Копия шпора ТМФВ1

11.Урок фізичної культури. По роли и месту общей системы ФВ все формы организации занятий не равнозначны и не одинаковы. К основным относят те которые позволяют создать необходимые условия для эффективного обучения дв.д., развитие или потдерживание функционального состояния организма, такими являются урочные формы, вместе с неурочными они расширяют возможность рационально организовать систему ФВ для достижения поставленных целей. К основным типам относят : урочные и неурочные типы занятий. Ур.: собственно урочные и урочные. К неур.: крупные и малые формы занятий. Собственно урочные – по обязательному курсу ФВ в учебном заведении. Урочного типа – не обязательные типы ФВ ( ур-трен., зан. в клубах, секциях.) Крупные - самодеятельные формы ФВ походы, соревнов., развл.меропр.) Малые - непродолжительные серии физ. упр в повседневном режиме дня.Под структурой понимается относительно постоянный порядок построения каждого занятия, типичным является выделение в ФВ 3 структурных частей : подготовит., основной и заключ..Риси уроку:1)керівна роль належить вчителю; 2) діяльність учнів строго регламентується,навантаження відповідає віковим особл. учн.;3) уроки зумовлені розкладом занять; 4) на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність; 5) виконуються попередньо сплановані завдання уроку; 6) відвідування уроків є обов’язковим. Классификация урока : -по направленности; -по характеру задач.

По напр. –уроки ОФП. Обеспечение всестороннего физ. развития , проводятся со всеми возрасными группами, хар. Разнообразие учебн. материала, умеренные физ. нагрузки.

-тренировочные занятия по видам спорта. Направленный в основном на развитие физ. качеств, в каждом отдельном случае требуют специф. Методики повышенного внимания к дозированию нагрузок.

-уроки ППФП. Проводятся с подростками, юношами, взрослыми обучение ДД имеющих сходство с проф. Деятельностью и обеспечение необходимой физ. и волевой подготовки.

-уроки с лечебной целью. Для восстановления здоровья и функц. Полноценности организма. Делятся на уроки ЛФК, профилактические, реабилитационные, компенсаторные.

-методические уроки необходимы в системе подготовки физ. кадров.

По хар. задач. -комбинированные, представлены решения всех задач. –оздоров. направленности, развивающие, обучающие, тренировочные.

12Організаційні форми фізичного виховання школярів проводять під час навчання в школі, після уроків, у вихідні дні, на канікулах. В залежності від особливостей організації навчально-виховного процесу учнів вони поділяються на урочні та позаурочні. Процесор Б.М.Шиян подає наступну класифікацію форм занять.

Форми занять

Урок ФК Позаурочні форми занять -

в режимі навч. дня:

• гімнастика до занять;

• фізкульт-хвилинка і -пауза;

• рухова перерва;

година здоров’я

позакласні заняття:

• секції з виду спорту;

• секції ЗФП;

• гуртки ЛФК

• ; масові ФК-С заходи;

• Змагання шкільні;

• ФК-С свята і вечори;

• дні здоров’я;

позашкільні заняття

• туристичні походи;

• табори відпочинку;

• Гуртки позашкільні

• міжшкільні змагання;

• у спортивн. школах;

• при ЖЕКах;

• у місцях відпочинку;

• у громад. Організаціях

самостійні заняття.

13.Спортивні змагання є однією з форм ФВ школярів, за допомогою якої вирішується цілий ряд освітніх і оздоровчих завдань. Алгоритм проведення змагань:

1. створити оргкомітет з 3-5 чоловік, які мають досвід організації змагань;

2. розробити «Положення про змагання» згідно встановленої форми, розглянути і затвердити його на раді колективу фізичної культури й узгодити з адміністрацією школи;

3. скласти і провести апробацію програми змагань. Особливо ретельно слід продумати ті програми змагань, які носять комплексний характер, типу «Веселих стартів», «Нумо, хлопці» тощо.

4. скласти деталізований план проведення змагань з урахуванням рег­ламенту часу, місць шикувань і переміщень учасників, розмітки майданчику, розміщення глядачів, почерговості видів програми, підготовки і прибирання інвентарю, зміст пауз тощо;

5. розподілити обов'язки серед членів оргкомітету, відповідальність за окремі ділянки роботи: організаторську і інформаційну, добір і діяльність су­ддівської бригади, підготовку учасників, матеріальне забезпечення тощо;

6. підготувати і вивісити об'яву й іншу інформацію про змагання. Якщо школа радіофікована таку ж інформадію давати і по шкільному радіо;

7. провести нараду фізоргів (представників класів, капітанів команд) і ознайомити їх з програмою змагань, умовами підготовки і участі команд, си­стемою заліків й іншими пунктами «Положення»;

8. надати можливість командам (класам) провести тренування, на яких учні ознайомляться з умовами і правилами ігрових завдань і всією програмою змагань в цілому;

9. добрати і затвердити склад суддівської колегії із числа учнів, педаго­гів, спеціально запрошених спортсменів і ветеранів спорту, батьків, які мають суддівські категорії або досвід суддівства змагань;

10. провести засідання суддівської колегії спільно з представниками організаційного комітету: ознайомити з програмою, розподілити обов'язки (призначити головного суддю і його заступника, секретаріат, суддів при учасниках, відповідальних за суддів на видах тощо); уточнити правила змагань, систему заліку, як визначити переможців тощо;

11. підготувати дипломи, грамоти, вимпели, призи і сувеніри для нагородження переможців, учасників змагань і найбільш активних глядачів-уболівальників;

12. визначити склад журі, почесних гостей і своєчасно їх повідомити (передати запрошення, де вказати вид, дату, місце і час змагань;

13. підготувати ведучого і суддюінформатора. З урахуванням виду і програми змагань вони повинні зібрати матеріал із історії фізичної культури і відповідних видів спорту, дані про учасників, гостей і глядачів;

14. підготувати членів комісії з пропаганди (юнкорів, фотографів, юних художників тощо для збору матеріалу і висвітлення ходу підготовки і прове­дення змагань;

15. перевірити наявність і стан матеріальної частини змагань (спортивне обладнання й інвентар, розмітку майданчика або залу, звукової апаратури, нагрудних номерів, нарукавних пов'язок, емблеми для суддів й учасників тощо);

16. добрати і записати музичний супровід параду учасників, масових гімнастичних виступів,, окремих номерів програми змагань, музичних пауз тощо;

17. продумати оформлення місць змагань (підготувати прапори, транспаранти, гасла, плакати тощо). До дня змагань можна приурочити виставку спортивних фотографій, дитячих малюнків, різноманітних виробів;

18. перевірити готовність (стисла інформація напередодні змагань членів оргкомітету і суддівської колегії про зроблену роботу);

19. після проведення змагань на заключному засіданні оргкомітету проводиться обговорення і підведення підсумків. Керівник оргкомітету і головний суддя пишуть звіт про змагання. До звіту додаються робочі протоколи секретаріату і журі.

14.План-конспект уроку – краткосрочное, или оперативное планирование, которое детализирует до мельчайших подробностей календарное планирование.Алгоритм написания конспекта:1.определяем задачи из календарного планирования;2.подбор методов, методических приемов ;3.подбор способов выполнения упражнений и способов организации занимающихся (исходя из контингента);4.дозировка нагрузки и отдыха; 5.инвентарь; 6. воспитательные и оздоровительные средства; 7. теоретические сведения.

План-конспект уроку №_____

з фізичного виховання для 10 класів (юнаки)

Дата

Завдання уроку:

1. Вивчити техніку безпеки при виконанні гімнастичних вправ на снарядах, практичні способи страховки.

2. Удосконалити техніку виконання учбових вправ з акробатики, на брусах і перекладині.

3. Виконати на оцінку опорний стрибок: ноги нарізно через коня в довжину (вис 125 см).

Місце проведення: спортивний зал.

Інвентар: гімнастичне обладнання, мати.

15.Контроль в ФВ

Педагогический контроль осуществляется педагогом специалистом и предусматривает следующие виды контроля:

1.Контроль исходного уровня возможностей и готовности воспитываемых к реализации поставленных задач :

а) индивидуальный уровень ФР, по показателям состояния основных двигательных качеств;

б) сформировавшийся ранее фонд двигательных умений, навыков, знаний;

в) показатели физической подготовленности, по критериям нормативов, спорт. результатам;

г) мотивированность и индивидуальные установки, выражающие отношение к предстоящим занятиям.

2.Педагогический самоконтроль осуществляемый педагогом за своей деятельностью.

3.Контроль внешнесредовых факторов, условий занятий.

4.Контроль двигательной деятельности воспитываемых (содержание и направленность упражнений, величины предъявляемых нагрузок и чередование их с отдыхом)

5. Контроль динамики функциональных сдвигов в организме занимающихся, общих результатов

физвоспитания:

а) самооценка занимающимися своего состояния;

б) внешние объктивные признаки состояния занимающихся;

в) отдельные показатели динамики функционального состояния систем организма

выявляемые доступными методами (ЧСС динамометрические и реакциометрические

показатели)

Главная задача педконтроля предусматривает постоянное наблюдение динамики педагогически направленных воздействий средствами ФВ и изменений происходящих в организме воспитываемыхпод их воздействием.

Физкультурный самоконтроль подразумевает совокупность операций (самонаблюдения, анализа, оценки своего состояния ит.д.), осуществляемых индивидуально

Из видов контроля различают: оперативно-текущий и этапный контроль.

16.Физические упражнения – основное и специфическое средство физического воспитания; двигательная активность человека, организованая в соответствии с закономерностями физического воспитания. Содержание:

• Входящие в упражнение двигательные акты – движения и операции;

• Процессы, разворачивающиеся в функциональных системах организма по ходу упражнения, определяющие его воздействие;

Форма: 1) внутренняя структура (характер связи процессов функционирования организма, их соотношение и характер взаимодействия);

2) внешняя структура (видимая форма, характеризирующаяся соотношением пространственных, временных и динамических параметров движения).

Биомеханическая классификация: 1) ациклические, циклические, комбинированные; 2) поступательные, вращательные, сложно-пространственные.

По зонам мощности: максимальной, субмаксимальной, большой и умеренной.

По преимущественному проявлению физических качеств:

• Скоростно-силовые виды упражнений, характеризующиеся максимальной интенсивностью, или мо

17 Техника ФУ - это наиболее эффективный способ выполнения двигательного действия. Эффективность выражается наиболее рациональным воздействием на организм занимающегося и результативностью действия. Различают основу техники движений, ее главное звено и детали. Основа техники движений - это совокупность звеньев техники, необходимых для решения двигательной задачи определенным способом. Главное звено техники движений - наиболее важная часть выполнения двигательной задачи.

Детали техники движений - это отдельные составляющие, в которых проявляются индивидуальные варианты техники. Структурная основа системы движений - это закономерный, устойчивый порядок объединения отдельных моментов, сторон и черт системы движений в системе целостного двигательного акта.

При анализе техники выделяют:

Кинематические характеристики:

Пространственно техника физ. упр. хар-ся: рациональным взаиморасположением звеньев двигательного аппарата, обеспечивающим целесообразное исходное положение перед началом действия и оперативную позу в процессе его выполнения, во-вторых - соблюдением оптимальной траектории движений.

Исходное положение - это целеустремленная готовность к действию.

Рациональная оперативная поза - поддерживает статическое и динамическое равновесие тела, целесообразно-координировать движения, эффективно проявлять силовые и другие физические качества.

Траектория движения - характеристика тела в трехмерном пространстве в момент движения Амплитуда - это размах движений.

Временные характеристики

С позиций биомеханики движения характеризуются во времени его моментами, длительностью и темпом (частотой повторений).Также важно иметь в виду такие временные признаки движений как своевременность их начала, изменения, завершения и согласованность друг с другом.

Пространственно-временные характеристики

Соотношение пространственно-временных характеристик выражается в величинах скорости и ускорения, придаваемых телу или частям тела. Технику в этом случае хар-ет соочетание и регулирование скоростей движений в процессе двиг. действ. (соответствие скорости и дистанции) (скорость и ускорения всегда должны быть контролируемы

По мере формирования техники движений характерными для нее становятся такие черты как стабильность (при повторном выполнении двигательного действия ряд технических параметров воспроизводится единообразно) и вариативность (внесением целесообразных изменений в двигательное действие при необычных условиях его выполнения. Фазы движений: подготовительная, основная, заключительная.

18 Целью завершающего этапа является обеспечение необходимым уровнем овладения действием, необходимым для эффективного использования его в жизненной практике или для дальнейшего совершенствования в двигательной деятельности.

Основные задачи:

1) довести процесс освоения всех сторон действия (ориентировочной, исполнительной,контрольной) до уровня превращения двигательного умения в навык;

2) обеспечить необходимую степень стабильности и вариативности двигательного навыка, надежности и экономичности техники действия;

3) гарантировать необходимое соответствие между техническими характеристиками движений и уровнем развития двигательных качеств, добиться необходимой результативности. Комплекс средств и методов, используемых на этом этапе направлен на увеличение разнообразия и интенсивности воздействия практической отработки действия. Наряду с методами стандартно-повторного упражнения, применяются методы вариативного упражнения с разнообразными приемами изменения параметров и условий действия. Возрастает применение комбинированных разновидностей методов упражнения (повторно-переменного упражнения со ступенчато повышающеся и волнообразной динамикой нагрузки, интервального упражнения с жесткими и инными

интервалами отдыха и т.д.). Шире используются игровой и соревновательный методы.

Развитие специально-физических качеств достигается прежде всего во время многократного воспроизведения разучиваемого действия. Однако существует целый ряд методических приемов, способствующих повышению уровня проявления двигательных качеств:

- использование отягощений в чередовании с выполнением упражнений без отягощений;

- стимулирования скорости и темпа движения с помощью естественных условий или внешнего сенсорного лидирования;

- выполнение упражнений в состоянии эмоционального подъема;

- выполнение упражнений на фоне утомления;

- другими путями.

Идеомоторное упражнение и аналогичные методы используются на этом этапе не столько как способ уяснения, основ действия, сколько как способ самонастройки на совершенное ввыполнение его, а также как способ самоанлиза и исправления

допущенных ошибок.

Методы преподавания на завершающем этапе обучения замещаются методами самообучения завершающем этапе обучения действию происходит свертывание ООД так как управление движениями обеспечивается автоматизацией механизмов управления и выполнения Приобретают эффективность следующие подходы и приемы:

1. Выполнение заданий по точному предвидению параметров действия (соблюдать заданное время выполнения, прогнозировать дальность, точность выполненного действия ) При выполнении таких заданий внимание концентрируется не на деталях действия а на его общей результативности.

2. Выполнение заданий по акцентированию установки на решаюбщих качественных характеристиках действия (т.е. сосредоточить внимание и физические усилия на ключевом моменте этого действия).

3. Выполнение по ходу действия дополнительных так называемых отвлекающих заданий. Они способствуют освободить сознание от ненужной сосредоточенности на освоенных операциях движения. (Это изменение обстановки выполнения, дополнительные

двигательные задания, абстрактно-логические задания).

Обеспечение стабильности и вариативности двигательного навыка. Это различные и одновременно органически взаимосвязанные направления процесса формирования надежного навыка - обеспечивается:1)строго регламентированным варьированием; 2) свободным варьированием. В основе подходов и приемов обоих типов лежит сочетание постоянной установки на результативность действия и необходимых изменений его деталей соответсвенно меняющимся условиям выполнения. Ошибки; чрезмерная стереотипизация техники, нарушение меры варьирования - неустойчивая

19. Організаційно-методичні вимоги до проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у режимі навчального дня.

При визначенні змісту, способів організації і методики проведення заходів необхідно враховувати:

1. вікові особливості різних груп учнів і рівень їх фізичної підготовленості;

2. характер впливу навчальної праці і робочої пози школярів на функціональний стан організму;

3. динаміку працездатності протягом дня;

4. особливості умов проведеннязанять, характер одягу і взуття тих хто займається.

. Характеристика форм організації занять фізичною культурою у режимі навчального дня.

Гімнастика до навчальних занять проводиться щоденно перед першим уроком у вигляді виконання учнями комплексу з 5-8 вправ = 12-15 хвилин. Завдання :

1. організовано почати навчальний день;

2. скоротити період входження організму школярів у навчальну діяльність;

3. оптимізувати функціональний стан важливих систем організму, перш за все ЦНС.

Групи для занять доцільно складати з учнями класів не більше як двох суміжних паралелей (VІ-VІІ і т.д.) Зміст комплексу розробляється вчителем і обновлюється поступово на протязі 2-3 тижнів. Першими слід заміняти вправи, які швидше засвоююються школярами і в склад адаптації організму гублять свій фізіологічний ефект. Вивчення вправ доцільно організовувати в процесі уроків фізичної культури.

Фізкультхвилинка (пауза).

Проводяться 3-5 фізичних вправ під час уроку з предметів теоретичного циклу (2-3 хв.) Завдання:

0. зменшити втому і зняти негативний вплив однообразного вимушеного положення тіла (робочої пози);

1. активізувати увагу школярів і підвищити здібність до сприйняття навчального матеріалу.

Позитивний ефект фізкультхвилини (паузи) полягає на фізіологічних механізмах активного відпочинку. ЇЇ доцільно вводити в урок приблизно через 20-30 хвилин після початку, коли з'являються перші ознаки втоми (зниження уваги, вялість, порушення правильної постави). Особливої важливості ця форма занять набуває у другій половині навчального дня і тижня.

Фізичні вправи на продовжених перервах.

Проводяться переважно на відкритому майданчику. Завдання :

0. організувати відпочинок в процесі навчального дня з метою підвищення працездатності;

1. сприяти формуванню позитивного відношення до організованої колективної діяльності;

2. сприяти розвитку творчої ініціативи і формуванню навиків дисципліни.

З м і с т: рухливі ігри, прості ігри - змагання, індивідуальні вправи ігрового характеру з м'ячами, скакалками; в старших класах ігри з використанням спортивної техніки. Основу змісту занять повинен складати пройдений матеріал навчальної програми.

Масовий характер і обмеженість часу занять обумовлюють необхідність ретельного планування і забезпечення доступності їх змісту, своєчасної підготовки місць занять і чіткого розподілу обов'язків відповідальних за проведення осіб.

25 .Характеристика форм організації занять фізичною культурою у режимі навчального дня.

Гімнастика до навчальних занять проводиться щоденно перед першим уроком у вигляді виконання учнями комплексу з 5-8 вправ = 12-15 хвилин. Завдання :

4. організовано почати навчальний день;

5. скоротити період входження організму школярів у навчальну діяльність;

оптимізувати функціональний стан важливих

20. Умение и навык. Дв умения и навык это определенное

функц образование( условные дв рефлексы которые возникают в

процессе усвоения дв умений и навыков. Умение – это осмысленное

выполнение задачи когда под контролем сознания находятся все

стороны ДД. Дв навык –автоматический способ выполнения дв задачи,

когда все 3 части выполняются автоматически, а сознание направленно

на конечный результат. Отличия умения от навыка :1)разчленненотсть не

слитность отдельных звеньев;2) скорость выполнения; 3)стабильность техники;

1. сосредоточенность на выполнение ДД; 5) изменение

2. напряжения, неустойчивость к сбиваемым факторам.

3. Со временим д умение разрушается, а д навык остается.

Процесс формирования двигательного действия условно проходит

три стадии:от знаний и представлений о выполняемом действии

к элементарному выполнению, а затем к навыку. Осмысленное

представление о выполнении начинается с направленного формирования

его ориентировочной основы действия \ООД\. Которая включает

в себя общий логический проэкт действия и основные опорные точки.

Обучение двигательному действию зависит от подготовленности самого

занимающегося, его готовности к разучиванию нового д.д.,

наличия необходимых технических средств. Готовность обучаемых

к практическому разучиванию д.д. характеризуется тремя компонентами:

1. состоянием физических качеств необходимых для выполнения действия;

2. двигательным опытом, 3. психологическим фактором, мобилизирующим к действию.

В процессе обучения д.д. выделяют 3 последовательных этапа:

Этапы обучения находятся в определенном соотношении

со стадиями становления д.умения и навыка

21 Процес фізичного виховання школярів спирається на широку законодавчу і програмно-нормативну базу. Серед найважливіших законодавчих актів необхідно назвати Конституцію України.

В статті 3 зазанчається, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цілісністю.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту (стаття 49). Основні права і свободи громадян України уточнені і конкретизовані в багатьох законах України. Для фахівців у галузі фізичної культури надзвичайно важливий “Закон України про фізичну культуру і спорт”, який визначає загальні правові, соціальні, економічні і організаційні основи фізичної культури і спорту в Україні.

В законі (стаття 4) вказується право громадян на заняття фізичною культурою і спортом стаття 12 говорить про те, що фізичне виховання є головним напрямком впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання.

Фізичне виховання шляхом проведення обов’язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм.

В середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах уроки з фізичної культури обов’язкові і проводяться не менше трьох разів на тиждень. (Закон прийнятий у 1993 році, але ця вимога ще і сьогодні не у всіх школах виконується).

Середні загальноосвітні та професійні навчально-виховні заклади з урахуванням місцевих умов, інтересів і запитів учнів самостійно визначають зміст, форми і засоби їх рухової активності, методи проведення занять з фізичної культури, а також організовують позанавчальну фізкультурно-спортивну роботу за участю позашкільних навчально-виховних закладів, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.

Місцеві органи державної виконавчої влади можуть вводити додаткові уроки фізичної культури за умови виділення коштів з відповідних бюджетів.

Серед найважливіших законодавчих актів три назвемо Закон України “Про освіту”, «Про фізичну культуру і спорт». Цільову комплексну програму “Фізичне виховання - здоров’я нації”, Положення про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України.

Програмну нормативну базу процесу фізичного виховання школярів складають державні програми з фізичної культури для учнів 1-11 класів загальноосвітньої школи, державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості неселення України. Необхідно зазначити, що крім державних програм загальноосвітні школи можуть реалізувати процес фізичного виховання учнів за регіональними або авторськими програмами.

22. Общая величина нагрузки производна от ее объема и интенсивности.

Объем нагрузки - это отношение времени выполнения к суммарному количеству работы, выполняемой в процессе упражнения Интенсивность нагрузки - это напряженность работы и степень ее концентрации во времени

Отношение объема и интенсивности нагрузки при выполнении физических упражнний характеризуется обратнопропорциональной зависимостью: чем больше объем нагрузки, тем меньше ее интенсивность и наоборот, чем больше ее интенсивность , тем меньше ее объем.

Оценка сумарной нагрузки упражнений подсчитывается по объему и интенсивности с внешней стороны в соотношении с объемом и интенсивностью "внутренней" стороны.

В школьной практике используется термин "моторная плотность занятия" - (отношение времени занятия упражнениями, к общему времени занятия в процентах)

23. Игровой метод характеризуют следующие черты:

Сюжетно-ролевая основа. Деятельность занимающихся организуется на основе условного сюжета и самостоятельно-импровизированного выполнения ими тех или инных ролей, предусмотренных сюжетом, Отсутсвие жесткой регламентации действий Моделирование эмоционально насыщенных межличностных и межгрупповых отношений

Трудно регулируемые воздействующие факторы

Соревновательный метод - конкурентное сопоставление сил в условиях сопоставления сил в условиях упорядочного соперничества, борьбы за первенство или высокое достижения Основные черты.

Особый эмоциональный и физиологический фон, усиливающий воздействие физических упражнений, способствующий проявлению максимальных функциональных способностей.

Четкие правила борьбы за победу

Ограниченность регулирования внутренней нагрузки

Воспитание физических, волевых,моральных качеств.

24. ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА - это совокупность материальных и духовных ценностей общества, создаваемых и используемых им для физического совершенствования людей

СПОРТ - (часть ФК), совокупность материальных и духовных ценностей, которые создаются и используются обществом для игровой физической деятельности людей, направленной на интенсивную специализированную морфовункциональную и психическую подготовку для последующего максимального проявления способностей путем соревнований в заранее определяемых двигательных действиях.

ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ - это педагогическая система физического совершенства человека.

ФИЗИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ - это процесс и результат овладения специальными систематизированными знаниями, физическими упражнениями, а также способами их самостоятельного изучения и использования.

25 .Характеристика форм організації занять фізичною культурою у режимі навчального дня.

Гімнастика до навчальних занять проводиться щоденно перед першим уроком у вигляді виконання учнями комплексу з 5-8 вправ = 12-15 хвилин. Завдання :

6. організовано почати навчальний день;

7. скоротити період входження організму школярів у навчальну діяльність;

8. оптимізувати функціональний стан важливих систем організму, перш за все ЦНС.

Групи для занять доцільно складати з учнями класів не більше як двох суміжних паралелей (VІ-VІІ і т.д.) Зміст комплексу розробляється вчителем і обновлюється поступово на протязі 2-3 тижнів. Першими слід заміняти вправи, які швидше засвоююються школярами і в склад адаптації організму гублять свій фізіологічний ефект. Вивчення вправ доцільно організовувати в процесі уроків фізичної культури.

Фізкультхвилинка (пауза).

Проводяться 3-5 фізичних вправ під час уроку з предметів теоретичного циклу (2-3 хв.) Завдання:

0. зменшити втому і зняти негативний вплив однообразного вимушеного положення тіла (робочої пози);

1. активізувати увагу школярів і підвищити здібність до сприйняття навчального матеріалу.

Позитивний ефект фізкультхвилини (паузи) полягає на фізіологічних механізмах активного відпочинку. ЇЇ доцільно вводити в урок приблизно через 20-30 хвилин після початку, коли з'являються перші ознаки втоми (зниження уваги, вялість, порушення правильної постави). Особливої важливості ця форма занять набуває у другій половині навчального дня і тижня.

Фізичні вправи на продовжених перервах.

Проводяться переважно на відкритому майданчику. Завдання :

0. організувати відпочинок в процесі навчального дня з метою підвищення працездатності;

1. сприяти формуванню позитивного відношення до організованої колективної діяльності;

2. сприяти розвитку творчої ініціативи і формуванню навиків дисципліни.

З м і с т: рухливі ігри, прості ігри - змагання, індивідуальні вправи ігрового характеру з м'ячами, скакалками; в старших класах ігри з використанням спортивної техніки. Основу змісту занять повинен складати пройдений матеріал навчальної програми.

Масовий характер і обмеженість часу занять обумовлюють необхідність ретельного планування і забезпечення доступності їх змісту, своєчасної підготовки місць занять і чіткого розподілу обов'язків відповідальних за проведення осіб.

26.ППФП - это педагогический процесс обеспечения специализированной физической подготовленности к избранной профессиональной деятельности.

Необходимость развития ППФП определяется следующими причинами:

1) освоение современных практических профессий, и достижение профессионального мастерства во многом зависит от уровня функциональных возможностей организма;

2) производительность многих видов профессий зависит от физической дееспособности работников

3) предупреждение негативных влияний определенных видов профессий на физическое состояние трудящихся;

Виды профессий

Профессионально важные физические качества и способности

Шахтеры: силовые способности, двигательные навыки по перемещению в ограниченном пространстве, преодоление предметных препятствий, поднимание и переноска тяжестей, сопротивляемость функциональных систем организма высокой и низкой температур,влажности воздуха, Сельхоз работы, Строители, Учителя

Задачи решаемые в ППФП:

1) пополнить и усовершенствовать индивидуальный фонд двигательных умений и навыков способствующих освоению избранной профессиональной деятельности;

2) интенсифицировать развитие профессионально важных физических способностей;

3) повысить степень резистентности организма к неблагоприятным воздействиям среды, в которых протекает трудовая деятельность, содействовать увеличению его адаптационных возможностей;

В качестве основных средств используются разнообразные ФУ базовой физической культуры, а также упражнения моделирующие конкретную профессиональную деятельность:.

1) обще-прикладные упражнения

2) профессионально-прикладная гимнастика

3) проф-прикладн. виды спорта

4) средства общей физподготовки

5) естественносредовые факторы закаливания.

Методика ППФП базируется на общепедагогических испецифических принципах физического воспитания.

Однако, есть свои специфические черты:

1) единство общей и специальной физической подготовки

2) адекватное и систематическое моделирование требований, предъявляемых профессиональной деятельностью к функциональным возможностям организма с постепенным превышением уровня этих требований.

Система занятий по ППФП регламентируется унифицированными программами. Основными формами служат:

- урочные формы;

-соревнования в проф.-прикл. упражнениях;

- самодеятельные занятия;

- малые формы производственной физической культуры.

27. Головна мета колового тренування - це ефективний розвиток рухових якостей. Така мета передбачала комплексний розвиток сили, швидкості, витривалості, гнучкості і спритності при суворій регламентації і персональному дозуванні виконуємих вправ. Головною задачею колового тренування, як форми раціонального використання фізичних вправ з переважною спрямованістю на розвиток рухових якостей, є досягнення рівня фізичної

Учні розподіляються на групи (4-6 чоловік в кожній). Групи розмішуються по різних місцях (станціях), розташованих по колу. Під загальним керівництвом вчителя на кожній станції учні одночасно і багаторазово (циклічно) виконують визначені, порівняно прості і знайомі їм вправи, а далі, по команді або самостійно переходять до місця занять, де виконують почергові вправи. Зміна станцій проводиться до тих пір, поки коло станцій не пройде кожна група.

Існує декілька варіантів колового тренування (більш або менш складних, різних по об'єму, інтенсивності і загальному навантаженню на організм школярів).

З метою комплексного розвитку фізичних якостей і вдосконалення функцій організму учнів застосовується система так званих додаткових завдань. Її використовують при організації роботи учнів фронтальним або груповим методом. В коловому тренуванні зміст додаткових завдань складають вправи, які сприяють розвитку сили, швидкості, витривалості та інших фізичних якостей.

В процесі уроків фізичної культури використовуються слідуючі варіанти колового тренування.

1. Проходження "кола" з виконанням на кожній станції вправ протягом встановленого часу в довільному темпі, по можливості точніше і узгоджено, або повторення вправ вказану кількість разів, у заданому темпі.

2. Проходження "кола", виконуючи на кожній станції вправи можливо більшу кількість разів протягом відведеного часу,

3. Проходження "кола" за найкоротший час з повторенням на кожній станції вказаної кількості визначених рухів.

Кожний із цих варіантів використовується у відповідності з задачами і змістом того уроку фізичної культури, в який включається заняття коловим тренуванням. При цьому враховуються особливості віку, статі, стану здоров'я, рівень фізичного розвитку і рухової підготовленості учнів даного класу.Колове тренування у своєму сучасному вигляді має ряд методичних варіантів. Суттєвим є, що всі вони характеризуються суворою регламентацією вправ. Тобто, методичну основу колового тренування складає багаторазове виконання визначених вправ, дій в умовах точного дозування навантаження і точно встановленого порядку його змін та чергування із відпочинком. Суттєвим є те, що колове тренування розраховане на групові заняття. У самій організаційній основі колового тренування (почергова зміна “станцій”, залежність виконання завдання від дій інших учнів і т.д.) закладена необхідність узгоджених дій в групі, точного дотримання встановленого порядку, дисципліни. Зрозуміло, що все це дає можливість для виховання відповідних моральних якостей та навиків поведінки. Досить важливим у коловому тренуванні є те, що у ньому вдало поєднуються чітке дозування навантажень із їх індивідуалізацією. Індивідуальне навантаження визначається за допомогою “максимального тесту” максимальна кількість повторів з кожної вправи, що є включеною у комплекс колового тренування. В залежності від результатів цього тестування назначається норма тренувального навантаження. Воно може бути для кожного індивіда різним, у той же час відносно однаковим для всієї групи. При такому дозуванні навантажень дотримується єдність загального та індивідуального підходу: вся група отримує відносно однакове завдання, у той же час індивідуальні можливості кожного не нівелюються. В результаті і у сильних, і у слабких підтримується інтерес до занять.

Обов’язковою умовою колового тренування – постійне врахування навантаження і систематична оцінка досягнень. Систематична оцінка досягнень по максимальному тесту і врахування приросту тренувального навантаження дають

28. Методи навчання у фізичному вихованні.

Способи передачі учням знань і вмінь способи пливу вчителя на учнів - все це відноситься до методів.

Метод навчання - це система дій вчителя в пвроцесі викладання, а учня при засвоєнні навчального матеріалу. Кожний метод реалізується за допомогою методичних прийомів.

Методичний прийом - це спосіб реалізації методу у відповідності з конкретним завданням навчання.

Застосування методів забезпечується дотриманням ряду вимог.

0. Наукова обумовленість методу забезпечує оздоровчий, освітній і виховний ефект від занять фізичними вправами.

1. Відповідність постановленому завданню навчання.

2. Забезпечення виховного характеру навчання.

3. Відповідність принципам навчання.

4. Відповідність специфіці навчального матеріалу.

5. Відповідність індивідуальної і групової підготовленості учнів.

6. Відповідність індивідуальним особливостям і можливостям вчителя.

7. Відповідність умовам занять.

8. Різноманітність методів.

9. Результативність методу (оцінка оволодіння навчальним матеріалом).

Методи основані на активній руховій діяльності учнів в залежності від степені регламентації умов виконання фізичних вправ вони поділяються на 2 групи:

0. метод строго регламентованої вправи (вивчається по частинах);

1. Метод частково регламентованої вправи (ігровий і змагальний).

Метод строго регламентованої вправи характеризується багаточисельним виконанням дії при суворій регламентації форми рухів, величини навантаження.

Метод вивчення по частинах передбачає початкове вивчення окремих частин рухів з послідовним з’єднанням їх в необхідне ціле.

Педагогічні переваги методу вивчення по частинах:

0. Полегшує процес засвоєння дії.

1. Вивчення по частинах робить процес навчання на кожному занятті більш конкретним.

2. Застосування цього методу впливає на швидке відновлення втрачених навиків.

3. Цей метод незамінний при вивченні координації складних дій.

Метод вивчення в цілому передбачає вивчення дії в тому виді в якому воно знаходиться як кінцеве завдання навчання. Цей метод застосовується на любому етапі навчання.

Метод примусово-полегшуючого вивчення. Його можна розглядати варіантом методу вивчення в цілому, або з використанням тренажерів.

Метод частково регламентованої вправи допускають відносно вільний вибір дій учня для вирішення поставлених завдань. Цей метод як правило використовується на етапі вдосконалення, коли учні вже володіють достатнім об’ємом знань і вмінь.

Ігровий метод характерезується певними ознаками, характерними для ігор у фізичному вихованні.

Найбільш характерні ознаки ігрового методу:

1. Чітко виражене суперництво і емоційність в ігрових діях.

2. Зміна умов виконання дій.

3. Високі вимоги до творчої ініціативи в діях.

4. Відсутність строгої регламентації.

Комплексний прояв різноманітних рухових навиків і якостей.

29.Індивідуальний підхід до учнів є одним з найважливіших принципів педагогіки. Він означає діяльну увагу до кожного учня, конкретизацію завдань навчально-виховної роботи, зміну її методів з урахуванням як загального, так і індивідуального особистого. Індивідуальний підхід сприяє вирішенню такого важливого завдання як, вирівнювання успішності відстаючих учнів до рівня кращих і стимулювання останніх до ще більшого покращення власних результатів. Індивідуальний підхід не обов’язково означає проведення занять з кожним учнем. Він передбачає доцільне співвідношення всіх варіантів організації діяльності. Обов’язковим є лише постійна увага до роботи та поведінки дитини.

Індивідуальний підхід починається з детальної характеристики кожного учня за показниками стану здоров’я, фізичного розвитку (сомато- та фізіометрії) рухової підготовленості і темпераменту. Кожен показник оцінюється за допомогою спец. табл.. або типологічних ознак .За цими даними складається інтегральна оцінка школяра.

Другий етап – диференціація складу учнів (розподіл на групи відділення). На початку кожного навчального року зберігається склад відділень попереднього року (навч. рік так само закінчується л/а). Після вихідного тестування склад учнів уточнюється (стрибок у довжину з місця, біг 60-30 м).

30. Виокремлюють чотири основних методи, що характеризують в цілому організацію учнів на уроці, а також порядок постановки і порядок виконання ними завдань вчителя: фротальний, груповий, індивідуальний і метод колового тренування. При фронтальному методі всьому контингенту учнів вчитель пропонує одне і теж завдання під загальним керівництвом викладача. При груповому методі учні розподіляються на групи, кожна з груп отримує окреме завдання. Вчитель, не випускаючи з-під свого контролю по можливості всіх, працює переважно з однією групою, або почергово переходить від однії групи до іншої. При індивідуальному методі кожен учень отримує своє завдання і виконує його самостійно. Вчитель вибірково керує роботою окремих учнів. Проте, за умови вибору одного з методів організації учнів на уроці, вправи можна виконувати по різному. Саме тому методику організації уроку характеризує також і порядок виконання учнями завдань в часі: одночасно всіма, позмінно групами, поперемінно, почергово один за одним (злитно або роздільно). Звідси розрізняють різні способи виконання фізичної вправи: одночасний,коли учні одночасно виконують одне, або різні завдання; почерговий, коли кожен учень починає виконувати вправу тільки після закінчення роботи після закінчення роботи попереднім; поточний, коли кожен учень залучається до роботи, перед закінченням виконання вправи попереднім; поперемінний, коли учні поперемінно виконують вправу (передача м’яча в парах);позмінний, коли виконання вправ здійснюється «хвилями».