КПК_комен_2012_ч

Стаття 36

19)доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затри­ мання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, ви­ конання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за за­ питом компетентного органу іноземної держави;

20)оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;

21)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

3.Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

4.Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступ­ ники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи каса­ ційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обста­ винами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня.

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи каса­ ційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня.

5.Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них про­ курори своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення до­ судового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому ор­ гану досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

6.Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізова­ ні прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати неза­ конні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про ска­ сування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержан­ ням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.

1.Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. З КПК та ст. 56 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор - Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального про­ курора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки

Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

119

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Участині 1 цієї статті містяться принципи самостійності і заборони втручання

упроцесуальну діяльність прокурора осіб, що не мають на те законних повноважень. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про прокуратуру» втручання органів державної влади

йорганів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокура­ тури з нагляду за додержанням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.

Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити вико­ нанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що перебувають у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.

Коментована стаття встановлює обов'язок для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та інших фізичних осіб виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора. У статті 8 ЗУ «Про прокуратуру» закріплено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені проку­ рором строки.

Щодо визначення поняття «процесуальні рішення» див. коментар до ст. 110 КПК.

2.Частиною 2 ст. 36 КПК визначаються повноваження прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Процесуальне керівництво прокурора — організація процесу досудового розслі­ дування, визначення напрямів розслідування, координація процесуальних дій, спри­ яння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення до­ держання у процесі розслідування вимог законів України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. З КПК досудове розслідування - стадія кримінального про­ вадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне право­ порушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або на­ правленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Під час кримінального провадження прокурор уповноважений:

- починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК (див. коментар до ст. 214 КПК);

- мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосу­ ються досудового розслідування (про матеріали, документи та інші відомості, що стосуються досудового розслідування, див. коментар до статей 84, 99 КПК);

- доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідуван­ ня. Органи досудового розслідування визначені у ст. 38 КПК; статус керівника таких органів - у ст. 39 КПК; повноваження слідчого органу досудового розслідування -

уст. 40 КПК. Підслідність органів досудового розслідування встановлено ст. 216 КПК (див. коментар до статей 38^10, 216 КПК);

120

Стаття 36

- доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановле­ ний прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом (див. коментар до глав 20-21 КПК).

Письмове доручення прокурора - це процесуальний акт, який скеровує хід роз­ слідування і його результати. Кожне доручення прокурора, яких би питань воно не стосувалося, має бути законним та обґрунтованим. За загальним правилом доручення прокурора органам досудового розслідування, надані у порядку, передбаченому за­ коном, є для цих органів обов'язковими. Перелік слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та підстави їх проведення містяться в главах 20,21,43 КПК;

-доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшуко­ вих) дій відповідним оперативним підрозділам (див. коментар до ст. 41 КПК);

-призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом. При цьому про­ курор може залучати спеціалістів (див. коментар до ст. 71 КПК);

-скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих. Прокурор може самостійно скасувати рішення, яке передбачене п. З ч. 1 ст. 303 КПК і оскаржується

впорядку, передбаченому ч. 5 ст. 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття про­ вадження за скаргою.

Частиною 5 ст. 284 КПК передбачено, що копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Про­ курор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з мо­ менту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Участині 2 ст. 305 КПК зазначено, що слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пп. 1,2, 5 і 6 ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою; - ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про від­ сторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншо­ го слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або

увипадку неефективного досудового розслідування.

Правовий статус керівника органу досудового розслідування визначений у п. 8 ч. 1 ст. З та ст. 39 КПК. Він зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокуро­ ра, які подаються у письмовій формі. їх невиконання тягне за собою передбачену законом відповідальність;

- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового роз­ слідування за наявності підстав, передбачених КПК (див. коментар до статей 219,284,

294КПК);

-погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших

121

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

процесуальних дій у випадках, передбачених КПК, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання (див. коментар до глав 20-21 КПК);

-повідомляти особі про підозру (див. коментар до статей 276-279 КПК). Так, від­ повідно до ст. 278 КПК прокурор або слідчий зобов'язані вручити особі письмове повідомлення про підозру у день його складення, а затриманій особі - не пізніше 24 годин з моменту її затримання. Крім того, в окремих випадках, а саме щодо осіб, до яких застосовується окремий порядок кримінального провадження (ст. 480 КПК), письмове повідомлення про підозру здійснюється виключно прокурором (див. комен­ тар до ст. 481 КПК);

-пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізич­ ний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздат­ ність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права,

упорядку, передбаченому КПК та'законом (див. коментар до ст. 128 КПК);

-затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, само­ стійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання (див. коментар до статей 291-292 КПК);

-звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування при­ мусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Перед складанням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за умови, що слідчий визнає зібрані під час досудового розслідування докази достатніми, прокурор або слідчий за його до­ рученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному пред­ ставнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Крім того, до складання обвинувального акта сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони перебувають у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як до­ кази у суді.

Обвинувальний акт, складений слідчим, затверджується прокурором. Якщо про­ курор не згоден з актом, який було складено слідчим, він складає новий обвинуваль­ ний акт. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Обвинувальний акт, клопо­ тання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру мають відповідати вимогам ст. 291 КПК.

Разом з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусо­ вих заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор повинен під роз­ писку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрю-

122

Стаття 36

ваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (див. коментар до статей 290-293 КПК);

- підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК.

Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні до­ казів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання обвинуваченому.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути до­ даткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримі­ нального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення. При цьому після виконання вимог ст. 341 КПК він складає обвинувальний акт, у якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обви­ нуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним пред­ ставникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального прова­ дження.

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає від­ повідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право під­ тримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скоро­ чений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжу­ ється (див. коментар до статей 337-341 КПК).

Якщо отримано відомості про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримі­ нального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалося і яке тісно пов'язане з первісним, та їх окремий розгляд неможливий, то прокурор після вико­ нання вимог ст. 341 КПК має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвину­ ваченням.

У разі задоволення такого клопотання прокурора суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 КПК, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для під­ готовки до захисту.

123

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Після закінчення встановленого судом строку судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійсню­ ється тільки у разі визнання судом такої необхідності (див. коментар до ст. 339 КПК);

-погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням у порядку, встановленому КПК (див. коментар до статей 548, 551, 600 КПК);

-доручати органу Досудового розслідування виконання запиту (доручення) ком­ петентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або пере­ йняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування

уперейнятому кримінальному провадженні (див. коментар до статей 554, 598 КПК);

-перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповід­ ному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необгрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана BP України, чи законам України. Клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених КПК та відповідними між­ народними договорами України. Форма, зміст клопотання та додатки до нього передбачені ст. 575 КПК;

-доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окре­ мих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави.

Процесуальний порядок оформлення та подання запитів регулюється статтями 573-575 КПК, у яких, зокрема, зазначається, що запит має містити назву органу, що звертається з проханням, предмет і причину прохання; відомості про особу та її гро­ мадянство (якщо це можливо); прізвище й адресу особи; інформацію про обставини вчинення злочину чи проступку та їх кваліфікацію; дані про причетних осіб і їх про­ цесуальний статус; чіткий перелік слідчих та інших процесуальних дій, які належить провести, з обґрунтуванням зв'язку між необхідною допомогою та предметом роз­ слідування у кримінальному провадженні;

-оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом. Пункт 20

ч.2 ст. 36 КПК передбачає право на оскарження прокурором судових рішень в апеля­ ційному, касаційному порядку, право подавати заяви про перегляд судових рішень, які набрали законної сили ВСУ та перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами (статті 393, 425, 446, 460 КПК).

Вапеляційному порядку можуть бути оскаржені прокурором судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили.

124

Стаття 36

Подача апеляційної скарги прокурором є підставою для відкриття апеляційного провадження.

Обов'язок подати апеляційну скаргу покладено законом на прокурора, який здійснює повноваження від початку до завершення кримінального провадження. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повно­ важення прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної при­ чини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноважен­ ня прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури.

Статтею 37 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено, що право внесення апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення ВСУ на судові рішення у кримінальних справах надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генераль­ ному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх першим заступникам і заступникам.

Касаційна окарга вноситься прокурором до ВССУ на вироки та ухвали про за­ стосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також на судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції (див. коментар до статей 424, 425 КПК).

Право на подання апеляційної чи касаційної скарги мають незалежно від їх учас­ ті в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Гене­ ральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори та їх заступники;

-здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

3.Участь прокурора в суді є обов'язковою крім випадків, передбачених КПК (див. п. 4 ч. З ст. 56, ч. 2 ст. 34 КПК). Зокрема, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджу­ ється, він після виконання вимог ст. 341 КПК повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка до­ лучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним пред­ ставникам.

Уразі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді голо­ вуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.

Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головую­ чий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.

Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, має всі права сторони обвинувачення під час судового розгляду.

Увипадку, передбаченому ч. З ст. 340 КПК, кримінальне провадження за відпо­ відним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.

125

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у вста­ новленому КПК порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом в інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинува­ чення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвину­ ваченням (див. коментар до ст. 340 КПК).

4. Частиною 4 коментованої статті встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішен­ ня ВСУ, чи за нововиявленими обставинами. Такими особами є: прокурори, які брали участь у судовому провадженні та незалежно від участі службові особи органів про­ куратури вищого рівня, а саме: Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.

Відмова прокурора від апеляційної чи касаційної скарги вноситься до закінчен­ ня апеляційного чи касаційного розгляду, а заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами — до початку судового розгляду. Крім того, до по­ чатку розгляду справи прокурор, який подав апеляційну чи касаційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її (див. коментар до статей 403, 432, 465 КПК).

Змінити, доповнити, відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд су­ дового рішення ВСУ має право прокурор, який їх вніс, або прокурор вищого рівня, його перший заступник чи заступник.

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, ВСУ або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня, зокрема Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і при­ рівняні до них прокурори, їх заступники.

5. Доручення на проведення досудового розслідування будь-якого кримінально­ го правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчо­ му підрозділу вищого рівня в межах одного органу надається Генеральним проку­ рором України, його заступником, прокурорами Автономної Республіки Крим, об­ ластей, міст Києва та Севастополя і прирівняними до них прокурорами у разі неефек­ тивного досудового розслідування. При цьому прокурор виносить відповідну вмо­ тивовану постанову, направляє її безпосередньо іншому органу досудового розслі­ дування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, для здійснення повного, всебічного, неупередженого розслідування будь-якого кримі­ нального правопорушення.

У постанові прокурора наводяться обставини кримінального провадження в об­ сязі, необхідному для найбільш повного виконання досудового розслідування. До постанови додаються також документи (або їхні копії), які можуть бути потрібні слідчому під час проведення досудового розслідування.

126

Стаття 37

Доручення органу досудового розслідування є обов'язковим для виконання у ви­ значені процесуальні строки (див. коментар до статей 114, 115 КПК).

При цьому в розумінні ч. 5 ст. 36 КПК не може бути предметом такого доручення виконання окремих слідчих дій органом досудового розслідування чи отримання різного роду довідок - про судимість, про час роботи підозрюваного у тій чи іншій організації, установі, на підприємстві, розмір заробітної плати, довідки про психічний стан здоров'я, а також копій вироків тощо. Такі запити повинні направлятись до від­ повідних установ органом досудового розслідування під час здійснення досудового розслідування.

6. Частина 6 коментованої статті передбачає вичерпний перелік прокурорів, наді­ лених правом при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів. До таких осіб КПК віднесено: Генерального проку­ рора України, першого заступника, заступників Генерального прокурора України, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, про­ курорів міст і районів, районів у містах, міжрайонних та спеціалізованих прокурорів, їх перших заступників і заступників. Крім того, встановлюються строки скасування таких постанов (див. коментар до ст. 219 КПК).

Про скасування постанови повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за до­ держанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Від­ повідні повноваження прокурора визначені розподілом обов'язків, який закріплює здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням.

Призначення та заміна прокурора

1.Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу про­ куратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

2.Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному прова­ дженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише

увипадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

3.Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повно-

127

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

важення прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповід­ ного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

1. Частина 1 ст. 37 КПК встановлює порядок визначення прокурора, який здійсню­ ватиме повноваження, передбачені ст. 36 КПК, у конкретному кримінальному про­ вадженні.

Суб'єктом, до компетенції якого входить визначення прокурора у конкретному кримінальному провадженні, є керівник відповідної прокуратури. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. З КПК керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, про­ курор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Крім того, для вирішення питання, кого вважати керівником прокуратури, слід керуватися положеннями чинного законодавства про прокуратуру. У статті 13 ЗУ «Про прокуратуру» закріплено, що систему органів прокуратури становлять: Гене­ ральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, район­ ні в містах. За потреби Генеральний прокурор України може створювати спеціалі­ зовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних про­ куратур.

Згідно зі ст. 16 ЗУ «Про прокуратуру» прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.

При застосуванні коментованої статті слід також враховувати, що особи, призна­ чені у встановленому законом порядку виконувачами обов'язків керівників відповід­ ної прокуратури, повною мірою користуються повноваженнями щодо призначення прокурора у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Процедура таких процесуальних заходів деталізована у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвер­ дженому Генеральним прокурором України 17 серпня 2012 р.

З огляду на положення ст. 214 КПК відомості до ЄРДР можуть бути внесені або слідчим, або прокурором. При цьому слідчий зобов'язаний невідкладно у письмовій формі повідомити прокурора про початок досудового розслідування, підставу почат­ ку досудового розслідування та інші відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК.

Якщо ж відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (детальніше про порядок початку досудового розслідування див. коментар до ст. 214 КПК).

128