теоретичний матеріал:
—вивчити методи вимірювання електричного опору на постійному струмі:
а) пряме вимірювання опору цифровим омметром б) опосередковане вимірювання опору за допомогою амперметра
івольтметра [2, С. 285 — 305];
—вивчити принцип дії та основні метрологічні характеристики цифрового омметра [2, С. 303 — 305];
—вивчити основи опрацювання результатів опосередкованих вимірювань [3, С. 458 — 468].
Розв’язати задачу:
Виходячи із заданого орієнтовного значення електричного опору досліджуваного об’єкта Rx,ном, його номінальної потужності Рx,ном та допустимого значення похибки вимірювання Rx,доп вибрати амперметр і вольтметр (систему, клас точності, межу вимірювання) та схему їх ввімкнення, які забезпечують вимірювання опору з похибкою Rx,гр, що не перевищує заданого значення Rx,доп.
1.2. Проведення вимірювального експерименту.
Опосередковане вимірювання електричного опору методом амперметра і вольтметра: скласти електричне коло за схемою, вибраною у задачі, і виконати вимірювання струму та напруги. Вимірювання провести при двох різних значеннях струму. Результати експерименту записати в табл. 4.1.
Пряме вимірювання електричного опору цифровим омметром:
підготувати до роботи цифровий омметр, вибрати необхідну межу вимірювання відповідно до значення вимірюваного опору і здійснити
89
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
вимірювання опору досліджуваного об’єкта. Показ приладу записати в табл. 4.2.
Пряме вимірювання електричного опору цифровим тестером:
підготувати до роботи цифровий тестер, вибрати необхідну межу вимірювання та виміряти електричний опір заданого об’єкта. Записати результати експерименту у табл. 4.3.
Метрологічні характеристики використаних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) записати в табл. 4.4.
1.3. Опрацювати результати експериментів. 1.4. Оформити і захистити звіт
2.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
2.1.Загальні відомості про вимірювання електричного опору
Електричний опір (в подальшому опір) постійному струмові R є однією з найпоширеніших вимірюваних величин, причому, не тільки в галузі вимірювань електричних величин, а й в інших галузях вимірювань, зокрема, у вимірюваннях неелектричних величин електричними засобами (наприклад,
вимірювання опорів термоперетворювачів опору та термісторів під час вимірювання температури; вимірювання опорів тензорезисторів під час вимірювання механічних напружень, сили, тиску переміщень тощо).
Методи вимірювань опорів поділяють на дві групи: прямі та
опосередковані.
Прямі вимірювання опору здійснюють за допомогою аналогових (магнітоелектричних і електронних) та цифрових омметрів, а також мостів постійного струму (одинарних і подвійних), а опосередковані вимірювання — методом амперметра і вольтметра та за допомогою компенсаторів постійного струму і компараторів напруг тощо.
Вибір методу і засобів вимірювальної техніки залежить від низки факторів, таких як значення вимірюваного опору, необхідна точність вимірювання, умови проведення експерименту тощо.
Особливо уважно необхідно проводити вимірювання опору об’єктів, які мають нелінійну вольт-амперну характеристику. Під час записування результатів вимірювання необхідно вказати режим, при якому вони отримані, тобто значення струму чи напруги.
90
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
2.2. Вимірювання електричного опору методом амперметра і вольтметра
Метод вимірювання електричного опору за допомогою амперметра та вольтметра ґрунтується на використанні закону Ома для ділянки кола, згідно з яким опір об’єкта:
R |
U x |
, |
(4.1) |
|
|||
x |
Ix |
|
|
|
|
де Uх, Iх — значення спаду напруги на об’єкті та струму, що протікає по ньому.
Струм Iх зазвичай вимірюють амперметром, а спад напруги Uх — вольтметром, що і зумовило назву методу. Цей метод дозволяє виконання вимірювань у широкому діапазоні струмів і напруг, які перекриваються діапазонами вимірювань амперметрів і вольтметрів. Він є незамінний у випадках вимірювання опорів резисторів, обмоток електричних машин, кристалів та інших об’єктів, які мають нелінійну вольт-амперну характеристику. Тут режим вимірювання повинен відповідати режимові експлуатації об’єкта.
Для вимірювання опору за допомогою амперметра та вольтметра застосовують схеми вмикання приладів, зображені на рис. 4.1, а виміряне значення опору Rх,вим визначають за формулою:
R |
UV |
, |
(4.2) |
х,вим |
I A |
|
де UV = NV CV — показ вольтметра, В; IA = NA СA — показ амперметра, А; CV — стала вольтметра, В; NV — відлік по шкалі вольтметра; СA — стала амперметра, А; NA – відлік по шкалі амперметра.
а) |
б) |
|
Рис. 4.1. Схеми вимірювання електричного опору методом амперметра і вольтметра:
а— схема правильного вимірювання напруги;
б— схема правильного вимірювання струму
91
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
Як видно з (4.2), вимірювання електричного опору методом амперметра і вольтметра є типовим прикладом опосередкованих вимірювань.
Похибка вимірювання опору складається з похибок вимірювання струму амперметром та напруги вольтметром, а також методичної похибки, яка зумовлена споживанням потужності вимірювальними приладами і залежить від схеми їх ввімкнення.
Так, у схемі рис. 4.1,а, яку називають схемою правильного вимірювання
напруги, вольтметр вимірює безпосередньо напругу Uх, |
тобто UV |
= Uх, а |
|||||||||||||||||||||||||||||
амперметр — суму струмів Iх |
+ IV, тобто IA = Iх |
+ ІV, де |
IV |
|
UV |
— струм, |
|||||||||||||||||||||||||
|
RV |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
споживаний вольтметром (RV — внутрішній опір вольтметра). |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
Виміряне за цією схемою значення опору |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
R |
|
|
UV |
|
U х |
|
|
U х |
|
|
|
|
1 |
|
|
R |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
, |
|
(4.3) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
х,вим |
|
I A |
I х IV |
|
|
|
|
1 IV |
|
|
|
х |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
I х |
|
I х |
|
Rх RV |
|
|
||||||||||||||||||||
відрізняється |
від істинного |
|
значення |
|
опору |
R |
|
|
U x |
, |
|
що |
зумовлює |
||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
Ix |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
виникнення систематичної методичної похибки, відносне значення якої |
|||||||||||||||||||||||||||||||
мV |
Rх,вим Rх |
100 % |
|
1 |
|
|
100 % |
|
|
Rх |
|
100 %, |
(4.4) |
||||||||||||||||||
|
R |
|
|
|
RV |
|
|
R |
R |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
|
|
|
х |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rх |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при чому, якщо (RV >> Rx).
У схемі рис. 4.1,б, яку називають схемою правильного вимірювання
струму, маємо, що IА = Iх, а UV = Uх + UА, де UА = IA RА — спад напруги на амперметрі (RА — внутрішній опір амперметра).
Тоді виміряне за цією схемою значення опору
|
R |
|
|
|
UV |
|
U х U A |
R |
R |
A |
, |
(4.5) |
||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
х,вим |
|
I A |
|
|
|
|
х |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Iх |
|
|
|
|
|||
а методична похибка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мA |
|
Rх,вим Rх |
100 % |
RA |
100%. |
(4.6) |
|||||||
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
Rх |
|
|
|
|
Rх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На практиці вибирають ту схему вимірювання, яка для заданого значення Rх і відомих опорів приладів RА і RV забезпечує менше за модулем значення методичної похибки, яка зумовлена обмеженими значеннями опорів приладів
(RА > 0, RV < ).
Із формул (4.4) і (4.6) видно, що з точки зору забезпечення можливо меншого значення методичної похибки схему правильного вимірювання
92
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
напруги (рис. 4.1,а) доцільно застосувати для вимірювання малих опорів (Rх << RV), а схему правильного вимірювання струму (рис. 4.1,б) — для
великих опорів (Rх >> RA).
Систематичну методичну похибку (4.4) можна вилучити шляхом введення поправки до результату вимірювання, тобто, враховуючи струм ІV вольтметра для схеми рис. 4.1,а
Rх,п |
|
UV |
|
UV |
|
. |
(4.7) |
||
I |
|
I |
I A |
UV |
|
||||
|
|
A |
V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
RV
або, враховуючи у (4.6) спад напруги UА на амперметрі для схеми рис. 4.1,б
R |
|
UV U A |
|
UV |
R |
A |
. |
(4.8) |
|
|
|||||||
х,п |
|
I A |
|
I A |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Оцінювання похибки результату вимірювання електричного опору методом амперметра і вольтметра
Граничне значення відносної похибки вимірювання електричного опору методом амперметра та вольтметра
|
|
|
R,гр ( А,гр V ,гр ) м . |
(4.9) |
||||||||||||
де М |
– значення методичної похибки для вибраної схеми вимірювання |
|||||||||||||||
( мV або мА ),%; А,гр, V,гр – граничні значення основних відносних похибок |
||||||||||||||||
показів амперметра та вольтметра, %. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
A,гр |
|
А,гр |
|
ІкA |
|
|
А,гр |
|
N A,max |
,% |
(4.10) |
|||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
І А |
|
|
|
|
N A |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
UкV |
|
|
|
NV ,max |
,% |
(4.11) |
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
V ,гр |
V ,гр |
|
UV |
|
|
V ,гр |
|
|
NV |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де А,гр, |
V,гр – граничні значення основних зведених похибок амперметра та |
вольтметра, які чисельно дорівнюють їх класам точності; ІкA, UкV – межа вимірювання амперметра та вольтметра; ІА, ІV – покази амперметра і вольтметра, отриманні під час вимірювання. NA,мах, NV,мах – максимальні відліки шкал амперметра та вольтметра; NА, NV – відліки по шкалах амперметра і вольтметра, отримані під час вимірювання.
Таким чином, для забезпечення необхідної точності вимірювання опору, треба не тільки правильно вибрати схему вимірювання, але й застосувати прилади відповідних класів точності і з такими межами вимірювання, щоб відліки по них отримувати близько до кінця шкали.
Зауваження! Якщо у процесі розв’язування задачі для вибраних
приладів і схеми їх ввімкнення виконується умова R,гр Rx,доп , де Rx,доп – допустиме значення похибки вимірювання опору, то значення опору об’єкта
93
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
визначають за формулою (4.2), тобто приймають, що Rх = Rх,вим. Якщо ж для наявних у експериментатора приладів значення методичної похибки в обох схемах виходить суттєво великим, що не дозволяє забезпечити виконання вище вказаної умови, то значення опору об’єкта Rх визначають за формулами (4.7) або (4.8), тобто з врахуванням поправок на споживання потужності вимірювальними приладами, приймають, що Rх = Rх,н, Ом.
2.3. Вимірювання електричного опору цифровим омметром
Цифрові омметри зазвичай входять до складу комбінованих цифрових вимірювальних приладів (мультиметрів), призначених для вимірювань постійного струму і напруги, змінного струму і напруги та електричного опору.
Для вимірювання електричного опору на постійному струмі попередньо здійснюють перетворення вимірюваного опору Rx в пропорційному постійну напругу Ux, яку вимірюють цифровим вольтметром постійного струму, що є основою при побудові цифрових мультиметрів.
Перетворення вимірюваного опору Rx в постійну напругу Ux здійснюється двома способами:
а) ввімкненням вимірюваного опору Rx в коло допоміжного джерела живлення зі стабілізованим струмом, тоді Ux = І Rx (I = const);
б) застосуванням перетворювачів опору в напругу, побудованих на операційних підсилювачах.
Діапазон вимірювань опорів цифровим омметром досить широкий –
Ом, однак вужчий ніж, у мостів постійного струму із ручним зрівноважуанням та аналогових електронних омметрів. Цифровим омметрам
властива висока точність вимірювання – в діапазоні опорів 1...106 Ом мінімально можливе значення відносної похибки вимірювання становить
0,005 % .
Оцінювання похибки результату вимірювання електричного опору цифровим омметром
Межа допустимої основної відносної похибки цифрових омметрів R,гр визначають за двочленною формулою, типовою для цифрових вимірювальних приладів:
|
|
Rк |
|
R,гр c d |
|||
Rп |
|||
|
|
1 % , (4.21)
94
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
де c і d – коефіцієнти, які виражають клас точності омметра, c d; Rк – верхня межа вимірювання омметра, Ом; Rп – показ омметра, Ом.
Відповідно межу допустимої основної абсолютної похибки цифрових
омметрів R,гр визначають так: |
|
|
|
||||
|
|
R,гр |
|
d Rк c d Rп |
, Ом., |
(4.22) |
|
|
|
||||||
|
|
100 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|||||
Приклад |
4.1. Для вимірювання опору, орієнтовне |
значення якого |
|||||
Rх = 2,5 мОм, |
використали цифровий |
міліомметр |
класу точності |
||||
c d = 0,05 0,01 |
з межею |
вимірювання Rк |
= 10 мОм і |
отримали показ |
Rп = 2,518 мОм. Межа допустимої основної абсолютної похибки R,гр згідно із (4.22) дорівнює:
|
R,гр |
|
d Rк c d Rп |
|
0,01 10 0,05 0,01 2,518 |
0,002 мОм. |
|
|
|
||||||
|
100 |
|
|
100 |
|
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|||||
|
Результат вимірювання опору Rх |
подають із наведенням самого |
|||||
отриманого результату Rх,вим та межі допустимої основної абсолютної |
|||||||
похибки R,гр, |
|
|
|||||
|
|
|
Rх = (Rх,вим R,гр) Ом |
(4.23) |
2.4. Вимірювання електричного опору цифровим тестером
Функції цифрового тестера:
Основні:
вимірювання електричного струму; вимірювання напруги між двома точками електричного кола; вимірювання електричного опору.
Додаткові:
“продзвонювання” — вимірювання електричного опору зі звуковою (іноді і світловою) сигналізацією (для кола низького опору (менше 50 Ом));
генерація тестового сигналу найпростішої форми (гармонійної або імпульсної);
тест діодів — перевірка цілісності напівпровідникових діодів і знаходження їх “прямої напруги”;
тест транзисторів — перевірка напівпровідникових транзисторів і (як правило) знаходження їх коефіцієнту підсилення;
вимірювання електричної ємності;
вимірювання індуктивності;
95
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
вимірювання температури, із застосуванням зовнішнього первинного перетворювача (як правило, термопари);
вимірювання частоти гармонійного сигналу.
У даній лабораторній роботі використовується портативний цифровий тестер Sanwa RD700, розроблений для проведення вимірювань в несилових колах.
Основні технічні характеристики цифрового тестера Sanwa RD700 подані у наступній таблиці.
Основні технічні характеристики цифрового тестера Sanwa RD700
Діапазон вимірювання фізичної величини |
|
Значення |
|
|
|
Діапазон вимірювання постійної напруги (DCV) |
400 |
мВ ... 1000 В |
|
|
|
Діапазон вимірювання змінної напруги (АCV) |
400 |
мВ ... 1000 В |
|
|
|
Діапазон вимірювання постійного струму (DCА) |
400 |
мкА ... 10 А |
|
|
|
Діапазон вимірювання змінного струму (АCА) |
400 |
мкА ... 10 А |
|
|
|
Діапазон вимірювання опору |
400 |
Ом ... 40 МОм |
|
|
|
Діапазон вимірювання ємності |
500 |
нФ ... 3000 мк Ф |
|
|
|
Діапазон вимірювання частоти |
10 Гц ... 1 MГц |
|
|
|
|
Діапазон вимірювання температури |
–20 оС ... 300 оС |
|
Вибір діапазону |
автоматичний/ручний |
|
|
|
|
Розміри |
179 |
× 87 × 55 мм |
|
|
|
Маса |
460 |
г |
|
|
|
Оцінювання похибки результату вимірювання електричного опору цифровим тестером
Для оцінки стандартної непевності вимірювання опору цифровим тестером Sanwa RD700 варто звернути увагу на виписку з інструкції його експлуатації:
Режим та діапазон вимірювання |
Межа абсолютної похибки вимірювання, Ом |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
400,0 Ом |
|
R,гр |
|
0,8% Rп |
|
|
6 ОМР |
||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
100% |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4,000 кОм |
|
|
|
0,6% Rп |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
4 ОМР |
||||
|
40,00 кОм |
R,гр |
|
|||||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
100% |
|
|
|
|
|||
Опір |
400,0 кОм |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
4,000 МОм |
|
R,гр |
|
1,0% Rп |
|
4 ОМР |
|||
|
|
|||||||||
|
|
|
100% |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
40,00 МОм |
|
R,гр |
|
2,0% Rп |
4 ОМР |
||||
|
|
|||||||||
|
|
|
100% |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rп — показ цифрового тестера.
96
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
Приклад 4.2. Під час вимірювання опору цифровим тестером Sanwa RD700 отримано показ Rп = 100,0 Ом. Записати результат вимірювання.
Розв’язок:
Якщо показ цифрового мультиметра Rп = 100,0 Ом, то відповідно межа вимірювання (навіть, якщо вона встановлена автоматично) 400,0 Ом. Згідно вище наведеної таблиці на межі вимірювання опору 400,0 Ом: 6 ОМР = 0,6 Ом; Границя абсолютної похибки вимірювання визначається так:
|
|
R,гр |
|
0,8% Rп |
6 ОМР |
|
|
||||
|
|
100% |
|
||
|
|
|
|
||
|
0,8% 100 |
Ом |
|
|
|
|
|
|
0,6 Ом 0,8 Ом 0,6 Ом 1, 4 Ом |
||
|
|
||||
|
100% |
|
|
|
Записуємо результат вимірювання опору:
R (100,0 1,4) Ом.
ПРАКТИЧНІ ВКАЗІВКИ
3.1. Практичні вказівки до розв’язування задачі
Практичні вказівки до розв’язування задачі подамо на прикладі вимірювання орієнтовного значення електричного опору досліджуваного об’єкта Rx,ном = 40 Ом, номінальною потужністю Рx,ном = 3,5 Вт та допустимого значення похибки вимірювання Rx,доп = 1,2 %.
3.1.1. Визначення приблизних значень струму Іх та спаду напруги на вимірювальному опорі Uх. Насамперед визначаємо приблизні значення струму Іх, що буде протікати під час експерименту через вимірювальний опір Rхп і спад напруги на ньому Uх:
I |
|
|
Px,ном |
|
|
3,5 |
|
0,2958 A; |
x |
|
|
||||||
|
|
Rx,ном |
40 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
Uх = Ix Rх = 0,2958 40 = 11,832 В.
3.1.2. Вибір приладів. З наявних на робочому місці вимірювальних приладів вибираємо амперметр і вольтметр (систему, клас точності, межу вимірювання та внутрішній опір) для вимірювання струму Іх та напруги Uх.
УВАГА! Для вимірювання постійного струму і напруги практично придатні прилади усіх систем, однак під час вибору конкретного амперметра чи вольтметра треба звертати увагу на наступні їхні метрологічні характеристики:
97
Лабораторна робота № 4. Вимірювання електричного опору на постійному струмі
межа вимірювання приладу повинна бути найближчою більшою від значення вимірюваної величини, тобто Ік Іх і Uк Uх;
клас точності приладу повинен відповідати вимогам щодо точності вимірювань;
власне споживання потужності приладу, яка визначається його внутрішнім опором, повинне бути мінімальним, тобто опір амперметра RA повинен бути якомога меншим (RA 0), а опір вольтметра RV –
якомога більшим (RA ).
Нехай для розрахованих приблизних значень струму Іх = 0,2958 А та спаду напруги Uх = 11,832 В ми вибрали такі прилади:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.Х |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При- |
Клас |
Границя |
Nmax |
Стала приладу |
Внутрішній |
|||||||||||||
лади |
точності |
вимірювання |
опір |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
СA |
|
|
Iк |
|
|
RA |
U A,к |
|
|
||||
|
А.гр = 0,2 |
|
|
|
|
Nmax |
|
|||||||||||
|
Ік = 0,3 А |
150 |
|
0,3 A |
|
|
|
Iк |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
0,002 A |
0,29 Ом |
||||||||||||
|
|
|
|
150 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
СV |
|
Uк |
|
|
RV |
|
Uк |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Nmax |
|
|
|
||||||||||
|
V.гр = 0,2 |
Uк = 15 В |
150 |
|
|
|
|
|
|
|
|
IV ,к |
||||||
|
|
|
15 B |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
0,1 B |
15 кОм |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
150 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.1.3. Вибір схеми вимірювання. На практиці вибирають ту схему вимірювання, яка для заданого значення Rх і відомих опорів приладів RА і RV забезпечує менше за модулем відносне значення методичної похибки:
оцінка відносного значення методичної похибки для схеми правильного вимірювання напруги:
мV |
Rх |
100 % |
40 |
|
100 % 0,26595 %; |
|||||
RV Rх |
15000 |
40 |
||||||||
|
|
|
|
|
||||||
оцінка відносного значення методичної похибки для схеми |
||||||||||
правильного вимірювання струму: |
|
|
|
|
||||||
|
|
мA |
|
RA |
100 % |
0,29 |
100 % 0,725 %. |
|||
|
|
|
||||||||
|
|
|
Rх |
40 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Як видно з розрахунків, меншим (за модулем) є відносне значення методичної похибки для схеми правильного вимірювання напруги. Отже, вибираємо схему правильного вимірювання напруги.
98