Metodichka_dlya_zaochnik_2_sem (1)
.pdfz |
min |
(P )= 33 + 43 |
−27 3 −12 4 = 27 +64 −81−48 = −38, |
|
|
1 |
|
|
|
z |
max |
(P )= (−3)3 |
+(−4)3 |
+ 27 3 +12 4 = −27 −64 +81+ 48 = 38. |
|
4 |
|
|
|
Відповідь. zmin (3;4)= −38, |
zmax (−3; −4)=38. |
9. Диференціальні рівняння
Звичайним диференціальним рівнянням називається рівняння, яке зв’язує незалежну змінну, функцію та її похідні. Порядок диференціального рівняння визначає найвища похідна, яка входить у рівняння. Розв’язком диференціального рівняння є всяка функція y = f (x), яка при підстановці її у рівняння перетворює його у тотожність.
Диференціальне рівняння першого порядку має вид або y′= f (x, y). Загальним розв’язком цього рівняння є функція виду y =ϕ(x,C), яка
при довільних значеннях сталої |
величини C є розв’язком цього рівняння. |
Геометрично функція y =ϕ(x,C) |
описує множину інтегральних кривих. Для |
знаходження частинного (єдиного) розв’язку необхідно знати початкові умови, які
для рівняння першого порядку записують у вигляді y (x0 )= y0 або y |
|
x=x0 |
= y0 . |
|
|||
|
Не існує єдиного універсального методу, за допомогою якого можна розв’язати диференціальні рівняння першого порядку. Існує певний клас рівнянь, які можна розв’язати (проінтегрувати). Розглянемо такі рівняння.
Диференціальні рівняння першого |
|
порядку |
y′= f (x, y) називаються |
рівняннями з відокремлюваними змінними, якщо їх можна звести до виду |
|||
y′= f (x) f |
2 |
(y). |
(37) |
1 |
|
|
21
Якщо записати |
y′ = dy |
, то одержимо |
dy |
= f1 (x) f2 (y), або |
|
dx |
|
dx |
|
dy( ) = f1 (x)dx . Тут змінні відокремились. Можемо проінтегрувати отриманий f2 y
вираз. Одержимо
dy |
= ∫ f1 (x)dx +C, C =C2 −C1 . |
|
∫ f2 (y) |
(38) |
Вираз (38) називають загальним інтегралом диференціального рівняння (36).
Приклад 35. Знайти загальний розв’язок рівняння xy′+ y = 0 .
Розв’язання. Розв’яжемо рівняння відносно похідної y′. Одержимо
|
|
|
|
′ |
|
|
y |
|
|
dy |
|
y |
|
|
|
|
|
|
y |
|
dy |
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
y |
= − x |
|
; dx |
= − x |
|
|
dx; dy = − x dx; y |
= − x . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Змінні відокремились і можемо проінтегрувати вираз. Одержимо |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
dy |
= − |
∫ |
dx ln |
|
y |
|
+C = −ln |
|
x |
|
+C ln |
|
y |
|
+ln |
|
|
x |
|
= C , C = C −C . |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
∫ y |
|
x |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
3 |
2 |
1 |
||||
Сталу величину C3 запишемо у |
вигляді C3 =ln C , |
тоді ln |
|
y |
|
+ln |
|
x |
|
= ln C |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
xy = ±C, ±C = C4 , xy = C4 y = |
C4 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Однорідними рівняннями першого порядку називають рівняння виду
|
y |
|
|
y′=ϕ |
|
. |
(39) |
|
|||
|
x |
|
Для того, щоб рівняння (39) звести до рівняння з відокремлюваними змінними, вводять заміну змінної y = xt . Тоді y′ = t + xt′ і рівняння (39) можна переписати через змінну t . Одержуємо
t + xt′ =ϕ(t ), xt′ =ϕ(t )−t, t′ = ϕ(tx)−t .
Змінні відокремлюються і його вже можна розв’язати.
22
|
|
|
Приклад 36. Знайти загальний розв’язок рівняння 2xyy′ = x2 + y2 . |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Розв’язання. Розв’яжемо це рівняння відносно |
похідної y′; одержимо |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
однорідне рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
2 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
2 |
+ y |
2 |
|
|
|
1 |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y′ = |
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
x |
|
|
. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2xy |
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Введемо заміну змінної y = xt, |
y′ = t + xt′. Одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
+ x |
t |
|
|
|
|
|
x |
2 |
|
1+t |
2 |
) |
|
|
1+t |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t + xt′= |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
= 2t . |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2x xt |
2x2t |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+t2 |
|
|
1+t2 −2t2 |
|
|
|
1−t2 |
|
|
|
|
|
|
|
1−t |
2 1 |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
xt′ |
= |
|
2t |
|
−t = |
|
|
|
|
|
2t |
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
2t |
; t′= |
|
2t |
x ; |
||||||||||||||||||||
якщо позначимо t′ = |
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
, то одержимо вираз, який можна інтегрувати. Маємо |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
dx |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
dt |
= |
1+t2 |
|
1 |
|
dx |
dt = |
1 |
−t2 |
|
|
1 |
dx |
|
: |
1 |
−t2 |
|
|
|
|
2t dt |
|
|
= |
dx |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
dx |
2t |
x |
|
|
2t |
|
x |
|
|
|
2t |
|
|
|
|
|
1−t2 |
|
|
x |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∫12−t dtt2 = ∫dxx +C1 −ln 1−t2 = ln x +C1; C1 = ln C, ln x +ln 1−t2 = ln C
x(1−t2 )= C.
Повернемося до старої змінної, тобто підставимо замість t його значення t = xy . Одержуємо загальний розв’язок у вигляді
|
|
2 |
|
|
x |
2 |
− y |
2 |
|
|
|
|
x 1 |
− |
y |
|
=C |
x |
|
|
=C x2 |
− y2 |
=Cx. |
||
2 |
|
|
2 |
|
||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
Лінійними рівняннями першого порядку називають рівняння виду |
||||||||||||
|
|
|
|
|
y′+ P(x) y =Q(x), |
|
(40) |
23
де P(x) і Q(x) – задані функції.
Одним із способів розв’язування лінійних рівнянь є метод знаходження розв’язку рівняння (40) у вигляді добутку двох функцій u =u (x) і v = v(x), тобто
y =u (x) v(x)=u v; y |
′ |
′ |
′ |
|
|
|
|
|
|
=u v +v u . |
|
|
|
|
|||
Тоді рівняння (40) можна переписати у вигляді |
|
|
|
|||||
′ |
′ |
|
|
′ |
′ |
+ P |
(x)v)= Q (x). |
(41) |
u v +v u + P (x)uv = Q (x), u v +u (v |
|
|||||||
На функцію v = v(x) |
накладають таку умову, щоб вираз |
|
|
|||||
|
|
|
|
v′+ P(x)v = 0. |
|
|
|
(42) |
Замість рівняння (41) одержуємо рівняння |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
′ |
|
|
|
(43) |
|
|
|
|
u v =Q(x). |
|
|
|
Рівняння (42) є рівнянням з відокремлюваними змінними. Розв’язавши його,
одержуємо функцію v = v(x). Підставимо цю функцію у рівняння (43) і одержимо рівняння з відокремлюваними змінними, для якого зможемо знайти загальний розв’язок у вигляді u =u (x,C ).
Тоді загальний розв’язок лінійного рівняння (40) запишемо у вигляді y = v(x) u (x,C).
Зауваження. Тим самим методом можна розв’язувати рівняння виду y′+ yP (x)=Q(x)yα ,
де α – довільне число і яке називають рівнянням Бернуллі.
Приклад 37. Розв’язати рівняння y′− xy = x2 .
Розв’язання. Це лінійне рівняння першого порядку. Будемо шукати розв’язок цього рівняння у вигляді y = u v, y′ = u′v +v′u . Після підстановки цієї заміни у рівняння одержимо таке рівняння:
24
′ |
′ |
uv |
= x |
2 |
′ |
|
′ |
− |
v |
= x |
2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
u v +v u − |
x |
|
, u v +u v |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
Прирівняємо до нуля вираз у круглій дужці v′− vx = 0 . Залишилося рівняння виду
′ |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v |
′ |
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
. Знайдемо розв’язок рівняння |
= x : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
u v = x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
dv |
= |
v |
; |
dv |
= dx ; ∫dv |
=∫dx; ln |
|
v |
|
= ln |
|
x |
|
, v = x. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
dx |
|
|
x |
v |
x |
v |
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
2 |
. Одержимо |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Підставимо одержане значення v у рівняння u v = x |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
′ |
2 |
|
′ |
|
|
|
du |
|
= x dx, ∫du = ∫x dx +C, |
|
x2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
u x = x |
|
, u |
|
= x, |
dx |
= x, du |
u = |
|
|
+C. |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Загальний |
|
розв’язок шуканого |
рівняння має |
вигляд |
y =u v = |
x |
|
+C x , |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
y= x x2 +C .
2
Диференціальне рівняння другого порядку має вид |
|
F (x, y, y′, y′′)= 0 або |
|||||
y′′= f (x, y, y′), а початкові умови записують у вигляді y (x |
) |
= y , |
y′(x )= y′. |
||||
|
|
|
0 |
|
0 |
0 |
0 |
Лінійне рівняння другого порядку має вид |
|
|
|
|
|
||
a (x)y′′+a (x)y′+a (x)y =b(x), |
|
(44) |
|||||
0 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
де a0 (x), a1 (x), a2 (x), b(x) |
– деякі неперервні |
функції, |
а a0 (x)≠ 0 . |
Якщо |
|||
b(x)= 0 , то лінійне рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
a |
(x)y′′+a |
(x)y′+a |
(x)y = 0 |
, |
|
|
(45) |
0 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
називають лінійним однорідним. |
|
|
|
|
|
|
|
Структура загального розв’язку для рівняння (45) має вигляд |
|
||||||
|
y =C1 y1 (x)+C2 y2 (x), |
|
|
|
(46) |
25
де C1,C2 – сталі величини, а y1 = y1 (x) та y2 = y2 (x) – функції, які складають
фундаментальну систему розв’язків для цього рівняння.
Структура загального розв’язку лінійного неоднорідного рівняння (44)
дорівнює сумі загального розв’язку однорідного рівняння та частинного розв’язку y (x) неоднорідного рівняння і записується у вигляді
y =C1 y1 (x)+C2 y2 (x)+ y (x). |
(47) |
Лінійне однорідне рівняння зі сталими коефіцієнтами має вид |
|
y′′+ py′+ qy = 0, |
(48) |
де p, q – сталі величини. |
|
Якщо розв’язок рівняння (48) шукати у вигляді функції |
y = ekx , то |
характеристичне рівняння для цього рівняння має вид |
|
k 2 + pk + q = 0 . |
(49) |
Якщо корені характеристичного рівняння (49):
1) дійсні різні k1 ≠ k2 , то загальний розв’язок рівняння (48) записують у вигляді
y = C ek1x |
+C |
ek2 x ; |
(50) |
|||
1 |
|
2 |
|
|
|
|
2) дійсні рівні k1 = k2 = k , то загальний розв’язок рівняння (48) записують у |
||||||
вигляді |
|
|
|
|
|
|
y = ekx (C +C |
2 |
x); |
(51) |
|||
|
1 |
|
|
|
|
|
3) комплексно спряжені k1,2 =α ± βi ( i |
– |
уявна одиниця), то |
загальний |
|||
розв’язок цього рівняння має вигляд |
|
|
|
|
|
|
y = eαx (C cos βx +C sin βx). |
(52) |
|||||
1 |
|
|
2 |
|
|
|
Частинний розв’язок лінійного неоднорідного рівняння зі сталими |
||||||
коефіцієнтами виду |
|
|
|
|
|
|
y′′+ py′+qy = f (x), |
(53) |
26
де f (x) – неперервна функція, можна знайти методом варіації сталої, або іншими
частинними методами.
Приклад 38. Знайти частинний розв’язок рівняння y′′+ y′−2 y = 0 , який задовольняє умовам y (0)=1, y′(0)=3.
Розв’язання. Складемо характеристичне рівняння для заданого диференціального рівняння за формулою (49). Одержуємо
k 2 + k −2 = 0, k1 =1, k2 = −2 .
Корені дійсні різні. Тепер за формулою (50) запишемо загальний розв’язок y = C1ex +C2e−2 x .
Для знаходження констант C1 та C2 підставимо початкові умови в загальний розв’язок та його похідну y′: y′ = C1ex −2C2e−2 x . Одержимо
|
1 = C e0 |
+C |
e0 , 3 = C e0 |
−2C |
e0 , |
|
|
|
|
|
||||
|
|
1 |
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
або таку систему рівнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C1 +C2 |
=1, |
3C2 |
= −2, C2 = − |
2 |
, C1 =1 |
−C2 |
=1+ |
2 |
= |
5 |
. |
|||
|
=3, |
3 |
3 |
3 |
||||||||||
C1 −2C2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь. Частинний розв’язок рівняння має вигляд y = − 23 ex + 53 e−2 x .
Приклад 39. |
Знайти загальний розв’язок диференціального рівняння |
|
y′′+ 2 y′+10 y = 0 . |
|
|
Розв’язання. Характеристичне рівняння для даного рівняння має вигляд |
||
|
k 2 + 2k +10 = 0 . |
|
Корені цього квадратного рівняння будуть уявними (комплексно спряженими): |
||
k1,2 = −1± |
1−10 = −1± −9 = −1± 9 (−1) = −1±3i, k1,2 |
= −1±3i , |
де −1 =i . Згідно формули (47) загальний розв’язок рівняння, |
враховуючи, що |
|
α = −1, β = 3, має вигляд |
|
27
|
|
y = e−x (C cos3x +C |
2 |
sin 3x). |
|
|
||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
Приклад |
40. |
Знайти частинний розв’язок |
диференціального |
рівняння |
||||
y′′−6 y′+9 y = 0 , який задовольняє умовам y (0)= −2, |
y′(0)=1. |
|
|
|||||
Розв’язання. |
Запишемо |
характеристичне |
рівняння |
для |
даного |
|||
диференціального рівняння і знайдемо його корені: |
|
|
|
|||||
|
|
k2 −6k +9 = 0, (k −3)2 = 0, k =3. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
1,2 |
|
|
|
Корені дійсні |
рівні |
k1 = k2 =3. |
Тому згідно |
формули (51) загальний |
розв’язок |
|||
рівняння має вигляд |
|
|
|
|
|
|
|
y = e3x (C1 +C2 x).
Враховуючи початкові умови, обчислимо сталі величини C1 та C2 . Так y′ =3e3x (C1 +C2 x)+e3x C2 .
Тоді
|
−2 = e |
0 |
(C +0), |
C = −2, |
C = 7, |
|
|
||||||
|
=3e0 (C1 |
1 |
|
1 |
2 |
|
1 |
+0)+C2e0 , |
3C1 |
+C2 =1, |
C1 = −2. |
||
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь. Частинний розв’язок рівняння має вигляд y = e3x (7x −2).
Наведемо тепер метод невизначених коефіцієнтів для знаходження розв’язку лінійного неоднорідного рівняння 2 порядку зі сталими коефіцієнтами і з правою частиною спеціального вигляду.
Розглянемо рівняння
y′′+ py′+qy = f (x).
І. Якщо f (x)= Pn (x), тобто многочлен n -го степеня, то тоді |
частинний |
розв’язок лінійного неоднорідного рівняння шукаємо у вигляді |
|
y (x)=Q (x) xr , |
(54) |
n |
|
28
де Qn (x) – многочлен n -го степеня; |
r = 0 , якщо серед коренів характеристичного |
|
рівняння немає числа 0 , r =1, якщо |
k = 0 є одним з коренів характеристичного |
|
рівняння, r = 2 , якщо обидва корені характеристичного рівняння рівні нулю. |
|
|
ІІ. Якщо f (x)= eαx P (x), тоді частинний розв’язок шукатимемо у вигляді |
||
n |
|
|
y (x) |
= eαx Q (x) xr , |
(55) |
|
n |
|
де Qn (x) – многочлен n -го степеня; |
r = 0 , якщо жоден корінь характеристичного |
рівняння не співпадає з α, r =1, якщо один корінь характеристичного рівняння співпадає з α, r = 2 , якщо обидва корені характеристичного рівняння дорівнюють
α.
ІІІ. Якщо |
f (x)= eαx (M cos βx + N sin βx), |
тоді |
частинний |
розв’язок |
|
лінійного неоднорідного рівняння шукаємо у вигляді |
|
|
|
||
|
y (x)= eαx (Acos βx + Bsin βx) xr , |
(56) |
|||
де r = 0 , якщо числа α ±iβ не є коренями характеристичного рівняння, |
r =1, якщо |
||||
α ±iβ – це корені характеристичного рівняння. |
|
|
|
||
Застосування методу покажемо на прикладі. |
|
|
|
||
Приклад |
41. Знайти частинний |
розв’язок |
диференціального |
рівняння |
|
y′′−2 y′+ y = x2 +1, який задовольняє початковим умовам y ( |
0)=1, y′(0)=0. |
||||
Розв’язання. Відповідне однорідне рівняння має вигляд |
y′′−2 y′+ y = 0 , його |
||||
характеристичне рівняння k 2 −2k +1 = 0 , |
корінь k =1 – кратний, отже загальний |
розв’язок однорідного рівняння має вигляд:
y =C1ex +C2ex x = ex (C1 +C2 x).
Оскільки f (x)= x2 +1, тобто многочлен другого степеня, то згідно (54) шукаємо частинний розв’язок неоднорідного рівняння у вигляді
y =(Ax2 + Bx +C ) x0 = Ax2 + Bx +C .
Тут r = 0 , тому що 0 не є коренем характеристичного рівняння.
29
Продиференціюємо y двічі та підставимо отримані вирази в диференціальне
рівняння:
y′ = 2 Ax + B, y′′ = 2 A.
Отримаємо тотожність
2A −2(2 Ax + B)+ Ax2 + Bx +C = x2 +1.
Зведемо подібні члени:
Ax2 +(B −4A)x +(C +2A −2B)= x2 +1.
Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях x ; тоді маємо:
|
A =1, |
A =1, |
|
B −4A = 0, |
B = 4, |
|
||
|
|
C = 7. |
C +2A −2B =1, |
Таким чином, y = x2 + 4x +7 .
Згідно (47), загальний розв’язок має вигляд
y = y + y = ex (C1 +C2 x)+ x2 +4x +7 .
Знайдемо тепер частинний розв’язок диференціального рівняння, що задовольняє початковим умовам. Для цього підставимо в загальний розв’язок x = 0, y =1;
отримаємо
1 = e0 (C +C |
2 |
0)+7 =C +7 , |
||
|
1 |
|
1 |
|
отже C1 = −6 . Продиференціюємо тепер y : |
|
|||
y′ = ex (C +C |
x)+ex C +2x +4 |
|||
1 |
2 |
|
|
2 |
і підставимо початкові умови x = 0; y′ = 0 : |
|
|||
0 = e0 (C +0) |
+e0 C +4 , |
|||
|
1 |
|
|
2 |
отже 0 = −6 +C2 +4 , звідки C2 |
= 2 . |
|
Остаточно маємо відповідь: частинний |
|
розв’язок рівняння має вигляд |
|
|
|
|
y = ex (−6 +2x)+ x2 +4x +7 .
30