- •Міждисциплінарні зв’язки біології і екології. Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок? Фундаментальні властивості живого?
- •Галузі біологічної науки? Принципи наукової класифікації організмів. Вид-це? Сучасні критерії виду? (пояснення)
- •Вірусологія – це? Віруси – це? Як були відкриті? Будова вірусної частинки? Яким чином віруси проникають у клітини? Як відбувається розмноження вірусів у клітині? Приклади, пояснення.
- •Прокаріотичні організми- це? Які особливості будови бактеріальної клітини? Як у бактерій відбуваються процеси життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження, перенесення несприятливих умов)?
- •Еукаріотичні організми – це? Приклади. Які особливості будови тваринної клітини? Органели – це? Приклади та їх функції?
- •Органічні речовини живих істот: вуглеводи, їх будова, функції (пояснення, приклади).
- •Органічні речовини живих істот: Ліпіди, їх будова, функциї (пояснення, приклади). Класи ліпідів? Приклади.
- •Органічні речовини живих істот: білки, їх будова, властивості, функції (пояснення, приклади).
- •Органічні сполуки живих істот: нуклеїнової кислоти – їх типи, будова, функції в організмі, властивості?
- •Біологічно-активні речовини організму: ферменти, вітаміни, гормони – яка їх роль у життєдіяльності людини?
- •Обмін речовин та перетворення енергії в організмі – це? Пластичний обмін – це? Яке його значення? Приклади? Енергетичний обмін – це? Його роль? Приклади.
- •Мітотичний поділ клітини- це? Інтерфаза – це? Які є фази мітозу? Які процеси в них відбуваються? Яке біологічне значення мітозу для людини?
- •Мейоз – це? Інтерфаза – це? Які є мейотичні поділи? Які розрізняють фази мейозу? Що таке кон’югація гомологічних хромосом? Яке її значення? Яке біологічне значення мейозу?
- •Які бактеріальні інфекції захворювання ви знаєте? Як розповсюджуються бактеріальні інфекційні захворювання? Приклади? Пояснення?
- •Цитологія – це? Методи цитологічних досліджень? Клітина – це? Будова клітини? Одноклітинні організми, багатоклітинні та колоніальні організми – особливості будови? Приклади?
- •Які відомі галузі біологічної науки? Кого вони вивчають? Які відомі методи біологічних досліджень?
- •Органічні речовини? Які відомі клас органічних сполук у живих організмів?
- •Обмін речовин і перетворення енергії і організмів? Пластичний обмін? Автотрофні організми? Гетеротрофні?
- •Які властивості притамані живій матерії? Обмін речовин і енергії це? Живлення(типи)? Дихання(види)? Гомеостаз? Рух(види)? Свмовідтворення? Ріст? Розвиток? Спадковість? Мінливість?
- •Нуклеїнові кислоти? Які є типи нк? Яка будова нк? Які властивості характерні для днк? Які функції нк у живому організмі?
- •Сучасні методи селекції рослин, тварин та мікроорганізмів. Явище геторозису та його генетичні ознаки.
- •Дати визначення поняттям – ферменти, вітаміни, гормони. Що таке авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз? Які функції ферментів у живому організмі? Активний центр ферменту – це?
- •Органічні сполуки живих істот: білки, їх будова, властивості, функції. Пептидний зв'язок – це.. Будова амінокислот. Структури (4-и) білкових молекул.
- •Структури білків
- •Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв*язок. Фундаментальні властивості живого. Приклади.
- •Які властивості та функції води в організмі? Як визначити вміст води у власному організмі? Що вивчає наука біохімія?
- •Віруси – це? Які відомі небезбечні вірусні хвороби людини? Яка профілактика віл-інфекції? у чому її небезпека?
- •Фотосинтез – це? Світлова та теплова фаза фотосинтезу: процеси, що відбувається? у чому полягає космічна роль фотосинтезу для живих істот на Землі?
- •Індивідуальний розвиток організму? Які є два періоди онтогенезу? Визначення? Дати характеристику ембріональному розвитку людини.
- •Розмноження – це? Які є форми розмноження організмів? Які відомі способи нестатевого розмноження у рослин? у тварин?
- •Розмноження – це? Статеве розмноження – це? Способи статевого розмноження? (пояснення, приклади)
- •Гаметогенез – це? Стадії гаметогенезу? (пояснення) Запліднення у тварин? (Визначення, приклади)
- •Гамети – це? (Приклади) Сперматогенез – це? Овогенез? Які особливості цих процесів під час стадії дозрівання? (пояснення)
- •Онтогенез – це? Які є періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів? (ембріональний та постембріональний розвиток – визначення, пояснення, приклади? )
- •Що єпредметом вивчення науки генетики? Дати пояснення термінам: спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип, домінантні, рецесивні ознаки? Навести приклади.
- •Які є методи генетичних досліджень? Назвати їх, дати пояснення.
- •Закономірності спадковості, встановленні Грегором Менделем: 1-й закон Менделя – як називається? Як формулюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Закономірності спадковості, встановленні Грегором Менделем: іі-й закон Менделя? Як називається? Як формулюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Закономірності спадковості встановленні г. Менделем: ііі-й закон Менделя? Як називається? Як формлюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Явище зчепленого успадкування – це? Хромосомна теорія спадковості – основні положення?
- •Колообіг речовин і енергії у екосистемах – це? Яка роль колообігу речовин хімічних елементів у біосфері?
- •Мінливість – це? Які є закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) організмів?
- •Модифікаційна мінливість – це? Адаптивний характер модифікацій? Приклади, пояснення? Варіаційний ряд і варіаційна крива?
- •Що таке середовище існування? Які відомі середовища існування організмів? Дати характеристику наземно- повітряному: приклади?
- •Види мутацій? Мутації -? Приклади?
-
Міждисциплінарні зв’язки біології і екології. Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок? Фундаментальні властивості живого?
Біологія та екологія тісно пов’язані з іншими науками: фундаментальними (математикою), природничими (фізикою, хімією, географією, геологією, ґрунтознавством), суспільними (психологією, соціологією), прикладними (біотехнологією, біонікою, рослинництвом, охороною природи). Під час взаємодії біології та екології з іншими дисциплінами виникають нові напрямки і галузі досліджень. Так виникла математична біологія — напрямок науки, в якому об’єктом дослідження є біологічні системи різного рівня із застосуванням диференціальних рівнянь та математичної статистики. Математичні засоби обробки зібраного матеріалу застосовуються майже в усіх галузях біології.
Рі́вні організа́ції живо́ї мате́рії — ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Найчастіше виділяють шість основних структурних рівнів життя: молекулярний, клітинний, організмений, популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний.
Молекулярний рівень організації життя: Це специфічні для живих організмів класи органічних сполук (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами, роль в обміні речовин та енергії в організмі, зберіганні спадкової інформації та її передачі. Цей рівень можна назвати початковим, найбільш глибинним рівнем організації живого. Кожен живий організм складається із молекул органічних речовин—білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, жирів, які знаходяться в клітинах. Зв'язок між молекулярним і наступним за ним клітинним рівнем забезпечується тим, що молекули — це той матеріал, з якого створені надмолекулярні клітинні структури. Адже саме на молекулярному рівні відбувається перетворення всіх видів енергії і обмін речовин в клітині. Механізми цих процесів також універсальні для всіх живих організмів. Компоненти: Молекули неорганічних і органічних сполук; Молекулярні комплекси хімічних сполук (мембрана тощо). Основні процеси: Об'єднання молекул в особливі комплекси; Здійснення фізико-хімічних реакцій в упорядкованому вигляді; Копіювання ДНК, кодування та передача генетичної інформації.
Клітинний рівень організації життя. Представлений вільноживучими одноклітинними організмами і клітинами, що входять в багатоклітинні організми. Компоненти: Комплекси молекул хімічних сполук і органели клітини. Основні процеси: Біосинтез, фотосинтез; Регулювання хімічних реакцій; Поділ клітини; Залучення хімічних елементів Землі і енергії Сонця в біосистемі.
Тканинний рівень організації життя. Тканинний рівень представлений тканинами, що об'єднують клітини певної будови, розмірів, розташування і подібних функцій. Тканини виникли в ході історичного розвитку разом з багатоклітинністю. У багатоклітинних організмів вони утворюються в процесі онтогенезу як наслідок диференціації клітин. У тварин розрізняють кілька типів тканин (епітеліальна, сполучна, м'язова, нервова, а також кров і лімфа). У рослин розрізняють меристематичну, захисну, основну і провідну тканини. На цьому рівні відбувається спеціалізація клітин. Наукові дисципліни, які здійснюють дослідження на цьому рівні: гістологія.
Органний рівень організації життя. Органний рівень представлений органами організмів. У найпростіших травлення, дихання, циркуляція речовин, виділення, пересування і розмноження здійснюються за рахунок різних органел. У досконаліших організмів є системи органів. У рослин і тварин органи формуються за рахунок різної кількості тканин. Для хребетних характерна цефалізація, яка захищається в зосередженні найважливіших центрів і органів чуття в голові.
Організмовий рівень організації життя. Представлений одноклітинними і багатоклітинними організмами рослин, тварин, грибів і бактерій. Компоненти: Клітина — основний структурний компонент організму. З клітин утворені тканини та органи багатоклітинних організмів. Основні процеси: Обмін речовин (метаболізм); Подразливість; Розмноження; Онтогенез; Нервово-гуморальна регуляція процесів життєдіяльності; Гомеостаз.
Популяційно-видовий рівень організації життя. Представлений в природі величезною різноманітністю видів і їх популяцій. Компоненти: Групи споріднених особин, об'єднаних певним генофондом і специфічною взаємодією з навколишнім середовищем. Основні процеси: Генетична своєрідність; Взаємодія між особами і популяціями; Накопичення елементарних еволюційних перетворень; Здійснення мікроеволюції і вироблення адаптацій до змінного середовища; Видоутворення - Збільшення біорізноманіття.
Біогеоценотичний рівень організації життя. Представлений різноманітністю природних і культурних біогеоценозів у всіх середовищах життя. Компоненти: Популяції різних видів; Фактори середовища; Харчові мережі, потоки речовин і енергії. Основні процеси: Біохімічний колообіг речовин і потік енергії, що підтримують життя; Підтримує рівновагу між живими організмами і абіотичним середовищем (гомеостаз); Забезпечення живих організмів умовами проживання і ресурсами (їжею та притулком).
Біосферний рівень організації життя. Представлений вищою, глобальною формою організації біосистем — біосферою. Компоненти: Біогеоценози; Антропогенний вплив. Основні процеси: Активна взаємодія живої і неживої речовини планети; Біологічний кругообіг речовин і енергії; Активна біогеохімічна участь людини у всіх процесах біоcфери, її господарська та етнокультурна діяльність; Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні.
Фундаментальні властивості живого. Загальними, характерними для всього живого властивостями є:
1) Єдність хімічного складу. До складу живих організмів входять ті самі хімічні елементи, що й до об’єктів неживої природи. Однак співвідношення різних елементів у живих організмах та неживій природі є різним. Найпоширенішими елементами у неживій природі на Землі є O, Si, Al, Fe, Ca, Na, Mg. Найпоширеніші речовини — неорганічні (оксиди, солі, металічні й неметалічні прості речовини). Натомість у живих організмах 98 % хімічного складу припадає на чотири елементи: O, Ca, H та N. Найпоширеніші речовини — вода (від 60 до 90 %) та складні органічні сполуки (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти).
2) Обмін речовин та енергії — сукупність хімічних реакцій у живих організмах, що пов’язані з живленням, газообміном і виділенням.
3) Самовідтворення (або розмноження). Біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми; відтворення собі подібних.
4) Саморегуляція — автоматичне підтримання сталого стану в біологічних системах (клітинах, організмах, біоценозах), їхня здатність зберігати свій склад і властивості на відносно постійному рівні, незалежно від змін умов середовища.
5) Ріст і розвиток. Ріст — збільшення маси живої речовини. Відбувається за рахунок поживних речовин, одержаних у процесі живлення. Розвиток — процес формування організму або його частин та органів, кількісні та якісні закономірно спрямовані зміни особини від народження до смерті (онтогенез) та протягом часу існування виду й інших систематичних груп (філогенез).
6) Подразливість — здатність живого організму, його органів, тканин, клітин сприймати зміни навколишнього або внутрішнього середовища (хімічні, механічні, електричні, термічні подразники) та відповідати на ці зміни реакцією збудження.