Методичка

Після визначення годинної продуктивності підприємства стає можливим підібрати основне технологічне устаткування, яке спроможне забезпечити годинну продуктивність підприємства. Для цього треба порівняти декілька варіантів обладнання, кожний із яких задовольняє годинну продуктивність підприємства.

Наприклад, при обиранні змішувального обладнання ЦБЗ, годинкова продуктивність якого дорівнює 85 м3 цементобетонної суміші, можна порівняти такі два варіанти змішувальних установок:

1. Установка СБ-75, годинна продуктивність якої 30 м3/год - 3 шт. Загальна продуктивність установки цього варіанту - 90 м3/год, що навіть трішки більше, ніж потрібно.

Порівняння экономічної эфективності варіантів проводиться методом приведених витрат в такій послідовності:

1. Визначаються поточні річні витрати (собівартість продукції) для кожного варіанту окремо (в гривнях, карбованцях або в ін.валюті):

варіант;

Sі(2) - собівартість одиниці продукції кожної установки, що входить до другого варіанту.

2. Підраховується сума капітальних вкладень на придбання змішувачів по першому та другому варіантах.

Якщо приведені витрати і капітальні вкладення по одному з варіантів менші, ніж по другому, то подальші розрахунки не потребуються і більш економічним варіантом обладнання буде той, у якого ці показники нижчі.

4. Але доволі часто буває так, що приведені витрати по якомусь варіанту менші, ніж по іншому, а капітальні вкладення - більші. В такому разі виникає необхідність визначати розрахунковий коефіцієнт екокомічної ефективності Ер

6. Робиться висновок по проведеному вибору обладнання: "Із порівняних варіантів обладнання найбільш економічним є варіант N..".

Якщо порівнюються варіанти асфальтозмішувачів або цементозмішувачів, для яких невідомі собівартість одиниці продукції або вартість обладнання, значення цих величин приблизно можна визначити таким чином:

- для асфальтозмішувачів собівартість одиниці продукції (в крб.)дорівнює

де х - річна продуктивність змішувача в тис.т Вартість технологічного обладнання в галузі будівництва можна приблизно визна-

чити, виходячи з його маси - 1 кг ваги обладнання приблизно коштує 1 грн.

Приклад. Годинна продуктивність заводу, яка підрахована з урахуванням терміну будівництва, дорівнює 85 м3 суміші. Для її випуску порівнюємо такі варіанти змішувального обладнання:

1 варіант - установка СБ-75 - 3 шт.

2 варіант - установка СБ-75 - 1 шт. і установка СБ-78 - 1 шт.

1. Визначаємо поточні витрати (собівартість продукції) по кожному варіанту. Для цього треба урахувати річну продуктивність установок. Завод розташований в Полтавській області.

В першому варіанті передбачено 3 однакові бетонозмішувальні установки СБ-75. На протязі будівельного сезону (Тк=202 дні, див.табл.5.6 [2]) при однозмінній роботі ця змішувальна установка виробляє призлизно 36000 м3 бетонної суміші. Три змішувача (по першому варіанту) виробляють 108000 м3 суміші. Собівартість 1м3 суміші, що

виробляється установкою СБ-75, дорівнює 24,1 крб (в цінах 1984 року, див. додаток В). Тоді собівартість 108000 м3 суміші (собівартісьть продукції по першому варіанті) становитть С1=2602800 кр.

Визначаємо собівартість продукції, що виробляється установками другого варіанту. Змішувач СБ-75 виробляє за рік 36000 м3 суміші. Собівартість одного м3 складає при цьому 24,1 крб. Собівартість річної продукції цього змішувача складає С2=36000х24,1=867600 крб Другий змішувач в цьому варіанті СБ-78 за рік випустить 72000 м3 суміші.

Собівартість 1м3 цієї суміші складає 23,5 крб (додадок В), собівартість річного обсягу продукції дорівнює С2=72000х23,5=1692000 крб.

Загальна собівартість продукції по другому варіанту С2=С2+С2=2559600 крб.

2.Вартість обладнання (капітальні вкладення) за 1 та 2 варіантами становить (див.додаток В):

К=3х22700= 68100 грн.

К=22700+57000= 79700 грн.

3.Сума приведених витрат для кожного варіанту змішувачів складає (по 5.5 і 5,6):

П1 =2602800+0,15×68100= 2613015 крб.

П2 =2559600+0,15×79700= 2571555 крб.

Зведені витрати за другим варіантом менші, ніж за першим, але капітальні витрати по ньому більші, ніж по першому варіанту.

4. Визначаємо розрахунковий коефіцієнт экономічної ефективності (по 5.7)

Ер = 2613015 − 2571555 = 3.57 79700 − 68100

Оскільки Ер>Ен, приймається варіант, в якому вартість обладнання більша, тобто другий варіант (СБ-75 - одна установка і СБ-78 - одна установка).

5. Розрахунковий строк окупаємості додаткових капітальних вкладень(оскільки прийняте дороге обладнання) складає (по 5.9): Тр = 3.157 = 0.28 року

6 Розробка технології виробництва продукції

6.1 Бази органічних в'яжучих

На базах органічних в'яжучих виконуються такі технологічні операції:

-розвантаження в'яжучих з транспортних засобів до сховища;

-підігрів в'яжучих у сховищі до температури текучості;

-збезводнення та підігрів в'яжучого до робочої температури в бітумоплавильному агрегаті;

-відвантаження в'яжучого замовнику.

На цьому етапі виконання курсової роботи уже відомо, яким транспортом постачається в'яжуче на базу, як воно розвантажується, відомі конструкція бітумосховища і марка бітумоплавильного агрегата.З урахуванням всіх цих відомостей треба накреслити технологічну схему роботи бази і детально описати технологію, починаючи з розвантаження в'яжучого і закінчуючи видаванням готового, нагрітого в'яжучого замовнику.

Технологічна схема повинна співпадати з описом технології. У підписі до рисунку необхідно вказувати марки технологічного обладнання, що використовується на базі. На схемі слід вказувати температурний режим всіх операцій і при цьому не забувати, що він залежить від марки в'яжучого.

6.2Заводи по виробництву асфальтобетонних

іцементобетонних сумішей

На АБЗ виконуються слідуючі технологічні операції:

-розвантаження кам'яних матеріалів (щебеню та піску) із транспортних засобів та їх складування;

-попереднє дозування цих матеріалів після подавання їх до агрегата живлення;

-подавання віддозованих матеріалів до сушильного агрегата, збезводнення і нагрівання щебеню та піску до робочої температури, яка залежить від виду асфальтобетонної суміші;

-подавання гарячих кам'яних матеріалів до змішувального агрегату і їх точне дозування;

-розвантаження мінерального порошку, складування його, подача до змішувального агрегата і дозування;

-розвантаження органічних в'яжучих, їх нагрівання до робочої температури, дозування і подача до змішувального агрегата;

-змішування всіх віддозованих компонентів і видача готової суміші замовнику.

Всі вказані технологічні операції необхідно детально описати з урахуванням прийнятого в курсовій роботі технологічного обладнання і накреслити технологічну схему виробництва асфальтобетонної суміші, яка повністю співпадає з розробленою технологією. У підписі до рисунку треба вказати марки прийнятого технологічного обладнання. На схемі обов'язково вказуються температурні параметри окремих операцій. Приклад технологічної схеми виробництва гарячої асфальтобетонної суміші наведено на рис. 3.

В такій же послідовності описується технологія виробництва цементобетонних сумішей і навкреслюється відповідна технологічна схема.

Рис.3. Технологічна схема виробництва асфальтобетонної суміші:

1.Розвантажувач кам'яних матеріалів С-492;

2.Склад щебеню та піску;

3.Підштабельна галерея;

4.Агрегат живлення;

5.Сушарний агрегат;

6.Ковшовий елеватор;

7.Грохот;

8.Бункери гарячих матеріалів;

9.Ваговий бункер-дозатор; 10.Змішувач;

11.Напівбункерний бітумний вагон;

12.Бітумосховище;

13.Бітумоплавильний агрегат;

14.Емкість готового бітуму;

15.Дозатор бітуму;

16.Склад мінерального порошку;

17.Агрегат мінерального порошку

7.Розробка схеми генерального плану виробничого підприємства

Цей розділ є одним із самих складних і відповідальних. Раціональна схема генерального плану підприємства сприяє забезпеченню високої продуктивності праці, знижує собівартість продукції підприємства, сприяє додержанню техніки безпеки та протипожежної техніки. Обов'язковим для цього розділу є розрахунок ТЕП генплану. При виконанні цього розділу слід додержуватись вимог [8, 9, 10, 11].

8. Водота енергопостачання заводів

На виробничих підприємствах вода витрачається на виробничі, побутові, господарчі та пожежні потреби.

Загальна витрата води (л) на заводах будівельної індустрії розраховується за залежністю

Kн - коефіцієнт нерівномірності водоспоживання ( 1,3);

S - площа території заводу, що підлягає поливанню, м2; n3 - норма поливання (2-3 л/м2);

- витрата води на гасіння можливої пожежі ( 54000 л)

Витрати води на приготування цементобетонної суміші, розчину та ін. визначається, з урахуванням добового обсягу їх виробництва і складу суміші.

де К1 - коефіцієнт нерівномірності водоспоживання в зміну (приймається 1,3) К2 - коефіцієнт витрат (1,15-1,25); Т - тривалість зміни, год.

За величиною Qр визначається діаметр водопровідних труб (м)

(8.3)

де Vв - швидкість води в трубах (1-1,5 м/с).

Необхідна кількість електроенергії визначається з урахуванням витрат на роботу устаткування (промислові витрати), на освітлення території та приміщень. Промислові витрати визначаються шляхом складання потужності всього електрообладнання заводу. Дані для цього наведені в технічній літературі, зокрема в [1, 2, 4, 5, 6, 7]. Необхідна потужність для освітлення визначається з урахуванням кількості місць, що підлягають освітленню і ступеню освітлення цих місць. Так, площадки навколо технологічного обладнання потребують витрат электроенергії до 2 вт/м2, проходи і проїзди - 3 вт/м2, на іншій території підприємства витрата потужності на освітлення дорівнює 0,5 вт/м2.

Витрати на внутрішнє освітлення визначають, з урахуванням санітарних норм

cos a - коефіцієнт потужності (соs =0,75 ).

Сумарне споживання пари визначають, виходячи з господарчо-побутових і технологічних потреб за відомою методикою [1, 14]. Знаючи сумарне споживання пари Р, розраховують поверхню нагріву, м2, парових котлів, що змонтовані в котельній на

де К3 - коефіцієнт запасу, що враховує нерівномірність споживання пари (К3=1,2); Ку - коефіцієнт втрат пари при транспортуванні трубами (Ку=1,2);

Визначають необхідну кількість стисненого повітря, м3, за залежності

установлюватися на підприємстві.

Якщо підприємство працює на газовому пальному, потрібна витрата газа визначається за [14] та ін. джерелах. Орієнтовна витрата газу для різного обладнання така: асфальтозмішувачі 250-300 м3/год; бітумоплавильні котли - 40-60 м3/год; парові котли 80-100 м3/год.

9. Заключні розділи курсової роботи

До цих розділів відносяться "Контроль якості продукції", "Охорона праці", "Охорона навколишнього середовища".

В розділі "Контроль якості продукції" слід детально розкрити суть всіх видів контролю на підприємстві: вхідного, операційного, приймального. Для кожного виду необхідно перелічити всі властивості, які повинні визначатися. Для цього необхідно керуватися відомостями, викладеними в [15] та відповідних держстандартах.

В розділі "Охорона праці" необхідно описати, які основні небезпеки підстерігають робітників при роботі на підприємстві, що треба робити, щоб ця небезпека не спричинила важких наслідків для здоров'я робітників і для нормальних умов їх праці [12, 13, 15].

Що стосується розділу "Охорона навколишнього середовища", то в ньому слід охарактеризувати основні джерела викидів шкідливих речовин на території підприємства, перелічити всі шкідливі викиди з цих джерел і привести значення гранич- но-допустимих концентрацій для робочої зони (ГДК р.з) цих шкідливих речовин.

Крім того, необхідно описати, що передбачається на заводі для зниження викидів щкідливих речовин, яке устаткування призначається для цієї мети, ефективність його дії [16].

Відомості про значення ГДК р.з. деяких шкідливих речовин наведені в додатку "Д".

Додаток А

Витрати матеріалів для улаштування окремих прошарків дорожнього одягу.

Таблиця А.1

Витрати матеріалів (т) для улаштування 1 км дорожнього покриття або основи із щебеню, обробленого бітумом

Бітум витрачається в кількості 5-7 % від маси щебеню.

Таблиця А.2

Витрати матеріалів для улаштування 1 км шару із грунту, обробленого бітумом або цементом

Таблиця А.3 Витрати бітуму для поверхневої обробки 1 км покриття

Таблиця А.4 Витрати бітуму (т) для улаштування 1 км основи

зі щебеню, обробленого бітумом способом просочення

Таблиця Б.2 Техніко-экономічні показники цементобетонних

заводів (ЦБЗ)